Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №163/1279/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Суд: Любомльський районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №163/1279/26

Суддя: Шеремета С. А.

Справа № 163/1279/26

Провадження № 3/163/926/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.,

з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши направлений Відділенням поліції № 1 м.Любомль Ковельського РУП ГУНП у Волинської області протокол ВАБ №432503 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає по АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1

в с т а н о в и в :

Інспектором СРПП відділення поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області складено протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого 15 травня 2026 року близько 18:00 години ОСОБА_1 , під час телефонної розмови з ОСОБА_2 висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, принижував її честь і гідність, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю та викликав у неї побоювання за власну безпеку. Такі дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість не визнав, подав письмове клопотання про виклик свідків, а також про долучення та дослідження письмових доказів.

Судом досліджено письмові матеріали долучені до протоколу та долучені стороною захисту, однак у задоволенні клопотання про виклик свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено з таких підстав.

Дослідженням матеріалів справи, а також із заявленого клопотання, усі зазначені докази та показання свідків стосуються подій, які відбувалися після 19:30 години 15 травня 2026 року, тобто вже після телефонної розмови, що покладена в основу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Зокрема, ці обставини пов`язані з подальшим сімейним конфліктом між подружжям, яке перебуває у процесі розірвання шлюбу, прибуттям ОСОБА_1 до місця спільного проживання для отримання особистих речей, перебуванням у будинку лише доньки заявниці, її повідомленням матері про приїзд ОСОБА_1 , викликом працівників поліції та їх прибуттям на місце події.

Водночас зазначені обставини жодним чином не стосуються події, яка є предметом розгляду у даній справі, а саме телефонної розмови, що, за змістом протоколу, мала місце близько 18:00 години. Вони не можуть підтвердити або спростувати факт висловлення нецензурних образ під час телефонної розмови, а відтак не є належними доказами у розумінні ст. 251 КУпАП.

Крім того, встановлені під час судового розгляду обставини свідчать, що після телефонної розмови безпосереднього конфлікту між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично не відбулося, оскільки остання за місцем проживання була відсутня, а будь-яких особистих контактів між ними не було.

За таких обставин суд доходить висновку, що інкриміноване ОСОБА_1 психологічне домашнє насильство ґрунтується виключно на твердженнях заявниці про зміст телефонної розмови. Будь-яких інших належних, допустимих та достатніх доказів, які б об`єктивно підтверджували факт висловлення образ, їх характер, зміст, а також настання чи реальну можливість настання шкоди психічному здоров`ю потерпілої, матеріали справи не містять.

Сам по собі факт телефонного спілкування між сторонами не свідчить про вчинення домашнього насильства. Необхідним є встановлення змісту висловлювань, їх спрямованості на приниження, залякування чи інший психологічний вплив на потерпілу особу, а також підтвердження таких обставин належними та допустимими доказами. За відсутності достатніх доказів змісту телефонної розмови висновок про вчинення психологічного домашнього насильства ґрунтувався б на припущеннях, що є неприпустимим.

За відсутності сукупності належних і достатніх доказів винуватість особи не може вважатися доведеною поза розумним сумнівом, а всі сумніви щодо доведеності вини відповідно до конституційного принципу презумпції невинуватості підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, за результатами судового розгляду суд доходить висновку, що належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета

Оригінал: reyestr.court.gov.ua