Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №632/905/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/905/26

провадження №3/632/245/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року місто Златопіль

Суддя Златопільського міськрайонного суду Харківської області Васянович Г.М., за участю секретаря судового засідання Боровок Т.П., захисника Ігнатова Є.Є. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

В С Т А Н О В И В:

25 квітня 2026 року о 20 годині 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку № 5 на вулиці Садовій у місті Златопіль Лозівського району Харківської області, здійснював керування транспортним засобом - автомобілем Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з такою ознакою алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота.

Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, відмовився.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху.

У судові засідання, що відбулися, ОСОБА_1 жодного разу не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Участь в судовому розгляді приймав захисник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатов Є.Є.

Із доводів захисника та поданого ним клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вбачається, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного вище правопорушення, не визнав.

Разом із цим захисник вважає, що провадження у справі підлягає закриттю так як ОСОБА_1 із складеним щодо нього протоколом не погоджується, оскільки у стані алкогольного сп`яніння не перебував, а матеріали справи містять порушення.

Обставини зазначені в протоколі спростовуються доданими до нього документами та іншою інформацією.

Зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , було здійснено працівниками поліції без законних на те підстав. Із відеозапису вбачається, що поліцейські всупереч ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» не конкретизували ОСОБА_1 підставу зупинення транспортного засобу.

До того ж всупереч п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), у матеріалах справи відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія для проходження огляду на стан сп`яніння, що, на думку захисника, слугує визначальною підставою для прийняття рішення про відсутність у діях водія складу адміністративного правопорушення та закриття справи.

Водночас, поліцейські не повідомили ОСОБА_1 про наслідки відмови від огляду, а саме, що така відмова прирівнюється до перебування у стані сп`яніння за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим, поспішаючи та не усвідомлюючи серйозності наслідків, водій відмовився лише з метою зекономити час.

Дане твердження, як вважає захисник, свідчить про відсутність у діях ОСОБА_1 умислу на ухилення від проходження огляду, а також про недотримання працівниками поліції обов`язку належного роз`яснення прав та правових наслідків відмови, що ставить під сумнів законність притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, захисник звернув увагу суду на те, що протокол про адміністративне правопорушення склав поліцейський Бігун В.П., який не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, тож цей інспектор, на думку захисника, взагалі не мав будь-якого відношення до ймовірної процедури огляду.

Ані положеннями КУпАП, а ні будь-якого іншого нормативно-правового акту не передбачено випадків складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП працівником поліції (інспектором), який не пропонував водію пройти огляд на стан сп`яніння в порядку ст. 266 КУпАП.

Відтак, протокол про адміністративне правопорушення був складений не уповноваженою особою, яка не виявляла ознаки сп`яніння та не пропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а тому такий протокол є недопустимим доказом у справі, на підставі якого особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності, у тому числі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, захисник вважає, що докази, які містяться в матеріалах справи у своїй сукупності не дають підстави вважати, що вина ОСОБА_1 відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, доведена.

Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із чим в діях останнього відсутній склад цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, іншими документами, тощо.

Незважаючи на невизнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наведених вище обставин, повністю підтверджується сукупністю даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 649999 від 25 квітня 2026 року, з якого вбачається, що у цей день о 20 годині 50 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку № 5 на вулиці Садовій у місті Златопіль Лозівського району Харківської області, здійснював керування транспортним засобом – автомобілем Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з такою ознакою алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», так і у закладі охорони здоров`я – КНП Златопільська лікарня «Промінь», відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху, а також іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, із пояснень ОСОБА_2 – поліцейського офіцера громади сектору превенції Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, який був допитаний у якості свідка за клопотанням захисника, вбачається, що ввечері 25 квітня 2026 року він, поліцейські ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , перебували на чергуванні у складі одного екіпажу. Під час здійснення патрулювання у місті Златопіль Лозівського району Харківської області йому на мобільний телефон, номер якого в силу тієї посади яку він обіймає є у загальному доступі, надійшло повідомлення про те, що водій автомобіля Daewoo Nexia здійснює керування цим транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Зазначений автомобіль був ними виявлений, та за наявності інформації, що свідчила про причетність водія транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення, зупинений на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», за допомогою звукового сигналу та проблискових маячків.

Водночас було встановлено, що керування вказаним транспортним засобом здійснював водій ОСОБА_1 .

Разом із тим поліцейський Ярошенко Артем встановив, що водій мав таку ознаку алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота. Факт вживання алкоголю перед початком керування автомобілем підтвердив і сам ОСОБА_1 .

За цих обставин ОСОБА_1 була висунута вимога пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, проте водій від проходження відповідного огляду як на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, відмовився.

У зв`язку із цим ним, як старшим патруля та уповноваженою службовою особою, відносно водія ОСОБА_1 був складений матеріал про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у тому числі й протокол.

Направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо водія ОСОБА_1 не складалося, оскільки останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Також ОСОБА_2 повідомив, що ОСОБА_1 бажаючи уникнути відповідальності неодноразово пропонував неправомірну вигоду.

Всі зазначені вище події, від їх початку, фіксувалася шляхом здійснення відеофіксації на нагрудну камеру поліцейського Ярошенка Артема.

Відеозаписами з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського підтверджено, те, що 25 квітня 2026 року о 20 годині 49 хв. 30 сек. ОСОБА_1 здійснював керування транспортним засобом - автомобілем Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був зупинений поліцейськими.

Водночас, поліцейський повідомив ОСОБА_1 про те, що здійснюється відеозйомка події.

Після цього поліцейським була встановлена особа водія, яким виявився ОСОБА_1 .

У зв`язку із наявністю у поліцейського підстав вважати, що водій ОСОБА_1 вживши алкогольних напоїв, тобто має ознаки алкогольного сп`яніння, здійснює керування транспортним засобом, останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, так і у закладі охорони здоров`я.

Разом із цим водій ОСОБА_1 особисто підтвердив той факт, що перед тим як почав здійснювати керування автомобілем вживав алкогольні напої.

Останній на вимоги поліцейського, від проходження будь-якого виду огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, та лікарем закладу охорони здоров`я, відмовився.

За таких обставин ОСОБА_1 був проінформований про наслідки такої відмови, а також про те, що відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, що й було зроблено поліцейським Бігуном В.П.

Крім того, із досліджених під час судового розгляду відеозаписів вбачається, що жодних зауважень щодо зупинки транспортного засобу, процедури складання протоколу про адміністративне правопорушення та його змісту, ОСОБА_1 не мав.

Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 , маючи таку ознаку алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота, від проходження цього виду огляду, відмовився.

За змістом рапорту від 25 квітня 2026 року ПОГ СП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області Бігун В.П. доповів ТВО начальника ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області про те, що під час патрулювання у місті Златопіль Харківської області був виявлений та зупинений ОСОБА_1 , який за наведених вище обставин місця і часу здійснював керування транспортним засобом – автомобілем Daewoo Nexia, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з такою ознакою алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота. Водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, відмовився, чим порушив пункт 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху. У зв`язку із цим щодо ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із довідкою ПОГ СП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 (категорії «В», «В1»).

Так, п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Пункт 1.3. розділу 1 Правил дорожнього руху, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

У пункті 1.9. розділу 1 Правил дорожнього руху визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

За змістом ст. 266, положень Порядку та Інструкції - вимога з боку поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України пройти огляд, зокрема, на стан алкогольного сп`яніння, може мати місце лише у випадку, коли є підстави вважити, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, ознаки якого перелічені у п. 3 Інструкції.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Із сукупності наведених вище доказів вбачається, що поліцейським було встановлено, що ОСОБА_1 будучи особою, яка здійснювала керування транспортним засобом, має таку ознаку алкогольного сп`яніння як запах алкоголю з порожнини рота.

До того ж факт вживання алкоголю підтвердив і сам водій.

За таких обставин у поліцейського було достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, що давало йому право вимагати від нього як особи, яка керувала транспортним засобом, пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, що у свою чергу породжувало відповідний обов`язок для водія ОСОБА_1 , що передбачено пунктом 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху.

Згідно із положеннями ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають, окрім іншого, у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, які на даний час визначені наведеною вище Інструкцією.

Згідно із пунктами 3, 6, 8 Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я.

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із цим пунктом 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Щодо доводів захисника про недопустимість як доказу протоколу про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ст. 23, 25 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 40 п. 4 Положення про Національну поліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 серпня 2017 року № 676, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06 листопада 2015 року, абзацу другого пункту 1 розділу II Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, з 01 липня 2024 року в підрозділах поліції запроваджено оформлення протоколу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в електронному вигляді за допомогою логістичного пристрою.

Таким чином, за наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення, який складений уповноваженою службовою особою, підписаний ОСОБА_1 власноруч, без будь-яких зауважень по суті інкримінованого йому правопорушення.

Крім того, положеннями наведених вище нормативно – правових актів, передбачена можливість діяти працівникам поліції у складі групи поліцейських (екіпажу), які розподіляючи між собою обов`язки виконують повноваження щодо фіксації правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, зокрема і щодо встановлення ознак сп`яніння у водіїв.

Із даних відеозапису вбачається, що працівники поліції виконували свої службові обов`язки у складі екіпажу та знаходилися у безпосередній близькості один від одного та від водія зупиненого ними транспортного засобу. При цьому, така відстань вочевидь надає об`єктивну можливість кожному з них чути та спостерігати за діями кожного з членів екіпажу, а також за діями та висловлюваннями водія.

Таким чином, ознака, виявлена у ОСОБА_1 працівником поліції на місці події, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, знаходять своє підтвердження у відомостях оглянутого відеозапису, де водій вголос зазначає працівникам поліції про те, що напередодні вживав алкогольні напої.

За таких обставин, доводи захисника належить вважати неспроможними та такими, що мають суб`єктивний характер.

Дослідивши наведені вище докази у їх сукупності, суд розцінює дії ОСОБА_1 як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, настали в момент його фактичної відмови від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Приймаючи до уваги те, що наведені вище пояснення допитаного у якості свідка ОСОБА_2 , у яких він підтвердив факти керування ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом та відмови останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, конкретні, послідовні, узгоджуються з даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, даними відеозаписів, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів, рапорту, суд доходить висновку, що вони є достовірними і їх слід взяти в основу постанови.

Суд не бере до уваги доводи захисника про те, що в порушення вимог ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейськими водію ОСОБА_1 не було повідомлено підставу зупинення транспортного засобу, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.

Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності.

Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5. розділу 2 Правил дорожнього руху.

Водночас, доводи про те, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції безпідставно спростовуються відеозаписом з нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, з якого вбачається, що поліцейський при спілкуванні із ОСОБА_1 виявив у останнього ознаку алкогольного сп`яніння про що повідомив йому та запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, на що водій, підтвердивши факт вживання алкоголю, відмовився.

Щодо не складення поліцейським направлення до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, суд зазначає наступне.

Направлення на огляд до закладу охорони здоров`я складається та має правове значення для лікаря закладу охорони здоров`я у разі згоди водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що є підставою для проведення працівниками закладу охорони здоров`я відповідного огляду.

Враховуючи, що водій ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився, у поліцейських були відсутні підстави для складання направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції для проходження відповідного огляду.

Таким чином, відсутність у матеріалах справи направлення про яке зазначено вище, за встановлених судом обставин, жодним чином не свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія для проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 від такого виду огляду також відмовився.

Щодо посилання захисника на не роз`яснення поліцейськими водію ОСОБА_1 правових наслідків його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та його прав, то суд вважає їх неспроможними, оскільки із відеозаписів вбачається, що поліцейським ОСОБА_1 було повідомлено, що у разі його відмови від огляду на стан алкогольного сп`яніння відносно нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУПАП, а у подальшому роз`яснені його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що також засвідчив ОСОБА_1 своїм власноручним підписом у протоколі про адміністративне правопрушення.

Разом із тим з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія, тобто, ним було складено іспит на знання вимог Правил дорожнього руху. За таких обставин, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 наполегливо намагався домовитися із поліцейськими про не складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, що підтверджується змістом відеозаписів, суд доходить висновку, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу працівника поліції є свідомим ігноруванням Правил дорожнього руху, а водій усвідомлював характер вчинених ним дій, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП.

З огляду на викладене, суд вважає, що твердження захисника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку із недоведеністю, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів, а відтак, клопотання захисника про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу зазначеного адміністративного правопорушення, задоволенню не підлягає.

Дослідивши і оцінивши зібрані у справі докази, які є достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного, зібрані з дотриманням порядку, встановленого КУпАП, у їх сукупності, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного, керуючись ст. 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 гривень 60 коп.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Златопільський міськрайонний суд Харківської області.

Постанова дійсна для пред`явлення до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя:Г. М. Васянович