Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №280/11192/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2026 року м. Дніпросправа № 280/11192/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року (суддя Садовий І.В., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 27.01.2026 року) у адміністративній справі №280/11192/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання зарахувати до пільгового страхового стажу за Списком №2 період навчання, період роботи, зобов`язання вдруге розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, суд –

в с т а н о в и в:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії №046450017493 від 06.11.2025 року відповідача, яким відмовлено їй у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 за її заявою від 30.10.2025 року; зобов`язати відповідача зарахувати до її пільгового страхового стажу за Списком №2: період навчання в СПТУ №65 та в СПТУ №113 м. Краматорська з 10.03.1986 року по 23.07.1988 року 02 роки 04 місяці 13 днів; період роботи машиністом крану металургійного виробництва Краматорського заводу «Енергомашспецсталь» з 01.08.1988 року по 18.07.2007 року - 18 років 11 місяців 18 днів; разом: 21 рік 04 місяці 1 день, і вдруге розглянути заяву від 30.10.2025 року про призначення з 01.09.2025 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням Запорізького оружного адміністративного суду від 27.01.2026 року позовні вимоги задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що не зараховано до страхового стажу період навчання в СПТУ №65 та СПТУ №113 м. Краматорська з 10.03.1986 року по 23.07.1988 року, оскільки відсутня дата диплому, на підставі якого внесено запис. Пільговий стаж за Списком №2 становить 2 роки 11місяців 18 днів, який розрахований за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; не зараховано період з 01.03.1999 року по 28.02.2005 року, оскільки згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування прослідковується робота за сумісництвом, що є порушенням п.2 Порядку №383, а саме не прослідковується факт роботи за Списком №2 повний робочий день. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 надано уточнюючу довідку від 23.10.2011 року №11/270 про пільговий стаж, яка є не прийнятною для сприяння змісту (не містить чіткого зображення тексту).

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.10.2025 року у зв`язку із досягненням необхідного віку звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. За принципом екстериторіальності 06.11.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області було розглянуто заяву ОСОБА_1 та рішенням №046450017493 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 із посиланням на відсутність визначеного статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» необхідного пільгового страхового стажу; до загального страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період її навчання в СПТУ №65 та в СПТУ №113 м. Краматорська з 10.03.1986 року по 23.07.1988 року, оскільки відсутня дата диплому, на підставі якого внесено запис; до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано період роботи з 01.03.1999 року по 28.02.2005 року машиністом крану металургійного виробництва Краматорського заводу «Енергомашспецсталь», оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування прослідковується робота за сумісництвом, що є порушенням п.2 Порядку №383, а саме не прослідковується факт роботи за Списком №2 повний робочий день. Суд врахував, що з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.07.1988 року у період з 01.09.1985 року по 14.07.1988 року ОСОБА_1 навчалася в «СПТУ№123 м. Краматорська», зазначений запис внесено на підставі диплома серії НОМЕР_2 ; на підтвердження спірного періоду навчання ОСОБА_1 надано довідки Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне металургійне училище» від 06.09.2018 року №420 та №421, зі змісту яких зокрема вбачається, що у період з 01.09.1985 року по 23.07.1988 року ОСОБА_1 проходила навчання в «СПТУ№123 м. Краматорська» за професією машиніст крана. Суд врахував, що трудової книжки ОСОБА_1 у період з 01.08.1988 року по 18.07.2007 року працювала машиністом крана на Краматорському заводі «Енергомашспецсталь». Згідно розрахунку стажу ОСОБА_1 , пенсійним органом зараховано до страхового стажу період її роботи з 01.08.1998 року по 18.07.2007 року на Краматорському заводі «Енергомашспецсталь», при цьому періоди роботи з 01.08.1998 року по 28.02.1999 року та з 01.03.2005 року по 18.07.2007 року зараховані до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №2. Суд врахував, що згідно довідки від 23.10.2011року №11/270 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПАТ «Енергомашспецсталь», вбачається, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день на підприємстві у період з 01.08.1988 року по 18.07.2007 року машиністом крана металургійного виробництва; посада передбачена затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (Списком №2, розділ 3, підрозділ 2а, позиція 3.2а). Суд врахував, що у трудовій книжці (вкладишу ВАТ «Енергомашспецсталь»), згідно наказу №269 від 18.12.2006 року «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» професія машиніст крана відноситься до Списку №2 р. 14 п.14.1а. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався п. «б» ч.1 ст.13, п. «д» ч.1 ст.56, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; частинами 1, 2, 4 ст.24, ст.44, п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; Законом України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (набув чинності з 01.04.2015 року); Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020; пунктами 1, 3, 8, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637; ст.17, ч.1 ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту»; постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 «Про затвердження порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці» та прийшов до висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 з одного боку, та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення» - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Суд вважав, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а тому, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, а не Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд врахував, що на момент звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2, її вік становив 55 років, тобто ОСОБА_1 на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла необхідного пенсійного віку. Суд вважав, що факт навчання ОСОБА_1 протягом спірного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами, тому період навчання підлягає зарахуванню до її загального страхового стажу. Суд врахував, що після закінчення навчання, ОСОБА_1 протягом трьох місяців, а саме 01.08.1988 року була працевлаштована в електросталеплавильний цех за професією машиніст крана металургічного виробництва 4 розряду та виконувала роботи за професією, яка передбачена Списком №2, а тому період її навчання з 01.09.1985 по 14.07.1988 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за Списком №2. Суд вважав, що згідно довідки можливо встановити особу ОСОБА_1 , підприємство на якому вона працювала, професію, періоди роботи, а також підстави видачі довідки. ОСОБА_1 зазначила, що трудову діяльність за сумісництвом вона здійснювала поза межами робочого часу за основною посадою, у вільний від роботи час, чого пенсійним органом не спростовано, а тому порушення п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 відсутнє. Суд дійшов висновку, про наявність у ОСОБА_1 права на зарахування до її пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №2 періоду роботи з 01.08.1988 року по 18.07.2007 року у повному обсязі.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.10.2025 року звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Встановлено, що за принципом екстериторіальності 06.11.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області була розглянута заява ОСОБА_1 та рішенням №046450017493 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового страхового стажу. Як вбачається з рішення пенсійного органу, до загального страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період її навчання в СПТУ №65 та в СПТУ №113 м. Краматорська з 10.03.1986 року по 23.07.1988 року, оскільки відсутня дата диплому, на підставі якого внесено запис; до пільгового стажу за Списком №2 не зараховано період роботи з 01.03.1999 року по 28.02.2005 року машиністом крану металургійного виробництва Краматорського заводу «Енергомашспецсталь», оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування прослідковується робота за сумісництвом, що є порушенням п.2 Порядку №383, а саме не прослідковується факт роботи за Списком № 2 повний робочий день.

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 у період з 01.09.1985 року по 14.07.1988 року навчалася в «СПТУ№123 м. Краматорська», зазначений запис внесено на підставі диплома серії НОМЕР_2 . На підтвердження спірного періоду навчання ОСОБА_1 надано довідки Державного навчального закладу «Краматорське вище професійне металургійне училище» від 06.09.2018 року №420 та №421, що у період з 01.09.1985 року по 23.07.1988 року ОСОБА_1 проходила навчання в «СПТУ№123 м. Краматорська» за професією машиніст крана.

Згідно трудової книжки серії ОСОБА_1 у період з 01.08.1988 року по 18.07.2007року працювала машиністом крана на Краматорському заводі «Енергомашспецсталь». Згідно довідки від 23.10.2011 року №11/270 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ПАТ «Енергомашспецсталь», вбачається, що позивач працювала повний робочий день на підприємстві у період з 01.08.1988 року по 18.07.2007 року машиністом крана металургійного виробництва; посада передбачена Списком № 2, розділ 3, підрозділ 2а, позиція 3.2а затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року №36. Згідно наказу №269 від 18.12.2006 року «Про результати атестації робочих місць за умовами праці» професія машиніст крана відноситься до Списку №2 р. 14 п.14.1а.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції до Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення») на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення») на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Відповідно до частин 1, 4 ст.24, п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано неконституційними ст.13, ч.2 с.14, пункти «б» - «г» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213-VIII та п.3 резолютивної частини рішення застосуванню підлягають ст.13, ч.2 ст.14, пункти «б» - «г» ст.54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до «д» ст.56, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 3, 8 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналізуючи докази у справі та законодавство. яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, а тому у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, а не Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що факт навчання ОСОБА_1 протягом спірного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами, тому період навчання підлягає зарахуванню до її загального та пільгового страхового стажу. Після закінчення навчання, ОСОБА_1 протягом трьох місяців, а саме 01.08.1988 року була працевлаштована в електросталеплавильний цех за професією машиніст крана металургічного виробництва 4 розряду та виконувала роботи за професією, яка передбачена Списком №2.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержання норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.01.2026 року у адміністративній справі №280/11192/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова