Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №758/14121/25 — Подільський районний суд міста Києва

Суд: Подільський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 02 липня 2026 р.

Справа: №758/14121/25

Суддя: Левицька Я. К.

Справа № 758/14121/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Левицької Я.К., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулось до Подільського районного суду міста Києва з позовною заявою про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивував тим, що 30.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі - первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - відповідач) укладено Договір № 1475491 про надання споживчого кредиту. Відповідно до Договору, кошти кредиту надаються «Селфі Кредит» у безготівковій формі, шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, наданої відповідачем. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача, однак останній кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість.

20.01.2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено Договір факторингу № 01.02-01/25, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) ТОВ «Свеа Фінанс», а ТОВ «Свеа Фінанс» набуває Права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядки та строки, встановлені цим Договором. Відповідно до Додатку № 1 (Реєстру боржників) до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 року заборгованість ОСОБА_1 складає: 37 859,97 грн, з яких 7 999,97 грн - заборгованість по тілу кредиту, 21 360 грн - заборгованість по відсотках, штрафні санкції -8500 грн.

Посилаючись на те, що кредитор виконав своє зобов`язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, але останнім кредит не погашається, правонаступник первісного кредитора звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути зі ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 37 859,97 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 15.09.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Після відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позивач з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 ЦПК України суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд направляв на зареєстровану адресу відповідача лист з копією ухвали про відкриття провадження, позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідач кореспонденцію суду не отримав, надіслана судом кореспонденція повернулася до суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасника справи про її розгляд.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (надалі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 30.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1475491 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort».

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору, Товариство надає Споживачу кошти у кредит у національній валюті України - гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 10 000 грн. Строк кредиту - 360 днів.

Тип процентної ставки - фіксована (п. 1.5. Договору).

Стандартна процентна ставка становить 1,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3. цього Договору (п. 1.5.1 Договору).

Знижена процентна ставка становить 1,05 % в день та застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 30.05.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів (п. 1.5.2 Договору).

Відповідно п. 2.1. Договору, кредит надається клієнту в безготівковий формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 2.2. Договору, дата укладення кредиту: 30.04.2024 року.

П. 5.1. Договору визначено, що Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів.

Договір № 1475491 про надання споживчого кредиту від 30.04.2024 та Графік платежів Скрипка В.В. підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора А 992.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець закріпив, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

В ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» законодавець, в свою чергу, закріпив, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до п.п.12,13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що Договір № 1475491 від 30.04.2024 року укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо його укладення.

Крім того, 07.05.2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № 1475491 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 30.04.2024 року, відповідно до якої Сторони домовились збільшити суму кредиту на 7 000 грн. Таким чином сума кредиту становить 17 000 грн. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, Сторони також визначили, що на момент укладення цієї Додаткової угоди денна процентна ставка складе за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,49 % в день, з урахування періоду застосування зниженої процентної ставки - 1,45 % в день. Дата надання частини кредиту: 07.05.2024 року. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 2 550 грн на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та у розмірі 187 грн, починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Додаткова угода підписана ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Х 987.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у загальному розмірі 17 000 грн, шляхом їх перерахування на банківську картку відповідача, що підтверджується листом сервісу онлайн платежів ТОВ «Пейтек» № 20250120-3105 від 20.01.2025, відповідно до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 2024-04-01 між підприємствами. Відповідно до вказаної довідки було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 30.04.2024 23:23:15 на суму 10 000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» -е9сb5c7f-425f-4c75-aea4-4ff871995359, призначення платежу: зарахування на карту НОМЕР_1 .

Також, відповідно до довідки ТОВ «Пейтек» № 20250120-3106 від 20.01.2025 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 07.05.2024 18:30:14 на суму 7 000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 4289е282-631d-4874-aa6f-d02c454baff4, призначення платежу: зарахування на карту НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У зв`язку з неналежним виконанням взятих на себе зобов`язань за кредитним договором у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1475491 від 30.04.2024 року станом від 20.01.2025 усього по кредиту нараховано 58 827 грн, сплачено 20 967,03 грн, сума заборгованості - 37 859,97 грн, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту - 7 999,97 грн, заборгованості по відсоткам - 21 360 грн, штрафні санкції -8500 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору зазначено, що Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування), що забезпечить доведення до відмова Споживача такого факту.

Окрім того, 20.01.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено Договір факторингу № 01.02-01/25, відповідно до якого, клієнт відступає (передає) фактору Права вимоги, а фактор набуває Права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення Прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядки та у строки, встановлені цим Договором.

Згідно з п. 3.1.1. Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 року права вимоги відступаються (передаються) в розмірі Заборгованостей, що зазначений у пункту 2.2 цього Договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені Кредитними договорами.

Згідно з п. 3.1.2, 3.1.3 Договору, для підтвердження наявності та дійсності Прав вимоги, Клієнт зобов`язується передати Фактору Документацію в порядку та строки, що передбачені цим Договором.

Право вимоги переходить до Фактора після підписання Сторонами цього Договору, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 5 цього Договору, та оплати Фактором суми Фінансування у строки, передбачені пунктом 4.2 Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

На підтвердження переходу до ТОВ «Свеа Фінанс» прав вимоги Договором № 1475491 від 30.04.2024 року надано Додаток № 1 до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 року «Реєстр боржників», який підписаний ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс»; «Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 року, який підписаний ТОВ «Свеа Фінанс», та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 9897 від 21.01.2025 року щодо оплати фінансування згідно Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 на суму 1 664 956,63 грн.

Оцінюючи зазначені докази, суд встановив, що такі документи не підтверджують перехід до ТОВ «Свеа Фінанс» права вимоги за Договором № 1475491 від 30.04.2024 року. Так, позивачем не представлено Акту приймання-передачі Реєстру Боржників за формою Додатку 5 до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 року. Додаток № 1 до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 року «Реєстр боржників», який підписаний ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс», не містить даних про Боржника - ОСОБА_1 по Договору № 1475491 про надання споживчого кредиту від 30.04.2024 року на суму 37 859,97 грн. Водночас зміст сформованого позивачем документу «Витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 року не відповідає змісту Додатку № 1 до Договору факторингу № 01.02-01/25 від 20.01.2025 року «Реєстр боржників», та такий документ не підписаний уповноваженим представником ТОВ «Селфі Кредит».

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ст. 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Свеа Фінанс» не наділено правом вимоги до відповідача за Договором № 1475491 від 30.04.2024 року.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні вимог ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК у разі відмови у задоволенні позову судові витрати, зокрема судовий збір, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вул. Іллінська, будинок 8, код ЄДРПОУ 37616221;

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Я.К. Левицька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua