Суд: Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Дата: 02 липня 2026 р.
Справа: №188/3318/25
Суддя: Місюра К. В.
Справа № 188/3318/25
Провадження № 2/188/1441/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2026 року смт.Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Місюри К.В.
за участю секретаря Бібікової В.В.
розглянувши у судовому засіданні в смт.Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа ОСОБА_2 – приватний нотаріус Синельниківського нотаріального округу Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини , -
ВСТАНОВИВ :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи свої вимоги, позивачка вказує , що 27.08.2025 року вона звернулася до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області щодо видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченим Курилом М.А. старостою Васильківського старостинського округу виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Дніпропетровської області, 11.05.2019 року за реєстровим № 05 . на земельну ділянку площею 10,530 га , кадастровий номер: 1223881200:03:001:0073 , розташованої за адресою : Дніпропетровська область , Синельниківський район, Миколаївська сільська рада, яка належала її батькові, ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадкова справа № 115/2025 заведена 27.08.2025 року. 03.09.2025 року вона отримала постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропущеним строком подачі заяви для прийняття спадщини. Нею було пропущено строк терміном у десять днів. Причиною слугувало те , що вона працює у сервісному центрі обслуговування громадян № 25 ГУ ПФУ у Дніпропетровській області і весь робочий тиждень вона не може відлучитися з робочого місця без отримання дозволу головного управління, оформлення якого зайняло певний час , крім того до нотаріусів м.Шахтарське існує попередній запис , що також відтермінувало її звернення до нотаріуса у встановлений строк. Всі ці обставини і змусили її звернутися до суду.
Позивачка в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи належним чином повідомлений .
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст.81 ЦПК України).
Зміст статті 89 ЦПК України визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст.1269 ЦК України.
При цьому, такі дії повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.
Пропуск такого строку, позбавляє спадкодавця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору, який пропущено з поважних причин, і потребує пред`явлення нею позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Наведені положення у повній мірі відповідають Правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , який доводився позивачці рідним батьком , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про одруження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 відповідно до якого вона змінила прізвище на « ОСОБА_5 ». Після смерті померлого відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 10,530 га , кадастровий номер: 1223881200:03:001:0073 , розташованої за адресою : Дніпропетровська область , Синельниківський район, Миколаївська сільська рада, яка належала батькові заявниці ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 042712.
27.08.2025 року заявниця звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом , але 03.09.2025 року вона отримала постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропущеним строком подачі заяви для прийняття спадщини.
Відповідно до ст.1222 ЦК України ОСОБА_1 , є спадкоємцем за заповітом померлого.Інших спадкоємців немає.
Згідно ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як вбачається із положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Позивачка пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.60 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивачка пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задоволити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 335, 344 ЦПК України ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Миколаївської територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа ОСОБА_2 – приватний нотаріус Синельниківського нотаріального округу Дніпропетровської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_4 ) , додатковий строк терміном в один місяць, з часу вступу рішення суду в законну силу, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя К. В. Місюра
Оригінал: reyestr.court.gov.ua