Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №275/316/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/316/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року с-ще Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Данилюк О. С.

при секретарі с/з Марієвській Н.А.,

за участю представника позивача Котлярчук І.В., відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Брусилів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Брусилівської селищної ради Житомирської області (орган опіки та піклування) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

Орган опіка та піклування Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських, в обґрунтування своїх позовних вимог зазначивши наступне. Так, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Сім`я має 3 малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживають в цивільному шлюбі.

Позивач зазначив, що фактично батьки усунулись від виконання обов`язків щодо виховання дітей, не забезпечують належного догляду, не приділяють дітям уваги, не створюють умов для їх фізичного, духовного та морального розвитку.

Так, при перебуванні ОСОБА_1 в Житомирському обласному перинатальному центрі, вже звідти на адресу служби у справах дітей Брусилівської селищної ради та КУ «Центр надання соціальних послуг» Брусилівської селищної ради надходили повідомлення про неналежний догляд матір`ю за дітьми та необхідності встановлення питання, чи створені за місцем проживання ОСОБА_1 належні та безпечні умови для проживання дітей.

Відповідно до рішення комісії із захисту прав дітей при виконавчому комітеті Брусилівської селищної ради від 26.11.2025 було рекомендовано після виписки матері з новонародженими дітьми з пологового будинку взяти під соціальний супровід сім`ю ОСОБА_1 . На підставі наказу директора КУ «ЦНСП» від 26.11.2025 № 494 сім`ю ОСОБА_1 взято на облік Служби соціальної роботи, як таку, що опинилась у складних життєвих обставинах.

Дану сім`ю постійно відвідував фахівець із соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Брусилівської селищної ради, який надавав рекомендації, поради, консультації щодо правильного ведення домашнього господарства, створення належних умов проживання, правильного догляду за дітьми. Відвідування сім`ї ОСОБА_1 фахівцем із соціальної роботи відбувалось кожного дня період часу з 26.11.2025, з моменту повернення ОСОБА_1 з дітьми додому по 10.12.2025. Перебування фахівця в сім`ї кожного дня тривало від 2 до 4 годин залежно від потреби.

Відвідавши сім`ю ОСОБА_1 10.12.2025, було встановлено, що діти за зовнішніми ознаками хворі, а саме в них підвищена температура тіла, хворобливий вигляд. При розмові з матір`ю дітей було з`ясовано, що вона неналежним чином здійснює годування дітей, зокрема, розводить дитячу суміш з порушенням встановлених пропорцій. ОСОБА_1 було запропоновано проїхати з дітьми до лікарні для проведення обстеження дітей лікарем педіатром. Після проведення медичного обстеження дітей було госпіталізовано до дитячого відділення КНП «Брусилівська лікарня». Враховуючи тяжкий стан дітей та необхідність лікування, дітей з матір`ю 16.12.2025 було направлено до КНП «Житомирська обласна дитяча клінічна лікарня», де вони пробули до 07.01.2026.

Повторно відвідавши сім`ю ОСОБА_1 19.01.2026 року, було встановлено, що діти знову хворіють, кашляють, мають підвищену температуру тіла. Зі слів матері було встановлено, що такий стан у дітей вже декілька днів, але вона за медичною допомогою до лікарів не зверталась. Дітей лікувала самостійно. Цього ж числа малолітніх дітей разом із матір`ю ОСОБА_1 було поміщено до дитячого відділення КНП « Брусилівська лікарня».

З метою підвищення батьківського потенціалу матері з нею проводилася відповідна робота: фахівцем із соціальної роботи неодноразово надавалися консультації та практичні рекомендації щодо організації належного догляду за немовлятами, дотримання санітарно-гігієнічних норм, режиму годування та сну дітей. Під час перебування дітей у лікарні медичні сестри систематично надавали матері роз`яснення та практичну допомогу щодо правильного годування, приготування дитячої суміші відповідно до встановлених пропорцій, дотримання стерильності пляшечок та інших предметів догляду, а також щодо особливостей догляду за дітьми такого віку.

Незважаючи на проведену роз`яснювальну роботу та надану практичну допомогу, встановлено, що мати не засвоїла необхідних навичок догляду за немовлятами та фактично не застосовувала отримані рекомендації на практиці. Вона не дотримувалась рекомендацій щодо приготування дитячого харчування, не контролювала обсяг та регулярність годування, не забезпечувала належного гігієнічного догляду, що створювало реальну загрозу для здоров`я, фізичного розвитку та безпеки дітей.

Матір`ю не виконувались в повному обсязі батьківські обов`язки щодо створення безпечних, належних санітарно-гігієнічних та житлово-побутових умов для проживання малолітніх дітей. Враховуючи вік дітей (3 місяці), їхню повну залежність від дорослого та наявні ризики для життя і здоров`я, ситуація стала такою, що потребувала негайного реагування, посиленого контролю та вжиття відповідних заходів з боку служби у справах дітей.

З листа, який надійшов з КНП «Брусилівська лікарня» до позивача, було встановлено, що в період перебування ОСОБА_1 в дитячому відділенні лікарні в період часу з 19.01.2026 по 22.01.2026 вона часто залишала дітей без нагляду, на зауваження медичного персоналу відповідала агресивно, використовуючи нецензурну лексику. Діти годувалися неналежно приготованою сумішшю, ОСОБА_1 не забезпечувався гігієнічний догляд за дітьми, предмети догляду за дітьми були брудними, посуд, з якого діти харчувалися (соски, пляшечки), вчасно не мився, лише за наполяганням та після зауваження персоналу мати мила дитячий посуд.

Враховуючи вищезазначене, було вирішено питання щодо поміщення ОСОБА_1 з дітьми до реабілітаційного центру Благодійного фонду «Місто Добра» м. Чернівці, куди вони були направлені 22.01.2026.

З наданої Благодійним фондом «Місто Добра» позивачу інформації було встановлено, що ОСОБА_1 проявила себе як не відповідальна мама. Відповідачка не піклувалась про дітей, не забезпечувала їх базових потреб: годувала неналежно приготованим харчуванням, не забезпечувала гігієнічний догляд за дітьми, одягала їх не по погоді. Крім того відповідачка неодноразово залишала дітей без нагляду і досить агресивно реагувала на зауваження про це. Також ОСОБА_1 була ознайомлена з правилами перебування в центрі «Місто Добра» і з тим, що на території центру категорично забороно паління, однак вона систематично порушувала вказані правила.

Реагуючи на вказану ситуацію, Благодійним фондом «Місто Добра» було забезпечено цілодобовий догляд та піклування за немовлятами та надано їм все необхідне: одяг, харчування, засоби гігієни, залучено нянь, які піклуються і дбають про дітей.

Позивач зазначив, що ОСОБА_1 , проживаючи з дітьми на території благодійного фонду, самостійно без допомоги сторонніх осіб не могла доглядати за дітьми і своїми діями становила для них небезпеку.

З листа від 25.02.2026, який надійшов позивачу з Благодійного фонду «Місто Добра», встановлено, що за час перебування в них ОСОБА_1 остання характеризується як неорганізована, безвідповідальна та недбайлива мати. ОСОБА_1 не орієнтується в часі, може залишати дітей на тривалий час без нагляду, не годувати їх вчасно та проводити гігієнічні процедури. В кімнаті, де вона проживала, постійно було брудно та розкидані речі.

В зв`язку з цим керівництво Благодійного фонду «Місто Добра» були змушені перемістити дітей в окрему кімнату під цілодобовий нагляд нянь та медперсоналу. Мати лише відвідувала дітей та більшість часу займалась своїми справами.

Позивач зазначив, що в подальшому ОСОБА_1 покинула території БФ «Місто Добра» та пішла в невідомому напрямку, залишивши там дітей.

Також позивач вказав, що батько дітей ОСОБА_2 взагалі не приймає участі у життя дітей. Зі слів ОСОБА_1 позивачем встановлено, що батько дітей повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, у вихованні, догляді та забезпеченні дітей участі не бере, станом їхнього здоров`я, умовами проживання та потребами не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, витрат на харчування, лікування, придбання засобів гігієни та інших необхідних речей не здійснює. Таким чином, позивач вважає, що батько фактично не бере участі в житті дітей, не виконує покладених на нього обов`язків щодо їхнього матеріального забезпечення, виховання та розвитку, що негативно впливає на їхній добробут та створює додаткове навантаження на їх матір. Також зазначив, що ОСОБА_2 зловживає спиртними напоями.

Так, після народження дітей лікарями було призначено лікування із застосуванням дороговартісного лікарського препарату, необхідного для забезпечення належного стану здоров`я дітей та запобігання ускладненням. При цьому батько дітей, будучи належним чином поінформованим про стан здоров`я дітей та необхідність придбання зазначеного препарату, відмовився надавати будь-які кошти на його придбання. У зв`язку з цим придбання лікарського засобу стало можливим виключно завдяки залученню сторонньої фінансової підтримки. Таким чином, забезпечення дітей необхідним лікуванням здійснено не за рахунок батьківських коштів, а за рахунок благодійної допомоги, що, на думку позивача, свідчить про свідоме ухилення батька від виконання обов`язків щодо матеріального забезпечення дітей, турботи про їх здоров`я та створення належних умов для їхнього життя і розвитку.

Також позивач зазначив, що після того, як ОСОБА_1 разом з дітьми переїхала до реабілітаційного центру в м. Чернівці, фахівець із соціальної роботи намагався проводити з відповідачем ОСОБА_2 роботу, спрямовану на створення та забезпечення батьком безпечного та стабільного середовища для проживання дітей після їх повернення, формування у батька відповідального ставлення до виконання батьківських обов`язків, підвищення у нього батьківського потенціалу, зокрема, усвідомлення ним ролі батька у вихованні та розвитку дітей, навичок належного догляду за дітьми відповідно до їх віку, планування сімейного бюджету. Для цього фахівець із соціальної роботи відвідував ОСОБА_2 за місцем проживання. При цьому відвідавши ОСОБА_2 29.01.2026, було виявлено, що він перебував дома та був за зовнішніми ознаками в стані алкогольного сп`яніння. При розмові ОСОБА_2 пообіцяв, що буде створювати в будинку належні умови проживання для дітей. Водночас ОСОБА_2 зазначив, що наразі не має потреби поспішати з реалізацією запланованих заходів, оскільки ОСОБА_1 з дітьми повернеться додому ще не скоро, тож, на його думку, має достатньо часу для виконання обіцяного.

10.02.2026, 24.02.2026, 25.02.2026 фахівцем із соціальної роботи було здійснено візит за місцем проживання ОСОБА_2 з метою проведення роз`яснювальної роботи, перевірки, чи проводить ОСОБА_2 якусь роботу щодо покращення житлових умов. Однак після прибуття за вказаною адресою встановлено, що двері помешкання були замкнені. Двері ніхто не відчинив.

Також позивач зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були запрошені на засідання комісії з питань захисту прав дітей при виконавчому комітеті Брусилівської селищної ради, яке відбулось 26.02.2026 з приводу розгляду питання ухилення батьками від виконання батьківських обов`язків стосовно їх трьох малолітніх дітей. Під час засідання комісії ОСОБА_1 поводилася зухвало та емоційно нестабільно. На зачитування окремих встановлених фактів реагувала різко й агресивно, не дослуховувалася до зауважень та пояснень. У своїх відповідях намагалася перекласти відповідальність на інших осіб, надавала суперечливі та, ймовірно, недостовірні пояснення щодо обставин, які розглядалися. Під час обговорення допускала використання нецензурної лексики та некоректні висловлювання, що свідчило про її небажання конструктивно співпрацювати. При цьому ОСОБА_1 не визнавала наявності проблем у виконанні батьківських обов`язків, не усвідомлювала неналежності догляду за дітьми та не розуміла причин зауважень з боку комісії щодо умов їх проживання і виховання. Її поведінка ускладнювала проведення засідання та об`єктивний розгляд питання.

Під час розмови батько дітей повідомив, що на даний час працює неофіційно та отримує дохід у розмірі близько 40 000 – 45 0000 тисяч гривень на місяць. На запитання щодо намірів створення належних умов для проживання дітей він зазначив, що навесні планує добудувати веранду до житлового будинку.

Разом з тим слід зазначити, що добудова веранди сама по собі не впливає на забезпечення належних умов проживання дітей, зокрема, не вирішує питань санітарно-гігієнічного стану житла, наявності окремих спальних місць, належного опалення, забезпечення необхідними меблями, речами першої потреби та безпечного середовища для їхнього повноцінного розвитку.

Будь-яких інших переконливих аргументів щодо подальшого здійснення ним належного догляду за дітьми та сумлінного виконання батьківських обов`язків батько не надав. Конкретного плану дій, спрямованого на покращення умов проживання та забезпечення потреб дітей, озвучено не було.

Також позивач зазначив, що в службі у справах дітей наявна інформація про те, що ОСОБА_1 вже раніше позбавлялась батьківських прав стосовно своєї дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (рішення Брусилівського районного суду від 17.03.2021, справа № 275/13/21). З даного судового рішення встановлено, що в підготовчому судовому засідання ОСОБА_1 всі позовні вимоги визнала та не заперечувала щодо позбавлення її батьківських прав відносно її малолітньої доньки - ОСОБА_6 .

Також позивач вказав, що стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 184 КУпАП з приводу невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, який скеровано до Брусилівського районного суду Житомирської області.

Таким чином позивач вважає, що виявлені факти свідчать про свідоме та тривале нехтування батьками інтересами дітей, відсутність належного піклування про їх фізичний стан, що є порушенням вимог законодавства щодо обов`язку батьків забезпечувати охорону здоров`я, розвиток та безпечні умови проживання дітей. Подальше збереження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав, на думку позивача, не відповідає найкращим інтересам дітей, оскільки батько та мати не виконує свої функції, не бере належним чином участі у їх житті та розвитку.

За таких обставин просили позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та передати дітей органу опіки та піклування Брусилівської селищної ради для подальшого їх влаштування в сімейні форми виховання.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 квітня 2026 року у вказаній цивільній справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 22.05.2026 року підготовче провадження в справі було закрито та справу було призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача Брусилівської селищної ради Житомирської області (органу опіки та піклування) Котлярчук І.В. позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги органу опіки та піклування визнала, заперечень щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх дітей не мала, пояснила, що має скрутне матеріальне становище, батько дітей не приймає участі у піклуванні про них, свого житлам вона не має, тому вважає, що дітям буде краще в іншій родині. Вказала, що про наслідки позбавлення батьківських прав вона обізнана.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с. 54).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що працює лікарем-педіатром КНП «Брусилівська лікарня», та підтвердила, що протягом знаходження ОСОБА_1 взимку 2026 року разом з дітьми остання залишала їх без нагляду, годувала дітей неналежним чином, не піклувалась про дітей. Фактично під час перебування у лікарні за дітьми опікувався лише медичний персонал лікарні, мати ж від цього обов`язку самоусунулась.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що працює фахівцем з соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Брусилівської селищної ради та неодноразово відвідувала родину відповідачів за місцем їх проживання з дітьми з метою надання консультацій та практичних рекомендацій щодо організації належного догляду за дітьми. При цьому всі її рекомендації залишались без реагування з боку батьків дітей. ОСОБА_2 взагалі дітьми не цікавився та до них не підходив під час її візитів, мати свої обов`язки щодо піклування дітьми виконувала неналежним чином, залишала дітей без нагляду.

Суд, вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши подані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток.

Згідно ст. 157 ч. 2 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні.

Згідно ст. 164 ч. 1 п. 2 СК України батьки або один з них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 16-18).

Відповідно до інформації КУ «Центр надання соціальних послуг» Брусилівської селищної ради сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є такою, що опинилась в складних життєвих обставинах з наступними основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини, а саме малозабезпеченість сім`ї та безробіття. (а.с. 25-26)

Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 19.01.2026 року було виявлено, що немовлята кашляють, а тому відповідачці ОСОБА_1 було запропоновано проїхати з дітьми до лікарні для проведення огляду. Після огляду дітей було поміщено до дитячого відділення КНП «Брусилівська лікарня» (а.с. 14)

З листа директора КНП «Брусилівська лікарня» № 112/06 від 25.02.2026 року вбачається, що за час перебування в педіатричному відділені в період з 19.01. 2026 року по 22.01. 2026 року мати дітей ОСОБА_1 часто їх залишала, на зауваження персоналу відповідала агресивно, з використанням нецензурної лайки. Діти годувались неналежно приготовленою сумішшю, предмети догляду за дітьми були брудні (а.с. 15).

З листа Благодійного фонду «МістоДобра» від 09.02.2026 року № 09/02/26 вбачається, що з 21.01.2026 року ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувала під наглядом фонду, за час її знаходження в реабілітаційному центру БФ «Місто Добра» виявила себе, як неорганізована, безвідповідальна, недбайлива мати. 24.02.2026 року мати ОСОБА_1 покинула територію БФ «Місто Добра» та пішла в невідомому напрямку, залишивши дітей. Реагуючи на вказау ситуацію, БФ «Місто Добра» було забезпечено цілодобовий догляд та піклування за немовлятами та надано їм все необхідне, то як одяг, харчування та засоби гігієни, залучено нянь, які піклуються та дбають про дітей (а.с. 13).

Відповідно до рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 17 березня 2021 року ОСОБА_1 було позбавлено батьківських прав відносно її малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 29).

Рішенням виконавчого комітету Брусилівської селищної ради Житомирської області від 04.03.2026 року № 3758 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 30).

При цьому з висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається, що мати та батько систематично ухиляються від виконання батьківських обов`язків стосовно своїх малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому органо опіки та піклування зафіксовані випадки невиконання рекомендацій уповноважених служб щодо догляду за дітьми, відсутність будь-яких дій, спрямованих на покращення житлово-побутових та санітарних умов проживання немовлят, байдужість до стану їх здоров`я, місця перебування та умов життя дітей, а також відсутність зацікавленості у її вихованні та розвитку, що свідчить про винну поведінку матері та батька та свідоме нехтування ними своїми батьківськими обов`язками (а.с. 31-34).

Таким чином, аналізуючи наведені обставини та надані на їх підтвердження докази, суд прийшов до висновку, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно тривалий час ухиляються від виконання свої батьківських обов`язків відносно малолітніх дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, тобто не виконують покладені на них сімейним законодавством України обов`язки.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Крім того, відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, оскільки судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню власних малолітніх дітей, позбавлення їх батьківських прав, на думку суду, буде відповідати інтересам дітей, з огляду на що позов Брусилівської селищної ради Житомирської області(орган опіки та піклування) підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 150, 155, 157 ч. 2, 164 ч. 1 п. 2, 165, 166 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Брусилівської селищної ради Житомирської області (орган опіки та піклування) до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстровану по АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Передати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , органу опіки та піклування Брусилівської селищної ради Житомирської області для визначення подальшої форми влаштування дитини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.С. Данилюк