Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №140/7921/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 02 липня 2026 р.

Справа: №140/7921/24

Суддя: Мікула Оксана Іванівна

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/7921/24 пров. № А/857/28394/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №140/7921/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лунар Трейд" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

суддя в 1-й інстанції – Лозовський О. А.,

дата ухвалення рішення – 07 жовтня 2024 року,

місце ухвалення рішення – м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Лунар Трейд" звернулося в суд з позовом до відповідача – Волинської митниці, в якому просило визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 08 липня 2024 року №UA205030/2024/000035/2, №UA205030/2024/000037/2, №UA205030/2024/000036/2, №UA205030/2024/000034/2.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 08 липня 2024 року №UA205030/2024/000035/2, №UA205030/2024/000037/2, №UA205030/2024/000036/2, №UA205030/2024/000034/2.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про те, що підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товарів та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товарів, та які не були надані на вимогу митного органу. При цьому митницею було враховано спрацювання профілів ризику АСАУР і наявність у митного органу цінової інформації щодо вищого рівня митної вартості на такі товари. Таким чином, дії відповідача щодо винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості імпортованих товарів є правомірними, обґрунтованими, здійснені в межах наданої законом компетенції і не порушують прав позивача. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08 липня 2024 року на виконання умов контракту від 07 серпня 2023 року №1/08/2023, укладеного між компанією AZO DIGITAL SP.Z та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №1), контракту №1108 від 11 серпня 2023 року, укладеного між компанією FIRMA HANDLOWA BENSO. та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №2), контракту №23 від 26 серпня 2022 року, укладеного між компанією DAWIKA KRAFT SPOLKA та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №3), контракту №17/06/2024 від 17 червня 2024 року, укладеного між компанією PREMAR SP z.o.o. та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №4), контракту №2808 від 28 серпня 2023 року, укладеного між компанією TOOLES KRYSZTOF та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №5), позивачем через уповноваженого декларанта подано на митний пост Волинської митниці митні декларації від 05 липня 2024 року №24UA205030006486U0, №24UA205030006500U7, №24UA205030006499U2, №24UA205030006485U1, №24UA205030006487U0, згідно з яких до митного оформлення було заявлено, зокрема, наступні товари:

- товар №1 «1.1. Акумулятори електричні літійіонні (LifePO4) літій залізо-фосфатний акумулятор або літійіонна батарея, що використовує залізофосфат літію в якості матеріалу катода і графітовий вуглецевий електрод з металевою підкладкою в якості аноду/ Призначений для аварійних систем електропостачання або для автономних установок: акумулятор AZO Digital LIFEPO4 LP12-100 12V 100 Ah, артикул 6AKUL10012 - 80 шт., акумулятор AZO Digital LIFEPO4 LP12-150 12V 150 Ah, артикул 6AKUL150 - 20 шт.; 1.2. «Акумуляторні електричні батареї свинцево-кислотні, виготовлені за технологією AGM, GEL (гелеподібний електроліт ) призначені для використання в системах аварійного живлення, сонячних установках, перетворювачах напруги та в іншому обладнанні для циклічної та буферної роботи як первинне джерело електроживлення: акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-100 12V 100 AH AZO00D1113» - 50 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-120 12V 120 AH » - 20 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-150 12V 150 AH AZO00D1308» - 12 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-200 12V 200 AH AZO00D1113» - 12 шт.;

- товар №2 «Перетворювачі напруги статичні - інвертори, які призначені для використання як вторинне джерело живлення побутових електроприладів (перетворення постійного струму напругою 12-24 в синусоїдальній змінний струм (220-230 В, без акумуляторних батарей)». Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442436 - 20 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442467 – 10 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM UPS-3000MP, арт. 59040674442474 - 2 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442511 - 8 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-500MP, арт 5904067442498 - 3 шт. Джерело безперебійного живлення Powermat pm - ups-2000 mp арт. 59040677442450 - 2 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-800 MP, арт 5904067442429 - 10 шт.;

- товар №3 «3.1. Монокристалічні, кремнієві, фотоелектричні панелі для комплектування сонячних електростанцій, не обладнані пристроями регулювання, не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії» Панель сонячна ZN SHINE ZXM7-UHLDD-570, арт ZXM7-UHLDD-570, арт. ZS570WBIFACIAL - 36 шт. Панель сонячна ZN SHINE ZXM8 - TPLDD132. - 17 шт.; 3.2 Монокристалічні, кремнієві, фотоелектричні панелі для комплектування сонячних електростанцій, не обладнані пристроями регулювання, не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії. Панель сонячна Risen RSM144-7-445BMDG, арт R445W-srBIFACIAL - 35 шт.; 3.3 Мобільні електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням (бензинові) потужністю не більше 7,5 КВа, однофазні - Генератор інверторний Kraft&Dele KD683 1,2 кВТ, арт. KD683 (максимальна потужність1300 Вт, однофазний, первинний бензиновий двигун 3,4 к.с) - 1 шт., генератор Kraft&DELE KD633 4,2 Квт, АРТ. KD (Максимальна потужність 4,6 кВТ/однофазний 220 В, первинний двигун - бензиновий 224, см3 - 2 шт.);

- товар №4 «Акумулятори електричні свинцево-кислотні батареї, виготовлені за технологією AGM GEL (гелеподібний електроліт) призначені для використання в системах аварійного живлення, сонячних установках перетворювачах напруги та в іншому обладнанні для циклічної та буферної роботи як первинне джерело електроживлення, нові: Акумулятор ENERBLOCK AGM-GEL HYBRID JDG12-80, арт. JDG12-80 - 4 шт. Аккумулятор ENERBLOCK JDG12-250, арт. JDG 12-250 - 6 шт. Акумулятор ENERBLOCK CARBON EXTREME JPC12-100, арт. JPC12-150 - 2 шт. Акумулятор ENERBLOCK JDG12-250, арт. JDG12-250 - 4 шт. Акумулятор ENERBLOCK CARBON EXTREME JPC 12-120, арт. JPC12-120 - 10 шт.

- товар №5 «Акумуляторні електричні батареї свинцево-кислотні, виготовлені за технологією AGM (гелеподібний електроліт абсорбований у мікропористий скловолоконних сепараторах) призначені для використання в системах аварійного живлення, акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO SOLAR 12 V. 260 Ah VRLA, арт. 6AKXDEEP26 – 6 шт. Акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO SOLAR 12V 220 Ah. 160 Ah VRLA. Арт. 6AKXDEEP20 - 6 шт. акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO 12V 160 AH VRLA. Арт. 6AKXDEEP16-6 шт. Акумулятор VOLT POLSKA DEEP SOLAR 12V 140 Ah - 8 ШТ. акумулятор volt polska AGM OPTI 12V 120 AH vrla, арт. 6AKXDEEP14 - 8 шт. Акумулятор volt polska agm opti 12 V 120 Ah . fhn/ 6AKUV120AG - 4 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 150 AH VRLA . арт 6AKUV150 - 2 шт. Акумулятор VOLT POLSKA POLSKA AGM VPRO 12V 55AH VRLA. 6AKUAGM055 - 2 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 75 AH VRLA - 6AKUUV075AG -10 шт.».

За умовами укладених Контрактів Продавець зобов`язувався передати товар, а Покупець прийняти такий товар та сплатити за нього певну грошову суму. Товар поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2010).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаних МД були подані наступні документи:

- щодо товару №1: рахунок-фактуру №2004/2024 від 25 червня 2024 року; рахунок-фактуру №2005/2024 від 01 липня 2024 року; рахунок-фактуру №2006/2024 від 02 липня 2024 року; автотранспортну накладну від 04 липня 2024 року; декларації про походження товару (3 шт); платіжні інструкції (3 шт); рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг; документ, що підтверджує вартість перевезення товару; контракт №1/08/23 від 07 серпня 2023 року; договір про надання транспортно-експедиційних послуг; експортну митну декларацію №24PL301010E0813766;

- щодо товару №2: рахунок-фактуру №FA/188/06/2024 від 27 червня 2024 року; автотранспортну накладну від 04 липня 2024 року; декларацію про походження товару від 27 червня 2024 року; платіжний документ, що стосується товару від 28 червня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору від 05 липня 2024 року; довідку про транспортні витрати від 05 липня 2024 року; договір про перевезення від 17 червня 2024 року; декларацію про відповідність Т1 від 05 липня 2024 року; заяву №5520 від 05 липня 2024 року; експортну митну декларацію №24PL301010E0813550 від 04 липня 2024 року;

- щодо товару №3: рахунок-фактуру №1388/06/2024 від 27 червня 2024 року; автотранспортну накладну від 04 липня 2024 року; декларацію про походження товару №1388/06/2024 від 27 червня 2024 року; платіжний документ, що підтверджує вартість перевезення; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 05 липня 2024 року; додаткову угоду до контракту №1 від 29 грудня 2022 року; договір про надання послуг митного брокера від 15 грудня 2022 року; договір (контракт) про перевезення; декларацію про відповідність Т1 від 05 липня 2024 року; витяг з технічної характеристики від 05 липня 2024 року; копію експортної декларації №24 PL301010E0813493 від 04 липня 2024 року;

- щодо товару №4: рахунок-фактуру №6213/L2/2024 від 26 червня 2024 року; рахунок-фактуру №6215/ L2/2024 від 26 червня 2024 року; декларацію про походження товару - специфікацію до фактури №6215/ L2/2024 та №6213/ L2/2024; платіжні документи, що підтверджують оплату за товар; рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №24-FVS/07/05/1 від 05 липня 2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення від 05 липня 2024 року; контракт №17/06/24 від 17 червня 2024 року; договір про надання послуг митного брокера; експортну митну декларацію №24PL301010E0813469 від 04 липня 2024 року;

- щодо товару №5: рахунок-фактуру №30181/MAG/06/2024 від 28 червня 2024 року; автотранспортну накладну від 04 липня 2024 року; платіжну інструкції, що підтверджує вартість товару від 28 червня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 05 липня 2024 року; документ, що підтверджує вартість перевезення від 05 липня 2024 року; контракт №2808 від 28 серпня 2023 року; договір (контракт) про перевезення; експортну митну декларацію №24PL301010E0813525 від 04 липня 2024 року.

З оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаними МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності, зокрема:

1) по МД №24UA205030006485U1 від 05 липня 2024 року (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000034/2 від 08 липня 2024 року) - у інвойсі №6215/L2/2024 від 26 червня 2024 року відсутній підпис та відбиток печатки покупця товарів; номери інвойсів, вказані у платіжних дорученнях, не відповідають номерам інвойсів, поданих до митного оформлення; до митного оформлення надано договір на перевезення, однак не надано заявку на перевезення;

2) по МД №24UA205030006486U0 від 05 липня 2024 року (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000035/2 від 08 липня 2024 року) - у інвойсах відсутні підписи та відбитки печатки покупця товарів; номери інвойсів, вказані у платіжних дорученнях, не відповідають номерам інвойсів, поданих до митного оформлення; до митного оформлення надано договір на перевезення, однак не надано заявку на перевезення;

3) по МД №24UA205030006499U2 від 05 липня 2024 року (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000036/2 від 08 липня 2024 року) - у інвойсі відсутній підпис та відбиток печатки покупця товарів; до митного оформлення надано договір на перевезення, однак не надано заявку на перевезення; номер розрахункового рахунку перевізника у рахунку на перевезення не відповідає розрахунковому рахунку перевізника згідного договору на перевезення;

4) по МД №24UA205030006500U7 від 05 липня 2024 року (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000037/2 від 08 липня 2024 року) - у інвойсі відсутній підпис та відбиток печатки покупця товарів; до митного оформлення надано договір на перевезення, однак не надано заявку на перевезення; номер розрахункового рахунку перевізника у рахунку на перевезення не відповідає розрахунковому рахунку перевізника згідного договору на перевезення.

У зв`язку із наявністю розбіжностей та відповідно до частин другої, третьої статті 53 МК України у вказаних випадках митного оформлення декларанту була надіслана вимога про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості, зокрема: договори із третіми особами, пов`язані з договорами (угодами, контрактами) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, як що такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору; виписки з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта.

Листами від 01 липня 2024 року №01/07-24 (а.с.43), від 08 липня 2024 року №08-07-24 (а.с.61 зворот), від 05 липня 2024 року №05/07-1 (а.с.76 зворот), від 08 липня 2024 року №08 липня -24-5 (а.с.86 зворот), у відповідь на вимогу щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, ТзОВ «Лунар Трейд» повідомило митний орган про подання вичерпного переліку документів на підтвердження заявленої митної вартості ввезеного товару. Крім того, позивач вказав, що митний орган не довів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною рахунку-фактури, основні документи містили усі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в МД.

З графи 33 прийнятих Волинською митницею рішень про коригування митної вартості товарів від 08 липня 2024 року №UA205030/2024/000035/2, №UA205030/2024/000037/2, №UA205030/2024/000036/2, №UA205030/2024/000034/2 вбачається, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Декларанту надіслано вимогу відповідно до частини другої, третьої статті 53 МК України про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно із статтею 57 МК України. Застосовано резервний метод (стаття 64 МК України). Рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні товари за ЄАІС, а саме:

1) по МД №24UA205030006485U1 від 05 липня 2024 року (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000034/2 від 08 липня 2024 року): товар 1 на рівні 932,55 PLN/шт за МД №UA100360/2024/803852 від 26 квітня 2024 року;

2) по МД №24UA205030006486U0 від 05 липня 2024 року (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000035/2 від 08 липня 2024 року): товар 1 на рівні 1159,18 PLN/шт за МД №UA205140/2024/40642 від 24 червня 2024 року; товар 2 на рівні 1144,02 PLN/шт за МД №UA205030/2024/5720 від 18 червня 2024 року;

3) по МД №24UA205030006499U2 від 05 липня 2024 року (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000036/2 від 08 липня 2024 року): товар 1 на рівні 17,18 PLN/кг за МД №UA209170/2024/47082 від 07 червня 2024 року; товар 2 на рівні 17,82 PLN/кг за МД №UA209230/2024/31573 від 09 квітня 2024 року; товар 11 на рівні 1107,19 PLN/шт за МД №UA205030/2024/3799 від 14 травня 2024 року;

4) по МД №24UA205030006500U7 від 05 липня 2024 року (рішення про коригування митної вартості №UA205030/2024/000037/2 від 08 липня 2024 року): товар 1 на рівні 60,24 PLN/кг за МД №UA205030/2024/5323 від 11 червня 2024 року.

Крім того, Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до яких відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України.

У подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205030006612U7 від 08 липня 2024 року, №24UA205030006619U0 від 08 липня 2024 року; №24UA205030006624U0 від 08 липня 2024 року; №24UA205030006621U2 від 08 липня 2024 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товари, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.1,2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно з ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Ч.3 ст.53 МК України передбачає, що обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.4 ст.53 МК України у разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За приписами ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За змістом ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частини 1, 2 ст.55 МК України передбачають, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).

Крім того, ч.1 ст.58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. У частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується, а саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

За змістом ст.64 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов`язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з тим, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Як зазначено вище, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 Митного кодексу України.

З метою усунення розбіжностей у документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Разом з тим, витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник щодо правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: “товар №1 «1.1. Акумулятори електричні літійіонні (LifePO4) літій залізо-фосфатний акумулятор або літійіонна батарея, що використовує залізофосфат літію в якості матеріалу катода і графітовий вуглецевий електрод з металевою підкладкою в якості аноду/ Призначений для аварійних систем електропостачання або для автономних установок: акумулятор AZO Digital LIFEPO4 LP12-100 12V 100 Ah, артикул 6AKUL10012 - 80 шт., акумулятор AZO Digital LIFEPO4 LP12-150 12V 150 Ah, артикул 6AKUL150 - 20 шт.; 1.2. «Акумуляторні електричні батареї свинцево-кислотні, виготовлені за технологією AGM, GEL (гелеподібний електроліт) призначені для використання в системах аварійного живлення, сонячних установках, перетворювачах напруги та в іншому обладнанні для циклічної та буферної роботи як первинне джерело електроживлення: акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-100 12V 100 AH AZO00D1113» - 50 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-120 12V 120 AH » - 20 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-150 12V 150 AH AZO00D1308» - 12 шт., акумулятори AZO Digital VRLA AGM AP12-200 12V 200 AH AZO00D1113» - 12 шт.;

- товар №2 «Перетворювачі напруги статичні - інвертори, які призначені для використання як вторинне джерело живлення побутових електроприладів (перетворення постійного струму напругою 12-24 в синусоїдальній змінний струм (220-230 В, без акумуляторних батарей)». Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442436 - 20 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442467 – 10 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM UPS-3000MP, арт. 59040674442474 - 2 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-1000MP, арт. 5904067442511 - 8 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-500MP, арт 5904067442498 - 3 шт. Джерело безперебійного живлення Powermat pm - ups-2000 mp арт. 59040677442450 - 2 шт. Джерело безперебійного живлення POWERMAT PM IPS-800 MP, арт 5904067442429 - 10 шт.;

- товар №3 «3.1. Монокристалічні, кремнієві, фотоелектричні панелі для комплектування сонячних електростанцій, не обладнані пристроями регулювання, не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії» Панель сонячна ZN SHINE ZXM7-UHLDD-570, арт ZXM7-UHLDD-570, арт. ZS570WBIFACIAL - 36 шт. Панель сонячна ZN SHINE ZXM8 - TPLDD132. - 17 шт.; 3.2 Монокристалічні, кремнієві, фотоелектричні панелі для комплектування сонячних електростанцій, не обладнані пристроями регулювання, не придатні для прямого живлення споживачів електроенергії. Панель сонячна Risen RSM144-7-445BMDG, арт R445W-srBIFACIAL - 35 шт.; 3.3 Мобільні електрогенераторні установки з поршневим двигуном з іскровим запалюванням (бензинові) потужністю не більше 7,5 КВа, однофазні - Генератор інверторний Kraft&Dele KD683 1,2 кВТ, арт. KD683 (максимальна потужність1300 Вт, однофазний, первинний бензиновий двигун 3,4 к.с) - 1 шт., генератор Kraft&DELE KD633 4,2 Квт, АРТ. KD (Максимальна потужність 4,6 кВТ/однофазний 220 В, первинний двигун - бензиновий 224, см3 - 2 шт.);

- товар №4 «Акумулятори електричні свинцево-кислотні батареї, виготовлені за технологією AGM GEL (гелеподібний електроліт) призначені для використання в системах аварійного живлення, сонячних установках перетворювачах напруги та в іншому обладнанні для циклічної та буферної роботи як первинне джерело електроживлення, нові: Акумулятор ENERBLOCK AGM-GEL HYBRID JDG12-80, арт. JDG12-80 - 4 шт. Аккумулятор ENERBLOCK JDG12-250, арт. JDG 12-250 - 6 шт. Акумулятор ENERBLOCK CARBON EXTREME JPC12-100, арт. JPC12-150 - 2 шт. Акумулятор ENERBLOCK JDG12-250, арт. JDG12-250 - 4 шт. Акумулятор ENERBLOCK CARBON EXTREME JPC 12-120, арт. JPC12-120 - 10 шт.

- товар №5 «Акумуляторні електричні батареї свинцево-кислотні, виготовлені за технологією AGM (гелеподібний електроліт абсорбований у мікропористий скловолоконних сепараторах) призначені для використання в системах аварійного живлення, акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO SOLAR 12 V. 260 Ah VRLA, арт. 6AKXDEEP26 – 6 шт. Акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO SOLAR 12V 220 Ah. 160 Ah VRLA. Арт. 6AKXDEEP20 - 6 шт. акумулятор VOLT POLSKA DEEP CYCLE VPRO 12V 160 AH VRLA. Арт. 6AKXDEEP16-6 шт. Акумулятор VOLT POLSKA DEEP SOLAR 12V 140 Ah - 8 ШТ. акумулятор volt polska AGM OPTI 12V 120 AH vrla, арт. 6AKXDEEP14 - 8 шт. Акумулятор volt polska agm opti 12 V 120 Ah . fhn/ 6AKUV120AG - 4 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 150 AH VRLA . арт 6AKUV150 - 2 шт. Акумулятор VOLT POLSKA POLSKA AGM VPRO 12V 55AH VRLA. 6AKUAGM055 - 2 шт. Акумулятор VOLT POLSKA AGM OPTI 12V 75 AH VRLA - 6AKUUV075AG -10 шт.».

Так, для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) Товариство з обмеженою відповідальністю «Лунар Трейд» подало разом із митними деклараціями документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний контракт від 07 серпня 2023 року №1/08/2023, укладений між компанією AZO DIGITAL SP.Z та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №1), контракт №1108 від 11 серпня 2023 року, укладений між компанією FIRMA HANDLOWA BENSO та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №2), контракт №23 від 26 серпня 2022 року, укладений між компанією DAWIKA KRAFT SPOLKA та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №3), контракт №17/06/2024 від 17 червня 2024 року, укладений між компанією PREMAR SP z.o.o. та ТзОВ «Лунар Трейд» (товар №4).

Разом з тим, 08 липня 2024 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000035/2, №UA205030/2024/000037/2, №UA205030/2024/000036/2, №UA205030/2024/000034/2.

Колегія суддів зазначає, що умовами вказаних вище контрактів (пункт 2.1 розділу 2 «Предмет договору») передбачено, що продавець зобов`язується передати (поставити) другій стороні – Покупцеві продукцію, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та сплатити за нього певну грошову суму на умовах Договору. Загальна кількість Товару, що підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за видами, марками, моделями, типами, розмірами визначаються за згодою Сторін попередньо до поставки та вказуються у рахунках-фактурах. Періодичність та строки поставки, розміри кожної окремої партії товару визначаються Сторонами шляхом взаємного письмового погодження. Валютою договору є польський злотий. Товар поставляється автомобільним транспортом на умовах FCA або за взаємною домовленістю, конкретні умови поставки будуть визначені в фактурах/інвойсах. Умови оплати (платежу) вказуються у рахунку-фактурі. У випадку, якщо товари будуть поставлятись окремими партіями, оплата буде проводитись разом з останньою партією товару (а.с.31-33, 44-46, 62-64, 85-86).

При цьому, враховуючи ту обставину, що положення контрактів надають можливість поставляти товар партіями (пункт 4.1), то товар №1 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурами №2004/2024 від 25 червня 2024 року, №2005/2024 від 01 липня 2024 року, №2006/2024 від 02 липня 2024 року а.с.22 зворот, 24 зворот, 26 зворот); товар №2 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №FА/188/06/2024 від 27 червня 2024 року (а.с.38 зворот); товар №3 охоплює в собі ввезення товарів за рахунком-фактурою №VAT1388/0624 (а.с.58); товар №4 охоплює в собі ввезення товарів за рахунками-фактурами №6213/L2/2024 від 26 червня 2024 року, №6215/L2/2024 від 26 червня 2024 року (а.с.68, 70).

Як правильно зазначив суд першої інстанції, виконання ТзОВ «Лунар Трейд» зобов`язань підтверджують надані платіжні документи, зокрема, щодо товару №1- платіжна інструкція №240625/002546014 від 25 червня 2024 року на суму 34440,00 польських злотих (а.с.23 зворот), №240628/002549021 від 28 червня 2024 року на суму 45508,00 польських злотих (а.с.25 зворот), №240621/002543922 від 21 червня 2024 року на суму 76240,00 польських злотих (а.с.27 зворот), у графі 70 призначення платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №1/08/2023 від 07 серпня 2023 року (а.с.31-33), що є підтвердженням оплати за трьома рахунками-фактурами №2004/2024 від 25 червня 2024 року, №2005/2024 від 01 липня 2024 року, №2006/2024 від 02 липня 2024 року (а.с.22, 24, 26 зворот).

Щодо товару №2 - платіжна інструкція №240628/002549029 від 28 червня 2024 року на суму 25550,59 польських злотих (а.с.39 зворот), де у графі 70 призначення платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №1108 від 11 серпня 2023 року (а.с.44 зворот-46), що є підтвердженням оплати за рахунком-фактурою №FA/188/06/2024 від 27 червня 2024 року (а.с.38 зворот).

Щодо товару №3 - платіжна інструкція №240628/002549023 від 28 червня 2024 року на суму 47083,38 польських злотих(а.с.60), де у графі 70 призначення платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №23 від 26 серпня 2022 року (а.с.62-64), сплачена сума є підтвердженням оплати товарів, ввезених за рахунком-фактурою VAT 1388/06/2024 (а.с.58).

Щодо товару №4 - платіжна інструкція №240626/002547084 від 26 червня 2024 року на суму 20115,19 польських злотих (а.с.71), де у графі 70 призначення платежу міститься посилання на укладений між сторонами контракт №17/06/24 від 17 червня 2024 року (а.с.74 зворот - 76), що є підтвердженням оплати за рахунками-фактурами №6213/L2/2024 від 26 червня 2024 року, №6215/L2/2024 від 26 червня 2024 року (а.с.68, 70).

Крім того, матеріалами справи стверджується, що декларантом до кожної митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товарів, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Щодо доводів митного органу про те, що номери інвойсів, вказані у платіжних дорученнях, не відповідають номерам інвойсів, поданих до митного оформлення, то суд першої інстанції правильно відхилив такі, оскільки, як згідно з матеріалами справи позивач виконав зобов`язання перед експортером товарів компанією PREMAR SP.Z.O.O. згідно з укладеним зовнішньоекономічним контрактом №17/06/24 від 17 липня 2024 року у повному обсязі, що підтверджується протоколами клієнт-банкінгу щодо кожного рахунка-фактури, зокрема, протокол №240621/002543922 від 21 червня 2024 року на суму 76240 польських злотих, №240625/002546014 від 25 червня 2024 року на суму 34440,00 польських злотих та №240628/002549021 від 28 червня 2024 року на суму 45508 польських злотих. Сплачені суми є належним підтвердженням оплати за товари, що ввозяться за рахунками-фактурами №2005/2024, 2004/2024, 2006/2024. З огляду на те, що товари оплачуються по передоплаті, то, формуючи платіжні інструкції у призначенні платежу міститься посилання саме на проформи-інвойси.

При цьому, покликання відповідача на ненадання заявок про перевезення товару, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість перевезення товару, а є лише передумовою виконання взятих на себе перевізником зобов`язань та ніяк не впливає на визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, декларантом позивача на підтвердження понесених витрат на перевезення товару до МД №23UA205140016905U0 надано договір №17/06/2024 від 17 червня 2024 року, предметом якого є доставка товару Замовнику (а.с.153-154), рахунок-фактуру від 05 липня 2024 року №24FVS/07/05/01 (а.с.160 зворот), довідку щодо вартості перевезення від 05 липня 2024 року (а.с.74). Крім того, декларантом позивача до кожної митної декларації було надано довідку про транспортні витрати, у якій передбачені всі істотні умови.

Щодо доводів митного органу про те, що номер розрахункового рахунку перевізника у рахунку на перевезення не відповідає розрахунковому рахунку перевізника згідного з договором на перевезення, то колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно такі відхилено, оскільки вказані розбіжності не впливають на визначення митної вартості товарів, в той час, як послуги на перевезення товарів підтверджуються належними доказами, наявними у матеріалах справи.

Також суд першої інстанції правильно зауважив, що такий недолік, як відсутність підпису та печатки покупця в інвойсі не впливає на розрахунок митної вартості товару. Крім того, відсутні підпис та печатка покупця в інвойсі по суті не є розбіжностями, оскільки даний документ не носить суперечностей з іншими поданими документами та відсутність підпису не впливає на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що рахунки-фактури (інвойси) №2004/2024 від 25 червня 2024 року, №2005/2024 від 01 липня 2024 року, №2006/2024 від 02 липня 2024 року, №FA/188/06/2024 від 27 червня 2024 року, №1388/06/2024 від 27 червня 2024 року, від 26 червня 2024 року №6213/L2/2024, №6215/ L2/2024 засвідчені підписом та печаткою продавців товару - компанією AZO DIGITAL SP.Z, компанією FIRMA HANDLOWA BENSO, компанією DAWIKA KRAFT SPOLKA та компанією PREMAR SP z.o.o.

Таким чином, декларант надав митному органу усі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару, натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Крім того, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів того, що надані позивачем документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

При цьому, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості, а тому підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом відсутні, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність вимоги митного органу про надання договору з третіми особами, пов`язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, однак відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Крім того, вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Обов`язком митного органу у разі незгоди із заявленою декларантом митною вартістю є проведення консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та послідовний вибір методів з обґрунтуванням причин неможливості застосування кожного з попередніх методів.

Разом з тим, відповідачем не надано належних доказів про проведення процедури консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, а лише надіслано декларанту в електронному вигляді повідомлення-вимогу про надання додаткових документів та прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Таким чином, підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом відсутні, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Колегія суддів зазначає, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на ідентичний або подібний (аналогічних) товар, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, однак відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

При цьому, при прийнятті спірних рішень відповідач на підставі цінової інформації наявної у митного органу навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог статті 55 МК України, не зазначив щодо якого з двох товарів стосується коригування митної вартості.

Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки сторони вільні в формуванні цін на товари за взаємним погодженням, виходячи з кон`юнктури ринку, якості і споживчих властивостей продукції, ступеня новизни товару і його корисності, співвідношення попиту та пропозиції, враховуючи необхідність отримати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Щодо доводів митного органу про ненадання декларантом на вимогу митного органу усіх витребуваних додаткових документів, то колегія суддів зазначає, що у повідомленні про необхідність подачі додаткових підтверджуючих документів вказано, що такі мають бути надані за наявності, тобто їх неподання у зв`язку з відсутністю, не може розцінюватися як відмова. Колегія суддів вважає, що у відповідача були у наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо транспортних засобів, які імпортуються, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за першим методом.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів; подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки та підтверджували числові значення митної вартості товарів, при цьому відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом – за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу, а тому оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №140/7921/24 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді А. Р. Курилець

М.А. Пліш

Повне судове рішення складено 03 липня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua