Суд: Соборний районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою, з них:
Дата: 01 липня 2026 р.
Справа: №201/10560/25
Суддя: Демидова С. О.
Справа № 201/10560/25
Провадження № 2/201/28/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
присяжних Носової Н.О., Кабачек В.П.
з секретарем судового засідання Терновою А.В.
за участі:
представника заявника Дуброва Є.В.
представника заінтересованої особи Андрієнка К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про визнання особи померлою, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернула до суду із заявою, де заінтересовані особи є Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 померлим в м. Горлівка Донецької області, на тимчасово окупованій рф території.
В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 21 лютого 2009 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_6 »
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (батько Заявника), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являються рідними братами, що підтверджується витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 25.07.2025 №00052638870 та №00052638930.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу у Збройних Силах України на посаді старшого стрільця відділення контрдиверсійної боротьби взводу контрдиверсійної боротьби роти контрдиверсійної боротьби військової частини НОМЕР_1 та у 2022 році потрапив до російського полону під час захисту Батьківщини.
Оскільки батько заявниці помер у 1992 році, то єдиним близьким родичом для військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є саме Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06 жовтня 2022 року №168 молодший сержант ОСОБА_2 , який виведений в розпорядження начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_5 », наказами командира військової частини НОМЕР_2 від 23 травня 2022 року №65 та від 23 травня 2022 року №31-ре, обліковується як полонений, на підставі підтверджених даних Центрального Агентства з Розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста від 04 жовтня 2022 року.
Також інформацією з військової частини НОМЕР_1 , наданою у листі №1553/ ВихЗВГ/15 від 31 липня 2025 року, підтверджується факт безвісного зникнення ОСОБА_2 , а також його перебування у полоні. Окрім цього відомо, що сповіщення №75 від 18 червня 2022 (за фактом зникнення безвісти ОСОБА_7 ) та сповіщення № 311 від 12.10.2022 (про полон ОСОБА_7 ) були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за відповідним фактом безвісного зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який орієнтовно 18 червня 2022 року зник безвісти в зоні бойових дій під час виконання обов`язків військової служби по захисту Батьківщини.
Інформація від органу досудового розслідування на даний час відсутня – відповідь на адвокатський запит не надходила.
В квітні місяці 2025 року ОСОБА_1 стало відомо від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , якого 19 квітня 2025 року було звільнено з російського полону, про те, що він протягом останніх трьох років як військовополонений перебував на тимчасово окупованій рф території, а саме в колонії №27, яка розташована у м. Горлівка Донецької області. З його слів, він був свідком як у вказаній колонії приблизно ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , який разом з ним також знаходився в полоні.
Заявник звертається до суду з метою забезпечення своїх прав та законних інтересів , в тому числі для реалізації спадкового права, яке виникає у зв`язку з визначенням її дядька померлим (а.с. 1-8).
22 вересня 2025 року представником Міністерства оборони України було подано пояснення в яких зазначив в яких останній зазначив, що згідно з ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України від 18.03.2004 № 1618-IV (зі змінами) окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Виходячи з цього, для встановлення факту необхідна наявність обов`язкових умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення в особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення.
Міністерство оборони України - спеціально уповноважений суб`єкт, який уповноважений на призначення одноразової грошової допомоги відповідно до вимог Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, та постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану"
Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 № 389-VIII, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (ст. 2 зазначеного Закону України).
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05.30 год 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжено Указами Президента України та діє до теперішнього часу.
Порядок державної реєстрації смерті визначається ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” від 01.07.2010 № 2398-VI та Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5
Відповідно до ст. 46 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом померлою, якщо у місці її постійного місця проживання немає відомостей про її місце перебування протягом трьох років, або якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців
Виняток встановлений ч. 2 ст. 46 ЦК України, де зазначено, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження
Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Просили врахувати дані пояснення при вирішенні справи та прийняти законне та обгрунтоване рішення (а.с.107-116).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2025 року справа за указаної заявою передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с. 36-37).
Ухвалою судді від 29 серпня 2025 року позовну заяву було залишено без руху у зв`язку з виявленими недоліками (а.с. 40-42).
08 вересня 2025 року заявником було подано клопотання про витребування доказів (а.с. 86-89).
Ухвалою судді від 10 вересня 2025 року провадження у справі відкрито (а.с. 99).
19 вересня 2025 року представником Міністерства оборони України через систему «Електронний суд» було подано пояснення щодо заяви та заявлено клопотання про залучення в якості заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 та витребування доказів (а.с. 107-116).
06 жовтня 2025 року представником заявника подано клопотання про допит свідків (а.с. 145-147).
25 листопада 2025 року представником заявника подано клопотання про долучення доказів, а саме письмових показів свідків (а.с. 157-158).
08 квітня 2026 року в судовому засіданні за заявою представника заявника клопотання про виклик свідків було залишено без розгляду.
Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року задоволено клопотання представника заявника про витребування доказів, а саме матеріали службового розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від військової частини НОМЕР_2 (а.с. 193-194).
08 квітня 2026 року ухвалою суду задоволено клопотання представника заінтересованої особи про залучення військової частини НОМЕР_1 у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Міністерство оборони України, про визнання особи померлою та залучено до часті у справі в якості заінтересованої особи військову частини НОМЕР_1 (а.с. 195-196).
Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року клопотання представника Міністерства оборони України про витребування доказів задоволено витребувано від Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відомості про наявність актових записів про братів, сестер, дружину, дітей, батьків - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (197-198).
05 травня 2026 року на адресу суду надійшли витребувані матеріали службового розслідування (а.с. 203-211).
15 травня 2026 року на адресу суду надійшли витребуванні докази з Соборного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с. 212-214).
В судовому засіданні представник заявника підтримав заяву та просив визнати ОСОБА_2 померлим.
Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні просив заяву про визнання ОСОБА_2 померлим залишити без задоволення.
Суд, розглянувши подані заявником матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є племінницею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується:
-Свідоцтвом про народження ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , Серія НОМЕР_3 , виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, відповідно до якого її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 15)
-Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 21.02.2009, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, відповідно до якого 21 лютого 2009 між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровано шлюб за актовим записом №108 від 21.02.2009, після реєстрації якого змінено прізвище дружини з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_6 » (а.с. 16).
-Витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 25.07.2025 №00052638870 та №00052638930 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (батько Заявника), та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , являються рідними братами(а.с. 17-20).
Відповідно до Витягу із Наказу № 168 від 06 жовтня 2022 року Командира військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 , колишнього старшого стрільця відділення контрдиверсійної боротьби взводу контрдиверсійної боротьби роти контрдиверсійної боротьби військової частини НОМЕР_1 обліковувати як полоненого (а.с. 21).
10 серпня 2025 року Управлінням з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин на адвокатський запит надано відповідь що оскільки його довіритель не входить до переліку суб`єктів , визначених в ст. 1 закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», відсутні правові підстави для надання Витягу з Реєстру (а.с .27-28).
Відповідно до реєстру зниклих громадян ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18 липня 2022 року вважається особою зниклою безвісти, місце зникнення Маріуполь, Донецька область (а.с. 29- 30).
Представником заявника до матеріалів справи долучено письмові пояснення свідків, від допиту яких в судовому засіданні останні відмовився, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 які пояснили, що вони перебували в полоні разом з ОСОБА_2 та їм стало відомо що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 159- 164).
На ухвалу суду про витребування доказів військовою частиною НОМЕР_2 було надано матеріали службового розслідування ОСОБА_2 відповідно до витягу з Акту службового розслідування :
«Нижчепойменованих військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 вважати такими, стосовно яких понад 15 днів відсутні відомості про місця їх перебування з 25 березня 2022 року: молодшого сержанта ОСОБА_14 , старшого стрільця відділення контриверсійної боротьби взводу контрдиверсійної боротьби роти контрдиверсійної боротьби» (а.с.207-211).
Витягом із наказу Міністерства оборони України від 21 травня 2022 року №248 про результати службового розслідування військовослужбовців ОСОБА_2 з 25 березня 2022 року вважати безвісно відсутнім (а.с.207-211).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому у цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Частиною першою статті 46 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).
Бойові дії - це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Разом із тим, суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанову Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22 (провадження № 61-14338св23)).
ОСОБА_1 у заяві про оголошення ОСОБА_2 померлим, посилається на інформацію яка їй стала відома зі слів осіб які начебто перебували в полоні разом з її дядьком та стали свідками як він помер, проте заявником не надано доказів що данні особи перебували в полоні та були звільнені, також не надано доказів що ОСОБА_2 перебував в полоні. Інших належних доказів які б свідчили про смерть ОСОБА_2 в певний час і за певних обставин заявником суду надано не було.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що оскільки за наданими до заяви документами ОСОБА_2 зник безвісти в районі проведення воєнних дій, які до теперішнього часу не припинені, вказана заява про оголошення його померлим не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 308, 355 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про визнання особи померлою –залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення буде складено 03 липня 2026 року
Суддя С.О. Демидова
Присяжні: Н.В. Носова
В.П. Кабачек
Оригінал: reyestr.court.gov.ua