Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №206/2644/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа №206/2644/26

2/206/2107/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя Румянцев О.П.,

секретар судового засідання Богатько Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини про стягнення аліментів на утримання доньки на період навчання, -

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Пріхно Н.М., -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання доньки на період навчання. В обґрунтування свої вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком, шлюб з яким розірваний рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 15.09.2023 року, яке набрало законної сили 17.10.2023 року. Від спільного життя сторони мають 3-х неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком яких є відповідач. На утримання дітей відповідач ОСОБА_2 сплачує аліменти за рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2023 року, яке набрало законної сили 25.04.2023 року, в розмірі 1/2 частини доходів відповідача. Їх донька ОСОБА_6 влітку 2025 року виїхала за кордон до Чеської республіки, де має намір продовжити навчання. З відповідачем це питання було погоджено і він надав нотаріально посвідчену заяву зі згодою на виїзд доньки за кордон. Для того, щоб навчатися за кордоном в навчальному закладі необхідне знання мови. Тому нею був укладений договір про навчання №21679 від 27.06.2025 року з навчальним закладом Prague Language Institite s.r.o, яке полягає, зокрема, у вивченні чеської мови. Вартість навчання згідно п.3.1 Договору складає 4900 Євро. Пунктами 3.3.1 та 3.3.4 було встановлено строки оплати. Нею особисто було сплачено 900 Євро, а грошові кошти в розмірі 4000 Євро були передані нею доньці і вона здійснила платежі 27.08.2025 року в розмірі 1000 €, 20.10.2025 року — 1100S (доларів) та 05.12.2025 року — 2000 Євро. Таким чином, всього за оплату навчання доньки в навчальному закладі нею сплачено 4900 євро, що за курсом Національного банку станом на 18 березня 2026 року складає (50,6388 х4900) 248130,12 грн. Половина цієї суми складає (248130,12:2) 124065,06 грн. Строк навчання встановлений у списку послуг до Договору та складає з 01.09.2025. Вивчення мови донькою в навчальному закладі за кордоном є передумовою отримання нею освіти у вищому навчальному закладі Чеської республіки, так як без знання мови отримати освіту неможливо. Тому понесені додаткові витрати на оплату навчання доньки були необхідними. 3 відповідача підлягає стягненню на її користь додаткові витрати на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 124065,06 грн. На момент досягнення повноліття її донька ОСОБА_6 продовжує навчання в навчальному закладі Prague Language Institite s.r.o в Чеській Республіці. Дата закінчення навчання 31 серпня 2026 року. Вказані обставини підтверджуються договором з навчальним закладом та списком послуг до цього Договору. Донька не працює, тому потребую матеріальної допомоги від батьків. Вона надає матеріальну допомогу на утримання доньки, але без матеріальної допомоги від батька неможливо забезпечити повноцінне утримання доньки. Відповідач є працездатною особою, на обліку в медичних закладах не перебуває. Місце роботи відповідача та розмір його заробітної плати мені невідомі. З 19.03.2026 року відповідач буде сплачувати аліменти на неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки його доходів, тому на утримання повнолітньої доньки на період навчання з нього повинні бути стягнені аліменти в розмірі 1/6 частки його заробітної плати та інших доходів. Просить суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 124065,06 грн. Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, починаючи з 28 квітня 2025 року та до закінчення донькою навчання, а саме до 31 серпня 2026 року.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 01 травня 2026 року справу було прийнято до провадження та призначено судове засідання.

17 травня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій він зазначає, що повністю не визнає позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими, завищеними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Щодо вимоги про стягнення 124065,06 грн. додаткових витрат. Позивач просить стягнути з нього 124065,06 грн. як половину витрат на навчання повнолітньої доньки ОСОБА_3 у навчальному закладі Чеської Республіки. Вважає зазначену вимогу безпідставною з огляду на таке. Позивач посилається на ст.185 СК України як на підставу для стягнення з нього половини витрат на навчання доньки. Однак положення ст.185 СК України регулюють участь батьків у додаткових витратах саме на неповнолітню дитину, які викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою, каліцтвом тощо). Натомість після досягнення дитиною повноліття правовідносини щодо її утримання у зв`язку з навчанням регулюються статтями 199-200 СК України, а не ст.185 СК України. Основна відмінність полягає в тому, що повнолітні діти віком до 23 років, які продовжують навчання (у закладах професійно-технічної, фахової передвищої або вищої освіти), мають право на отримання аліментів. Це регулюється статтею 199 Сімейного кодексу України. Кошти на утримання повнолітньої дитини-студента стягуються не як «додаткові витрати», а у вигляді твердої грошової суми та/або частки від заробітку. Вони спрямовані на базове забезпечення життєдіяльності та навчального процесу. Щодо класичних «додаткових витрат» (пов`язаних, наприклад, з тяжкою хворобою), то, згідно з практикою Верховного Суду, їх стягнення за статтею 185 Сімейного кодексу України передбачене законодавством виключно до досягнення дитиною 18 років. Правова позиція Верховного Суду є сталою: витрати на навчання повнолітньої дитини не стягуються як «додаткові витрати» за ст.185 СК України, такі правовідносини регулюються нормами про аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчання). Отже, вимога про стягнення 124065,06 грн. як додаткових витрат на підставі ст.185 СК України є неправомірною та підлягає відхиленню. Фактично донька вивчає чеську мову для себе, тому що проживає в Чехії. Мовні курси зазвичай не вважаються продовженням навчання (здобуттям освіти) після 18 років у контексті продовження статусу дитини або стягнення аліментів, якщо інше не передбачено спеціальними угодами чи рішеннями суду. Для продовження утримання батьками або отримання посвідчення багатодітної сім`ї після 18 років, дитина повинна навчатися у закладах загальної середньої, професійно-технічної або вищої освіти. Тип навчального закладу - курси, що не ведуть до отримання офіційного диплома державного зразка, не зараховуються як продовження навчання у професійному чи вищому навчальному закладі. Лише якщо мовні курси є невід`ємною частиною освітньої програми університету (наприклад, підготовче відділення для іноземних студентів), це може бути зараховано. Тим більше, що оплата проводилась Позивачем не за навчання у навчальному закладі, а на мовних курсах у Чехії. Це питання не було погоджено з ним, донька виїхала у Чехію не на навчання, а за своїм хлопцем, який дійсно поїхав навчатися. Донька мала можливість вивчати чеську мову при необхідності і в Україні, що було б набагато дешевше. Також як відомо, що Міністерство освіти Чехії періодично виділяє дотації на курси для українських студентів. Також діють безкоштовні курси в рамках проекту «Чеська є ключовим» для осіб із тимчасовим захистом. Позивачем не доведено наявності «особливих обставин». Навіть у випадку застосування ст.185 СК України (з чим він не погоджується), позивач не довела наявності особливих обставин, передбачених законом. Навчання дитини саме по собі не є безумовною підставою для стягнення додаткових витрат. Позивач не довела наявність виняткових здібностей дитини; неможливість отримання аналогічної освіти в Україні, необхідність саме платного навчання за кордоном, неможливість обрання дешевшої форми навчання. Позивач фактично одноосібно обрала для доньки платне навчання за кордоном, не погодивши з ним ані форму навчання, ані навчальний заклад, ані його вартість. Відсутнє погодження батька на понесення таких витрат. Він не надавав згоди на вибір саме цього навчального закладу, на навчання саме за кордоном на платній основі, на розмір витрат, на укладення договору, на валютні витрати у заявленому розмір. Надання ним нотаріальної згоди на виїзд дитини за кордон не є згодою на покладення на нього обов`язку компенсувати будь-які витрати, визначені позивачем одноосібно. Згода на виїзд дитини не є згодою на платне навчання, згодою на конкретний заклад, згодою на конкретну вартість, згодою на подальше стягнення з нього половини витрат. Не доведено фактичне понесення витрат у заявленому розмірі. Позивач повинна довести не лише сам факт навчання, а й фактичне понесення витрат, їх розмір, їх необхідність, причинний зв`язок між витратами та потребами дитини. Надані копії документів не підтверджують належним чином хто саме здійснював оплату, в даному позові просто зафіксована сума, а також з яких коштів. Не доведено, чи були це саме кошти позивача, чи стосуються всі платежі саме навчання, чи є витрати обґрунтованими та необхідними. Крім того, частина сум сплачена готівкою, що саме по собі не доводить понесення витрат позивачем у заявленому обсязі. Щодо вимоги про стягнення аліментів на повнолітню доньку. Позивачем у позові зазначено про ніби то навчання доньки у майбутньому, в той час, як аліменти на повнолітню дитину, що продовжує навчання стягуються при наявності документу, що підтверджує таке навчання, до позову повинен бути долучений договір, вказано навчальний заклад, факультет, спеціальність час та і вартість навчання. Тобто таке стягнення аліментів на повнолітню дитину можливе тільки після вищезазначеного. Крім того ,згідно із ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. В даний час він сплачує аліменти ще на двох неповнолітніх дітей від шлюбу з позивачем у розмірі 1/2 частки з усіх видів заробітку, опікується матір`ю, яка є людиною похилого віку та потребує допомоги. Він хворіє на діабет, що підтверджується медичними документами, також на теперішній час я не працює та не має доходу. Донька ще не навчається в будь-якому навчальному закладі для отримання певної спеціальності. Позивач не довела належними доказами розмір позовних вимог. Розрахунок позову є одностороннім, умовним та не підтвердженим належними доказами. Позивачем не доведено обґрунтованість валютного перерахунку, правомірність обраного курсу, необхідність саме таких витрат, співмірність витрат матеріальному стану обох батьків. Сам по собі факт витрат не означає автоматичного обов`язку іншого з батьків компенсувати 50% таких витрат. Тобто, позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що заявлені з неправильним застосуванням норм матеріального права. Позивач фактично намагається стягнути з нього витрати без належного обґрунтування їх розміру та законних підстав. Просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат та аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання відмовити у повному обсязі.

15 червня 2026 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив в якій вона зазначає, що вона повністю не згодна із запереченнями відповідача, які він виклав у відзиві на її позовну заяву. Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини. Донька ОСОБА_7 поїхала за кордон за згодою відповідача з метою навчання, про що вказано в нотаріально посвідченій заяві. Для того, щоб навчатися за кордоном, необхідно знати іноземну мову. Без знання іноземної мови дочка не могла вступити на навчання до начального закладу. Тому нею був укладений договір про навчання №/21679 від 27.06.2025 року з навчальним закладом Prague Language Institite s.r.o, яке полягає, зокрема, у вивченні чеської мови. Крім того, в Додатку №1 до Договору про надання послуг 21679 від 27.06.2025 року чітко зазначено списки послуг згідно договору. Так, в п.1 вказані види консультацій, що стосуються навчання, обрання навчального закладу, прав та обов?язків іноземців, оформлення документів, в тому числі дозвільних, вимог Закону щодо перебування іноземців на території Чеської Республіки. Також, в п.2 зазначена програма навчання, а в п.п.3.4 передбачена візова підтримка для отримання візи міжнародної охорони на території ЧР та надання супроводу студенту в період навчання. Тому, вона вважає, що надання послуг із організації вступу до вищих навчальних закладів для здобуття професійної освіти, щодо підготовки документів, консультації та ін. є тими особливими обставинами, щодо яких передбачено стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, відповідно до положень статті 185 СК України. Вважає, що відповідач має можливість сплачувати додаткові витрати та аліменти на період навчання. Всі додаткові витрати були нею понесені, коли донька ОСОБА_7 була неповнолітньою, тому норми права, на які вона посилається, є правильними. За декілька днів до повноліття доньки ОСОБА_7 з метою ухилення від мобілізації відповідач виїхав за межі України та проживає в Чеській республіці. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти нього та просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступні підстави.

Судом встановлено, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15.09.2023 року було розірвано. Рішення суду набрало законної сили 17.10.2023 року (а.с.4-6).

Сторони від шлюбу мають 3-х неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком яких є відповідач.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24.03.2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі частини всіх видів його заробітку та доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, до досягнення повноліття дітей (а.с.7-9).

У відповідності до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ОСОБА_3 влітку 2025 року виїхала за кордон до Чеської республіки, на що відповідач надав нотаріально посвідчену заяву зі згодою на виїзд доньки за кордон (а.с.24).

ОСОБА_1 укладено договір №21679 від 27.06.2025 року про навчання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з навчальним закладом Prague Language Institite s.r.o, яке полягає, зокрема, у вивченні чеської мови. Вартість навчання згідно п.3.1 Договору складає 4900 Євро п.п.3.3.1 та 3.3.4 було встановлено строки оплати. (а.с.11-17).

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що нею було сплачено 900 Євро, а грошові кошти в розмірі 4000 Євро були передані нею доньці і вона здійснила платежі 27.08.2025 року в розмірі 1000 євро, 20.10.2025 року — 1100 доларів США та 05.12.2025 року — 2000 Євро. Таким чином, всього за оплату навчання доньки в навчальному закладі позивачем сплачено 4900 євро, що за курсом Національного банку станом на 18 березня 2026 року складає (50,6388 х 4900) 248130,12 грн. (а.с.18-23).

На момент досягнення повноліття донька ОСОБА_3 продовжує навчання в навчальному закладі Prague Language Institite s.r.o в Чеській Республіці. Дата закінчення навчання 31 серпня 2026 року. Вказані обставини підтверджуються договором з навчальним закладом та списком послуг до цього Договору.

ОСОБА_2 хворіє цукровим діабетом, що підтверджується медичною довідкою.

Задовольняючи позовну заяву в частині позовної вимоги про стягнення аліментів на навчання суд виходить з наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями ст.199 СК України передбачено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Тобто право на утримання аліментів на повнолітню дитину виникає тільки за певних необхідних умов. Першої умовою є те, що повнолітня донька, син у віці від 18 років до 23 років має навчатися, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, а другою умовою є фінансова спроможність батьків надавати допомогу на утримання. У разі настання таких обставин, утримання повнолітніх дітей на період їх навчання до 23 років є для батьків саме обов`язком.

Оскільки письмовими доказами була підтверджена та обставина, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дійсності є донькою відповідача, наразі є повнолітньою, але такою, що не досягла 23 річчя, навчається та не має змоги заробити на життя самостійно у зв`язку із навчанням, вимоги позивача про стягнення аліментів є обґрунтованими.

Змістом ч.1 ст.200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці у заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього кодексу.

Згідно ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

В силу ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд критично ставиться до доводів відповідача викладених ним у відзиві на позовну заяву стосовно того, що його матір перебуває на його утриманні, що він не працює та немає змоги сплачувати у заявленому позивачем розмірі аліменти на утримання повнолітньої доньки на період навчання, оскільки на підтвердження зазначених фактів відповідачем не було надано належних, достатніх та допустимих доказів.

Приймаючи до уваги дійсні обставини справи, зокрема матеріальне становище сторін, їх доньки, яка навчається і не має змоги заробляти самостійно, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення аліментів на період навчання є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення додаткових витрат на утримання повнолітньої доньки слід зазначити наступне.

Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», до передбаченої ст.185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов`язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов`язані обоє батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.

Згідно з частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

За ч.2 ст.185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

У постанові від 04.12.2019 у справі №320/383/19 (провадження №61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров`я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Наведені висновки щодо застосування статті 185 СК України підлягають врахуванню у кожній справі про стягнення додаткових витрат на дитину.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20 березня 2024 року у справі №760/6988/22, це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні особою, яка пред`явила такий позов.

З урахуванням положень ст.141 СК України, якою передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, кожен із батьків зобов`язаний приймати участь у додаткових витратах на дитину і вони мають рівні обов`язки щодо несення таких витрат.

Перш за все, вирішуючи спір, суд враховує, що з дотриманням рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Разом з тим, судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та досягла повноліття ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Отже, після досягнення вісімнадцяти років особа втрачає статус дитини у розумінні сімейного законодавства.

З аналізу положень статті 185 СК України вбачається, що обов`язок батьків брати участь у додаткових витратах пов`язаний саме з наявністю статусу дитини, оскільки зазначена норма прямо передбачає участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами.

Водночас положення глави 16 Сімейного кодексу України, які регулюють обов`язок батьків щодо утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання, не містять правових норм щодо покладення на батьків обов`язку брати участь у додаткових витратах, передбачених статтею 185 СК України. Законодавець розмежовує правове регулювання утримання неповнолітніх дітей та утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання.

Таким чином, хоча судом встановлено факт продовження навчання ОСОБА_3 після досягнення повноліття та наявність у неї права на утримання відповідно до статті 199 СК України, зазначені обставини самі по собі не є підставою для застосування положень статті 185 СК України.

Крім того, суд бере до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про відсутність передбачених законом підстав для стягнення з нього додаткових витрат на повнолітню доньку. Вказані доводи узгоджуються з наведеними положеннями сімейного законодавства та знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання повнолітньої доньки задоволенню не підлягає, оскільки на момент звернення до суду та вирішення спору ОСОБА_3 досягла повноліття, а чинне сімейне законодавство не передбачає можливості стягнення додаткових витрат, визначених статтею 185 СК України, на повнолітніх дочку чи сина, які продовжують навчання.

Оскільки позивач є звільненою від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому у відповідності до ст.141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 180-184, 185, 191 СК України, ст.ст.5-13, 34, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-279, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення додаткових витрат на утримання дитини про стягнення аліментів на утримання доньки на період навчання - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи, починаючи з 28 квітня 2026 року та до закінчення донькою навчання, а саме до 31 серпня 2026 року.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.П.Румянцев