Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №420/741/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/741/26

Категорія:113080000 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Час і місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту:14.04.2026р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

у складі:

головуючого – Бітова А.І.

суддів – Лук`янчук О.В.

– Ступакової І.Г.

при секретарі – Алексєєвій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку;

- визнати протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ., як особи, що вчинила адміністративне правопорушення (похідна позовна вимога);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 відкликати (скасувати) звернення до органів Національної поліції щодо доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ., як особи, що вчинила адміністративне правопорушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відмова відповідача розглянути по суті звернення та внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо непридатності до військової служби ОСОБА_1 та виключення його з військового обліку позивач вважає протиправною бездіяльністю з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому змушений звернутися до суду з позовом за захистом своїх прав, свобод та законних інтересів.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про проходження позивачем військово-лікарської комісії відсутні, відмітки про виключення з військового обліку відсутні. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 звернувся до відділу поліції для адміністративного затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП. Дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, пов`язані з безпосереднім виявленням відповідачем ознак порушення позивачем правил військового обліку (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), тобто ознак вчинення адміністративного правопорушення. передбаченого ст. 210-1 КУпАП, що мало наслідком внесення до відповідних баз даних відомостей про розшук позивача, що є заходами забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 – задоволено частково.

Визнано протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ., як особи, що вчинила адміністративне правопорушення.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 відкликати (скасувати) звернення до органів Національної поліції щодо доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ., як особи, що вчинила адміністративне правопорушення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

- суд першої інстанції безпідставно поклав негативні наслідки неналежного оформлення документів ВЛК на позивача;

- відповідач просто не вніс відомості до Реєстру, відмовився розглядати звернення Апелянта по суті та безпідставно відобразив його як порушника правил військового обліку;

- Внесення достовірних відомостей до Реєстру є обов`язком відповідача, а не його дискреційним правом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року іншими учасниками справи не оскаржено.

Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно з постановою (довідкою №14/35/456 від 19 січня 2023 року) Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 19 січня 2023 року проведено медичний огляд ВЛК: ОСОБА_1 , 1984 р.н., на підставі ст.64 Б, 24 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ: непридатний до військової служби.

Згідно відмітки у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 19 січня 2023 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 непридатний до служби за гр. ІІ ст. 64 б, розладу хвороб (наказ МОУ від 2008 №402).

В Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та додатку "Резерв +" щодо ОСОБА_1 наявна відмітка "Вас розшукує ТЦК".

09 листопада 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою, в якій просив внести у електронний кабінет "Резерв+" інформацію щодо непридатності до військової служби.

Листом від 20 грудня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 надано відповідь та повідомлено, що діючим законодавством встановлений Єдиний безальтернативний шлях надання до ІНФОРМАЦІЯ_2 документів подання їх військовозобов`язаним особисто. Через недотримання військовозобов`язаним процедури особистого звернення із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , обов`язок розглянути це звернення по суті не виникає.

Згідно Єдиного електронного держаного реєстру військовозобов`язаних "Оберіг" гр. ОСОБА_1 був порушником правил військового обліку з 23 грудня 2025 року звернення F3675400 в зв`язку з не проходженням (відмова від проходження) військово-лікарської комісії.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку, а також не внесення інформації про визнання непридатним до військової служби та про виключення його військового обліку, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції зазначив, що оскільки за приписами ч.8, 9 ст.5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (далі – Закон №1951-VIII) органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, відновлення порушених прав позивача належить здійснити шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 відкликати (скасувати) звернення до органів Національної поліції щодо доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як особи, що вчинила адміністративне правопорушення.

Водночас, у довідці ВЛК №14/35/456 від 19 січня 2023 року, на яку посилається позивач, останнього визнано непридатним до військової служби, без додавання "у мирний час, обмежено придатний у воєнний час" або "з виключенням з військового обліку", не передбачено п.3.8 розділу ІІ Положення №402 в редакції чинній на момент проведення медичного огляду, складання постанови ВЛК.

Разом з цим, доказів визнання позивача військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку матеріали справи не містять.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78, 245 КАС України, Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, довідкою №14/35/456 від 19 січня 2023 року військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_7 19 січня 2023 року проведено медичний огляд ВЛК: ОСОБА_1 , 1984 р.н., на підставі ст.64 Б, 24 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ: непридатний до військової служби.

Згідно відмітки у військовому квитку серії НОМЕР_1 від 14 серпня 2017 року ОСОБА_1 19 січня 2023 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 непридатний до служби за гр. ІІ ст. 64 б, розладу хвороб (наказ МОУ від 2008 №402).

Відповідно до ст. 64 Пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, додаток 2 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі – Положення №402) в редакції на дату проведення медичного огляду ВЛК та видачі довідки №14/35/456 від 19 січня 2023 року.

До пункту "б" належать:

- остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом;

- інфекційний спондиліт з нечастими загостреннями (1 раз на рік та рідше);

- поширений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців у кожному з відділів хребта) деформуючий спондильоз II ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в ділянці міжхребцевих сполучень та полірадикулярним синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних (два та більше разів на рік) стаціонарних лікувань;

- спондилолізний спондилолістез II ступеня (зміщення на половину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;

- стан після вилучення міжхребцевого диска (для обстежуваних за графою I Розкладу хвороб).

Відтак, ст. 64 "б" визначено перелік хвороб з помірними порушеннями функцій за якими непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.

Відповідно абз.3 ч.1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).

Частиною 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі – Закон №2232-ХІІ), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України – у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України – у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які, зокрема визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Така редакція ч.6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ, діяла станом на момент оформлення довідки ВЛК.

Однак, матеріалами справи підтверджено, що у довідці ВЛК №14/35/456 від 19 січня 2023 року, на яку посилається позивач, останнього визнано непридатним до військової служби, без додавання "у мирний час, обмежено придатний у воєнний час" або "з виключенням з військового обліку", не передбачено п.3.8 розділу ІІ Положення №402 в редакції чинній на момент проведення медичного огляду, складання постанови ВЛК.

Колегія суддів акцентує увагу, що матеріали справи не містять доказів визнання позивача військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Встановлений у цій довідці діагноз, згідно Розкладу хвороб, не є підставою для визнання військовозобов`язаного непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що довідка військово-лікарської комісії №14/35/456 від 19 січня 2023 року та записи у військовому квитку НОМЕР_1 від 14 серпня 2017 року не свідчать про те, що ОСОБА_1 виключений з військового обліку, а тому відсутні підстави для зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 02 липня 2026 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.