Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №309/935/24 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа№ 309/935/24

Провадження № 1-кп/309/62/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Хуст клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №12023071050000199, внесеного до ЄРДР від 26.09.2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Липча, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно наказу виконувача обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області ОСОБА_6 №25-к від 12.01.2017, ОСОБА_5 призначено на посаду Державного кадастрового реєстратора відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) з 12 січня 2017 року та присвоєно 9 ранг державного службовця. Наказом начальника Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області ОСОБА_7 №207-к від 17.07.2018 ОСОБА_5 переведений на посаду заступника начальника відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області та йому присвоєно 6 ранг державного службовця.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ОСОБА_5 , будучи державним службовцем, мав посвідчення Державного кадастрового реєстратора і власну печатку та посада якого згідно ст.6 Закону України «Про державну службу» віднесена до категорії «В».

Відповідно до посадової інструкції Державного кадастрового реєстратора відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, затвердженою виконувачем обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області ОСОБА_6 04.01.2017, державний кадастровий реєстратор ОСОБА_5 є службова особа до повноважень якого віднесено питання внесення до Державного земельного кадастру або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про землі в межах районів, міст, селищ, сіл (у тому числі опис меж), обмеження у використанні земель; здійснення реєстрації про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах області; проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства. У своїй діяльності державний кадастровий реєстратор ОСОБА_5 повинен керуватися Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Крім цього, згідно вказаної посадової інструкції, державний кадастровий реєстратор ОСОБА_5 повинен здійснювати свою діяльність відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 шляхом: 1) внесення до Державного земельного кадастру або надання відмови у внесенні відомостей (змін до них) про землі в межах районів, міст, селищ, сіл (у тому числі опис меж), обмеження у використанні земель; 2) здійснення реєстрації про землі та земельні ділянки (їх частини), розташовані в межах області; 3) проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства.

У відповідності до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 , зокрема п. 5, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також про відмову у внесенні або наданні відомостей. Державний кадастровий реєстратор мас посвідчення Державного кадастрового реєстратора і власну печатку, форми та опис яких визначаються Мінагрополітики. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора забороняється, крім випадків, встановлених Законом України “Про Державний земельний кадастр”. Пунктом 50 Порядку встановлено, що поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа.

Статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, розподіл земель між власниками і користувачами, а державна реєстрація земельної ділянки це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами.

Згідно з частинами 1, 14, 16, 17 та 18 статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками. Документація із землеустрою і технічна документація з оцінки земель подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до їх повноважень, визначених цим Законом, разом з електронним документом, що містить результати робіт із землеустрою та оцінки земель. Заява про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, може подаватися за бажанням заявника в паперовій або електронній формі. Подання Державному кадастровому реєстратору заяви про внесення відомостей до Державного земельного кадастру разом із документацією із землеустрою чи документацією із оцінки земель здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою чи оцінки земель. Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється розробником такої документації, якщо інше не встановлено договором на виконання робіт із землеустрою.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про державний земельний кадастр» Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству. Документація із землеустрою, технічна документація з оцінки земель, що подаються в електронній формі, мають засвідчуватися кваліфікованим електронним підписом сертифікованого інженера-землевпорядника.

Згідно з вимогами ч.З статті 23 Закону України «Про державний земельний кадастр» - «Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді».

Відповідно до ч.4,5,6 ст.24 Закону України «Про державний земельний кадастр»: - «...для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв`язку. Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації; підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є, зокрема, невідповідність поданих документів вимогам законодавства».

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України «Про державний земельний кадастр» - поземельна книга є документом Державного земельного кадастру.

Згідно статті 1 ЗУ «Про інформацію» документ - це матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі. Абзацом 4 цієї ж статті передбачено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ч.З ст.25 Закону України «Про державний земельний кадастр» поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

Згідно пункту 50 «Порядку ведення Державного земельного кадастру» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Поземельна книга в електронній (цифровій) формі засвідчується кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки.

Відповідно до пункту 53 даного Порядку Поземельна книга в паперовій формі відкривається шляхом роздрукування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відповідної Поземельної книги в електронній (цифровій) формі.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 22 травня 2003 року № 851 -IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 851) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 1 Закону № 851 визначено, що обов`язковий реквізит електронного документа -обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина друга ст. 6 Закону № 851).

Згідно з ст. 7 Закону № 851 оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги».

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

01 липня 2020 року, через електронний портал надання адміністративних послуг Державного земельного кадастру, від сертифікованого інженера землевпорядника ОСОБА_8 , Державному кадастровому реєстратору ОСОБА_5 для проведення Державної реєстрації земельних ділянок, надіслано «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» гр. ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства площею 1,7 га., які розташовані на території Монастирецької сільської ради с. Поточок, б/н за межами населеного пункту Хустського району Закарпатської області.

Дана документація була складена на підставі рішення 18-ї сесії 23-го скликання від 27 червня 2001 року Монастирецької сільської ради. Згідно описової частини даного рішення, воно прийняте з урахуванням вимог статей 12, 17, 78, 79, 81, 1 18, 121 Земельного кодексу України та згідно даного рішення, вирішено передати безкоштовно у приватну власність громадянину ОСОБА_9 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, та ведення особистого підсобного господарства 1,7 га. В свою чергу, 02.07.2020 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, а саме кадастровим реєстратором відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, розглянувши «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» гр. ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства площею 1,7 га, які розташовані на території Монастирецької сільської ради с. Поточок, б/н за межами населеного пункту Хустського району Закарпатської області», будучи зобов`язаним відмовити у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки на підставі абзацу 4 частини 6 статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», таку відмову не здійснив та вчинив умисний, корисливий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про свій обов`язок, як кадастрового реєстратора відмовити у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, на підставі абзацу 4 частини 6 статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства, оскільки достовірно знав та усвідомлював, що рішення 18-ї сесії 23-го скликання від 27 червня 2001 року Монастирецької сільської ради є підробленим, так як воно містило явні ознаки підроблення, такі як: - площу безоплатної передачі земельної ділянки 1,7 га, при максимально допустимих 0,6 га для ведення особистого підсобного господарства відповідно до статті 56 Земельного кодексу України в редакції 1990 року;

- дату прийняття рішення «27 червня 2001 року» та «правові підстави» передачі земельних ділянок у власність, зокрема статті 12,78,79,81,118 та 121 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 25 жовтня 2001 року ), який ще не існував на момент прийняття рішення Монастирецької сільської ради, а норми Земельного кодексу України (в редакції Закону 1990 року), зокрема статті 12,78,79,81,118 не регулювали даний вид земельних відносин, а статті 121 взагалі не існувало;

- 02 липня 2020 року протягом робочого дня, перебуваючи на робочому місці за адресою м. Хуст вул. Карпатської Січі, 21, будучи службовою особою, несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи ОСОБА_9 , зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, використовуючи спеціальне програмне забезпечення, використовуючи власний пароль доступу, здійснив завантаження до Національної кадастрової системи відомості про місця розташування земельної ділянки (адреса, координати), категорії та цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, виду використання, інформації про власника, кадастрового номеру та суміжних землевласників (землекористувачів), місце розташування земельної ділянки (адресу, координати), її конфігурацію, інформацію про власника, в результаті чого сформував та зареєстрував нову земельну ділянку загальною площею 1,7 га за цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», власником якої зазначив ОСОБА_9 , присвоївши їй кадастровий номер №2125385600:07:005:0006, що підтверджується записом в поземельній книзі від 02.07.2020 за № 001.

Внесені в ході протиправних дій кадастрового реєстратора ОСОБА_5 відомості до Державного земельного кадастру стали підставою для реєстрації 20 липня 2020 року Державним реєстратором Велятинської сільської ради ОСОБА_10 , речового права приватної власності на земельну ділянку №2125385600:07:005:0006 площею 1,7 га, за цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства» за громадянином ОСОБА_9 , наслідком чого стало вибуття вказаної земельної ділянки з державної власності.

Згідно висновку експерта за результатами проведеної оціночно -земельної експертизи, проведеної експертом Закарпатського відділення Львівського НДІСЕ Міністерства юстиції України №8486 від 04.03.2024, вартість земельної ділянки 2125385600:07:005:0006 площею 1,7 га., за цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства» станом на 20.07.2020 року становить 175 297,20 гривень, що у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім цього, в ході досудового розслідування встановлено, 01 липня 2020 року, через електронний портал надання адміністративних послуг Державного земельного кадастру від сертифікованого інженера землевпорядника ОСОБА_8 , Державному кадастровому реєстратору ОСОБА_5 для проведення Державної реєстрації земельних ділянок, надіслано «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» гр. ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства площею 1,7 га., які розташовані на території Монастирецької сільської ради с. Поточок, б/н за межами населеного пункту Хустського району Закарпатської області.

Дана документація була складена на підставі рішення 18-ї сесії 23-го скликання від 27 червня 2001 року Монастирецької сільської ради. Згідно описової частини даного рішення, воно прийняте з урахуванням вимог статей 12, 17, 78, 79, 81, 118, 121 Земельного кодексу України та згідно даного рішення вирішено передати безкоштовно у приватну власність громадянину ОСОБА_9 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 Га. та ведення особистого підсобного господарства 1,7 га.

В свою чергу, 02.07.2020 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, а саме кадастровим реєстратором відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, розглянувши «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» гр. ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 1,7 га, які розташовані на території Монастирецької сільської ради с. Поточок, б/н за межами населеного пункту Хустського району Закарпатської області», будучи зобов`язаним відмовити у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки на підставі абзацу 4 частини 6 статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», таку відмову не здійснив та вчинив умисний, службовий злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 достовірно знаючи про його обов`язок, як кадастрового реєстратора відмовити у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, на підставі абзацу 4 частини 6 статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства, оскільки достовірно знав та усвідомлював, що рішення 18-ї сесії 23-го скликання від 27 червня 2001 року Монастирецької сільської ради є підробленим, так як воно містило явні ознаки підроблення, такі як:

- площу безоплатної передачі земельної ділянки 1,7 га, при максимально допустимих 0,6 га для ведення особистого підсобного господарства відповідно до статті 56 Земельного кодексу України в редакції 1990 року;

- дату прийняття рішення «27 червня 2001 року» та «правові підстави» передачі земельних ділянок у власність, зокрема статті 12,78,79,81,118 та 121 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 25 жовтня 2001 року ), який ще не існував на момент прийняття рішення Монастирецької сільської ради, а норми Земельного кодексу України (в редакції Закону 1990 року), зокрема статті 34 12,78,79,81,1 18 не регулювали даний вид земельних відносин, а статті 121 взагалі не існувало.

02 липня 2020 року протягом робочого дня, перебуваючи на робочому місці за адресою м. Хуст вул. Карпатської Січі, 21, будучи службовою особою, несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, діючи в інтересах ОСОБА_9 , зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, використовуючи спеціальне програмне забезпечення Державного земельного кадастру та власний кваліфікований сертифікат електронного підпису, склав офіційний завідомо неправдивий електронний документ - поземельну книгу 2125385600:07:005:0006, форма та реквізити, якої відповідали встановленим Законодавством вимогам, шляхом відкриття та реєстрації поземельної книги з внесенням до її розділів І-ІІ завідомо неправдиві відомостей, які не відповідали дійсності зокрема, щодо місця розташування земельної ділянки (адреса, координати), категорії та цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, виду використання, інформації про власника, кадастрового номеру та суміжних землевласників (землекористувачів), місце розташування земельної ділянки (адресу, координати), її конфігурацію, інформацію про власника, в результаті чого сформував та зареєстрував нову земельну ділянку загальною площею 1,7 га за цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», власником якої зазначив ОСОБА_9 , присвоївши їй кадастровий номер №2125385600:07:005:0006, що підтверджується записами в поземельній книзі від 02.07.2020 за № 001 в розділі «І» та №002 в розділі «II». Після внесення вказаних відомостей у розділи поземельної книги №2125385600:07:005:0006, кадастровий реєстратор ОСОБА_5 , з метою надання вказаній електронній книзі статусу офіційного документу, підписав її шляхом накладення особистого електронного цифрового підпису, чим видав завідомо неправдивий офіційний документ - поземельну книгу №2125385600:07:005:0006 від 02.07.2020, якою створив підстави для реєстрації 20 липня 2020 року Державним реєстратором Велятинської сільської ради ОСОБА_10 , речового права приватної власності на земельну ділянку №2125385600:07:005:0006 площею 1,7 га, за цільовим призначенням «Для ведення особистого селянського господарства» за громадянином ОСОБА_9 , наслідком чого стало вибуття вказаної земельної ділянки з державної власності.

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що 01 липня 2020 року, через електронний портал надання адміністративних послуг Державного земельного кадастру від сертифікованого інженера землевпорядника ОСОБА_8 , Державному кадастровому реєстратору ОСОБА_5 для проведення Державної реєстрації земельних ділянок, надіслано «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» гр. ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку, господарських будівель 35 та споруд площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства площею 1,7 га., які розташовані на території Монастирецької сільської ради с. Поточок, б/н за межами населеного пункту, Хустського району, Закарпатської області.

Дана документація була складена на підставі рішення 18-ї сесії 23-го скликання від 27 червня 2001 року Монастирецької сільської ради. Згідно описової частини даного рішення, воно прийняте з урахуванням вимог статей 12, 17, 78, 79, 81, 118, 121 Земельного кодексу України та згідно даного рішення, вирішено передати безкоштовно у приватну власність громадянину ОСОБА_9 , земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га., та ведення особистого підсобного господарства 1,7 га.

В свою чергу, 02.07.2020 ОСОБА_5 , будучи службовою особою, а саме кадастровим реєстратором відділу у Хустському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, розглянувши «Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)» гр. ОСОБА_9 , мешканцю АДРЕСА_2 , для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства площею 1,7 га, які розташовані на території Монастирецької сільської ради с. Поточок, б/н за межами населеного пункту, Хустського району, Закарпатської області», будучи зобов`язаним відмовити у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки на підставі абзацу 4 частини 6 статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», таку відмову не здійснив та вчинив умисний, службовий злочин за наступних обставин:

Так, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про його обов`язок, як кадастрового реєстратора відмовити у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки, на підставі абзацу 4 частини 6 статті 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» у зв`язку з невідповідністю поданих документів вимогам законодавства, оскільки достовірно знав та усвідомлював, що рішення 18-ї сесії 23-го скликання від 27 червня 2001 року Монастирецької сільської ради є підробленим, так як воно містило явні ознаки підроблення, такі як: - дату прийняття рішення «27 червня 2001 року» та «правові підстави» передачі земельних ділянок у власність, зокрема статті 12,78,79,81,1 18 та 121 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 25 жовтня 2001 року ), який ще не існував на момент прийняття рішення Монастирецької сільської ради, а норми Земельного кодексу України (в редакції Закону 1990 року), зокрема статті 12,78,79,81,1 18 не регулювали даний вид земельних відносин, а статті 121 взагалі не існувало.

02 липня 2020 року протягом робочого дня, перебуваючи на робочому місці за адресою м. Хуст вул. Карпатської Січі, 21, будучи службовою особою, несучи персональну відповідальність за внесення даних до Державного земельного кадастру, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, діючи в інтересах ОСОБА_9 , зловживаючи своїм службовим становищем всупереч інтересам служби, використовуючи спеціальне програмне забезпечення Державного земельного кадастру та власний кваліфікований сертифікат електронного підпису, склав офіційний завідомо неправдивий електронний документ - поземельну книгу 2125385600:07:005:0007, форма та реквізити, якої відповідали встановленим Законодавством вимогам, шляхом відкриття та реєстрації поземельної книги з внесенням до її розділів І-ІІ завідомо неправдивих відомостей, які не відповідали дійсності зокрема, щодо місця розташування земельної ділянки (адреса, координати), категорії та цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, виду використання, інформації про власника, кадастрового номеру та суміжних землевласників (землекористувачів), місце розташування земельної ділянки (адресу, координати), її конфігурацію, інформацію про власника, в результаті чого сформував та зареєстрував нову земельну ділянку загальною площею 0,25 га за цільовим призначенням «для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», власником якої зазначив ОСОБА_9 , присвоївши їй кадастровий номер №2125385600:07:005:0007, що підтверджується записами в поземельній книзі від 02.07.2020 за №001 в розділі «І» та №002 в розділі «II». Після внесення вказаних відомостей у розділи поземельної книги №2125385600:07:005:0007, кадастровий реєстратор ОСОБА_5 , з метою надання вказаній електронній книзі статусу офіційного документу, підписав її шляхом накладення особистого електронного цифрового підпису, чим видав завідомо неправдивий офіційний документ поземельну книгу №2125385600:07:005:0007 від 02.07.2020, якою створив правові підстави для подальшої реєстрації ОСОБА_9 права власності на вказану земельну ділянку.

Враховуючи викладене ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.364 КК України, тобто зловживання владою або службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби, яке завдало істотної шкоди державним інтересам, та ч.1 ст.366 КК України, тобто складання і видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 подав до суду письмове клопотання, у якому просив звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч.1 ст КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрити.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання та просив дане кримінальне провадження закрити у зв`язку із закінченням строків давності.

Представник потерпілого – виконавчого комітету Хустської міської ради ОСОБА_11 в судовому засіданні не заперечив щодо закриття кримінального провадження.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечив проти закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, представника потерпілого, вивчивши клопотання обвинуваченого, суд приходить висновку про можливість звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з наступних підстав.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службового становища всупереч інтересам служби, яке завдало істотної шкоди державним інтересам, та ч.1 ст.366 КК України - складання і видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.364 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді пробаційного нагляду на строк до трьох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.366 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України також є нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Враховуючи те, що з моменту вчинення вказаних злочинів минуло більше п`яти років, у відповідності до 2 ч.1 ст. 49 КК України сплинули строки притягнення особи, яка його вчинила, до кримінальної відповідальності.

Згідно із пп 2,3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов`язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційним Кримінальним Судом у складі Верховного Суду в Постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.

З огляду на наведене, у даному кримінальному провадженні закінчився п`яти річний строк давності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч. 8 ст. 284 КПК України).

Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

За таких обставин суд вважає, що по справі наявні всі підстави для задоволення даного клопотання, виходячи з вимог, передбачених пп.2,3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами п. 2 ч. 1 ст. 283, ст. ст. 284 - 288 КПК України, пп.2,3 ч.1 ст. 49 КК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України від кримінальної відповідальності на підставі пп.2,3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження №12023071050000199– закрити.

На ухвалу може бути подана апеляція протягом семи діб з моменту її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_1