Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №490/453/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №490/453/25

Суддя: Гуденко О. А.

н\п 2/490/267/2026 Справа № 490/453/25

Центральний районний суд м. Миколаєва

__________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:

головуючого – судді Гуденко О.А., при секретарі – Романової К.Т.,

за участю позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача ТОВ «Аккорд Тур» адвоката Лотиша А.М. (в режимі ВКЗ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд Тур», Товариства з обмеженою відповідальністю «МайТравел» про стягнення коштів за ненадання туристичної послуги за умовами договору,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду з даним позовом до ТОВ «Аккорд Тур», ТОВ «МайТравел», в якому просила стягнути сплачені нею кошти за туристичні послуги у сумі 18423,00 грн, які надані відповідачами не в повному обсязі або зобов`язати надати інший тур на цю суму, а також стягнути моральну шкоду у сумі 18423,00 грн та судові витрати.

В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що між нею та ТОВ Туркомпанія «Май Травел», в особі директора Курочки Я.В., який діє від імені та за дорученням ТОВ «Аккорд тур» укладено договір № 472-24 на туристичне обслуговування від 10.12.2024 р., в якому є программа Тур: Родзинки Закарпаття 21.12.2024. Згідно з вище вказаним договором, п.1 п.п.1.1. «Турагент за встановлену Договором плату зобов'язується забезпечити, надання за замовленням Туриста, комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а Турист зобов'язується на умовах цього Договору прийняти та оплатити дані послуги.» Також згідно з вищевказаного договору п.2 п.п.2.3., п.п. 2.3.1. Турагент зобов'язується: Забезпечити надання Туристу комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), відповідно до умов цього Договору.

Позивачка стверджує, що вказаний вище Договір має програму туру, яка надана турагентом і була узгоджена з нею, саме туристична послуга. Тур сплачено нею 19.12.24 повністю, у розмірі 18423 грн за чотири особи. Програма має 4 дні, в кожен день прописані екскурсії. 21.12.2024 р. її сім'я, прибула до назначеного місця початку екскурсії, на той час, гід групи, запропонував їм іншу програму, змінив її. В перший день екскурсія в Косино перенесена на третій день, а екскурсії третього дня повністю скасовані, виправдовуючи, що немає бажаючих або не працює басейни, та не та кількість людей в групі.

При цьому, позивачка зазначає, що згідно договору та програми, в третій день, повинні були бути екскурсії, чітко ті, що вказані у програмі, одна із двох на вибір, незалежно від кількості людей. Замість екскурсій третього дня «Велятіно» та «Берегове» гід поставив екскурсію першого дня в «Косіно». Тобто, програма, яка є у ТОВ «Аккорд тур» на три дні, була замінена розтягнута на чотири дні. Вартість програми на три дні 81 євро, а програма на чотири дні 107 євро.

Госал О.П. звертає увагу, що в договорі немає жодного пункту про надання права туроператору скасовувати узгоджену програму, або змінювати її протягом туру або на його початку.

Разом з тим, позивачка вказує що на підставі не виконання та порушеннями турагентом умов договору, вона відмовилась їхати в тур, з проханням повернути кошти, або замінити тур на інший. Зазначає, що її вини в даній ситуації немає, тур сплачено нею повністю, програма отримана, але не здійснена турагентом.

При цьому, позивачка стверджує, що щоб вирішити це питання написала листа 26.12.24 до ТОВ «Аккорд тур» та до ТОВ «Май травел» з проханням розібратися. Далі їй 18.01.25 р. надійшла відповідь від ТОВ «Аккорд тур», в якому питання залишилося не вирішеним. В листі відповіді вказано, що туроператор має право на внесення змін в програму туру, згідно п.2.1.6 договору. Однак, позивачка стверджує, що у вказаному пункті договору, на який посилається відповідач у своєму листі, не вказано право про зміну програми туру. В програмі чітко вказано які екскурсії туристи мають право вибирати і в які дні.

За такого, враховуючи неповне виконання відповідачами своїх зобов`язань щодо надання туристичних послуг, які погодженні в укладеному між сторонами Договорі, відповідачка змушена звернутися до суду з даним позовом, який просить задовольнити в повному обсязі.

12.03.2025 року від представника ТОВ «Аккорд-Тур» Лотиша А.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, в зв`язку з його безпідставністю та необгрунтованістю, мотивуючи це наступним.

ТОВ «Аккорд-Тур» є туристичним оператором та надає туристичні послуги шляхом реалізації туристичних продуктів туристичним агентам на підставі укладених агентських договорів, які у свою чергу надалі реалізовують вказані туристичні продукти туристам на підставі укладених договорів про надання туристичних послуг. 02.01.2013 р. ТОВ «АККОРД-ТУР» (туроператор) уклало з туристичним агентом ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел» агентський договір, відповідно до умов якого туроператор доручає, а турагент зобов'язується за винагороду надавати туроператорові послуги з реалізації третім особам (туристам, а також юридичним особам, які замовляють послуги для своїх працівників або третіх осіб) туристичного продукту шляхом укладення з ними договорів на туристичне обслуговування, а також здійснювати фактичні дії, визначені цим договором, із забезпечення надання туроператором турпродукту. Надалі ТОВ «Аккорд-Тур» надало турагенту ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел» підтвердження замовленого туристичного продукту «Родзинки Закарпаття» (відправлення 21.12.2024 р., прибуття 24.12.2024 р.) для таких туристів: BOGOVYK NATALYA, HOSAL YELYZAVETA, HOSAL OLENA, HOSAL SERHII.

Отже, представник відповідача стверджує, що на виконання умов Агентського договору з боку туроператора ТОВ «Аккорд-Тур» замовлений туристичний продукт був сформований у повному обсязі, - шляхом співпраці з відповідними компаніями партнерами на підставі укладених договорів були замовлені та оплачені послуги перевезення, проживання, харчування та ін. Тобто, з метою формування та надання туристичних послуг туроператором ТОВ «Аккорд-Тур» були понесені відповідні фактичні витрати на організацію туристичної подорожі для позивачки, що підтверджується документами доданими до відзиву. Таким чином, сторона відповідача-1 зазначає, що Туроператор у повному обсязі виконав умови агентського договору з приводу формування туристичного продукту для позивачки: послуги перевезення, проживання, харчування екскурсійні послуги тощо. Як вже було зазначено, туроператор ТОВ «Аккорд-Тур» у повному обсязі сформував туристичний продукт.

При цьому, як вказує представник ТОВ «Аккорд-Тур», відповідно до Програми туру екскурсійна програма туру Туроператора поділяється на основну частину, яка входить у програму туру, та факультативну (додаткову) частину, яку надає приймаюча сторона та, яка реалізується за окрему плату. Додаткові (факультативні) екскурсії пропонуються приймаючою стороною при наявності часу і достатньої кількості бажаючих туристів їх відвідати. Інформацію щодо проведення додаткових екскурсій було оголошено керівником групи у турі, включаючи інформацію про тривалість проведення екскурсій приймаючою стороною, вартість екскурсій та вартість вхідних квитків, відведений вільний час для туриста у містах по маршруту та ін. У даному разі у турі «Родзинки Закарпаття» відбулись 3 основні екскурсії та 6 факультативних екскурсій відповідно до Програми туру. Тобто, усі складові програми обслуговування туристів (проживання, харчування, екскурсійне обслуговування та транспортні послуги) у турі «Родзинки Закарпаття» 21.12.2024 року та 24.12.2024 року туроператором ТОВ «Аккорд-Тур» виконано за обсягом, термінами та умовами обслуговування. Але незважаючи на вищенаведені обставини позивачка відмовилася від туристичної подорожі у день початку туру за туристичним продуктом «Родзинки Закарпаття».

За такого, представник ТОВ «Аккорд-Тур», посилається на п. 5.1.32. договору на туристичне обслуговування, згідно якого турагент/туроператор не несе відповідальності по відшкодуванню матеріальних затрат туриста за сплачені туристичні послуги, якщо турист під час туристичної послуги, керуючись особистими інтересами, не скористався всіма або частиною наданих турагентом/туроператором туристичних послуг, достроково припинив терміни перебування в турі.

Також, сторона відповідача стверджує, що позивачка шляхом подання позову до суду про стягнення з туроператора ТОВ «Аккорд- Тур» грошових коштів намагається притягнути туроператора до цивільно-правової відповідальності без наявності необхідних правових підстав, оскільки, відповідно до п. 4.21. Агентського договору туроператор не несе відповідальності щодо відшкодування грошових витрат туриста за оплачені послуги, якщо турист у період обслуговування на свій розсуд чи у зв'язку із своїми інтересами не скористався всіма або частиною запропонованих та сплачених послуг туристичного продукту. В даному випадку туроператор ТОВ «Аккорд-Тур» виконав зі свого боку у повному обсязі умови агентського договору та договору на туристичне обслуговування, однак була наявною відмова туриста від замовлених туристичних послуг.

За такого, враховуючи вищевказане, сторона відповідача ТОВ «Аккорд-Тур» просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, в зв`язку з його безпідставністю.

07.04.2025 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій заперечувала проти тверджень сторони відповідача ТОВ «Аккорд-Тур», викладених у відзиві та вважала їх такими, що не підтвердженні жодним доказом.

Відзиву від представника відповідача ТОВ «МайТревел» до суду не надходило.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025 року дану цивільну справу передано на розгляд судді ОСОБА_2 .

Ухвалою судді від 28.01.2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 24.06.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 18.09.2025 року на 11:00 год.

Розпорядженням №45 від 03.02.2026 року призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя №101/0/15-26 від 22 січня 2026 року "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Центрального районного суду м.Миколаєва у зв`язку з поданням заяви про відставку", наказу голови Центрального районного суду м.Миколаєва №4-0с/тр від 22 січня 2026 року про відрахування зі штату суду судді Черенкової Н.П.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Гуденко О.А.

Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва Гуденко О.А. від 06.03.2026 року дану цивільну справу прийнято до свого провадження, призначено справу до розгляду по суті.

02.07.2026 року в судовому засіданні позивачка вимоги позову підтримала, просила їх задовольнити з підстав, вказаних в позовній заяві.

Суду пояснила, що прибувши 21.12.2025 року на місце зустрічі з гідом в м.Мукачево та зустрівшись з групою туристів, вона дізналася , що всі заплановані екскурсії на ретій день туру скасовуються, також скасовується екскурсія в Косино цього дня. Оскільки її таке не влаштувало, вона одразу відмовилася від туру, про що невідкладно повідомила гіда Ярослава. Вона приїхала в тур з чоловіком та неповнолітньою дитиною.

Оскільки згідно умов підписаного договору туроператор мав завчасно узгоджувати будь-які зміни – вона мала повне право відмовитися від туру та вимагати повернення коштів.

Представник відповідача ТОВ «Аккорд-Тур» – адвокат Лотиш А.М. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх безпідставними, просив позов залишити без задоволення з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача ТОВ «Туркомпанія «МАЙ Тревел» до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заява та клопотання по суті спору до суду не надходило.

Суд дослідивши матеріали цивільної справи та вислухавши пояснення сторін, дійшов наступних висновків.

ТОВ «Аккорд-Тур» є туристичним оператором відповідно до ліцензії на туроператорську діяльність серії АГ №580907 від 16.03.2012, що вбачається зі змісту витягу з Ліцензійного реєстру суб`єктів туроператорської діяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Надання туристичних послуг здійснюється ТОВ «Аккорд-Тур» шляхом реалізації туристичних продуктів туристичним агентам, зокрема ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел» згідно із Агентським договором №11366868 від 02.01.2013 р.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.4 Агентського договору ТОВ «Аккорд-Тур» (туроператор) доручає, а ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел» (турагент) зобов`язується за винагороду надавати туроператорові послуги з реалізації третім особам туристичного продукту шляхом укладення з ними договорів на туристичне обслуговування, а також здійснювати фактичні дії, визначені договором, із забезпечення надання туроператором турпродукту. Турагент дії від імені, в інтересах та під контролем туроператора. Повноваження турагента не потребують оформлення дорученням.

10.12.2024 року між ОСОБА_1 (Турист) та ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел» (Турагент), який діє від імені та за дорученням ТОВ «Аккорд-Тур» (Туроператор) укладено Договір №472-24 на туристичне обслуговування (надалі – Договір), згідно із пунктом 1.1. якого Турагент за встановлену Договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням Туриста комплексу туристичних послуг (туристичний продукт), а Турист зобов'язується на умовах цього Договору прийняти та оплатити дані послуги.

Згідно п.3.1. Договору, вартість туру становить 13 706,00 грн та включає: проїзд автобусом, проживання в готелях 3*, харчування сніданки, медичне страхування, екскурсії згідно додатка № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору, Сторони несуть відповідальність за невиконання та/або неналежне виконання зобов`язань за Договором у відповідності до умов даного Договору.

Не вважається неналежним виконання даного Договору суб`єктивне сприйняття та оцінювання Туристом якості послуг приймаючої сторони. Турагент/Туроператор не несе відповідальності за невідповідність наданого туристичного обслуговування суб`єктивним очікуванням та оцінкам Туриста.

За п. 5.1.3. Договору, у випадку ненадання Туристу належно оплачених туристичних послуг Турагент зобов`язується відшкодувати йому вартість ненаданих послуг, за винятком випадків, передбачених даним Договором.

Турагент несе відповідальність перед Туристом за достовірність інформації, яка подається Туристу (п.5.1.6. Договору).

Турагент несе відповідальність перед Туристом у повному обсязі за ті збитки, які він спричинив Туристу невиконанням чи неналежним виконанням своїх зобов'язань, передбачених умовами цього Договору (п.5.1.7. Договору).

В п.5.1.32. Договору сторони погодили, що Турагент/Туроператор не несе відповідальності по відшкодуванню матеріальних затрат Туриста за сплачені туристичні послуги, якщо Турист під час туристичної подорожі, керуючись особистими інтересами, не скористався всіма або частиною наданих Турагентом/Туроператором туристичних послуг, достроково припинив терміни перебування в турі.

Як зазначає позивачка, Додатком до Договору є програма туру «Родзинки Закарпаття 21.12.2024», яким встановлено наступну програму туру:

1 ДЕНЬ:

- Зустріч на залізничному вокзалі Львова. Відправлення в тур.

- Екскурсія «Прогулянка по Мукачево» (входить у вартість туру).

- Екскурсія в замок «Паланок» (Дорослий: 200грн. / Діти: 180 грн.+ вх. квиток).

- «Спекотний релакс в Косино» (Дорослий: 400грн. / Діти: 350 грн.+ вх. квиток).

- «Закарпатська смакота...» (дод. оплата).

2 ДЕНЬ:

- Сніданок.

- Екскурсія «Ужгородська мандрівка: замки та традиції» (входить у вартість туру).

- Вільний час. Запрошуємо відвідати екскурсії та програми: «Романтична подорож до замку Сент-Міклош» (Дорослий: 200грн. / Діти: 200 грн. + вх. квиток); «Лумшори старосвітське джакузі» (Дорослий: 730 грн. / Діти: 680 грн.); «Закарпаття з присмаком задоволення» (Дорослий: 450 грн. / Діти: 400 грн.

3 ДЕНЬ:

- Сніданок.

- Вільний час. Одна з екскурсій на вибір: «Дорогою смаку: гастрономічні скарби Закарпаття» (Дорослий: 580 грн. / Діти: 500 грн. + вх. Квиток); «Все для здоров'я: термальні води і вино» (Дорослий: 480грн. / Діти: 380грн. + вх. квиток).

- Вечірня програма; «Вечорниці в Опришків» (дод. оплата).

- Повернення в готель.

4 ДЕНЬ:

- Сніданок.

- Виселення з готелю.

- «Магія Карпат: Пилипець, Гимба та водоспад Шипіт» (входить у вартість + вх. квиток).

- Прибуття у Львів.

З вказаного додатку вбачається, що у вартість туру входить перевезення, проживання, одноразове харчування та 3 екскурсії. Інші зазначені екскурсії є факультативним та обираються на вибір туриста.

При цьому суд звертає увагу на те, що програма туру та кількість туристів , згідно вказаногоДоговору, зазначена в Додатку № 1 – який позивачка до суду не надала і на питання суду, чи підписувала вона цей додаток і де він – відповіді не надала.

При цьому, позивачка неодноразово в своїх поясненнях зазначала, що вона оплатила та узгодила триденний тур з відповдіачем – натомість надала до суду програму чотири-денного туру, стверджуючи, що такі зміни були узгоджені в листуванні з представником туристичної компанії.

Докази листування також до суду позивачка не надала.

Як вбачається з п.1.1. Агентського договору №11366858, укладеного 02.01.2013 року між ТОВ «Аккорд-Тур», який є Туроператором та ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел», який є Турагентом, за цим Договором Туроператор доручає, а Турагент зобов`язується за винагороду надавати Туроператорові послуги з реалізації третім особам (туристам, а також юридичним особам, які замовляють послуги для своїх працівників або третіх осіб) туристичного продукту шляхом укладення з ними договорів на туристичне обслуговування, а також здійснювати фактичні дії, визначені цим Договором, із забезпечення надання Туроператором Турпродукту.

10.12.2024 року до ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел» подано Заявку №68183313813 на тур «Родзинки Закарпаття» на 4-ох туристів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

17.12.2024 року ТОВ «Аккорд-Тур» надано ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел» рахунок на оплату №68183313813/2 туристичних послуг на території України на 4-ох осіб (турпродукт (послуга) Родзинки Закарпаття НОМЕР_1 , ОСОБА_5 +інші) на суму 16066,00 грн.

Згідно інформаційного повідомлення про зарахування коштів №5272 від 19.12.2024 р. ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел» оплатило ТОВ «Аккорд-Тур» туристичні послуги згідно вищевказаного рахунку на суму 16066,00 грн.

З наданої відповідачем 1 планової калькуляції формування вартості туру: «Родзинки Закарпаття» 21.12.2024 – 24.12.2024 дл 1-го туриста вбачається наступне:

?розробка туристичної схеми (маршруту) – вартість 140,00 грн;

?послуги страхування – вартість згідно договору;

?послуга оренди радіогіда – вартість 100,00 грн;

?послуги з розміщення (проживання 3 ніч) – вартість 2025,00 грн;

?екскурсії (3 шт.) – вартість 150,00 грн;

?автобусні поїздки – вартість 1101,50 грн;

?плановий прибуток – 500,00 грн.

Всього: 4016,50 грн.

Як вбачається з рахунку №0012 від 23.12.2024 року, Акту здачі-приймання робіт №0012 від 24.12.2024 р. та платіжної інструкції №320 від 10.01.2025 року ТОВ «Аккорд –Тур» замовило та оплатило ФОП ОСОБА_7 проживання 11 осіб в готелі за 3 доби з 21.12.2024 р. по 24.12.2024 року в загальній сумі 22 275,00 грн.

З Довгострокового договору №81888883 на перевезення туристів від 23.06.2023 року, Акту надання послуг №9 від 25.12.2024 р. та платіжної інструкції №6374 від 28.12.2024 р. вбачається, що ТОВ «Аккорд-Тур» замовило та оплатило перевізнику ФОП ОСОБА_8 послугу з транспортного перевезення туристів в турі «Родзинки Закарпаття» з 21.12.2024 р. по 24.12.2024 р. на загальну суму 7016,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел» надано підтвердження замовлення №68183313813 по турпродукту «Родзинки Закарпаття» для 4-ох осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на суму 18771,00 грн.

При цьому, в своїх поясненнях до суду позивака суду пояснила, що дійсно ОСОБА_5 – це її мати, але вона на неї тур не замовляляа, і чому її ім`я було включено в замовлення та на неї розрахована вартість туру – їй не відомо мабуть, це помилка туроператора.

Кількість та імена туристів, їх персональні дані були узгоджені також попередньо в месенджер-листуванні, вона надсилала відповідачеві фотографії паспортів, тощо.

Суд звертає увагу, що жодних доказів наявності такого листування з відповідачами позивачка до суду не надала.

До вказаного підтвердження надано інформаційний лист №68183313813, в якому зазначено: назву туру, номер рейсу, місця в автобусі, керівника групи, час, місце та адреса відправлення та прибуття.

Факт оплати позивачкою туру на суму 18423,00 грн підтверджується доданими до позову платіжними дорученнями, а саме:

?10.12.2024 року ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Май Тревел» 4000,00 грн, призначення платежу: «Плата за туристичні послуги у сумі 4000,00 грн; від ОСОБА_1 ; згідно договору №472-24 від 10.12.2024 р.»;

?17.12.2024 року ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Май Тревел» 717,00 грн, призначення платежу: «Плата за туристичні послуги у сумі 717,00 грн; від ОСОБА_1 ; згідно договору №472-24 від 10.12.2024 р.»;

?19.12.2024 року ОСОБА_1 сплачено ТОВ «Май Тревел» 13706,00 грн, призначення платежу: «Плата за туристичні послуги у сумі 13706,00 грн; від ОСОБА_1 ; згідно договору №472-24 від 10.12.2024 р.».

26.12.2024 року ОСОБА_1 направила ТОВ «Аккорд-Тур» претензію, в якій зазначила наступне: «На момент прибуття на екскурсію 21.12.2024 р. ми зустрілись з гідом групи ОСОБА_11 , від якого ми дізнались про зміни в програмі тура. Тобто: 1 день: скасована екскурсія на Косино, в цей день залишилась тільки екскурсія по м. Мукачево і замок Паланок.

3 день: Екскурсії які в програмі тура (на вибір), не було ні єдиної, скасовані повністю. Нагадую, що в цей день ми відмовились від всьго туру і повідомили вам, а також гід групи теж був присутній і в курсі всіх обставин.

Також в цей день, я відмінила транзакцію предоплати та повної оплати цього туру. В звязку з самовільними змінами в турі, прошу повернути мені кошти за тур, в якому я не була, у розмірі 18423,00 грн, або надати інший».

30.12.2024 року ТОВ «Аккорд-Тур» надало ОСОБА_1 відповідь на претензію наступного змісту: «Екскурсійна програма туру Туроператора поділяється на основну частину, яка входить у програму туру, та факультативну (додаткову) частину, яку надає приймаюча сторона та, яка реалізується за окрему плату. Додаткові (факультативні) екскурсії пропонуються приймаючою стороною при наявності часу і достатньої кількості бажаючих туристів їх відвідати. Інформацію щодо проведення додаткових екскурсій було оголошено керівником групи у турі, включаючи інформацію про тривалість проведення екскурсій приймаючою стороною, вартість екскурсій та вартість вхідних квитків, відведений вільний час для туриста у містах по маршруту та ін. В результаті, в турі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відбулись 3 основні екскурсії та 6 факультативних екскурсій згідно програми туру.

Що ж до проведення екскурсії «Спекотний релакс в Косино», то туристична група відвідала додаткову екскурсію, що була проведена у повному обсязі для Туристів, в межах програми туру. Отже, екскурсійну складову програми туру надано Туроператором. Частина туристів туру залишила свої позитивні відгуки від проведеної екскурсії.

Інформація про умови надання туристичних послуг надається до моменту укладення Публічного Договору на туристичне обслуговування (оферта на укладення договору) між Туроператором та Туристом розміщена на сайті https://www.accordtour.com/. Акцептуванням Договору на туристичне обслуговування Турист підтверджує, що отримав належним чином дану інформацію (у доступній, наочній формі, яка є для Туриста розбірливою та зрозумілою) та не має ніяких зауважень чи заперечень.

Також слід наголосити, що відповідно до п.2.1.6. Договору на туристичне обслуговування Туроператор має право на внесення змін в програму туру без зміни загальної кількості послуг.

Оскільки, змін загальної кількості послуг у турі «Родзинки Закарпаття» 21.12.2024 - 24.12.2024 не було, Ваше припущення щодо скасування факультативних екскурсій у третій день туру є необгрунтованим та недоведеним. Запевняємо, що всі екскурсійні об`єкти, локації, передбачені програмою туру, було відвідано нашими туристами у цьому турі. Туроператор не несе відповідальності за невідповідність наданого туристичного обслуговування суб`єктивним очікуванням та оцінкам Туриста.

Отже, складові програми обслуговувания туристів (проживання, харчування, екскурсійне обслуговування та транспортні послуги) у турі «Родзинки Закарпаття» 21.12.2024 24.12.2024 Туроператором виконано за обсягом, термінами та умовами обслуговування.

Зауважимо, що згідно Вашої претензії, зазначено: «Нагадую, що в цей день ми відмовились від всього туру і повідомили Вам, а також гід групи теж був присутній і в курсі всіх обставин. Також цей день, я відмінила транзакцію передплати та повної оплати цього туру».

Згідно п.4.2.1 Договору на туристичне обслуговування, при відмові менше, ніж за 6 днів включно до початку надання туристичних послуг, сума, що підлягає стягненню з Туриста, становить 100% від вартості туристичних послуг.

Враховуючи все вищенаведене, у Туроператора відсутні правові підстави для задоволення Вашої вимоги повернути Вам гроші у розмірі 18 423,00 грн. за тур або надати Вам інший тур, оскільки Туроператором не порушено умов Договору на туристичне обслуговування».

Суд зауважує, що на питання суду – чому ОСОБА_1 лише 26.12.2025 року звернулася до туроператора та турагента з претензією щодо невідповідності наданого туристичного продукту та повідомила про відмову від туру? – остання пояснила, що повідомила про це на місці гіду Ярославу, потім також в телеграм-листуванні до представника відповідача. Проте жодних доказів такого – суду не надала взагалі.

Відповідно до частини 1 статі 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також поясненням і запереченням кожного із учасників справи, суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у сфері надання туристичних послуг та захисту прав споживачів. Вказане обумовлює застосування норм Закону України «Про туризм» (надалі – Закон №324/95-ВР) та Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі – Закон №1023-XII).

За ч. 2 ст. 17 Закону України «Про туризм», суб`єкт підприємницької діяльності, який отримав ліцензію на туроператорську діяльність, має виключне право на надання послуг з оформлення документів для виїзду за межі України. Туроператор може здійснювати також і турагентську діяльність.

Статтею 5 Закону України «Про туризм» передбачено, що учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб`єкти туристичної діяльності), є: туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність; туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг; інші суб`єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг.

Права і обов`язки, відповідальність сторін та інші умови діяльності між туроператором і турагентом визначаються відповідно до агентського договору, а також Законом України «Про туризм», зокрема статтею 20.

Згідно зі статтею 5 Закону №324/95-ВР суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, є:

- туристичні оператори – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

- туристичні агенти – юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Згідно зі статтею 20 Закону №324/95-ВР якість туристичних послуг має відповідати умовам договору на туристичне обслуговування, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються Законом України «Про захист прав споживачів». Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.

Верховний Суд України у постанові від 03 липня 2013 року у справі № 6-42цс13 зробив правовий висновок, який підтверджено Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 201/17472/16-ц про те, що «за частинами першою, другою, десятою статті 20, частиною другою статті 30, частинами першою, другою статті 32, частиною першою статті 33 Закону України «Про туризм» від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), частиною четвертою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ, статей 610, 611, частиною п`ятою статті 653, частиною першою статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що саме на туроператора, в даному випадку - ТОВ «Аккорд-Тур» покладається відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування.

Отже, заявлені до відповідача ТОВ «МайТравел» вимоги про стягнення вартості сплачених послуг є такими, що заявлені до неналежного відповідача - як до особи, яка не має невсти матеріальну відповдіальність за зазначеними позивачем обставинами.

Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 20 Закону України «Про туризм» визначено, що за договором на туристичне обслуговування (надання туристичних послуг) одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору:

1) строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування;

2) характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту);

3) готелі та інші аналогічні засоби розміщення, їх місце розташування, категорія, а також строк і порядок оплати готельного обслуговування;

4) види і способи забезпечення харчування;

5) мінімальна кількість туристів у групі (у разі потреби) та у зв`язку з цим триденний строк інформування туриста про те, що туристична подорож не відбудеться через недобір групи;

6) програма туристичного обслуговування;

7) види екскурсійного обслуговування та інші послуги, включені до вартості туристичного продукту;

8) інші суб`єкти туристичної діяльності (їх місцезнаходження та реквізити), які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту;

9) страховик, що здійснює обов`язкове та/або добровільне страхування туристів за бажанням туриста, інших ризиків, пов`язаних з наданням туристичних послуг;

10) правила в`їзду до країни (місця) тимчасового перебування та перебування там;

11) вартість туристичного обслуговування і порядок оплати;

12) форма розрахунку.

Кожна із сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі:

1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків;

2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги;

3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів;

4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту;

5) домовленості сторін.

Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону. У договорі на туристичне обслуговування зазначаються істотні умови договору, такі як: строк перебування у місці надання туристичних послуг із зазначенням дат початку та закінчення туристичного обслуговування; характеристика транспортних засобів, що здійснюють перевезення, зокрема їх вид і категорія, а також дата, час і місце відправлення та повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту); тощо.

Як встановлено матеріалами справи, між позивачкою (замовник) та ТОВ «Аккорд-тур» (туроператор), від імені, за рахунок та за дорученням якого на підставі агентського договору діє ТОВ «Туркомпанія «Май Тревел» (турагент), укладено Договір №472-24 на туристичне обслуговування від 10.12.2024 р.

Відповідно до імперативного припису, передбаченого ст.19-1 Закону України «Про туризм», будь-яка інформація, надана туроператором (турагентом), повинна містити достовірні відомості про умови договору на туристичне обслуговування.

Туроператор (турагент) зобов`язаний додержуватися умов надання комплексу туристичних послуг, про які був поінформований споживач до укладення договору на туристичне обслуговування, крім випадків, коли про зміну таких умов повідомлено споживача до укладення договору або якщо зміни внесено на підставі угоди, укладеної між сторонами договору.

За змістом ст. 1 Закону України «Про туризм», туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про туризм», порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом. Порушеннями законодавства в галузі туризму є: ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності; порушення норм і правил у галузі туризму; порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

За неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Згідно з п.2 ч.13 ст.20 Закону України «Про туризм», туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Обсяг відповідальності внаслідок ненадання споживачу якісного туристичного продукту обумовлюється змістом укладених цивільно-правових договорів: 1) за договором між туристом і турагентом (у разі його укладення) турагент несе відповідальність за невиконання (неналежне виконання) виключно взятих на себе обов`язків (щодо пошуку, бронювання туристичного продукту тощо); 2) за договором на туристичне обслуговування, укладеним між туристом та туристичним оператором (через турагента або без його участі) туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування з урахуванням особливостей, встановлених статтею 20 Закону України «Про туризм».

Згідно з абз.8 ч.1 ст.25 Закону України «Про туризм», туристи мають право на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Судом встановлено, що позивачка у повному обсязі оплатила вартість туристичної послуги, яка, у свою чергу, безпосередньо надавалась та була надана ТОВ "МайТревел".

Спір у цій справі виник у зв`язку із неякісним наданням туристичної послуги в частині зміни розкладу екскурсій, оскільки, як стверджує позивачка, всупереч погодженим сторонами умовам, одна з факультативних екскурсій, яка призначена на перший день перенесена на третій, при цьому, заплановані екскурсії на третій день туру скасовані.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про туризм», Туроператор (турагент) зобов`язаний не пізніш як через один день з дня, коли йому стало відомо про зміну обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору на туристичне обслуговування, та не пізніш як за три дні до початку туристичної подорожі повідомити туриста про таку зміну обставин з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування шкоди туроператору (турагенту) або внести зміни до договору, змінивши ціну туристичного обслуговування.

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, якщо це відбулося з вини туриста.

Турист вправі відмовитися від виконання договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі за умови відшкодування туроператору (турагенту) фактично здійснених ним документально підтверджених витрат, пов`язаних із відмовою.

Якщо під час виконання договору на туристичне обслуговування туроператор не в змозі надати значну частину туристичного продукту, щодо якого відповідно до договору на туристичне обслуговування сторони досягли згоди, туроператор повинен з метою продовження туристичного обслуговування вжити альтернативних заходів без покладення додаткових витрат на туриста, а в разі потреби відшкодувати йому різницю між запропонованими послугами і тими, які були надані. У разі неможливості здійснення таких заходів або відмови туриста від них туроператор зобов`язаний надати йому без додаткової оплати еквівалентний транспорт для повернення до місця відправлення або іншого місця, на яке погодився турист, а також відшкодувати вартість ненаданих туроператором туристичних послуг і виплатити компенсацію у розмірі, визначеному в договорі за домовленістю сторін.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною п`ятою статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про туризм» порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Статтею 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором.

Позивачкою в судовому засіданні надано пояснення, згідно яких, прибувши в м.Мукачево зі своєю сім`єю власним транспортним засобом їм, зі слів гіда, стало відомо, що в турі можливі зміни, а саме: факультативна екскурсія «Спекотний релакс в Косино» буде перенесена з першого дня туру на третій день. В свою чергу, всі інші додаткові екскурсії третього дня, нібито будуть скасовані. Зі слів позивачки, в зв`язку з такими змінами вона зі своєю сім`єю прийняли рішення відмовитися від туру.

В зв`язку з викладеними обставинами ОСОБА_1 вважала, що відповідачами не виконані свої обов`язки по договору та не надано замовлені нею туристичні послуги.

Представник ТОВ «Аккорд-Тур» спростовуючи вказані доводи зазначив, що в турі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » брали участь 11 туристів і, як стверджує представник, всі туристи отримали замовлені та оплачені послуги та відвідали всі передбачені путівкою екскурсії. При цьому, посилався на додані до матеріалів справи письмові показання деяких туристів з вказаного вище туру.

Судом досліджені вказані письмові показання та встановлено, що вони наданні трьома особами: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Факт того, що вказані особи замовляли турпродукт «Родзинки Закарпаття» підтверджується доданими до їх письмових показань підтвердження замовлень №81186138331, №61116636616 та №13838333611.

У вказаних письмових свідченнях зазначені вище особи підтверджують факт отримання в повному обсязі замовлених послуг, а саме: їм забезпечено проживання, одноразове харчування, перевезення та організовано три екскурсії, які входили у вартість путівки, а саме: «Прогулянка по Мукачево», « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Магія Карпат: Пилипець, Гимба та водоспад Шипіт», а також деякі факультативні. Отже, вказані свідчення туристів підтверджують те, що екскурсії, які ними оплачені, були проведені.

Твердження позивачки, що вказані письмові свідчення написанні «під диктування» судом не беруться до уваги, оскільки по-перше, є особистим припущенням позивачки, та, по-друге, ці листи не мають вирішального значення для правильного вирішення спору – адже на підтвердження своїх пояснень щодо непроведення чи скасування екскурсій, які входили до туристичної програми, що їі є підставою позову – позивачка також не надала суду жодних доказів, крім власних тверджень.

Крім того, суд зазначає, що в п. 8.4. Договору №472-24 від 10.12.2024 року, укладеного між сторонами, погоджено, що кожна із Сторін договору на туристичне обслуговування до початку туристичної подорожі може вимагати внесення змін до цього договору або його розірвання у зв`язку із зміною істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору, зокрема у разі:

1) погіршення умов туристичної подорожі, зміни її строків;

2) непередбаченого підвищення тарифів на транспортні послуги;

3) запровадження нових або підвищення діючих ставок податків і зборів, інших обов`язкових платежів;

4) істотної зміни курсу гривні до іноземної валюти, в якій виражена ціна туристичного продукту;

5) домовленості сторін.

Разом з тим, позивачкою не надано жодного доказу зміни істотних умов договору та обставин, якими вони керувалися під час укладення договору.

При цьому, суд зазначає, що посилання ОСОБА_1 на ненадання відповідачами їй туристичних послуг та зміну туру підтверджуються тільки її словами, жодного доказу, що послуги, які нею були оплачені їй не надались, позивачкою суду не пред`явлено.

Крім того, як стверджує сама позивачка, вона та члени її сім`ї відмовилися від туру ще до його початку в перший день, а отже в даному випадку суду не зрозуміло та чітко не пояснено ОСОБА_1 - як вона може стверджувати про ненадання туристичних послуг на третій день туру, якщо фактично вона відмовилася від їх надання одразу, так і не розпочавши тур ?. При цьому, позивачкою не обгрунтовано поважність причини відмови від туру в перший день.

Посилання позивачки на слова гіда суд вважає неспроможними та такими, що не заслуговують уваги, оскільки таке посилання ніяким чином не підтверджує факт ненадання відповідачами ОСОБА_1 та членам її родини туристичних послуг, які ними оплачено, а саме: перевезення, проживання, одноразове харчування та три екскурсії.

Обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції то захист прав людини і основоположних, свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторони у процесі користуються своїми правами на власний розсуд, обирають спосіб захисту порушених прав, надають суду докази на підтвердження своєї правової позиції та спростування заперечень іншої сторони, при цьому тягар доказування повністю покладається на сторони.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (Постанова ВП ВС від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц)

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Простіше кажучи, позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Судувід 17.06.2026 р. у справі №755/460/24

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Аккорд-Тур», у відповідності до умов Агентського договору №11366868 від 02.01.2013 р. та Договору №472-247 на туристичне обслуговування від 10.12.2024 року, укладеного між сторонами, виконало свої функції, а саме: організувало перевезення, проживання, одноразове харчування та 3 екскурсії, тобто ті послуги які входили у вартість туру.

При цьому, позивачкою не надано жодного доказу, який би підтвердив, що відповідачами не дотримано умов договору та істотно змінено умови туру, а підтверджена нею відмова від туру в перший день, знімає відповідальність з Туроператора та Турагента, як то передбачено п.5.1.32. Договору №472-247 від 10.12.2024 року.

При цьому, суд звертає увагу, що сторони в п 4.2.1 Договору №472-247 погодили, що при відмові менше, ніж за 6 днів включно до початку надання туристичних послуг, сума, що підлягає стягненню з Туриста, становить 100% від вартості туристичних послуг.

Тобто, ОСОБА_1 була ознайомлена з наслідками відмови від туру.

Суд наголошує, що Велика Палата Верховного Суду послідовно зазначає, що, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає в позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах (постанова ВП ВС від 22 лютого 2024 року у справі № 990/150/23).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)).

У постанові від 27.05.2020 у справі № 2-879/13 Верховний Суд зазначив, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі, належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

Крім того, у постанові від 01.11.2023 Верховний Суд (справа № 462/2056/20, провадження № 61-3758св23) зазначає, що засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, виходячи з принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, з урахуванням балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи позови у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог, в зв`язку з їх необгрунтованістю та недоведеністю.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони є похідними від основних позовних вимог про стягнення коштів, у задоволенні яких судом відмовлено, а тому вони не підлягають задоволенню.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов протиУкраїни", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим доводам, факторам та обставинам, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення з відповідачів судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 610, 611, 655, 301, 902 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про туризм», ст.ст. 2-6, 10-13, 19, 43, 44, 49, 76-81, 83, 84, 89, 209, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аккорд Тур», Товариства з обмеженою відповідальністю «МайТравел» про стягнення коштів за ненадання туристичної послуги за умовами договору – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги,відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Гуденко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua