Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №523/7029/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/7029/26

Провадження №2/523/5108/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

за участю секретаря - Дзюба Г.І.

за участю представника позивача – Дмитрієвої Т.П.

за участю представника третьої особи – Тимошевської Ю.Й.

відповідачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2

за участю представника відповідача – адвоката Жовтої А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Одеської міської ради про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Підстави заявлених позовних вимог.

Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування звернулась з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Одеської міської ради про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, посилаючись на наступні обставини.

Так до органу опіки та піклування Пересипської райадміністрації Одеської міської ради зі Служби у справах дітей Одеської міської ради надійшло клопотання та документи стосовно невідкладного відібрання немовля жіночої статі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батьків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення батьківських прав.

З метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини Пересипською районною адміністрацією Одеської міської ради видано розпорядження № 142р від 20.03.2026 «Про негайне відібрання дитини».

З документів наданих Службою у справах дітей Одеської міської ради з`ясовано наступне.

20.03.2026 до Служби у справах дітей Одеської міської ради в телефонному режимі від відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла інформація про те, що на спецлінію «102» звернулася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з повідомленням, що її сусід, за адресою: АДРЕСА_1 , ображає свою жінку. При виїзді за вказаною адресою, патрульною службою було виявлено немовля з батьками, які перебували в стані, схожому на алкогольне/наркотичне сп`яніння.

З метою належного реагування на зазначене повідомлення, співробітниками Служби у справах дітей Одеської міської ради спільно із представниками відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області 20.03.2026 невідкладно здійснений виїзд за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час відвідування, в квартирі знаходилися немовля жіночої статі, а також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її співмешканець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поводилися агресивно, перебували в стані, схожому на алкогольне/наркотичне сп`яніння. Немовля жіночої статі спало на двоспальному ліжку, дитяче ліжко відсутнє.

Відповідно до акту обстеження умов проживання складеного спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради від 20.03.2026, в кімнатах та на кухні брудно, залишки їжі, брудний посуд; речі розкидані, всюди безлад, санітарно-гігієнічні норми не дотримані, підлога дуже брудна. У дитини відсутнє дитяче ліжко. В приміщенні напалено.

Зі слів ОСОБА_1 , її немовля - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , але народження дитини не зареєстровано в органах ДРАЦС.

Відповідно до копії медичного висновку про народження № 1234-В447-Е494-5ТРТ від 06.01.2026, виданого КНП «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради, за результатом огляду пологів 03.01.2026 зафіксовано народження дитини жіночої статі.

Дитину 18.02.2026 було госпіталізовано до КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» OOP з діагнозом: позалікарняна правобічна сегментарна пневмонія, гостра респіраторна недостатність, відкрите овальне вікно (виписка педіатричного інфекційного відділення для дітей раннього віку із медичної картки стаціонарного хворого № 1328). Дитина була госпіталізована у відділення анестезіології та інтенсивної терапії на 14-й день захворювання з катаральними явищами, задишкою, зниженням апетиту, в`ялістю, блідістю шкіри, 20.02.2026 стан дитини покращився та немовля було переведено до педіатричного інфекційного відділення.

З протоколу бесіди та пояснень від 20.03.2026 ОСОБА_1 з`ясовано, що вона уклала шлюб з ОСОБА_6 з метою отримання грошей, його місце знаходження їй невідоме, але біологічним батьком дитини є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 систематично б`є її та зачиняє її в квартирі з дитиною, забирає телефон та паспорт. Малолітня донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відмовляється з ними проживати, та втікла до свого батька, ОСОБА_8 , з яким проживає на даний час за адресою: АДРЕСА_2 . Вона дуже боїться ОСОБА_2 через постійні погрози фізичною розправою з його боку. ОСОБА_1 розповіла, що раніше вживала наркотичні засоби, зараз не вживає, а випила з ОСОБА_2 горілку та сп`яніла.

Під час здійснення візиту за адресою: АДРЕСА_1 , була викликана бригада швидкої медичної допомоги для огляду малолітньої дитини.

Відповідно до п.п. 5,9 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 №585, 20.03.2026 проведено оцінку рівня безпеки немовляти жіночої статі, ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що складено відповідний акт, відповідно до якого, дитина була одягнена в брудний одяг, спостерігався низький рівень гігієни дитини у зв`язку з недоглядом та занедбаністю. Дитина не забезпечена належним наглядом матері. Мати, ОСОБА_1 , та її співмешканець неадекватно себе поводили, перебували у стані, схожому на алкогольне/наркотичне сп`яніння. Висновок щодо рівня безпеки дитини - дуже небезпечно.

В подальшому, у межах компетенції, спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради та представниками відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області немовля жіночої статі, 03 січня 2026 року народження, влаштовано до КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради.

ОСОБА_1 має ще малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (актовий запис № 112 від 09.01.2015, складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції).

Пересипською районною адміністрацією Одеської міської ради видано розпорядження від 07.02.2024 № 104р «Про заходи щодо захисту прав та інтересів малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 », відповідно до якого, малолітня дитина відібрана у батьків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 10.02.2025, справа № 523/3177/24 за позовом Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, в особі органу опіки та піклування, до ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради, про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, відмовлено в задоволенні позову.

Малолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 30.04.2025 була повернута на виховання та утримання матері, ОСОБА_1 , але згодом втікла до свого батька, ОСОБА_8 , що свідчить про те, що ОСОБА_1 не змінила своє ставлення до виконання батьківських обов`язків.

28.03.2026 р. ОСОБА_1 було зареєстровано народження дитини в органах ДРАЦС як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та батьками дитини вказані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, документ № НОМЕР_1 , дійсний до 01.09.2035, дати видачі 01.09.2025, орган, що видав 5114), відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № С7-58552-ю/о, наданою Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради від 14.03.2024, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , з 03.06.2005.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, документ № НОМЕР_2 , дійсний до 06.02.2034, дата видачі 06.02.2024, орган, що видав 5115), відповідно до довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру № 1576372-2024 від 08.03.2024, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 18.10.2000.

Вищевикладене свідчить про ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, яке полягає в тому, що батьки свідомо не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання.

На підставі викладеного, позивач просить:

1.Відібрати малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батьків, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення батьківських прав.

2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь та на утримання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

3.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь та на утримання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Пояснення сторін в судовому засіданні.

В судовому засіданні представниця органу опіки та піклування Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради підтримала заявлені вимоги у повному обсязі, а також пояснила, що батьки малолітньою донькою не займаються, не створили належні умови для її виховання, а також зловживають алкогольними напоями. Окрім того, мати дитини - ОСОБА_1 не займалась вихованням старшої доньки, яка фактично перейшла жити до батька, оскільки не мала можливості перебувати у сім`ї за фактом неналежного виконання матір`ю своїх обов`язків.

Представник служби у справах дітей Одеської міської Ради просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки батьками неналежним чином виконують батьківські обов`язки.

Відповідачка ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вона дуже любить свою дитину, вона за нею доглядала, а також спільно з нею перебувала у лікарні під час її хвороби, та турбувалась весь час. Відповідачка дійсно пояснила, що в день коли до неї приїхали співробітники поліції вона перебувала у легкому алкогольному сп`янінні, проте вона не зловживає алкоголем. В квартирі було невеликий безпорядок, оскільки не встигли прибрати, але умови проживання в квартирі задоволені. ОСОБА_1 пояснила, що з ОСОБА_2 у них нормальні взаємовідносини, але інколи є непорозуміння.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав та пояснив, що він вчиняв домашнього насильства щодо ОСОБА_1 , а також він приймає участь у вихованні дитини.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Так ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6

20.03.2026 до Служби у справах дітей Одеської міської ради в телефонному режимі від відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області надійшла інформація про те, що на спецлінію «102» звернулася ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з повідомленням, що її сусід, за адресою: АДРЕСА_1 , ображає свою жінку. При виїзді за вказаною адресою, патрульною службою було виявлено немовля з батьками, які перебували в стані, схожому на алкогольне/наркотичне сп`яніння.

З метою належного реагування на зазначене повідомлення, співробітниками Служби у справах дітей Одеської міської ради спільно із представниками відділення поліції № 2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області 20.03.2026 невідкладно здійснений виїзд за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час відвідування, в квартирі знаходилися немовля жіночої статі, а також ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її співмешканець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поводилися агресивно, перебували в стані, схожому на алкогольне/наркотичне сп`яніння. Немовля жіночої статі спало на двоспальному ліжку, дитяче ліжко відсутнє.

Відповідно до акту обстеження умов проживання складеного спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради від 20.03.2026, в кімнатах та на кухні брудно, залишки їжі, брудний посуд; речі розкидані, всюди безлад, санітарно-гігієнічні норми не дотримані, підлога дуже брудна. У дитини відсутнє дитяче ліжко. В приміщенні напалено.

Вищевказані відомості наявні в акті проведення оцінки рівня безпеки дитини від 20.03.2026р., який додано до матеріалів справи.

Суд, оцінуючи відомості, що наявні в акті проведення оцінки рівня безпеки дитини від 20.03.2026р., звертає увагу на наступні обставини:

1. Позивачем не додано до даного акту фото або відеофіксацію проведеного обстеження;

2. В акті є посилання на те, що батьки дитини перебувають у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, але жодним належним доказом даний факт не доведено;

3. В акті є посилання на те, що стан здоров`я дитини задовільний, ознак погіршення стану здоров`я не виявлено;

4. В акті є посилання на те, що ОСОБА_2 застосовує до ОСОБА_1 фізичну силу, однак жодних доказів вчинення даних дій не встановлено, відсутні відомості щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності;

Позивачем також додано до матеріалів справи медичну виписку, з якої вбачається, що дитину 18.02.2026 було госпіталізовано до КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» OOP з діагнозом: позалікарняна правобічна сегментарна пневмонія, гостра респіраторна недостатність, відкрите овальне вікно (виписка педіатричного інфекційного відділення для дітей раннього віку із медичної картки стаціонарного хворого № 1328). Дитина була госпіталізована у відділення анестезіології та інтенсивної терапії на 14-й день захворювання з катаральними явищами, задишкою, зниженням апетиту, в`ялістю, блідістю шкіри, 20.02.2026 стан дитини покращився та немовля було переведено до педіатричного інфекційного відділення.

В судовому засіданні встановлено, що дитина перебувала у лікарні спільно з матір`ю, а після покращення стану здоров`я забрала дитину додому.

Враховуючи, що на час відвідування відповідачів комісією 20.03.2026р. стан дитини був задовільний, то це свідчить, що батьки турбуються про стан здоров`я дитини.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд не може прийняти до уваги посилання на обставини, які пов`язані зі старшою дочкою відповідачки ОСОБА_1 – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки вони суттєво відрізняються від обставин, які встановлюються у даній справі.

Вирішуючи вимогу позивача щодо відібрання малолітньої дитини, суд виходив з наступного.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини.

Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї, сприяє розвитку системи послуг з підтримки сімей з дітьми та мережі дитячих закладів.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789- XII (далі - Конвенція про права дитини), зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частиною першою статті 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Відповідно до пунктів 2-5 частини першої статі 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Статтею 170, 171 СК України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2 - 5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. При вирішенні питання що стосується життя дитини враховується думка дитини якщо дитина може її висловити .

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що факт того, що дитина може бути поміщена в середовище, яке більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням. Передання дитини під державну опіку слід розглядати як тимчасовий захід, здійснення якого повинно одразу припинитися, коли це дозволять обставини. Це означає, що такий захід не може бути санкціонований без попереднього розгляду можливих альтернативних заходів і повинно оцінюватись у контексті позитивного обов`язку держави вживати виважених і послідовних заходів для сприяння возз`єднання дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та, якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункти 50, 52 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

Згідно з частиною другою статті 170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Висновки суду.

Суд приходить до висновку, що в судовому засіданні представником позивача не доведено обставин, які доводять, що сім`я відповідачів є особливо непридатною або неблагополучною, що батьки є хронічними алкоголіками чи наркоманами, що залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я, морального виховання, та що проблеми, які виникли у родині відповідачів не можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, ніж відібрання дитини від батьків.

Водночас, зважаючи на наявні факти, які виявлені у акті від акті проведення оцінки рівня безпеки дитини від 20.03.2026р., а саме відсутносі окремого ліжка у дитини, одягу та ін., а також враховуючи на посилання наявності алкогольного сп`яніння, з метою забезпечення дотримання якнайкращих інтересів дитини, суд вважає, що необхідно попередити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну ставлення до виховання малолітньої дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з покладенням обов`язку на Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування забезпечити контроль за виконанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо малолітньої дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що узгоджується з пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав".

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про відібрання дитини, то й відсутні підстави для задоволення похідних позовних вимог щодо стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 44, 48, 51, 76, 77, 79, 223, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Одеської міської ради про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів – залишити без задоволення.

2. Попередити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зміну ставлення до виховання малолітньої дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

3. Пересипській районній адміністрації Одеської міської ради в особі органу опіки та піклування забезпечити контроль за виконанням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських обов`язків щодо малолітньої дочки – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного тексту рішення.

Суддя В.К. Кисельов

Повний текст рішення складено та підписано 06.07.2026