Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №380/16630/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/16630/24 пров. № А/857/16013/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Матковської З. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі № 380/16630/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

суддя в 1-й інстанції – Желік О. М.,

час ухвалення судового рішення – 02 квітня 2025 року,

місце ухвалення судового рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту судового рішення – не зазначено,

в с т а н о в и в:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру його пенсії з урахуванням індексації, надбавок та доплат до пенсії, встановлених законодавством, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з лютого 2020 року перерахунок та виплату його пенсії, з урахуванням індексації, надбавок та доплат до пенсії, встановлених законодавством, без обмеження максимальним розміром.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року 20 листопада 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження з 01 лютого 2020 пенсії за вислугу років ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2020 без обмеження її розміру максимальним розміром, а також здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум пенсії.

Представник позивача звернувся у суд із заявою про ухвалення додаткового судового рішення в частині зобов`язання відповідача здійснити з лютого 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням індексації, надбавок та доплат до пенсії, встановлених законодавством, без обмеження максимальним розміром. В обґрунтування вимог вищевказаної заяви покликається на те, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, не вирішив позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням індексації, надбавок та доплат до пенсії, встановлених законодавством, хоча це складало предмет позовних вимог.

Відповідач подав заперечення на заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі №380/16630/24 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, а тому підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам у заяві, в якій, зокрема заявник вказує, що згідно з протоколом про перерахунок пенсії ОСОБА_1 (пенсійна справа № 1310020930), підсумок пенсії (з надбавками) з 01 квітня 2024 року складає: 23246,72 грн (70% суми грошового забезпечення) + 1500,00 грн (індексація базового ОСНП 2023) + 1500,00 грн (індексація базового ОСНП 2024) + 590,25 грн (надбавка учасникам бойових дій згідно з ч.4 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») + 40,00 грн (надбавка відповідно до ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни») = 26876,97 грн. Тобто, внаслідок застосування відповідачем обмеження максимальним розміром формально нарахована позивачу індексація, передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року №118 (далі - Постанова №118), постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року №168 (далі - Постанова №168), та постановою Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23 лютого 2024 р. № 185 (далі – Постанова № 185) – не включені до суми, яка належить до виплати позивачу. Крім того, внаслідок застосування відповідачем обмеження максимальним розміром знівельовано формально нараховані позивачу доплати: 590,25 грн (надбавка учасникам бойових дій згідно з ч.4 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») та 40,00 грн (надбавка відповідно до ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни»). На думку апелянта, суд відповідну частину позовних вимог не вирішив. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову в ухваленні додаткового судового рішення та просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі №380/16630/24 та призначено до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 05 лютого 2026 року № 160/0/15-26 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року вказану справу прийнято до провадження.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року продовжено строк розгляду справи №380/6392/25.

Враховуючи положення ст.312 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу – без змін з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у цій справі було питання правомірності обмеження розміру пенсії позивача з 01 лютого 2020 року максимальним розміром та станом на 01 лютого 2020 року виплати індексації пенсії ще не було, що свідчить про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення у цій справі.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Додатковим судовим рішенням є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень чи постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (рішення, ухвали) можуть ухвалюватися (постановлятися) у випадку, зокрема, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання.

Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення, постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасовувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки.

Матеріалами справи стверджується, що ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимального розміру його пенсії з урахуванням індексації, надбавок та доплат до пенсії, встановлених законодавством, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з лютого 2020 року перерахунок та виплату його пенсії, з урахуванням індексації, надбавок та доплат до пенсії, встановлених законодавством, без обмеження максимальним розміром.

Зі змісту судового рішення у справі №380/16630/24 вбачається, що підставою звернення у суд з позов про здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження слугувало те, що на підставі рішення у справі №380/19601/23 ОСОБА_1 здійснено з 01 лютого 2020 року, з 01 лютого 2021 року та з 01 лютого 2022 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідок Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/18735-суд від 13 липня 2023 року, №11/18736-суд від 13 липня 2023 року та №11/18737-суд, з урахуванням виплачених сум, однак вказану виплату обмежено десятьма прожитковими мінімумами.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі №380/16630/24 позовні вимоги позивача щодо обмеження розміру його пенсії з 01 лютого 2020 року максимальним розміром було судом вирішено повністю та задоволено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача, вчиненні на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24 лютого 2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та від 23 лютого 2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» не були предметом розгляду в межах адміністративної справи №380/16630/24.

Крім того, дослідження питання невиплати позивачу індексацій на виконання вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України не могло бути предметом судового розгляду в межах справи №380/16630/24, оскільки такими постановами установлено виплату індексацій пенсії особам, пенсія яким призначена у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII саме з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року та станом на 01 лютого 2020 року (тобто станом на момент, з якого представник позивача просив здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ), виплати індексацій пенсії ще не було передбачено.

За встановлених фактичних обставин та враховуючи наведені вище правові норми у їх сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у прийнятті додаткового рішення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.122, 123, 242, 243, 246, 250, 308, 312, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення у справі № 380/16630/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула

судді А. Р. Курилець

З. М. Матковська

Повне судове рішення складено 03 липня 2026 року.