Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №580/978/26 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/978/26 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Златіна С.В.,

суддів: Воловика С.В., Кравченка Є.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування частини рішення, зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі – позивач-1; ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі – позивач-2; ОСОБА_2 ) звернулися до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі – відповідач; Міноборони), в якому просив:

- визнання протиправним і скасування п.25 рішення відповідача, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 18.04.2025 №196/975 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМУ від 25.12.2023 №975: матері та дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого сержанта ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 21.02.2024 - в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2024), в сумі 2271000 (Два мільйони двісті сімдесят одна тисяча) грн 00 коп у рівних частках кожній;

- зобов`язання відповідача призначити позивачу-1 одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого сержанта ОСОБА_3 - чоловіка, внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат начальницького складу, військовослужбовцям, особам рядового і поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»(далі – Постанова КМУ №168) та Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"(далі – ЗУ №2011-XII) в розмірі 15000000грн та здійснити виплату належної частки одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат;

- зобов`язання відповідача призначити позивачу-2 одноразову грошову допомогу, як члену сім`ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 старшого сержанта ОСОБА_3 - сина, внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних із захистом Батьківщини, відповідно до Постанови КМУ № 168 та ЗУ №2011-XII в розмірі 15000000грн та здійснити виплату належної частки одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що відповідач безпідставно застосував положення постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 під час вирішення питання призначення та виплати їм одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. До спірних правовідносин підлягає застосуванню саме пункту 2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що виплата збільшеного до 15 млн. гривень розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови КМУ №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках: у разі загибелі військовослужбовця; у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва). Крім того, чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати. Так на відміну від Закону №2011-ХІІ та Постанови КМУ №975, Постанова КМУ №168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі через те, що розмір допомоги у сумі 15 млн. гривень передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачі подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування заявлених вимог, апелянти зазначили, що смерть ОСОБА_3 настала через захворювання, яке з`явилось під час виконання обов`язків військової служби, внаслідок захисту Батьківщини, в період дії воєнного стану.

Позивачі звернули увагу, що ОСОБА_3 з 20.11.2023 року і по день смерті брав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки та оброни, відсічі і стримуванні збройної агресії, виконував бойові розпорядження. 04.11.2022 року ОСОБА_3 отримав бойову травму;

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наголосили, що відповідач безпідставно застосував положення постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 під час вирішення питання призначення та виплати їм одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум. До спірних правовідносин підлягає застосуванню саме пункту 2 Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

25 травня 2026 року представник Міноборони подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження та продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.

Згідно з частиною першою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 підтверджується, що позивачка-1 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до свідоцтва від 04.09.1993 серії НОМЕР_3 позивачка-1 та ОСОБА_3 04.09.1993 уклали шлюб.

Паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 підтверджується, що позивачка-2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно зі свідоцтвом про народження від 24.06.1972 серії НОМЕР_5 позивачка-2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Довідкою від 04.05.2024 №1/37/4507 про обставини травми ОСОБА_3 підтверджується одержання ним вибухової травми 04.11.2022, акубаротравми за обставин: 04.11.2022 з 12год. 54хв. до 13год. 32хв. під час виконання службових обов`язків зі захисту Батьківщини в районі населеного пункту Павлівка Донецької області у результаті артилерійського та мінометного обстрілу зі сторони противника отримав бойове травмування.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 21.02.2024 серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 21.02.2024 складено відповідний актовий запис №23.

У лікарському свідоцтві про смерть від 19.02.2024 №835м/411дон зафіксовано, що ОСОБА_3 загинув у зоні військових дій внаслідок захворювання; хвороба, що призвела до смерті: гостра недостатність кровобігу, атеросклеротична серцево-судина хвороба, та описана.

За результатами проведення спеціального розслідування за фактом смерті ОСОБА_3 командир Військової частини НОМЕР_6 склав акт форми НВ-2, яким встановив причину його смерті: раптове погіршення стану здоров`я під час виконання обов`язків військової служби в районі ведення бойових дій, смерть настала внаслідок хвороби: гостра недостатність кровообігу, атеросклеротична серцево-судинна хвороба, що підтверджується висновком експерта №835м/411дон комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради.

Згідно з витягом з протоколу від 09.07.2024 №5375 засідання військово-лікарської комісії ЦВЛК ЗСУ зі встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв захворювання старшого сержанта ОСОБА_3 : “Атеросклеротична серцево-судинна хвороба, так описана. Гостра недостатність кровообігу”, що стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказане підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 19.02.2024 №835м/411дон, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 , яке видане 21.02.2024 Виконавчим комітетом Стеблівської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, Довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 13.06.2024 № 1/96/1479, яка видана командиром військової частини НОМЕР_6 , військово обліковими та медичними документами – ЗАХВОРЮВАННЯ, яке призвело до смерті, та причина смерті, так, ПОВЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.

Наказом від 01.10.2024 №279 військової частини НОМЕР_6 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Богоявленка Волноваського району Донецької області від атеросклеротичної серцево-судинної хвороби, гострої недостатності кровообігу, захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, з 17.02.2024 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направити документи до ІНФОРМАЦІЯ_6 . Смерть пов`язана з виконанням обов`язків військової служби.

Довідкою від 23.10.2024 підтверджується, що ОСОБА_3 у період з 26.09.2022 до 26.05.2023, з 05.06.2023 до 10.11.2023, з 20.11.2023 до 17.02.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресії РФ проти України, перебуваючи в Донецькій області.

Листом від 06.01.2026 №2/27 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що відповідно до витягу з протоколу засідання відповідача з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних 18.04.2025 № 196/975, розглянувши подані документи, вказана комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови КМУ № 975: матері та дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого сержанта ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 21.02.2024 - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала смерть (2024), в сумі 2271000 (два мільйони двісті сімдесят одна тисяча) грн 00 коп. у рівних частках кожній.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з такого.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05год. 30хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Відповідно до статті 41 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

Відповідно до вимог пункту 1 статті 16 Закону №2011-XII (в редакції, чинній на час звернення позивачки за призначенням одноразової грошової допомоги) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 16 Закону Закон №2232-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подія смерті військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби є визначеною законом підставою для призначення одноразової грошової допомоги.

Відповідно до змісту пунктів 1, 4 статті 16-1 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема, вдова та батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).

Пунктом 1 та пунктом 2 статті 16-2 Закону №2011-XII передбачено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням такого:

750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;

500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених упідпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону;

розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, не може становити менше 15 мільйонів гривень.

Відповідно до пунктів 1, 6 статті 16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.

З огляду на зміст п.9 ст.16-3 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та осіб, звільнених з військової служби (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст) регулює Постанова КМУ №975.

Згідно з п3 Постанови КМУ №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.

У п.4 Постанови КМУ №975 одноразова грошова допомога призначається у разі, зокрема загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (підпункт 1).

Відповідно до приписів п.11 Постанови КМУ №975 одноразова грошова допомога у зв`язку із загибеллю (смертю) призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного, резервіста або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби у випадках, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цієї Постанови, - у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Апеляційним судом встановлено, що відповідач розглянувши подані документи вирішив призначити одноразову грошову допомогу відповідно до Постанови КМУ №975 матері та дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого сержанта ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про смерть від 21.02.2024 НОМЕР_7 у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у якому настала смерть (2024), в сумі 2271000 (Два мільйони двісті сімдесят одна тисяча) грн. 00 коп. у рівних частках кожній.

Колегія суддів зазначає, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану(далі Постанова КМУ №168).

Пунктом 2 Постанови КМУ №168 установлено, особам, які мають право на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї Постанови, а також їх смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва), виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану під час виконання ним обов`язків військової служби не може становити менше 15 млн. гривень.

Розмір одноразової грошової допомоги, що виплачується в інших випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2 статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, визначається відповідно до абзацу другого підпункту а пункту 1 статті 16-2 зазначеного Закону.

Отже, Постанова КМУ №168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім`ям загиблих осіб, зазначених у пунктах 1-1-2 цієї постанови, у період дії воєнного стану.

При цьому виплата збільшеного до 15 млн. гривень розміру одноразової допомоги згідно пункту 2 Постанови КМУ №168, передбачена для сімей військовослужбовців лише у двох випадках:

1) у разі загибелі військовослужбовця;

2) у разі, якщо військовослужбовець помер внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Формальний зміст абзаців першого та шостого пункту 2 Постанови № 168 вказує на те, що Кабінет Міністрів України установив виплату одноразової грошової допомоги в однаковому розмірі 15 000 000,00 гривень при настанні одного і того ж наслідку - смерті особи, але залежно від її причин (загибель або в результаті, зокрема поранення) він застосував різні способи викладення змісту таких норм, зокрема щодо встановлення певних умов її виплати.

З огляду на зміст приписів пунктів 1 та 2 Постанови № 168, загибель військовослужбовця Збройних Сил в період дії воєнного стану сама по собі не є достатньою умовою для виплати одноразової грошової допомоги в разі його загибелі. Така умова повинна враховуватися у взаємозв`язку з іншими умовами, що передбачені абзацом шостим пункту 2 цієї постанови для виплати ОГД сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 цієї Постанови № 168, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).

При цьому базовим поняттям, як з точки зору розуміння права членів сім`ї на виплату одноразової грошової допомоги, так і в аспекті морально-людських цінностей, є саме смерть як факт припинення життя та факт втрати сім`єю близької особи незалежно від її причин (загибель чи смерть внаслідок поранення), яка є єдиною підставою для виплати одноразової грошової допомоги сім`ям осіб, зазначених у пунктах 1 - 1-2 Постанови № 168. Це спільний об`єднуючий критерій для таких осіб.

Верховний Суд неодноразово висловлював правовий висновок у постановах від 29.03.2024 у справі №440/3321/23, від 21.08.2024 у справі №160/20229/22, від 18.11.2024 у справі №240/1743/24, від 17.03.2025 у справі №280/2749/24, відповідно до якого питання розміру допомоги визначається окремо та залежить від окремих чинників (умов), а саме:

«у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби (абзац 1 підпункту а пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби (абзац 2 підпункту а пункту 1 статті 16-2 Закону №2011-ХІІ);

у розмірі 15 млн. гривень на період дії воєнного стану для сімей загиблих осіб (абзац 1 пункту 2 Постанови №168). Також, сімей осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва) (абзац 6 пункту 2 Постанови №168)».

Верховний Суд у постанові від 17.03.2025 у справі №280/2749/24 зауважував: «чинним законодавством України передбачено три розміри одноразової грошової допомоги, для кожного із яких чітко визначені на законодавчому рівні умови призначення та виплати. Так на відміну від Закону №2011-ХІІ та Постанови КМУ №975, Постанова КМУ №168 містить звужений перелік підстав для виплати допомоги у збільшеному розмірі через те, що розмір допомоги у сумі 15 млн. гривень передбачений лише на період дії воєнного стану та виключно для сімей загиблих військовослужбовців, а також померлих, але внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва) військовослужбовців».

Частина 5 ст.242 КАС України встановлює обов`язок адміністративного суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 15000000,00грн відповідно до змісту Постанови КМУ №168 має існувати факт загибелі військовослужбовця або смерті внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва).

У лікарському свідоцтві про смерть від 19.02.2024 №835м/411дон зафіксовано, що ОСОБА_3 загинув у зоні військових дій внаслідок захворювання із-за хвороби, що призвела до смерті: гостра недостатність кровобігу, атеросклеротична серцево-судина хвороба. Відсутні будь-які відомості про отримання ОСОБА_3 за період проходження служби поранень (контузії, травми, каліцтва), від яких могла настати його смерть, що не заперечується сторонами.

Отже, право позивачів на отримання допомоги у збільшеному розмірі відповідно до пункту 2 Постанови №168 не підтверджене, а рішення відповідача, затверджене протоколом засідання комісії від 18.04.2025 №196/975, прийнято у порядку, у спосіб та в межах наданих законом повноважень.

Отже, колегія суддів приходить висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів відмовляє у задоволенні апеляційної скарги позивача.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів –

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у справі № 580/976/26 – залишити без змін.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Златін

Суддя С.В. Воловик

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст судового рішення виготовлено 02 липня 2026 року.