Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №203/5174/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/5174/26

Провадження № 1-кп/0203/2233/2026

В И Р О К

іменем України

02 липня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026047170000029 від 27.04.2026 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, зарахованого до тимчасово-прибулого особового складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч.1 ст.121 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 23.08.2019 року за відбуттям строку покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, перебуваючи на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_2 , в порушення приписів «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою від 08.05.1993 КМУ № 340, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї із категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, про що йому було достовірно відомо, використав завідомо підроблене посвідчення водія.

Так, ОСОБА_4 , 26 квітня 2026 року, близько 16 годин 27 хвилин, перебував у центральному холі залізничного вокзалу станції «Дніпро-Головний» у місті Дніпро, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 11, де до нього підійшли працівники сектору реагування патрульної поліції ВнП № 2 ДРУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області з метою перевірки документів, що посвідчують його особу, в процесі чого, на законну вимогу працівника поліції пред`явити документи, що посвідчують особу, ОСОБА_4 , реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел спрямований на використання завідомо підробленого документа, з метою підтвердження своєї особи, діючи умисно, достовірно знаючи, що вищезазначене посвідчення водія є підробленим, надаючи своїм діям ознак правомірності, добровільно пред`явив працівникам патрульної поліції завідомо підроблений документ, а саме: посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_3 , заповненого на ім`я « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », тим самим використав завідомо підроблений документ.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому кримінальному проступку визнав в повному обсязі та не оспорював встановлені в ході досудового розслідування фактичні обставини справи, зазначив, що обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті і в матеріалах кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена в повному обсязі та його дії правильно кваліфіковані за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, його ставлення до вчиненого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, судом установлено, що ОСОБА_4 раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, є військовослужбовцем, за останнім місцем служби характеризується позитивно, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, свою поведінку засуджує.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, характеру та ступеня тяжкості кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та наявності пом`якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_4 слід призначити в межах санкції ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави на підставі ч.2 ст.124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Питання про майно, на яке накладено арешт, належить вирішити в порядку ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової технічної експертизи №СЕ-19/104-26/15364-ДД від 30.04.2026 року в сумі 3369 (три тисячі триста шістдесят дев`ять) гривень 52 копійки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2026 року на посвідчення водія серії НОМЕР_3 , видане на ім`я « ОСОБА_4 ».

Речові докази:

-посвідчення водія на ім`я « ОСОБА_4 », яке видане «ТСЦ 8044» від 09.07.2022 на категорію А, В, яке знаходиться у спеціальному пакеті NPU 5055536, після проведення експертизи долучене до матеріалів кримінального провадження №12026047170000029 від 27.04.2026, - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-два відеозаписи, записані на оптичний носій диск DVD-R з бодікамер, інв.. №798866, №798711 з назвою «export-ob1pj.mp4» та «export-7f[0h.mp4», поміщений до паперового пакету, який зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026047170000029 від 27.04.2026, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Дніпра протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1