Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №127/9021/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/9021/26

Провадження № 3/127/1852/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Березовська О. А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

У С Т А Н О В И В :

18.03.2026 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшла справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу серії ЕПР 1 № 613518, 12.03.2026 о 23 год. 53 хв. в м. Вінниця, просп Юності, буд. 18, водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, №0031, результат 1, 03 ‰, в ході безперервної відеофіксації на портативний відеореєстратор 472968, чим порушив п. 2. 9. а. Правил дорожнього руху: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судові засідання, які призначалися на 16.04.2026 о 09 год. 30 хв. та 24.06.2026 о 14 год. 00 хв. не з`явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним способом. Судові повістки про виклик до суду ОСОБА_1 надсилались рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та були одержані 26.03.2026 та 22.04.2026 відповідно(а.с.11, 13).

Суд враховує, що ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення надав працівнику поліції адресу свого місця проживання, а отже він не заперечував, а прямо погодився, щоб ця адреса використовувалася правоохоронними органами і судом для комунікації з ним, що покладає на нього обов`язок отримувати повідомлення та відповідати на них. Судові повістки про виклик направлялись судом та були отримані ОСОБА_1 . Отже, суд виходить з презумпції обізнаності особи: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, які вона сама зазначає, знає або принаймні повинна була дізнатися про виклики до суду. Заяв та клопотань від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.

Крім того, інформація щодо дати, часу та місця розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Вінницького міського суду Вінницької області, що дозволяло ОСОБА_1 самостійно її переглянути та одержати інформацію щодо розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, про розгляд справи Вінницьким міським судом Вінницької області розглядом справи не цікавився, а тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, оскільки присутність особи при розгляді цієї категорії справ відповідно до ст. 268 КУпАП не є обов`язковою.

Суд приймає таке рішення, враховуючи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом та рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в якому Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та джерелом права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Як зазначено вище та вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №613518 від 13.03.2026, що 12.03.2026 о 23 год. 53 хв. в м. Вінниця, просп Юності, буд. 18, водій керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, №0031, результат 1, 03 ‰.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та вина ОСОБА_1 підтверджується довідкою старшого інспектора ВАП Т. Гамарника, про те, що ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом останнього року не притягувався (а.с.1), протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 613518 від 13.03.2026 (а.с.2), інформацію про реєстрацію протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.3), результати огляду з використанням приладу Драгер Alcotest 6820, результат аналізу – 1, 03 ‰ (а.с.4), Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5), рапорт поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Я. Кирилюка від 13.03.2026 (а.с.6), відеозаписом з портативних відеореєстраторів (бодікамер) поліцейських (а.с.7).

Перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння не спростовано.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних правил утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом був досліджені відеозаписи з бодікамер поліцейських та відеозапис з камери відеоспостереження (а.с.7), долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме мотоциклом Forte FT300 – НОМЕР_2 , був з пасажиром, був зупинений поліцейськими, йому було повідомлено про запах алкоголю. ОСОБА_1 повідомив, що він вживав алкоголь, але небагато. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, йому було повідомлено поліцейським результат тесту, повідомлено, що результат в 5 разів перевищує норму. Водій з результатом огляду погодився. Поліцейський інформував водія, що щодо нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Отже, суд встановив, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, проведенні огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння поліцейськими не було допущено порушень норм чинного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, водій керував транспортним засобом Forte FT300 – НОМЕР_2 , поліцейським були виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння, водій надав добровільно згоду пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку, пройшов тест, не оспорював та не оспорює його результати, що зафіксовано портативними відео реєстратором; диск з записом долучений до матеріалів справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, в діях ОСОБА_1 суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими судом вище зазначеними доказами.

З огляду на вище викладене, враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час вчинення правопорушення становить 17 000, 00 грн.

Вирішуючи питання про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 04.09.2023 у справа № 702/301/20 (провадження № 51-944 кмо 23), що позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом і полягає у забороні керувати транспортними засобами.

Отже, відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія не є перешкодою для застосування щодо нього адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1, ч. 7 ст. 283 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 34-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 245, 251, 252, 256, 266, 291, 294, 307, 308 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. на користь держави.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області.

Роз`яснити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а вразі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання. Згідно зі ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Олена БЕРЕЗОВСЬКА