Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №636/8033/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/8033/25

Провадження 2/636/1307/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Грошової Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Цивуніна Б.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 933856385 від 09.09.2021 у розмірі 24980,36 грн.,

в с т а н о в и в :

18.09.2025 до Чугуївського міського суду Харківської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 933856385 від 09.09.2021 у розмірі 24980,36 грн. а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовний вимог позивач зазначає, що 09 вересня 2021 року уклала з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитний договір № 933856385 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV4B3Q7, який ввела у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «так», що є підтвердженням підписання договору.

09 вересня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 5250,00 грн на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 .

Проте, відповідач умови вказаного договору належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості.

На підставі договорів факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» (з урахуванням додаткових угод до нього, якими продовжено строк договору до 31 грудня 2024 року), № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а також № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС», право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 933856385 перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24980,36 грн, з яких 5249,78 грн - заборгованість за кредитом, 19730,58 грн – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 24 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів з АТ «Ощадбанк».

На виконання ухвали про витребування доказів до суду надійшли відповідні матеріали з АТ «Ощадбанк».

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 , шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення справи та відзив на позов до суду не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів та за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

09 вересня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 933856385 в електронній формі, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5250,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Пунктами 1.3, 1.7, 1.8 договору встановлено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 5250,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 05 жовтня 2021 року.

Кредитна лінія надається строком на 26 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 05 жовтня 2021 року.

Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії, може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Відповідно до п.1.9. умов договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

1.9.1. Виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

1.9.2. за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

1.9.3. якщо Позичальник користуватиметься кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього Договору.

Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Пунктом 1.11 договору передбачено, що основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення Дисконтного періоду, а у разі якщо Позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії Договору на умовах п. 1.12. Договору, основна сума Кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1. Договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії Договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також Позичальник має право достроково повернути основну суму Кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Згідно пункту 1.12. сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах:

1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду;

1.12.2. з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Пунктом 1.13 визначено, що проценти нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства: "www.moneyveo.ua".

Пунктом 4.3. договору сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку дії договору (після 90 днів від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини 2 статті 625 ЦК України.

Як вбачається з пункту 4.4 договору сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 з використанням одноразового ідентифікатора MNV4B3Q7, відправленого о 18:13:28 год. 09 вересня 2021 року, введеного о 18:14:52 год. 09 вересня 2021 року.

На виконання умов вказаного Кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картку ОСОБА_1 № 5167-80ХХ-ХХХХ-4386, вказану у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 09 вересня 2021 року, грошові кошти в розмірі 5250,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 09 вересня 2021 року та довідкою № 46-12-11/142780/2025/БТ від -05.11.2025 АТ «Ощадбанк» року щодо підтвердження переказів на банківську картку НОМЕР_2 яка емітована в банку на ім`я ОСОБА_1

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (далі - Договір) пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

У п.п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору).

Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору, та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2).

Відповідно до додаткових угод № 19, № 26, № 27, № 31, № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2019 року, від 31 грудня 2020 року, від 31 грудня 2021 року, від 31 грудня 2022 року, від 31 грудня 2023 року, укладених між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», сторони виклали договір у новій редакції, а також домовилися продовжити строк дії договору до 31 грудня 2020 року, в подальшому до 31 грудня 2021 року, а потім до 31 грудня 2022 року, 31 грудня 2023 року, 31 грудня 2024 року.

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 163 від 07 грудня 2021 року на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за № 1733 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 933856385 від 09 вересня 2021 року, загальна заборгованість 16219,72 грн., з яких тіло кредиту – 5249,78 грн, проценти – 10969,94 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 933856385 від 09 вересня 2021 року, загальна заборгованість 16219,72 грн., з яких тіло кредиту – 5249,78 грн, проценти – 10969,94 грн.

Відступлення 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги за кредитним договором № 933856385 від 09 вересня 2021 року, укладеного з ОСОБА_1 , згідно договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» № 339122889/ФК від 16 липня 2024 року.

Надалі між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (п. 2.1. Договору).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», серед боржників за № НОМЕР_3 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 933856385 від 09 вересня 2021 року, загальна заборгованість 24980,36 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Таліон Плюс», станом на 31 липня 2023 року ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 933856385 від 09 вересня 2021 року в розмірі 24980,36 грн, з яких тіло кредиту – 5249,78 грн, проценти – 19739,58 грн.

У подальшому між ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 08/07/2025 від 08 липня 2025 року, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників. Перелік боржників зазначено в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 (п. 1.1 Договору).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 08 липня 2025 року до договору факторингу № 08/07/25 від 08 липня 2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», за № 956 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 933856385 від 09 вересня 2021 року, загальна заборгованість 24980,36 грн, з яких тіло кредиту – 5249,78 грн, проценти – 19739,58 грн.

Також 08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 08/07/25.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З договору № 933856385, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та ОСОБА_1 підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідачка уклала електронний договір та підписала такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Перерахування ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 5250,00 грн підтверджується платіжним дорученням від 09 вересня 2021 року та довідкою № 46-12-11/142780/2025/БТ від 05.11.2025 АТ «Ощадбанк» щодо підтвердження переказів.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Право вимоги до відповідача ОСОБА_1 переходило тричі: від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС».

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, а тому до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором від 09 вересня 2021 року № 933856385, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до ухвалення помилкового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «ЕЙС» надало виписку з особового рахунку за Кредитним договором № 933856385, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 складає 24980,36 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 5249,78 грн, заборгованість за процентами 19730,58 грн.

Щодо суми заборгованості, що підлягає стягненню, суд виходить з такого.

Пунктами 1.3, 1.7, 1.8 договору встановлено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 5250,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 05.10.2021. Кредитна лінія надається строком на 26 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 05 жовтня 2021 року. Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії, може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Згідно пункту 1.12. сторони погодили, що факт користування Позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: 1.12.1. зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказаний висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Водночас, за відсутності доказів, що відповідачкою в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку дії дисконтного періоду, строк виконання зобов`язання згідно пункту 1.12.1 договору у повному обсязі настав 03 січня 2022 року (90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду 03 січня 2022 року).

Станом на вказану дату заборгованість за тілом кредиту становила 5249,78 грн. заборгованість зі сплати нарахованих відсотків складала 15193,82 грн, а всього – 20443,60 грн

Надалі відсотки за користування кредитом продовжували нараховуватись кредиторами поза межами строку кредитування.

Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вимогам ЦК України, а тому відповідні вимоги задоволенню не підлягають.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Однак, таких вимог позивач у справі не заявив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування, позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 20443,60 грн грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5249,78 грн та зі сплати нарахованих відсотків в межах строку кредитування станом на 03 січня 2022 року в розмірі 15193,82 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 7000,00 грн.

З поданих позивачем разом з позовною заявою доказів вбачається, що під час розгляду цієї справи ТОВ «ФК «ЕЙС» надавалася правнича допомога Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», що підтверджується такими доказами: Договором про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 року, додатковою угодою № 25770534691 до нього від 09 липня 2025 року, актом прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги від 17.07.2025, довіреністю від 04 грудня 2024 року.

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненком Артемом Ігоровичем, видане 24.04.2012 № 4956 та ордер на надання правничої допомоги серія АА № 1563304.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 року (справа № 922/1964/21), що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. При цьому саме лише не зазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Аналогічна правова позиція викладене у Додатковій постанові Верховного суду від 16.03.2023 року в справі № 927/153/22.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність витрат на правову допомогу до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, ступеню складності судової справи, яка є малозначною та обсягу фактично виконаної адвокатом роботи, з урахуванням критерію необхідності та неминучості вчинення відповідних дій, оскільки позов судом задоволено частково, витрати позивача з оплати правової допомоги покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, підлягають задоволенню позовні вимоги в сумі 20 443,60 грн, тому пропорційно до задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5728,71 грн на відшкодування судових витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом ТОВ «ФК «ЕЙС» сплачено 2422,40 грн судового збору.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то понесені судові витрати за подання позовної заяви відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 1982,46 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 258-259, 263- 265, 279, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 933856385 від 09.09.2021 у розмірі 24980,36 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 933856385 від 09.09.2021 у розмірі 20443 (двадцять тисяч чотириста сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 1982 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5728 (п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) гривень 71 копійку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» адреса: 02175, м. Київ,Харківське шосе, буд.19, оф 2005, код ЄДРПОУ: 42986956;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст складено 02.04.2026.

Головуючий: суддя Н.М. Грошова