Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №336/129/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН справи: 336/129/25

Номер провадження: 1-кп/336/539/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024082080001625 від 26.10.2024 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка Кам`янка-Дніпровського району Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, який, зі слів, має малолітнього сина, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше в силу ст. 89 КК України несудимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 19 жовтня 2024 року, у період дії воєнного стану, відповідно Указу Президента №64/2022 від 24.02.2022 та продовженого Указом Президента України №740/2024 від 23.10.2024 року, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3 , побачив металевий гараж, який належить на праві власності потерпілому ОСОБА_7 . Підійшовши до гаражу та частково відігнувши металеві ворота, ОСОБА_4 побачив головку блока циліндрів на авто Москвич ИЖ 412, 1979 року випуску, стартер на авто Москвич ИЖ 412, 1979 року випуску, масляний піддон на авто Москвич ИЖ 412, 1979 року випуску, 2 упаковки зварювальних електродів «Monolit» по 5 кг, паяльну лампу ЛП-2/ЛП-2М, 2 кутові шліфувальні машинки «EMISMANANGLEGRINDER», струбцину, бензопилу «ShtilMS 280», ромбовий домкрат синього кольору, які належали на праві власності потерпілому ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_4 визначив їх предметом свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, вчинене в умовах воєнного стану, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, в період часу з 19 жовтня 2024 року по 20 жовтня 2024 року ОСОБА_4 , шляхом відгинання металевих воріт, проник до приміщення гаражу та викрав вищевказану головку блока циліндрів на авто Москвич ИЖ 412, 1979 року випуску, вартість якої складає 16166 гривень 67 копійок, стартер на авто Москвич ИЖ 412, 1979 року випуску, вартість якого складає 1953 гривні 33 копійки, масляний піддон на авто Москвич ИЖ 412, 1979 року випуску, вартість якого складає 663 гривні 33 копійки, 2 упаковки зварювальних електродів «Monolit» по 5 кг, вартість яких складає 1386 гривень 70 копійок, паяльну лампу ЛП-2М, вартість якої складає 845 гривень 70 копійок, кутову шліфувальну машинку «EMISMANANGLEGRINDER» з саморобною боковою дерев`яною ручкою, вартість якої складає 609 гривень 00 копійок, кутову шліфувальну машинку «EMISMANANGLEGRINDER» без захисного кожуха, вартість якої складає 507 гривень 50 копійок, струбцину вартість якої складає 250 гривень 00 копійок, бензопилу «ShtilMS 280» без пильної рами, вартість складає 12 166 гривень 33 копійки, ромбовий домкрат синього кольору, вартість якого складає 490 гривень 00 копійок.

Далі ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, спричинивши своїми діями потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 35 038 гривень 56 копійок.

Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 визнавав частково.

Так під час допиту в судовому засіданні 16.04.2025 показав, що він випадково побачив відкритий гараж по вул. І. Сікорського. На воротах була зірвана одна петля, самі ворота були вже відігнуті. Всередині гаражу знаходився мішок, який наполовину виглядав назовні. Обвинувачений у сам гараж не заходив, але міг протягнути туди руку. ОСОБА_4 зазирнув у мішок, побачив там якійсь алюмінієвий виріб, який він забрав та відніс на місце свого тимчасового мешкання по АДРЕСА_2 . Надалі, того ж вечора, він повернувся до цього гаражу, де викрав дві кутові шліфувальні машинки, паяльну лампу, струбцину, бензопилу, домкрат. Уточнив, що в гаражі знаходилися два мішки з цими речами. Заперечив викрадення зварювальних електродів. Також заперечив викрадення електропроводки (про що зазначено у цивільному позові), зазначив, що то були якісь металеві троси товщиною в сірник, в пластиковій обмотці. Щодо інших речей, які зазначені у цивільному позові, пояснив, що впускні колектори не викрадав, чи викрав термостат не пам`ятає, можливо це був карбюратор. У пункт прийому металолому, через свого знайомого на ім`я ОСОБА_8 , він здав лише алюмінієвий виріб (масляний піддон) та стартер, решту речей, які обвинувачений зберігав для власного використанням, забрала поліція разом з потерпілим. Уточнив, що ОСОБА_8 розбирав речі та відносив на пункт прийому металолому. Пояснював, що розуміє, що його дії є кримінально караними, обіцяв не вчиняти такого у майбутньому. Зазначив, що визначає матеріальну шкоду в розмірі 35 038,56 грн, як і зазначено в обвинувальному акті.

В судовому засіданні 03.07.2026 пояснював, що мішок з металевими виробами стояв біля гаражу, в сам гараж він не проникав. З мішка забрав одну «залізку». Увечері повернувся до гаражу, знову забрав речі, відніс додому. Не пам`ятає детально, що це були за речі. Втім підтвердив те, що заволодів зварювальними електродами, струбциною (тісками – мовою обвинуваченого), кутовими шліфувальними машинками (болгарками), бензопилою, але всі ці речі були в розібраному стані. Переконливих причини, які спонукали його надавати в судовому засіданні 16.04.2025 інші пояснення, не зміг навести. Показав, що потерпілий разом з іншими особами (не працівниками правоохоронних органів) наніс йому тілесні ушкодження, проте він за медичної допомогою не звертався, із заявою про вчинення кримінального правопорушення не звертався також. В судових дебатах та останньому слові заявив про визнання вини та щире каяття.

Незважаючи на позицію обвинуваченого, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доводиться сукупністю доказів, що досліджені в ході судового розгляду кримінального провадження.

Так, потерпілий ОСОБА_7 показав суду, що він має у власності гараж, що знаходиться на ділянці за адресою: АДРЕСА_3 . Гараж має два входи – двері із двора та ворота з вулиці. Приблизно тиждень він був відсутній дома. Коли зайшов в гараж з боку двору, побачив, що від вхідних воріт йде світло. Роздивившись, він зрозумів, що ворота пошкоджені – зірвані з петель. Деякі речі були складені біля воріт гаражу, зокрема пральний бак від старої пральної машини, електродвигун. В салоні автомобіля мала знаходитися бензопила, але її там не було. Зрозумів, що сталася крадіжка, тому він викликав поліцію. Пояснив, що були викрадені: головка блоку циліндрів двигуна, передня кришка двигуна, масляний піддон, два впускних колектора, карбюратор, ромбовий домкрат синього кольору, дві болгарки зеленого кольору, дві упаковки електродів, термостат у зборі, електропроводку, паяльна лампа, струбцина та інше, менш суттєве. Він отримав записи з камер відеоспостереження, які встановив навпроти будинку, які надалі передав працівникам поліції. Потерпілий пояснив, що на відеозапису зображено, як у перший раз обвинувачений виносить головку блоку циліндрів, а в іншій руці тримає домкрат. Раніше з обвинуваченим не був знайомим.

Обґрунтовує цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди тим, що він разом з друзями здійснював відновлення автомобіля, знімав про це відеоблог, викладаючи відео на «Youtube». Це відбулося протягом року.

Рапорт чергового відділу поліції №3 РУП ГУНП в Запорізькій області від 26.10.2024 містить інформацію про те, що 26.10.2024 о 11:12 надійшло повідомлення зі служби 102. Згідно із повідомленням 26.10.2024 о 11:12 за адресою: Шевченківський район м. Запоріжжя, вулиця Ігоря Сікорського буд. 171, Заявник був періодично впродовж тижня відсутній вдома. Заявник повідомив про те, що невідома особа, шляхом пошкодження замку в гаражі, проникла в середину та здійснила крадіжку бензопили " Stihl", жовто-чорного кольору, з бежевою рукояткою, чорною кнопкою. Бензопила була без шини. Також зник двигун (в розборі, алюмінієві запчастини). Заявник повідомив про те, що у сусіда с камери відеонагляду. Заявник: ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 78).

26.10.2024 в період часу з 11:40 год. по 12:10 год. слідим СВ ВП №3 ГУНП в Запорізькій області здійснено огляд місця події, а саме гаражу, що знаходиться на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 . В ході огляду місця події встановлено, що завіси (петлі) воріт гаражу були пошкоджені. В гаражі виявлено безлад, розкидані предмети і речі, зокрема металеві вироби. В гаражі також знаходився транспортний засіб Москвич, ДНЗ 09-83 ЗПЩ, навколо автомобіля розкидані інструменти. Вказані відомості містяться у протоколі ОМП від 26.10.2024 з фототаблицею (т. 1 а.с. 83-93).

Того ж дня відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, внесені до ЄРДР (т. 1 а.с. 77).

Згідно з письмовою заявою від 06.12.2024 потерпілий ОСОБА_7 надав працівникам поліції відеозапис з камери відеоспостереження (т. 1 а.с. 94, 102).

Відповідно до протоколу огляду предмету від 06.12.2024 слідчий оглянув наданий потерпілим носій інформації, на якому містяться відеозаписи з камери спостереження з буд. АДРЕСА_4 (т. 1 а.с. 95-102). Оглядом встановлено таке:

«Так, при відкритті відео-файлу «прохід о 15» об`ємом 33,5 МБ (35 192832 байт) за допомогою відео програвача «Windows Media» (фото №1), встановлено, що відеозапис триває 00 години 04 хвилин 17 секунд. На відеозапису 00 годин 00 хвилин 23 секунди (на годинниках камери зображено 19.10.2024 рік, субота, на годиннику 02 година 54 хвилини 03 секунд) зображена вилиця Ігоря Сікорського. По дорозі якого камера зафіксувала ОСОБА_4 , (об`єкт №1) одягнутого в кросівки чорного кольору, спортивні штани на правій нозі якого полоса білого кольору, курточку синього кольору та капюшон чорного кольору. Який йде у бік кущів, за якими розташований гараж (об`єкту №2), який розташований по АДРЕСА_3 .

На відеозаписі 00 годин 00 хвилин 33 секунди (на годиннику камери зображено 19.10.2024 рік, субота, на годинниках 02 година 54 хвилини 13 секунд) (фото №2) зафіксовано як ОСОБА_4 (об`єкт №1) підходить до входу у гараж (об`єкт №2). (об`єкт №2) – кущі, за якими розташований гараж по АДРЕСА_3 .

На відеозаписі 00 годин 01 хвилина 31 секунда (на годиннику камери зображено 19.10.2024 рік, субота, на годинниках 02 година 55 хвилини 11 секунд) зафіксовано як ОСОБА_4 (об`єкт №1) виходить з кущів (об`єкт №2), за якими розташований гараж по АДРЕСА_3 .

На відеозаписі 00 годин 01 хвилин 42 секунди (на годиннику камери зображено 19.10.2024 рік, субота, на годинниках 02 година 55 хвилини 22 секунди), (Фото №4) зафіксовано як ОСОБА_4 (об`єкт №1) повертається до кущів (об`єкт №2), за якими розташований гараж по АДРЕСА_3

На відеозаписі 00 годин 03 хвилин 44 секунди (на годиннику камери зображено 19.10.2024 рік, субота, на годинниках 02 година 57 хвилини 23 секунди), (Фото №5) зафіксовано як ОСОБА_4 (об`єкт №1) відходить від входу у гараж (об`єкт №2). В цей час у правій руці тримає речі зовні схожі на головку блока циліндрів.

На відеозаписі 00 годин 03 хвилин 56 секунди (на годиннику камери зображено 19.10.2024 рік, субота, на годинниках 02 година 57 хвилини 35 секунди), (Фото №6) зафіксовано як ОСОБА_4 (об`єкт №1) йде у протилежний бік від кущів, за якими розташований гараж по АДРЕСА_5 , тримаючи в цей час у правій руці тримає речі зовні схожі на головку блока циліндрів та у лівій руці предмет прямокутної форми.

При відкритті відео-файлу «прохід поблизу» об`ємом 5,10 МБ (5353 472 байт) за допомогою відео програвача «Windows Media» (фото №7), встановлено, що відеозапис триває 00 години 00 хвилин 32 секунди. На відеозапису 00 годин 00 хвилин 30 секунди (на годиннику камери зображено 18.10.2024 рік, субота, на годинниках 05 година 18 хвилини 27 секунд) зображена вилиця ОСОБА_9 . По дорозі якого камера зафіксувала ОСОБА_4 , (об`єкт №1) одягнутого в кросівки чорного кольору, спортивні штани на лівій нозі якого полоса білого кольору, курточку синього кольору під якою кофта чорного кольору та на голові кепка коричневого кольору, та свідка ОСОБА_10 (об`єкт №3), які проходять між автомобілів, які стоять біля буд. 286 по вул. Ігоря Сікорського.

При відкритті відео-файлу «прихід 2 у ніч» об`ємом 122 МБ (128 016 384 байт) за допомогою відео програвача «Windows Media» (фото №8), встановлено, що відеозапис триває 00 години 01 хвилин 22 секунди. На відеозапису 00 годин 00 хвилин 08 секунди (на годиннику камери зображено 20.10.2024 рік, неділя, на годинниках 10 година 22 хвилини 50 секунда) зображена вилиця Ігоря Сікорського. По дорозі якого камера зафіксувала ОСОБА_4 , (об`єкт №1) одягнутого в одяг темного кольору, який заходе за кущі (Об`єкт №3), за якими розташований гараж по АДРЕСА_3 .

При відкритті відео-файлу «прихід 3 у ніч» об`ємом 159 МБ (167 157 760 байт) за допомогою відео програвача «Windows Media» (фото №9), встановлено, що відеозапис триває 00 години 02 хвилин 14 секунди. На відеозапису 00 годин 00 хвилин 27 секунди (на годиннику камери зображено 20.10.2024 рік, неділя, на годинниках 09 година 18 хвилини 51 секунда) зображена вилиця Ігоря Сікорського. По дорозі якого камера зафіксувала ОСОБА_4 , (об`єкт №1) одягнутого в одяг темного кольору, який пале цигарку (Об`єкт №4) та йде у бік кущів (Об`єкт №2), за якими розташований гараж по АДРЕСА_3 .

На відеозаписі 00 годин 00 хвилин 51 секунда (на годинниках камери зображено 20.10.2024 рік, неділя, на годинниках 09 година 19 хвилин 50 секунд), (Фото №10) зафіксовано як ОСОБА_4 (об`єкт №1), кинув недопалок цигарки (Об`єкт №4), після чого заходе до кущів, за якими розташований гараж по АДРЕСА_3 (об`єкт №2).

На відеозаписі 00 годин 02 хвилин 00 секунд (на годиннику камери зображено 20.10.2024 рік, неділя, на годинниках 09 година 33 хвилин 32 секунд), (Фото №11) зафіксовано як ОСОБА_4 (об`єкт №1), виходить з кущів за якими розташований гараж по АДРЕСА_3 (об`єкт №2) та йде у правий бік від гаража по АДРЕСА_3 .

На відеозаписі 00 годин 02 хвилин 05 секунд (на годинниках камери зображено 20.10.2024 рік, неділя, на годинниках 09 година 33 хвилини 40 секунд, (Фото №12) зафіксовано як ОСОБА_4 (об`єкт №1), виходить з кущів за якими розташований гараж по АДРЕСА_3 (об`єкт №2) тримаючи у правій та лівій руці невстановлені речі та йде у правий бік від гаража по вул. Ігоря Сікорського.

Під час досудового розслідування встановлено, що:

Об`єкт №1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Об`єкт №2 - Кущі за якими розташований гараж по АДРЕСА_3 ;

Об`єкт №3 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (Свідок);

Об`єкт №4 - Недопалок цигарки».

Постановою слідчого від 06.12.2024 диск DVD-R із 4 файлами відеозапису визнаний речовими доказом (т. 1 а.с. 104).

Вказані відеозаписи були безпосередньо відтворені у судовому засіданні .

Згідно із заявою від 06.11.2024 ОСОБА_10 надав слідчому дозвіл на огляд двох болгарок, паяльної лампи, бензопили, домкрату та струбцини (т. 1 а.с. 114).

Відповідно до протоколу огляду від 06.11.2024 із фотознімками до нього вказані речі були оглянуті слідчим в присутності понятих та свідка ОСОБА_10 . Під час огляду ці речі, в саме: паяльна лампа ЛП-2/ЛП-2М, болгарка (№1), болгарка (№2), струбцини СССР настільні (слюсарні), бензопила марки «Shtil ms 180», ромбовий домкрат, були вилучені та упаковані спецпакетів (т. 1 а.с. 115-118).

Постановою слідчого від 06.11.2024 вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 1 .а.с 119-120).

Відповідно до протоколу огляду від 10.11.2024 речі, а саме: паяльна лампа ЛП-2/ЛП-2М; кутова шліфувальна машинка «EMISMAN ANGLE GRINDER» зеленого кольору, 50-60 Hz, 850 W, 11000RPM, 115 mm, без захисного кожуха; кутова шліфувальна машинка «EMISMAN ANGLE GRINDER» зеленого кольору, 50-60 Hz, 850 W, 11000RPM, 115 mm, має одну бокову дерев`яну ручку; ромбовий домкрат синього кольору; бензопила марки «Shtil ms 280» без пильної шини, різнокольорова; струбцина, були оглянуті слідчим в присутності потерпілого (т. 1 а.с. 105-113).

В ході слідчого експерименту, який зафіксований відповідним протоколом від 06.11.2024 та відеозаписом, свідок ОСОБА_10 пояснив, що чоловік на ім`я ОСОБА_11 , прізвище він не знає, мешкав у нього приблизно протягом одного місяця. Проснувшись з ранку, свідок побачив купу «заліза». Як пояснив ОСОБА_11 , він ці речі знайшов у покинутому гаражі. Через пару днів вони вдвох стали розбирати цю купу. Як уточнив свідок, це були гарні речі. Частину речей вони поламали та здали на в пункт прийому металолому, частина – залишилася, яку потім віддав працівникам поліції. Свідок зауважив, що в цьому районі не має покинутих гаражів, він сам півтори роки тут мешкає, і нічого суттєвого не крав. ОСОБА_11 йому надалі показав цей гараж. В ході слідчого експерименту ОСОБА_10 показав на гараж за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 124-129).

Відеозапис цієї слідчої дії був відтворний у судовому засіданні.

Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання від 10.12.2024 свідок ОСОБА_10 впізнав обвинуваченого як особу, що принесла до них додому різні інструменти та речі для автомобіля (т. 1 а.с. 131-133).

Згідно з протоколом слідчого експерименту від 21.12.2024 та відеозапису до нього, що був відтворений у судовому засіданні, обвинувачений в присутності захисника показав на гараж за адресою: АДРЕСА_3 , та пояснив що у жовтні 2024 року він підійшов до гаражу справити нужду. Побачив, що частково відкриті навіси воріт гаражу, він розглядив мішок, який забрав собі, відніс додому. Для цього він через шпарину заліз у гараж аж до поясу. Обвинувачений на місці звернув увагу, що й на час цієї слідчої дії петлі гаражу відірвані, між воротами та стінкою гаражу є шпарина. Потім він повернувся до гаражу вдруге. Всього викрав дві болгарки, бензопилу, 2 тросики, струбцину («тіски» - мовою оригіналу) і алюмінієвий блок з автомобіля, точніше назву деталі не зміг назвати. Цей алюмінієвий блок здали в пункт прийому. Інші речі надалі були видані працівникам поліції (т. 1 а.с. 217-222).

Відповідними висновками експертиз встановлено вартість викрадених речей (т. 1 а.с. 135-211).

Сукупність вказаних доказів, незважаючи на мінливу позицію обвинуваченого, доводить вину ОСОБА_4 у вчиненні злочину за фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті.

Твердження обвинуваченого, викладені у судовому засіданні 03.07.2026, про те, що потерпілий разом із іншими особами (не працівниками правоохоронних органів) застосував до нього насильство, суд відхиляє, адже будь-яких доказів цього матеріали справи не містять, і сам ОСОБА_4 із відповідною заявою до поліції не звертався. Крім цього, обвинувачений не пояснив як саме можливий факт насильства з боку потерпілого може вплинути на питання винуватості чи невинуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.

Суд зауважує, що обвинувачений у судовому засіданні 03.07.2026 також посилався на можливість його допиту за допомогою поліграфа.

Втім, чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено перевірку показань із застосуванням спеціального технічного засобу – поліграфу та використання отриманих даних як доказу. Саме такої правової позиції дотримується Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду (постанови від 26 січня 2023 року у справі № 183/3452/19, від 09 липня 2024 року у справі № 463/11851/21, від 23 вересня 2021 року у справі № 234/4850/17, від 26 січня 2023 року у справі № 183/3452/19, від 09 листопада 2023 року у справі № 344/17154/18), а тому відповідне клопотання обвинуваченого залишено судом без задоволення.

Кваліфікуючи дії обвинуваченого, суд виходить з такого.

Відповідно роз`яснень, викладених абз. 2, 6 п. 22 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 06.11.2009 року, під проникненням в приміщення слід розуміти - незаконне вторгнення до нього будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), в тому числі і той, який дає змогу винній особі викрасти майно без входу в приміщення.

Поняття «інше приміщення» включає різноманітні постійні, тимчасові, стаціонарні або пересувні будівлі чи споруди, призначені для розміщення людей або матеріальних цінностей (виробниче або службове приміщення підприємства, установи чи організації, гараж, інша будівля господарського призначення, відокремлена від житлових будівель, тощо).

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року №13-14кс18, проникнення, як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності вільної можливості і права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому, незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому під час вчинення злочину. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. При вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення (сховища, тощо) або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном.

Як наполягав обвинувачений в ході досудового розслідування, він заліз через шпарину між металевими воротами із пошкодженими навісами по пояс. В судовому засіданні під час його допиту показав, що просунув туди лише руку. Тобто, у фізичному розмінні, не заходячи до приміщення гаражу, при цьому не долав перешкод і не застосовував технічних засобів.

Суд зауважує, що наявність такої кваліфікуючої ознаки як «проникнення» не залежить від того якою частиною тіла винна особа проникла до приміщення. Не може бути наявність такої ознаки перебувати в залежності від того, яка частина тіла була зовні, а яка всередині приміщення під час крадіжки.

Кваліфікуюча ознака крадіжки «проникнення» залежить від того, чи законно винна особа потрапила до приміщення, з якого відбулось викрадення.

Із досліджених судом доказів, а саме протоколу огляду місця події від 26.10.2024 із фототаблицею, протоколів слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що приміщення гаражу є частиною домоволодіння, розташовано за адресою: АДРЕСА_3 , і призначено для зберігання автомобіля, інструментів, автозапчастин тощо. Хоча навіси гаражу були пошкоджені, це не давало підстав вважати, що він призначений для загального доступу сторонніх осіб, а отже обвинувачений проник до приміщенні гаражу незаконно, за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться чуже майно.

На підставі наведеного суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання в межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання, необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме.

Той факт, що обвинувачений частково визнав свою вину, та в судових дебатах та останньому слові заначив про щире каяття, не може безумовно свідчити про його щире каяття з приводу вчиненого. Щире каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення кримінальних протиправних діянь, ще й щирий жаль із цього приводу та осуд своєї поведінки.

В ході судового розгляду ОСОБА_4 надавав суперечливі показання, що розцінюється судом як намагання уникнути відповідальності, а тому суд не може дійти висновку про щирість каяття обвинуваченого.

Обставин, які б обтяжували покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Керуючись вищенаведеним при призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, яке закон відносить до тяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого, який вважається раніше не судимою особою, має статус військовослужбовця, посередню характеристику з місця служби, не має міцних соціальних зав`язків, суд доходить висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому буде досягнуто призначенням мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, із його реальним відбуванням.

Підстав для застосування до обвинуваченого положень статті 69 КК України (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та статті 75 КК України (звільнення від відбування покарання з випробуванням) суд не вбачає.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Вироком Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2026 року у справі № 331/2053/25 ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 307 КК України, і йому на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначено остаточне покарання у виді шести років позбавлення волі із конфіскацією майна. На теперішній час вирок законної сили не набрав.

Від набрання попереднім вироком законної сили залежить і можливість призначення остаточного покарання.

Отже, у разі набрання вироком Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2026 року у справі № 331/2053/25 законної сили, питання про застосування покарання за наявності кількох вироків може бути вирішено в порядку, передбаченому п. 11 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.

Потерпілий заявив цивільний позов у кримінальному провадженні, яким просить стягнути з обвинуваченого майнову шкоду в розмірі 42 465 гривень та моральну – в розмірі 45 000 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 Кримінального процесуального кодексу України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. ч. 1, 5 ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною 1 статті 129 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, заподіяна майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Так, в обґрунтування заподіяної матеріальної шкоди потерпілий просить суд врахувати перелік майна, який, на думку потерпілого, вкрав обвинувачений, оскільки через психоемоційний стан потерпілого, він зміг надати органу досудового розслідування увесь перелік викрадених речей.

Проте відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Під час судового розгляду прокурором не здійснювалася зміна обвинувачення та не висовувалося додаткове, як передбачено ч. 2 ст. 337 КПК України.

Отже, правових підстав для стягнення матеріальної шкоди у межах, більших ніж зазначено в обвинувальному акті, у суду не має.

Паяльна лампа ЛП-2/ЛП-2М; кутова шліфувальна машинка «EMISMAN ANGLE GRINDER» зеленого кольору, 50-60 Hz, 850 W, 11000RPM, 115 mm, без захисного кожуха; кутова шліфувальна машинка «EMISMAN ANGLE GRINDER» зеленого кольору, 50-60 Hz, 850 W, 11000RPM, 115 mm, має одну бокову дерев`яну ручку; ромбовий домкрат синього кольору; бензопила марки «Shtil ms 280» без пильної шини, різнокольорова; струбцина знаходяться на зберіганні у відділі поліції, та відповідно до 100 КПК України за наслідком розгляду справи підлягає поверненню потерпілому як власнику. Тому стягнення вартості цього майна з обвинуваченого призведе до подвійного відшкодування завданих збитків потерпілому, а отже заявлені вимоги цивільного позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Натомість вартість блоку циліндрів на авто Москвич ИЖ 412, 1979 року випуску, в розмірі 16 166 гривень 67 копійок, стартеру на авто Москвич ИЖ 412, 1979 року випуску, в розмірі 1953 гривні 33 копійки, масляного піддону на авто Москвич ИЖ 412, 1979 року випуску, в розмірі 663 гривні 33 копійки, двох упаковок зварювальних електродів «Monolit» по 5 кг, у сумі 1386 гривень 70 копійок, а всього на суму 20 170 гривень 03 копійки підлягає відшкодуванню обвинуваченим.

Що стосується моральної шкоди, яку потерпілий оцінює в розмірі 45 000 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів.

Згідно з ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При оцінці обґрунтованості вимог у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди, слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц зробила висновок, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Моральна шкода обґрунтовується тим, що результаті протиправних дій обвинуваченого було викрадено частини автомобіля, який з травня 2023 року потерпілий відновлював власноруч, іноді звав на допомогу друзів, родичів, з якими разом працювали над автомобілем Москвич ИЖ 412 1979 року випуску. Роботи виконувалися поетапно, з особистою участю та повною віддачою. Процес зафіксований на відео, з метою створення авторського контенту на платформі YouTube, що мало стати частиною творчого та професійного розвитку. Внаслідок крадіжки знищено результат тривалої фізичної та інтелектуальної праці потерпілого, порушено його плани щодо публічного представлення проекту, призвело до виснаження, втрати мотивації і глибокого морального потрясіння. До цивільного позову доданий флеш-носій із відеозаписом.

Надаючи оцінку вимогам про відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що злочин завжди породжує негативні емоції у потерпілих і можуть свідчить про заподіяння їм моральної шкоди.

Разом з тим, рівень моральних страждань визначається не тільки видом правопорушення, а і змістом моральних страждань потерпілого внаслідок заподіяння їй шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для її особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

Досліджені в судовому засіданні відеозаписи, що долучені до цивільного позову, свідчать про реальність обставин, якими обґрунтовується цивільний позов, а тому, з урахування принципів розумності, справедливості та співмірності, суд уважає за можливе стягнути з обвинуваченого у рахунок відшкодування моральної шкоди 40 000 гривень.

Саме такий розмір відшкодування є достатнім для розумного задоволення потреб позивача.

У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Доля речових доказів вирішується судом в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати, які полягають у залученні експертів для проведення судових експертиз на суму 17 111,85 грн, на підставі ст. 122, 124 КПК України стягуються з обвинуваченого на користь держави.

Необхідність обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відсутня, адже за вироком Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 02 червня 2026 року у справі № 331/2053/25 щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання згаданим вироком законної сили.

Керуючись ст. 368, 373-376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_7 задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 20 170,03 гривень матеріальних збитків та 40 000 гривень моральної шкоди.

В решті позову – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні у сумі 17 111,85 гривень.

Речові докази:

- паяльну лампу ЛП-2/ЛП-2М; кутову шліфувальну машинку «EMISMAN ANGLE GRINDER» зеленого кольору, 50-60 Hz, 850 W, 11000RPM, 115 mm, без захисного кожуха; кутову шліфувальну машинку «EMISMAN ANGLE GRINDER» зеленого кольору, 50-60 Hz, 850 W, 11000RPM, 115 mm, яка має одну бокову дерев`яну ручку; ромбовий домкрат синього кольору; бензопилу марки «Shtil ms 280» без пильної шини, різнокольорову; струбцину, які зберігаються у відділі поліції № 3 ЗРУ ГУНП в Запорізькій області на підставі квитанції № 659, – повернути потерпілому ОСОБА_7 як власнику, знявши арешт із вказаних речей;

- технічні носії інформації із відеозаписами – залишити у матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою – з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1