Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №420/6572/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6572/25

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Терлецького Д.С., суддів Вербицької Н.В., Димерлія О.О., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Південного офісу Держаудитслужби до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

04.03.2025 р. Південний офіс Держаудитслужби (надалі – позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) до спеціального фонду державного бюджету на казначейський рахунок з обліку доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом доходів 22080300 «Надходження від орендної плати за користування іншим державним майном» кошти у сумі 774 985,96 грн (сімсот сімдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять грн 96 коп.).

На обґрунтування позову вказано, що за результатами контрольного заходу (ревізії) Південний офіс Держаудитслужби склав та направив військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) вимогу про усунення виявлених порушень №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р.

Згідно з вимогою ревізією, зокрема, встановлено, що за трьома укладеними військовою частиною НОМЕР_1 договорами оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належать до державної власності, орендна плата зараховувалась на казначейський рахунок спеціального фонду військової частини, а не у дохід спеціального фонду державного бюджету, що призвело до недоотримання доходів спеціальним фондом державного бюджету за 2022-2023рр. у загальній сумі 774 985,96 грн.

Відповідно до пункту 9 вимоги Південний офіс Держаудитслужби вказав на необхідність забезпечити у відповідності до вимог пункту 10 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, пункту 133 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. №483, перерахування на казначейський рахунок з обліку доходів спеціального фонду державного бюджету №UА77899980313010094000015744 за кодом доходів 22080300 «Надходження від орендної плати за користування іншим державним майном» необґрунтовано зараховані на спеціальний рахунок військової частини кошти, які надійшли від орендарів військового нерухомого майна, у загальній сумі 774 985,96 грн.

Оскільки військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) не виконала у добровільному порядку у повному обсязі вимогу №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р. (строк інформування за вимогою – 30.08.2024р.), виявлені порушення призвели до недоотримання доходів спеціальним фондом державного бюджету за 2022-2023рр. у загальній сумі 774 985,96 грн, то ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) (далі – відповідач, військова частина НОМЕР_1 ) надала додаткові пояснення щодо позову, у яких заперечувала проти задоволення позовних вимог. Відповідач твердив про правомірності перерахування орендної плати за нерухоме майно на казначейський рахунок спеціального фонду військової частини.

Також відповідач вказав на відсутність у позивача права на звернення з позовом, оскільки Південний офіс Держаудитслужби не вказав способи усунення виявленого порушення, строк та порядок виконання.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10.04.2026 р. позов задовольнив.

Стягнув з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) до спеціального фонду державного бюджету на казначейський рахунок з обліку доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом доходів 22080300 «Надходження від орендної плати за користування іншим державним майном» кошти у сумі 774 985,96 грн (сімсот сімдесят чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять гривень 96 копійок).

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) (далі також – скаржник) не погодилась з рішенням суду першої інстанції й звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

П`ятий апеляційний адміністративний суд відкрив провадження та призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження ухвалами від 13.05.2026 р.

Обставини справи

Відповідно до пункту 1.1.6.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на І квартал 2024 р. здійснено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) державної форми власності, підпорядкованої Національній гвардії України, за період з 01.01.2022р. по 31.12.2023р., за результатами якої встановлено низку порушень та складено акт ревізії №151508-11/56 від 27.06.2024р.

Південний офіс Держаудитслужби за результатами проведеної ревізії склав та направив військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) вимогу про усунення виявлених порушень №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р.

Зі змісту вказаної вимоги вбачається, що ревізією встановлено фінансові порушення на загальну суму 13 715,87 тис. грн, з них: порушення, що призвели до втрат, на загальну суму 5 554,72 тис. грн, порушення, що не призвели до втрат – 1 650,12 тис. грн та інші порушення фінансової дисципліни на суму 6 511,03 тис. грн.

Вжиті під час ревізії заходи забезпечили відшкодування виявлених порушень у загальній сумі 1 132,3 тис. грн, з них усунуто порушень, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів на загальну суму 1 132,3 тис. грн, з них відшкодовано незаконних витрат на суму 301,33 тис. грн, нестач 11,25 тис. грн, усунуто інших порушень, які не призвели до втрат на суму 5 451, 81 тис. грн.

Враховуючи, що станом на момент завершення ревізії залишилися не усунутими низка порушень, Південний офіс Держаудитслужби склав та направив військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) вимогу про усунення виявлених порушень №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р., згідно з пунктом 9 якої вказав на необхідність забезпечити у відповідності до вимог пункту 10 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, пункту 133 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. №483, перерахування на казначейський рахунок з обліку доходів спеціального фонду державного бюджету №UА77899980313010094000015744 за кодом доходів 22080300 «Надходження від орендної плати за користування іншим державним майном» необґрунтовано зараховані на спеціальний рахунок військової частини кошти, які надійшли від орендарів військового нерухомого майна, у загальній сумі 774 985,96 грн.

В іншому разі згідно з пунктом 9 вимоги військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) належить забезпечити стягнення коштів з винних осіб у судовому порядку відповідно до норм статей 4, 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі.

Оскільки військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) не виконала у добровільному порядку у повному обсязі вимогу №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р. (строк інформування за вимогою – 30.08.2024р.), виявлені порушення призвели до недоотримання доходів спеціальним фондом державного бюджету за 2022-2023рр. у загальній сумі 774 985,96 грн, Південний офіс Держаудитслужби звернувся до суду з адміністративним позовом.

Оцінка суду першої інстанції

Задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов таких висновків.

Орендна плата за нерухоме військове майно у загальній сумі 774 985,96 грн зарахована на казначейський спеціальний рахунок військової частини НОМЕР_1 (з неї: за 2022 р. – 363 728,86 грн та 2023 р. – 411 257,10 гривень) безпідставно.

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги Південного офісу Держаудитслужби щодо усунення виявлених порушень №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р.

Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог рішенням від 26.02.2025р. у справі №420/27761/24.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.07.2025р. частково задовольнив апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ). Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2025р. скасував та ухвалив постанову про часткове задоволення позовних вимог військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ).

Визнав протиправними та скасовано пункти №1, №3, №11 вимоги Південного офісу Держаудитслужби щодо усунення виявлених порушень №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р. В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовив.

Відповідно, з урахуванням постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025р. у справі №420/27761/24 вимога Південного офісу Держаудитслужби щодо усунення виявлених порушень №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р. в частині пункту 9 є чинною та підлягає виконанню.

Доводи апеляційної скарги

На обґрунтування вимог апеляційної скарги військова частина НОМЕР_1 наводить доводи та міркування, які мають засвідчити правомірність перерахування орендної плати за нерухоме майно на казначейський рахунок спеціального фонду військової частини.

Також скаржник зазначає, що у пункті 9 вимоги про усунення виявлених порушень №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р. вказано на невідповідність укладених договорів чинному законодавству, позивач твердить про недійсність таких договорів. Отже, позивач твердить про недійсність договорів оренди нерухомого майна поза встановленою процедурою оскарження дійсності правочину.

Також скаржник вказує на відсутності у позивача повноважень щодо звернення до суду з позовом про стягнення коштів.

Позиція позивача у справі на заявлену апеляційну скаргу

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення скарги та просить залишити без змін оскаржуване рішення.

Джерела права та оцінка суду апеляційної інстанції

За результатами апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, суд у складі колегії суддів дійшов таких висновків.

Закон України від 26.01.1993р. №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі – Закону № 2939-XII) визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні.

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні (частина перша статті 2 Закону № 2939-XII).

Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті (частина перша статті 4 Закону № 2939-XII)).

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться (частина друга статті 4 Закону № 2939-XII).

Відповідно до пунктів 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право:

пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016р. №43 (далі - Положення № 43), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до абзаців другого та третього підпункту 2 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи);

здійснює контроль суб`єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні;

реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель;

здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми; відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів; законним та ефективним використанням публічних коштів та інших активів для використання (впровадження) інформаційних технологій (систем, процесів, ресурсів); законністю та правомірністю витрат бенефіціарів (партнерів) у межах виконання спільних операційних програм прикордонного та транскордонного співробітництва; відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства умовам договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, та вимогам бюджетного законодавства;

вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь;

Відповідно до пункту 6 Положення № 43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Суд у складі колегії суддів звертає увагу, що предметом позову у цій справі є стягнення з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) до спеціального фонду державного бюджету на казначейський рахунок з обліку доходів спеціального фонду державного бюджету за кодом доходів 22080300 «Надходження від орендної плати за користування іншим державним майном» кошти у сумі 774 985,96 грн

Як встановлено під час ревізії, військова частина НОМЕР_1 у періоді, що ревізувався, отримувала доходи від здавання в оренду військового майна, що належить до державної власності, балансоутримувачем якого є військова частина НОМЕР_1 згідно з трьома договорами:

договором №2/99 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 28.09.2021р., укладеного з ФОП ОСОБА_1 ;

договором №3 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 15.12.2016р. (з урахуванням додаткової угоди №2 від 15.12.2021р.), укладеного з ТОВ «БРОДИ ЕКО-ТЕПЛОБУД-ІНВЕСТ»;

договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності і знаходиться в управлінні внутрішніх військ МВС України від 01.06.2023р. №1 , укладеного з ПАТ «Київстар» в особі Одеської філії ПрАТ «Київстар».

У додатковій угоді №2 від 15.12.2021 р. до договору №3 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.12.2016р., який укладено з ТОВ «БРОДИ-ЕКО-ТЕПЛОБУД» зазначено, що орендар сплачує державному бюджету 100 відсотків суми орендної плати, а у пункті 3.3 договору орендар сплачує орендну плату до державного бюджету, визначеному у пункті 16 Умов щомісяця; у пункті 3.4 цього договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця. Орендар виставляє рахунок на загальну суму орендної плати, яка сплачується до державного бюджету.

Такі ж умови сплати орендної плати зазначені у договорі №3 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15.12.2016р., який з ФОП ОСОБА_1 : у пункті 16 розділу 1 «Умови» зазначено, що орендар сплачує державному бюджету 100 відсотків суми орендної плати; у пункті 3.3 договору зазначено, що орендар сплачує орендну плату до державного бюджету, відповідно до пункту 16 Умов щомісяця; у пункті 3.4 - орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків Орендодавця. Орендар виставляє рахунок на загальну суму орендної плати, яка сплачується до державного бюджету.

У договорі оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.06.2023р. №1 (з урахуванням додатковї угоди від 01.04.2021 від 01.04.2021 №7), укладеного з ПАТ «Київстар» в особі Одеської філії ПрАТ «Київстар» зазначено, що орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 умов (пункт 3.1. договору); у пункті 3.3. – орендар сплачує орендну плату до місцевого бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 16 Умов.

Всього протягом охопленого ревізією періоду надійшло на казначейський спеціальний рахунок військової частини НОМЕР_1 коштів у загальній сумі 774 985, 96 грн, з неї: за 2022 рік – 363 728,86 та 2023 рік – 411 257,10 грн.

Таким чином, на порушення пункту 10 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, пункту 133 постанови Кабінету Міністрів України від 03.0.6.2020р. №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» внаслідок зарахування орендної плати за державне майно на рахунок військової частини НОМЕР_1 спеціальним фондом державного бюджету недоотримано коштів у загальній сумі 774 985, 96 грн.

Враховуючи, що станом на момент завершення ревізії залишилися не усунутими низка порушень, Південний офіс Держаудитслужби склав та направив військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) вимогу про усунення виявлених порушень №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р., згідно з пунктом 9 якої вказав:

« 9. Забезпечити у відповідності до вимог п. 10 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, п. 133 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2020 р. №483, перерахування на казначейський рахунок з обліку доходів спеціального фонду державного бюджету №UА77899980313010094000015744 за кодом доходів 22080300 «Надходження від орендної плати за користування іншим державним майном» необґрунтовано зарахованих коштів на спеціальний рахунок військової частини, які надійшли за від орендарів військового нерухомого майна у загальній сумі 774 985,96 гривень.

В іншому разі забезпечити стягнення коштів з винних осіб в судовому порядку відповідно до норм статей 4, 10 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі».

Відповідно до абзацу третього та четвертого пункту 15 вимоги про усунення виявлених порушень №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р. визначено:

«Вичерпну інформацію про вжиті заходи надати з усунення порушень та недоліків разом з завіреними копіями первинних, розпорядчих та інших документів щодо відшкодування порушень на дати до Південного офісу Держаудитслужби до 30 серпня 2024р.

Водночас інформуємо, що відповідно до п. 8, 10 ст.10 Закону № 2939-ХІІ, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження та використання активів, орган Держаудитслужби має право звернутись до суду в інтересах держави».

Суд у складі колегії суддів зазначає, що відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025р. у справі №420/27761/24 вимога Південного офісу Держаудитслужби щодо усунення виявлених порушень №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р. в частині пункту 9 є чинною та підлягає виконанню. Суд апеляційної інстанції, зокрема, вказав, що зазначене у пункті 9 порушення є доведеним під час ревізії Південним офісом Держаудитслужби та жодним чином не спростовано військовою частиною НОМЕР_1 в апеляційні скарзі.

Військова частина НОМЕР_1 на час розгляду справи судом першої інстанції та під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не заперечує, що у встановлений строк не виконала пункт 9 вимоги №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд у складі колегії суддів вважає за необхідне вказати на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений за подібних правовідносин у постанові від 21.09.2019р. у справі №825/2262/16, за яким «… орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначити їх розмір у встановленому законодавством порядку та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги, передбачені статтею 10 Закону № 2939-XII, можуть бути адресовані виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю».

Суд у складі колегії суддів зауважує, що встановлені у пункті 9 вимоги №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р. порушення стосуються збереження та використання активів, оскільки кошти за використання державного майна не надійшли до спеціального фонду державного бюджету на казначейський рахунок з обліку доходів спеціального фонду державного бюджету. За таких умов територіальний орган Держаудитслужби уповноважений законом на звернення до адміністративного суду.

Отже, оскільки військова частина НОМЕР_1 у встановлений у вимозі №151508-14/3398-2024 від 30.07.2024р. строк – до 30.08.2024р. – не виконала покладені на неї зобов`язання та не усунула виявлені порушення, Південний офіс Держаудитслужби на підставі пункту 10 статті 10 Закону №2939-ХІІ підставно звернувся до суду з позовом.

Висновки суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Здійснивши в межах, визначених статтею 308 КАС України, апеляційний перегляд цієї справи, суд у складі колегії суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні фактичних обставин, норм матеріального й процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду та відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат не здійснюється.

З огляду на те, що суд першої інстанції правомірно відніс справу до категорії незначної складності й розглядав її за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні апеляційної скарги військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ) – відмовити, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року у справі № 420/6572/25 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до статті 325 КАС України набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, які передбачені в пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Д.С. Терлецький

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.О. Димерлій