Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №420/12067/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/12067/25

Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М.М.

Дата і місце ухвалення: 23.02.2026 року, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесагаз» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №420/12067/25 за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Одесагаз» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2025 року Акціонерне товариство «Одесагаз» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС в Одеській області № Ю-0994-1532 від 04.03.2025 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 61 685,62 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Одесагаз» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Одесагаз» подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та неправильне застосування норм чинного законодавства, що, на думку апелянта, призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо правомірності спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки), не надав належної правової оцінки обставинам справи у їх сукупності, не врахував, що вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску сформована виключно на підставі штрафних санкцій та пені без визначення суми основного зобов`язання зі сплати єдиного внеску, тоді як контролюючим органом не було надано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, а також належних доказів законності їх нарахування.

Крім того, апелянт наголошує, що суд не врахував висновків, викладених у судових рішеннях у справах №815/88/15 та №815/3218/15, якими встановлено відсутність вини позивача у несвоєчасному зарахуванні єдиного внеску, оскільки таке порушення було зумовлено діями банку, а не платника, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДПС в Одеській області зазначає, що заборгованість Ширяївського управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Одесагаз» у сумі 61 685,62 грн виникла у зв`язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №000165/15-32-24-10/26569341 від 20.01.2025.

Разом із тим відповідач повідомив, що станом на час подання відзиву заборгованість зі сплати єдиного внеску відсутня, що підтверджується даними інтегрованої картки платника, а також зазначив, що контролюючим органом здійснюються заходи щодо відкликання вимоги про сплату боргу № Ю-0994-1532 від 04.03.2025, у зв`язку з чим просив врахувати наведені обставини під час апеляційного розгляду справи.

У додаткових поясненнях Головне управління ДПС в Одеській області зазначило, що під час проведення перерахунку інтегрованої картки платника Ширяївського управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Одесагаз» було встановлено наявність неправомірно довідково нарахованих штрафних санкцій та пені, що перешкоджало завершенню процедури зняття платника з обліку. Відповідач пояснив, що після виконання рішення суду у справі №815/88/15 та перерахунку інтегрованої картки платника за 2014– 2017 роки було встановлено окремі випадки несвоєчасної сплати єдиного внеску, у зв`язку з чим сформовано рішення №000165/15-32-24-10/26569341 від 20.01.2025 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені на загальну суму 61 946,27 грн, яке, за твердженням відповідача, було направлено позивачу поштовим зв`язком та отримано ним 28.01.2025.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Ширяївське управління з експлуатації газового господарства ПАТ «Одесагаз» (код ЄДРПОУ 26569341) перебувало на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в Головному управлінні ДПС в Одеській області.

20.01.2025 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №000165/15-32-24-10/26569341 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску.

На підставі зазначеного рішення контролюючим органом сформовано вимогу №Ю-0994-1532 від 04.03.2025 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 61 685,62 грн.

Вважаючи зазначену вимогу протиправною, Акціонерне товариство «Одесагаз» звернулося до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувана вимога № Ю-0994-1532 від 04.03.2025 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску винесена Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449.

При цьому суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання позивача на постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2015 у справі №815/88/15 та від 29.09.2015 у справі №815/3218/15, зазначивши, що у вказаних справах надавалася правова оцінка іншим правовідносинам, пов`язаним зі сплатою єдиного внеску за конкретними платіжними дорученнями 2014 року, тоді як спірна вимога № Ю-0994-1532 від 04.03.2025 сформована станом на 28.02.2025 на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що Головне управління ДПС в Одеській області, приймаючи оскаржувану вимогу, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08 липня 2010 року (далі - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є консолідованим страховим внеском, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту прав застрахованих осіб.

Законом №2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору й обліку єдиного внеску, коло його платників, їх права та обов`язки, повноваження контролюючих органів щодо здійснення контролю за правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю його сплати, а також заходи впливу, що застосовуються у разі порушення вимог цього Закону.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена контролюючим органом у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також подавати звітність та інші документи, необхідні для його обчислення і сплати.

Частиною десятою статті 9 Закону №2464-VI визначено, що днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або органом Казначейства суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок контролюючого органу.

Згідно з частинами одинадцятою та чотирнадцятою статті 25 Закону №2464-VI за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня у порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI контролюючий орган надсилає платнику, який має недоїмку, вимогу про її сплату у порядку, за формою та у строки, визначені законодавством.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що вимога про сплату боргу (недоїмки) не є рішенням, яким контролюючий орган визначає грошове зобов`язання платника, а є похідним індивідуальним актом, що формується на підставі відомостей інтегрованої картки платника та прийнятих контролюючим органом рішень про визначення сум штрафних санкцій і пені та спрямований на забезпечення виконання вже визначеного законом або відповідним адміністративним актом обов`язку щодо їх сплати.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для формування оскаржуваної вимоги Головного управління ДПС в Одеській області №Ю-0994-1532 від 04.03.2025 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 61 685,62 грн стало рішення Головного управління ДПС в Одеській області №000165/15-32-24-10/26569341 від 20.01.2025 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску. Саме цим рішенням визначено суми фінансових санкцій та пені, які були відображені в інтегрованій картці платника та стали підставою для формування спірної вимоги.

Отже, оцінка правомірності спірної вимоги безпосередньо залежить від правомірності рішення №000165/15-32-24-10/26569341 від 20.01.2025, на підставі якого вона була сформована.

Разом із тим колегією суддів встановлено, що зазначене рішення контролюючого органу було предметом самостійного судового оскарження у справі №420/3172/25.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2025, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2025, у задоволенні позову Акціонерного товариства «Одесагаз» про визнання протиправним та скасування рішення №000165/15-32-24-10/26569341 відмовлено. Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту судових рішень у справі №420/3172/25 вбачається, що судами вже досліджувалися доводи позивача щодо правових наслідків виконання постанов Одеського апеляційного адміністративного суду у справах №815/88/15 та №815/3218/15, правомірності проведеного контролюючим органом перерахунку інтегрованої картки платника, а також законності застосування до позивача штрафних санкцій та пені за результатами такого перерахунку.

За наслідками дослідження зазначених обставин суди дійшли висновку про правомірність прийняття рішення Головного управління ДПС в Одеській області №000165/15-32-24-10/26569341 від 20.01.2025.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що обставини, пов`язані із правомірністю прийняття рішення №000165/15-32-24-10/26569341 від 20.01.2025, вже встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили, а тому відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доказуванню під час розгляду цієї справи.

З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що прийняття рішення Головного управління ДПС в Одеській області №000165/15-32-24-10/26569341 від 20.01.2025 та формування на його підставі спірної вимоги суперечить постановам Одеського апеляційного адміністративного суду у справах №815/88/15 та №815/3218/15.

Таким чином, наведені апелянтом доводи фактично спрямовані на переоцінку обставин, які вже були предметом судового розгляду у справі №420/3172/25 та отримали остаточну правову оцінку, що виключає необхідність їх повторного дослідження у межах цього провадження.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять посилань на обставини чи докази, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а зводяться до незгоди апелянта з наданою судом оцінкою встановлених обставин справи.

Відповідно до частин першої – третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази, надав їм належну правову оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 та статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства «Одесагаз» не підлягає задоволенню, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року слід залишити без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одесагаз» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі №420/12067/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строки та порядку, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук