Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №744/341/26 — Семенівський районний суд Чернігівської області

03.07.2026

Справа № 744/341/26

Провадження № 3/744/176/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого – судді Гнипа О.І.,

при секретарі Кекух А. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Семенівка Чернігівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 (з м. д. АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Дунаївці Хмельницької області, громадянина України, такого, що проходить службу на відповідній посаді у військовій частині НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. д. АДРЕСА_1 ) (з бойової та спеціальної підготовки) особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, військовослужбовцеві ОСОБА_1 , ставиться до вини те, що о 09 годині 00 хвилин 15 квітня 2026 року за місцем дислокації підрозділу в АДРЕСА_1 під час контрольної перевірки було виявлено відсутність інспектора прикордонної служби 2 категорії-кулеметника другої групи інспекторів прикордонної служби першого відділення інспекторів прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_4 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) старшого сержанта ОСОБА_1 . Старший сержант ОСОБА_1 знаходився на відновленні та відповідно до рапорту отримав дозвіл на виїзд за межі ділянки відповідальності підрозділу до АДРЕСА_3 з 13.04.2026 по 14.04.2026 (мав прибути на службу о 09 год. 00 хв. 15.04.2026). Перед виїздом військовослужбовцю було доведено терміни повернення до підрозділу, проінструктовано щодо заборони вживання спиртних напоїв під час керування транспортним засобом та заборону виїзду за межі ділянки гарнізону, доведено кримінальну та адміністративну відповідальність за вчинення військових правопорушень. 15.04.2026 під час телефонної розмови старший сержант ОСОБА_2 повідомив, що перебуває в м. Чернівці і до місця несення служби прибути вчасно не має можливості, через відсутність власного транспорту. Повідомив, що буде добиратися до підрозділу громадським транспортом. Також в ході з`ясування обставин стало відомо, що 14.04.2026 о 23 год. 45 хв. від начальника ОЧС НОМЕР_2 ПРИКЗ надійшло повідомлення про те що, о 23 год. 30 хв. патрульною поліцією в Чернівецькій обл. (траса Хотин-Чернівці) за порушення правил дорожнього руху був зупинений старший сержант ОСОБА_2 на т/з «Кіа Optima» НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп`яніння (за результатами освідування (в протоколі – «освідчення») «проведеного на місці» - 1.08 проміле). Зі слів старшого сержанта ОСОБА_3 , він прямував до матері в м. Сторожинець. За даним фактом працівниками НП складено протокол по ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В діях даного військовослужбовця вбачається недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а саме порушення: вимог статті 65 Конституції України, відповідно до якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України»; частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України»; частини 1 статті 17 Закону України «Про оборону України», відповідно до якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України»; статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої на військовослужбовця покладено обов`язок свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок»; «обов`язок бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим»; «постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку її майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України»; статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові»; статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відповідно до якої кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями»; абзацу 2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до якої військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів», статті 37 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, відповідно до якої кожний військовослужбовець зобов`язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін; статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, відповідно до якої на військовослужбовця покладено обов`язок додержуватися військової дисципліни, виконувати розпорядок дня військової частини; точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників), чим вчинено адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

01 червня 2026 року від захисника Наполова Миколи Івановича на електронну пошту суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено про те, що, на думку захисника, справа підлягає закриттю провадженням, з наступних підстав. Після надходження справи до Семенівського районного суду Чернігівської області вперше постановою від 21 квітня 2026 року Семенівського райсуду Чернігівської області (справа № 744/341/26; провадження № 3/744/152/2026) протокол про адміністративне правопорушення разом з доданими до нього матеріалами було повернуто на доопрацювання до ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого, не вчинивши, на переконання захисника, жодних дій з дотримання приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, справу вдруге скеровано до суду для розгляду по суті. Отже, за доводами захисника, справу не було доопрацьовано у розумінні вимог чинного законодавства, позаяк ОСОБА_1 безперервно виконує безпосередні обов`язки військової служби з 21.04.2026 і гадки немає про рух справи. Повторне направлення справи на доопрацювання буде фактичним порушенням положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У судове засідання особа, яка притягається адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився.

Суд, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали наведеного клопотання захисника, вважає, що у діянні ОСОБА_1 відсутній склад поставленого йому до вини адміністративного правопорушення за наступних обставин.

За протоколом про адміністративне правопорушення поставлені до вини ОСОБА_1 діяння можливо розділити на дві групи:

а) те, що ОСОБА_1 мав прибути на службу о 09 год. 00 хв. 15.04.2026, але не прибув й у телефонній розмові повідомив цієї ж дати, що перебуває в місті Чернівці і до місця несення служби прибути вчасно не має можливості, через відсутність власного транспорту;

б) те, що «в ході з`ясування обставин» стало відомо, що ОСОБА_1 нібито 14.04.2026 був зупинений патрульною поліцією при керуванні транспортним засобом «Кіа Optima» з ознаками алкогольного сп`яніння (за результатами освідування, «проведеного на місці» - 1,08 проміле) і що за таким фактом працівниками «НП» складено протокол за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Щодо першої групи поставленого до вини ОСОБА_1 діяння слід зазначити, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх даних про перевірку повідомлення ОСОБА_1 щодо відсутності «власного транспорту». З протоколу невідомо про відсутність якого транспорту йде мова (автомобіля, мотоцикла тощо) і якого саме конкретно транспорту (марка, модель). Тобто конкретний причинний зв`язок між втратою абстрактного «власного транспорту» і неможливістю прибуття на службу ОСОБА_1 15.04.2026 не прослідковується.

Щодо другої групи поставленого до вини ОСОБА_1 діяння необхідно зауважити, що твердження про керування ним транспортним засобом «Кіа Optima» не доведене аніяким належним чином, адже матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять офіційних документів (чи їх копій) від органів поліції (копії протоколу про адміністративне правопорушення, достовірного повідомлення і т. п.). Кому саме належить цей транспортний засіб з матеріалів справи достеменно не убачається (справа не містить копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу з відомостями про власника тощо). Присутнє у справі пояснення військовослужбовця ОСОБА_4 (а. с. 10) також не проясняє ситуацію, оскільки його текст практично дублює приведені вище дані протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З наведеного випливає, що обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (адміністративного проступку) є вина особи, а підставою для притягнення до адміністративної відповідальності – наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення, тобто сукупності передбачених законом даних про: об`єкт; об`єктивну сторону, суб`єкт та суб`єктивну сторону проступку. Відсутність хоча б однієї з цих властивостей виключає склад адміністративного правопорушення в цілому та можливість притягнення особи до відповідальності.

Ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду. Суб`єктивна сторона безпосередньо цього правопорушення характеризується необережною формою вини (недбалістю або самовпевненістю): особа неналежно виконує покладені на неї службові обов`язки внаслідок несумлінного, недбалого до них ставлення, не передбачаючи можливості настання шкідливих наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити, або легковажно розраховуючи на їх відвернення. Обов`язковою передумовою такої форми вини є те, що особа усвідомлювала або за обставинами повинна була і могла усвідомлювати наявність покладеного на неї конкретного службового обов`язку.

Втім, твердження у протоколі про наявність вини у діях ОСОБА_1 не є відповідними, позаяк судому у судовому засіданні з`ясовано, що справа не містить належних, допустимих і достатніх доказів того, що: 1) через втрату саме автомобіля «Кіа Optima» особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не міг вчасно повернутися на службу; 2) що автомобіль «Кіа Optima» і є тим «власним транспортом», який «втратив» ОСОБА_1 ; 3) що стосовно ОСОБА_1 дійсно поліцією задокументовано факт керування транспортним засобом «Кіа Optima» з ознаками алкогольного сп`яніння.

Ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відтак суд не вправі перебирати на себе функції обвинувачення та збирання доказів.

За змістом основоположної презумпції, закладеної у норми ст. 62 Конституції України, котру суд вважає слід застосовувати і при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, які свідчать про те, що по справі про адміністративне правопорушення перед направленням її до суду не зібрано належним чином і не надано суду належних і допустимих доказів, в тому числі і при доопрацюванні справи про адміністративне правопорушення, суд переконаний, що в діянні ОСОБА_1 не доведена суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як обов`язковий елемент складу адміністративного правопорушення.

Відсутність складу адміністративного правопорушення, у свою чергу, є безумовною підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 221, п. 1 ст. 247, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника Наполова Миколи Івановича про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити частково.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, – провадженням закрити за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або у передбачених законом випадках прокурором до Чернігівського апеляційного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня винесення постанови апеляційної скарги.

Суддя: О. І. Гнип