Постанова від 30 квітня 2026 р. у справі №336/8348/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №336/8348/25 Головуючий в 1 інст.Звєздова Н.С.

Провадження №33/807/731/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника-адвоката Балюти В.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 березня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн.

Згідно з постановою суду, 16 серпня 2025 року о 00-21 годині в м.Запоріжжя по вул.Героїв 65 Бригади 2А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820». Результат позитивний – 0,25 ‰, тест 3415. Вказаними діями ОСОБА_1 , порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в протоколі не зазначений серійний номер вимірювального пристрою «Drager Alcotest 6820», за допомогою якого проводилося дослідження стану сп`яніння, що апелянт вважає порушенням вимог ст.256 КУпАП, оскільки саме вимірювальний пристрій в даному випадку є головним підтвердженням наявності сп`яніння. Відсутність даних відомостей в протоколі, на думку апелянта, є значним порушенням вимог КУпАП, оскільки може бути способом підміни (фальсифікування доказів).

В оскаржуваній постанові дані відомості щодо вимірювального засобу також відсутні.

На вимогу працівників поліції ОСОБА_1 три рази дихав в газоаналізатор.

Лише з третього разу газоаналізатор показав нібито наявність у ОСОБА_1 , 0,25 проміле алкоголю. На відеозаписі, долученому до протоколу, чітко зафіксовано, що всі три спроби проведені протягом 35 секунд 11хв.20 сек.- 11хв.55 сек., з одним і тим же мундштуком, що є порушенням розділів 3 та 10 Інструкції з експлуатації газоаналізатора Drager Alcotest 6820, де зазначено, що часовий проміжок між кожним разом (в даному випадку) становить 20 секунд, кожний новий тест проводиться з новим мундштуком.

Крім того, апелянт посилається на положення ст.8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, яка не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає стан алкогольного сп`яніння. Конвенція не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 проміле у видихуваному повітрі, що й має місце в українському законодавстві, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові - 0,2 проміле.

Окрім того, згідно з технічними характеристиками газоаналізатора Drager Alcotest 6820 границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: у діапазоні від 0 до 0,4‰, похибка:+-0,04‰.

Таким чином, в організмі ОСОБА_1 із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 6820 виявлено алкоголь на рівні, який перевищує норму лише на 0,01 проміле, що з вищеописаним порушеннями інструкції з користування газоаналізатором (невиконання вимог часового проміжку між вимірюваннями, не заміна мундштука), призвело до невірного результату, тобто не виходить за межі технічної похибки (яка є допустима під час застосування зазначеного технічного засобу), що є в межах допустимих норм та не тягне за собою наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Ніякого огляду ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я проведено не було. Від огляду він не відмовлявся.

Відмова від огляду передбачає порушення п.2,5 ПДР, однак цього порушення ОСОБА_1 ні працівниками поліції, ні судом не інкриміновано.

Працівниками поліції після «виявлення» у ОСОБА_1 «сп`яніння» та в його автомобілі ємностей зі спиртом, поводження з яким не утворює будь-якої відповідальності, він був доставлений до Шевченківського райвідділу поліції, де його протримали до 8 години ранку без будь-яких законних підстав.

Працівники поліції, в порушення вимог п.9 наказу МВС від 09 листопада 2015 №1452/735, не доставили ОСОБА_1 до медичного закладу.

Більш того ОСОБА_1 з 00.40 (час складанні протоколу та направлення) до 08.00 перебував у Шевченківському райвідділу поліції й не звернувся до медичного закладу для проведення огляду, оскільки минуло набагато більше ніж дві години (більше семи годин).

Також, апелянт зазначає про те, ОСОБА_1 був тверезий, взагалі він алкоголь не вживає, оскільки у 2024 році переніс інсульт.

Заслухавши аргументи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Балюту В.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції в цілому дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №424556 від 16 серпня 2025 року, згідно з яким, 16 серпня 2025 року о 00-21 годині в м.Запоріжжя по вул.Героїв 65 Бригади 2А, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6820», тест 3415, результат позитивний – 0,25 ‰, з результатом не згоден. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в спеціальному медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився. Від керування відсторонений шляхом залишення транспортного засобу без порушень ПДР. Про повторність попереджений;

- у роздруківці Alcotest Drager 6820 від 16 серпня 2025 року №3415, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння, результат позитивний –0,25 ‰;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Результат огляду – проба позитивна, 0,25 %. Від проставлення підпису в графі «з результатом згоден» ОСОБА_1 відмовився;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 серпня 2025 року;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 11 березня 1998 року;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Волкова Г., згідно з яким, останній доповідає, що 16 серпня 2025 року о 00 год. 21 хв. за адресою: м. Запоріжжя, Шевченківський район, вул.Героїв 65 бригади (Академіка Клімова) 2А зупинено ТЗ ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 . Під час спілкування з водієм виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота,порушення мови , поведінка що не відповідає обстановці. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки ТЗ, за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатора Alcotest Drager 6820. Результат: 0.25 (проміле). Тест №3415, з результатом не згоден. Від проходження огляду в медичному закладі у лікаря- нарколога відмовився. На ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 424556 за ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення п.2.9.а ПДР України. Вилучено ПВ: ЯТА 168442, видано ТД: ТЗ 069799. Від керування відсторонено шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України, про повторність попереджено. Також згідно ст.34 ЗУ „Про Національну поліцію", проведено поверхневу перевірку ТЗ. У багажнику авто виявлено 7 прозорих пластмасових бутилів (приблизно 35 літрів) прозорої речовини з різким запахом спирту, походження яких та що знаходиться всередині гр. ОСОБА_1 чітко пояснити не зміг. На місце події було викликано СОГ ВП №3 для подальшого з`ясування обставин. Подія зафіксована на БК 475319, 470509.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, в судовому засіданні захисник заявив клопотання про закриття провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП, з підстав викладених у письмовому клопотанні. Також, додав, що водій переніс інсульт, а тому в нього була повільна мова. Окрім того, ОСОБА_1 не відмовлявся проходити медичний огляд у лікаря-нарколога.

ОСОБА_1 підтримав пояснення захисника, додавши, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння та не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі у лікаря-нарколога.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту при апеляційному розгляду справі, правильності висновків суду першої інстанції в цілому не спростовують.

Те, що у протоколі не зазначений серійний номер вимірювального пристрою «Drager Alcotest 6820», за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 (на що звертає увагу апелянт), не тягне за собою визнання відомостей з протоколу та доданих до протоколу доказів недопустимими.

Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення міститься роздруківка Alcotest Drager 6820 від 16 серпня 2025 року №3415, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння, результат позитивний –0,25 ‰. Як убачається з цієї роздруківки, до протоколу серії ЕПР1 №424556 від 16 серпня 2025 року, ОСОБА_1 проходив огляд за допомогою Alcotest 6820, прилад №ARHK-0075, чек був роздрукований на принтері ARHH-0698, що підтверджується відеозаписом (00-35 година).

Окрім цього, як убачається із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, перед проходженням огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не заявляв вимоги про надання йому сертифікату відповідності технічного пристрою "Alcotest Drager 6820" №ARHK-0075, як це передбачено відповідною Інструкцією.

Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що він три рази дихав в газоаналізатор та лише з третього разу газоаналізатор показав нібито наявність у нього 0,25 проміле алкоголю, не є слушними.

Зокрема, з відеозапису убачається, що після вибору мундштука, здійснення контрольного забору повітря, ОСОБА_1 кілька разів намагався пройти огляд, проте, робив це неправильно, про що йому працівниками поліції неодноразово робились зауваження.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вміст алкоголю у повітрі, що він видихав на місці зупинки транспортного засобу, не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права, з урахуванням допустимої похибки під час експлуатації технічного приладу, є безпідставними.

Відповідно до вимог пунктів 4, 7 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції; установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Як зазначено вище, в цьому випадку результат огляду перевищував вказану норму, навіть з урахуванням допустимої похибки.

Окрім того, ОСОБА_1 , який не погодився з результатами проведеного на місці огляду, працівниками поліції було запропоновано пройти огляд в медичному закладі. Проте, ОСОБА_1 , хоч і вказував на те, що згоден пройти огляд в медичному закладі, фактично від такого огляду ухилявся.

Разом з цим, доводи сторони захисту про те, що відмова від огляду передбачає порушення п.2.5 ПДР, однак цього порушення ОСОБА_1 ні працівниками поліції, ні судом не інкриміновано, є слушними.

Так, підстави, умови та порядок проведення огляду на стан сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВСУкраїни та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п.6 вказаного Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

З наявного в справі відеозапису убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Так, працівники поліції зазначили про наявність у ОСОБА_1 певних ознак алкогольного сп`яніння, та запропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, на що ОСОБА_1 погодився. Результат: 0.25 ‰, тест №3415, з результатом не згоден. У зв`язку з чим, ОСОБА_2 було роз`яснено, що у випадку незгоди з результатами огляду, проведеного на місці зупинки транспортного засобу, останній має право пройти такий огляд у медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 зазначив, що він згоден, однак йому потрібно автомобіль поставити до гаражу. Після цього працівником поліції було ще раз уточнено у ОСОБА_1 , чи згоден він пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, на що ОСОБА_1 знову відповів, що згоден, однак йому необхідно поставити автомобіль до гаражу. На це працівник поліції зазначив, що ОСОБА_1 погоджується, але при цьому не вчиняє ніяких активних дій, які б свідчили про те, що він згоден пройти такий огляд на стан сп`яніння у медичному закладі.

Так, працівником поліції зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, роз`яснені його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та останньому працівником поліції було повідомлено, що він відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі у лікаря-нарколога, тому має очікувати на складання адміністративних матеріалів. Крім того, працівником поліції було винесено постанову за ст.126 КУпАП щодо відсутності чинного страхового полісу на автомобіль, чого не заперечувалось і самим ОСОБА_1 .

Отже, зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка водія ОСОБА_1 свідчила про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Так, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння.

В свою чергу, статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), згідно з якими, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у відмові водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність у такої особи ознак алкогольного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

В цьому випадку ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові суду помилково зазначено, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 Правил дорожнього руху – керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, замість п.2.5 цих Правил (відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння).

Тому, постанова суду в частині встановлених судом обставин (суті правопорушення) та кваліфікації дій ОСОБА_1 підлягає зміні на підставі ст.294 КУпАП, що жодним чином не погіршує становище останнього, оскільки в цілому дії ОСОБА_1 як в протоколі так і в оскаржуваній постанові кваліфіковані вірно – саме за ч.1 ст.130 КУпАП.

Версія сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, на думку суду апеляційної інстанції, не є переконливою та спростовується вищевказаними доказами в т.ч. відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано, що поведінка ОСОБА_1 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке полягає у порушенні п.2.5 ПДР України – відмова водія на вимогу поліцейського від проходження установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність у ОСОБА_1 певних захворювань, на які посилається сторона захисту, на думку суду апеляційної інстанції, сама по собі не є підтвердженням версії сторони захисту, оскільки, як зазначено вище, у водія ОСОБА_1 працівниками поліції були виявлені певні ознаки алкогольного сп`яніння, серед іншого і запах алкоголю з рота, у зв`язку з чим, останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. Результат огляду виявився позитивним. З цим результатом ОСОБА_1 не погодився, проте від проходження огляду в медичному закладі фактично ухилявся, і така поведінка обґрунтовано була сприйнята працівниками поліції як відмова від проходження огляду.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , на думку суду апеляційної інстанції, жодним чином не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Підсумовуючи викладене, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30 березня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП змінити в частині встановлених судом обставин (суті правопорушення) та кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Зазначити, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Alcotest Drager 6820». Результат позитивний – 0,25 ‰, тест 3415. З результатом ОСОБА_1 не погодився. Від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР – відмова водія на вимогу поліцейського від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева

Дата документу Справа № 336/8348/25