Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності на земельну ділянку
Дата: 17 червня 2026 р.
Справа: №309/2007/25
Суддя: Мацунич М. В.
Справа № 309/2007/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
18 червня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.
суддів: Джуги С.Д., Шевчука В.В.
з участю секретаря судового засідання: Тайстри І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна, на ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року, постановлену головуючим суддею Піцур Я.Я., в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру в Закарпатської області, Хустської районної державної адміністрації про скасування державних актів на право власності на земельну ділянку та виключення даних про земельну ділянку з автоматизованої бази Державного земельного кадастру
встановив:
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Хустської районної державної адміністрації про скасування державних актів на право власності на земельну ділянку та виключення даних про земельну ділянку з автоматизованої бази Державного земельного кадастру.
У судове засідання від 27.10.2025 позивач та його представник ОСОБА_3 не з`явилися, від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою. У зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 11.11.2025 на 11:00 год.
У судове засідання від 11.11.2025 позивач та його представник ОСОБА_3 не з`явилися, від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на карантині.
При цьому щодо обох вказаних судових засідань представник позивача ОСОБА_3 належним чином повідомлявся про що додатково свідчать подані нею заяви про відкладення розгляду справи. Позивач ОСОБА_1 повідомлявся про час і місце розгляду справи поштовою кореспонденцію яка направлялася на адресу його місця проживання, але повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до приписів сит. 128 ЦПК України, свідчить про вручення такої поштової кореспонденції.
Тобто, належне повідомлення представника позивача ОСОБА_3 про час і місце судового розгляду, яке було призначено на 27.10.2025 о 10 год. 00 хв та на 11.11.2025 о 11:00 год., вважається і врученням такої повістки позивачу ОСОБА_1 .
Отже, вбачається, що належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з`являлися у підготовче судове засідання.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Хустської районної державної адміністрації про скасування державних актів на право власності на земельну ділянку та виключення даних про земельну ділянку з автоматизованої бази Державного земельного кадастру – залишено без розгляду.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Я.І. оскаржив таку в апеляційному порядку.
У апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, оскільки представником позивача подавалися до суду заяви про відкладення розгляду справи 27.10.2025 у зв`язку з перебуванням на лікарняному та 11.11.2025 - у зв`язку з перебування представника позивача на ізоляції з приводу лікування вірусного гепатиту А у членів сім`ї.
Вказані обставини не були враховані судом, і залишення позову без розгляду є неправильним та порушує право позивача на доступ до правосуддя.
Крім того, судом не було належним чином повідомлено про призначення судового засідання на 11.11.2025.
У відзиві ОСОБА_2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Вказує, що позивач жодного разу не з`являвся в судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, що свідчить про зловживання ним процесуальними обов`язками. Представник позивача подавала клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою, однак, не підтвердила належними доказами вказаного.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно ч.3 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Частинами 1, 2 ст. 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав: неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частиною п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Як слідує з матеріалів справи у судове засідання, призначене на 27.10.2025 позивач та його представник ОСОБА_3 не з`явилися, від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою. У зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 11.11.2025 на 11:00 год.
У судове засідання від 11.11.2025 позивач та його представник ОСОБА_3 не з`явилися, від представника позивача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням на карантині.
Так, належне повідомлення представника позивача ОСОБА_3 про час і місце судового розгляду, яке було призначено на 27.10.2025 року о 10 год. 00 хв. та на 11.11.2025 року о 11:00 год., вважається і врученням такої повістки позивачу ОСОБА_1 . При цьому ОСОБА_1 не повідомляв суд про неможливість з`явитись в судові засідання.
Отже, вбачається, що належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не з`являлися у судове засідання.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 03 червня 2021 року у справі № 227/2751/19, від 04 травня 2022 року у справі № 398/457/20.
Отже, встановивши, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився у судове засідання 27.10.2025 та повторно 11.11.2025, при цьому не забезпечив явку свого представника і не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів вважає, що подані представником позивача - адвокатом Габор Я. І. клопотання про відкладення розгляду справи не усували передбачених ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України процесуальних підстав для залишення позову без розгляду, а відтак суд першої інстанції обґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не свідчить про неповне з`ясування судом обставини справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
У даному випадку право ОСОБА_1 на доступ до суду не є порушеним, оскільки після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду, він має право звернутися до суду повторно відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, якою передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Доводи апеляційної скарги про те, що представник позивача - адвокат Габор Я.І. повідомив суд першої інстанції про причини неявки у судове засідання 11.11.2025, подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його перебуванням на карантині, апеляційний суд відхиляє. Такі обставини не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 , як позивач у справі, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судових засідань, однак повторно до суду не з`явився та заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.
За змістом ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України визначальним для залишення позову без розгляду є саме повторна неявка належним чином повідомленого позивача та відсутність заяви про розгляд справи за його відсутності. Подання представником позивача клопотань про відкладення розгляду справи з посиланням на те, що він перебуває на карантині не усувало передбачених законом підстав для залишення позову без розгляду.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи наведене та керуючись нормами статей 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Габор Ярослава Іванівна, залишити без задоволення.
Ухвалу Хустського районного суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року про залишення без розгляду позовної заяви, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29 червня 2026 року.
Суддя-доповідач
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua