Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №320/17063/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року Київ справа № 320/17063/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду, з урахуванням заяви від 26.04.2026, з вимогами:

- Визнати протиправними вручення мобілізаційного розпорядження до ЗСУ та скасувати його оскільки на момент видачі даного мобілізаційного розпорядження позивач перебував на військовій службі в навчальному підрозділі Національної академії Служби безпеки України відповідно до абзацу 4 пункту 6 статті 2 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (від 25 березня 1992 року № 2232-XII зі змінами), який здійснює правове регулювання стосовно загального військового обов`язку і військової служби з метою реалізації громадянами України конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

- Визнати рішення щодо відмови у наданні відстрочки протиправною, оскільки відповідно до Закону України “Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку” в редакції до 11.04.2024 року мав право на відстрочку та поновити моє право на подання документів на відстрочку.

- Визнати, що вилучення тимчасового військово-облікового документу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 було незаконним та здійснено з порушеннями

- Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повернути військово-обліковий документ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач проходив навчання за денною формою за програмою підготовки офіцерів запасу в Національній академії Служби безпеки України, а тому, відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у редакції, чинній на той час, мав право на відстрочку від призову як здобувач освіти. Позивач вважає, що відповідач безпідставно не врахував його статус особи, яка проходить навчання, неправильно витлумачив положення законодавства щодо програми підготовки офіцерів запасу та, всупереч вимогам закону, відмовив у наданні відстрочки, що, на його думку, унеможливило завершення навчання та отримання первинного офіцерського звання. Крім того, позивач посилається на порушення його конституційних прав на освіту та повагу до гідності, а також зазначає про допущені, на його переконання, процедурні порушення з боку працівників ТЦК та СП, зокрема щодо вилучення військово-облікового документа без належного оформлення та неналежного розгляду його звернень.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 14.04.2025 позовну заяву залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 07.05.2025 повернув позовну заяву.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 03.12.2025 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог про вилучення у ОСОБА_1 тимчасового військово-облікового документу працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 скасував і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2025 року про повернення позовної заяви – залишив без змін.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 13.03.2026 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що позивач не довів факту порушення його прав, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Насамперед відповідач звертає увагу, що із позовної заяви неможливо встановити, коли, де, ким та за яких обставин у позивача нібито вилучено військово-обліковий документ. При цьому жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження такого вилучення позивачем до суду не надано. Крім того, відповідач посилається на положення Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 559 від 16.05.2024, а також зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України № 1644 від 10.12.2025, відповідно до яких для більшості військовозобов`язаних військово-обліковий документ формується та видається в електронній формі, має однакову юридичну силу з паперовим документом та може бути самостійно сформований особою без звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відтак, навіть за умови відсутності паперового документа позивач не позбавлений можливості отримати військово-обліковий документ в електронній формі. Відповідач також наголошує, що відповідно до статті 55 Конституції України та положень Кодексу адміністративного судочинства України судовий захист надається лише за наявності реального порушення прав чи законних інтересів особи. Обов`язковою умовою задоволення позову є доведення позивачем факту порушення саме його прав або охоронюваних законом інтересів рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Оскільки, на думку відповідача, позивач не надав належних доказів порушення його прав, а заявлені вимоги ґрунтуються лише на припущеннях та непідтверджених обставинах, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 23.06.2026 зобов`язав відповідача надати письмові пояснення щодо підстав вилучення військово-облікового документа позивача (якщо такий факт мав місце), його знаходження у відповідача, а також щодо його дійсності з урахуванням змін нормативного регулювання, яке стосується військово-облікових документів та витребував докази.

На виконання вимог ухвали суду, відповідач направив пояснення, якими зазначає, що 09.02.2025 під час проведення заходів оповіщення позивача було зупинено, перевірено його документи та вручено повістку, отримання якої підтверджується його особистим підписом. Після цього позивача направлено на військово-лікарську комісію, за результатами якої його визнано придатним до військової служби. Відповідач наголошує, що на момент проходження ВЛК та проведення заходів призову позивач не мав ані відстрочки, ані бронювання, а тому відповідно до вимог законодавства підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Разом із тим відповідач зазначає, що позивач, перебуваючи на збірному пункті та не маючи передбачених законом підстав для відстрочки, відмовився від відправлення до місця проходження військової служби, мотивуючи це бажанням проходити службу в іншій військовій частині. У зв`язку з цим йому було вручено повторну повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак у визначений день він без поважних причин не прибув, що, на думку відповідача, свідчить про свідоме ухилення від заходів мобілізації.

Щодо вимоги про визнання протиправним вилучення військово-облікового документа відповідач зазначає, що позивач не надав доказів факту такого вилучення, а із змісту позовної заяви неможливо встановити, який саме документ, коли, ким і за яких обставин був вилучений. Крім того, відповідач пояснює, що станом на 09.02.2025 позивач не мав військово-облікового документа, оскільки власноруч звернувся із заявою про видачу військового квитка. У зв`язку з його призовом оформлено новий військово-обліковий документ, який після відмови позивача від проходження військової служби став недійсним та підлягав заміні. Водночас чинне законодавство передбачає можливість самостійного формування електронного військово-облікового документа через застосунок «Резерв+», який має таку саму юридичну силу, як і паперовий документ, тому, на думку відповідача, права позивача у цій частині не порушені. Виходячи з наведеного, відповідач вважає, що дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 здійснені відповідно до вимог законодавства, а позивач не довів факту порушення своїх прав чи законних інтересів, у зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У додаткових пояснення позивач стверджує, що відповідач не виконав ухвалу суду від 23.06.2026 про витребування доказів, оскільки замість документів, які стосуються предмета спору у справі № 320/17063/25, подав матеріали іншої адміністративної справи. На думку позивача, такі дії свідчать про процесуальну недобросовісність відповідача, спрямовану на приховування доказів, що мають значення для правильного вирішення спору. Позивач наголошує, що предметом цієї справи є саме незаконне вилучення його тимчасового військово-облікового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 04.09.2012, яке, за його твердженням, було вилучене працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 без законних підстав. Крім того, позивач зазначає, що ним були своєчасно уточнені військово-облікові дані, а на момент подій у лютому 2025 року він мав чинний електронний військово-обліковий документ у застосунку «Резерв+» із дійсним висновком ВЛК. Незважаючи на це, його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , після чого, під приводом повернення паперового військово-облікового документа, фактично направлено на збірний пункт, де він перебував до погіршення стану здоров`я. Позивач також підкреслює, що після звільнення зі збірного пункту він не прибув за повісткою з поважної причини через хворобу, про що повідомив відповідача та надав підтверджуючі медичні документи. Окремо позивач звертає увагу суду на необхідність відмежування цієї справи від інших судових проваджень між тими ж сторонами, оскільки вони мають інший предмет спору (оскарження статусу «у розшуку», постанови про адміністративне стягнення та дій щодо примусового виконання штрафу) і не стосуються законності вилучення військово-облікового документа, яке є предметом розгляду саме у справі № 320/17063/25. Таким чином, ключова позиція позивача полягає в тому, що відповідач умисно не надав витребувані судом докази, підмінивши їх матеріалами іншої справи, чим перешкоджає всебічному та об`єктивному розгляду спору щодо законності вилучення військово-облікового документа та пов`язаних із цим дій.

Обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (далі - позивач) є військовозобов`язаним та перебуває на обліку відповідача.

Відповідно до розписки про отримання повістки № Б/471 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач отримав 09.02.2025.

Направленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №2/15750 від 09.02.2025 позивача направлено для проходження ВЛК для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації.

Довідкою військово-лікарської комісії № 33/637 від 09.02.2025 ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.

09.02.2025 позивач направив на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про видачу військового квитка у зв`язку з відсутністю тимчасового.

Відповідно до інформації з військово-облікового документа № 270420211320939300012 від 09.02.2025, позивача взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_7 та знято з військового обліку у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до розписки від 19.09.2025 про отримання повістки № ДВРЗ-9 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач отримав 12.02.2025.

Позивач, не погоджуючи з діями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року Про загальну мобілізацію постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про оборону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України" є конституційним обов`язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Згідно з статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини восьмої статті 4 Закону №3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 3543-ХІІ, під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Процедура оформлення і видачі військово-облікового документа регламентується Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок №559 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно п. 1, 2, 5 Порядку №559 військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа.

Військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється):

в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації);

у паперовій формі - на бланку, форму якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ.

Військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Відповідно до п. 14 Порядку № 559 військово-обліковий документ на бланку видається (замінюється) за письмовою заявою громадянина України районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом (відповідним органом СБУ, підрозділом розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку у випадках:

взяття громадянина на військовий облік як призовника, військовозобов`язаного або резервіста;

якщо призовник, який перебував на військовому обліку до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559, не отримував посвідчення призовника, а військовозобов`язаний та резервіст - військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного;

зміни категорії щодо військового обов`язку;

відсутності місця для внесення змін;

невідповідності відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зазначеним у пункті 3 цього Порядку;

втрати (зіпсування);

виявлення бажання змінити військово-обліковий документ, який був виданий до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559.

Призовникам військово-обліковий документ на бланку оформляється та видається районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки або його відділом.

Положеннями п. 17-20 Порядку №559 передбачено, що для отримання (заміни) військово-облікового документа на бланку громадянин зобов`язаний особисто звернутися з письмовою заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (відповідного органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку або виключення з військового обліку та надати кольорову фотокартку встановленого розміру.

Якщо громадянин України за станом здоров`я не може пересуватися (є особою з обмеженою мобільністю) або визнаний в установленому порядку недієздатним, що підтверджується відповідними документами, із заявою може звернутися особа, яка здійснює за ним догляд, або його опікун.

Військово-обліковий документ на бланку повинен бути виданий (замінений) протягом п`яти робочих днів з дати реєстрації заяви в районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або його відділі (відповідному органі СБУ, підрозділі розвідувального органу).

Зміни до військово-облікового документа на бланку вносяться за письмовим зверненням громадянина України протягом п`яти робочих днів з дати реєстрації заяви, поданої громадянином України, крім відомостей щодо проходження військової служби, якщо її строк потребує уточнення у військовій частині (установі) або архівній установі.

Військово-обліковий документ на бланку видається особі під особистий підпис, крім випадків, визначених в абзаці другому пункту 17 цього Порядку, у відомості видачі військово-облікових документів на бланку за формою згідно з додатком 2 з одночасним доведенням правил військового обліку.

Відомості видачі військово-облікових документів на бланку разом із заявами та документами (копіями документів), що були підставою для видачі військово-облікових документів, та роздрукованими картками з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів зшиваються в окрему справу та зберігаються протягом 10 років.

Оцінка аргументів учасників справи та висновки суду

Відповідно до положень статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З цього зокрема слідує, що обов`язком позивача є доведення факту вчинення суб`єктом владних повноважень певних дій (якщо це заперечується відповідачем), а обов`язок доведення їх правомірності покладається на суб`єкта владних повноважень.

У позовній заяві позивач стверджує про вилучення працівниками відповідача тимчасового військово-облікового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 04.09.2012, що не визнається відповідачем.

Разом із тим доказів, які б підтверджували цей факт матеріали справи не містять.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач вважає такі дії працівників РТЦК мають ознаки вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-14 КУпАП (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень) проте докази проведення відповідних перевірок уповноваженими суб`єктами, у тому числі, за зверненнями позивача, які могли б підтвердити стверджувані ним обставини, суду не надано.

За наведених обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено факту протиправного вилучення відповідачем його тимчасового військово-облікового документа, а також не доведено, що відповідний документ перебуває у володінні відповідача. Відсутність установленого факту незаконного вилучення документа виключає і наявність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку щодо його повернення.

Таким чином, оцінивши всі надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправними дій щодо вилучення військово-облікового документа та зобов`язання відповідача повернути такий документ є необґрунтованими та недоведеними, а відтак задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Беручи до уваги результати судового розгляду, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

2. Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 : АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя Сас Є.В.