Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №299/2070/26 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2070/26

Номер провадження 2/299/1017/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого — судді А.А. Надопта, секретар судового засідання О.М. Стрижак, розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Хемишинець Е.І., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 . У документах, що підтверджують родинні відносини, є розбіжності у написанні прізвищ та імен: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що не є суттєвими розбіжностями, а пояснюються довільним написанням імені Єлизавета при оформленні офіційних документів, різною транскрипцією прізвища з латиниці на кирилицю, що було поширеним у Закарпатській області. Сукупність документів, які надає позивач до позову, підтверджують родинні відносини між позивачем та спадкодавцем, які позивач просить суд дослідити та встановити факт родинних відносин як наведену ним обставину на обґрунтування позовних вимог. Заповіту ОСОБА_3 не залишав. Відкрилася спадщина за законом. Останнім місцем проживання спадкодавця було АДРЕСА_1 . Разом із ним проживали дружина ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_1 . Позивачка звернулася до приватного нотаріуса Стойки С.М. із заявою про прийняття спадщини, відкрито спадкову справу.

До складу спадщини ввійшли земельні ділянки загальною площею 1,96 га на території Шаланківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на які було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку ЗК №014270 від 02.11.2004, виданим Виноградівською РДА. Земельні ділянки сформовані, внесені до ДЗК, мають кадастрові номери: 2121286800:01:012:0054; 2121286800:07:004:0159; 2121286800:10:001:0199. Проте, Державний акт в оригіналі втрачено. Позивачці нотаріусом, було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутися до суду. Відповідачка, мати позивачки знає про відкриття спадщини та про її склад, не заперечує проти оформлення позивачкою права власності на три земельні ділянки. У зв`язку із тим, що оформлення спадщини у нотаріальному порядку неможливе, позивачка змушена звернутися до суду за визнанням набутого шляхом спадкування права власності на спадкові земельні ділянки.

Позивачка та її представник у підготовче засідання не з`явилися, однак представник позивачки подала до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.

Відповідачка будучи повідомленою про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву, згідно якої вимоги позивачки визнає та просить суд розглянути справу у її відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідачкою позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання нею позову прийнято судом.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачкою, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки та чоловік відповідачки ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 05.02.2010.

У документах, що підтверджують родинні відносини між сторонами та спадкодавцем ( свідоцтві про народження позивачки, свідоцтві про одруження її батьків та свідоцтві про шлюб позивачки) є розбіжності у написанні прізвищ та імен: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Шіпош, ОСОБА_8 , що не є суттєвими розбіжностями, а пояснюються довільним написанням імені Єлизавета при оформленні офіційних документів, різною транскрипцією прізвища з латиниці на кирилицю, що було поширеним явищем у Закарпатській області.

На день смерті спадкодавець ОСОБА_3 проживав у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою виконкому Вилоцької селищної ради від 08.04.2026 за № 57.

На випадок своєї смерті спадкодавець заповітного розпорядження не залишив.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянки загальною площею 1,96 га на території Шаланківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на які було посвідчено за спадкодавцем Державним актом на право власності на земельну ділянку ЗК №014270 від 02.11.2004, виданим Виноградівською РДА.

Земельні ділянки сформовані, внесені до ДЗК, мають кадастрові номери: 2121286800:01:012:0054; 2121286800:07:004:0159; 2121286800:10:001:0199. Проте, Державний акт в оригіналі втрачено.

За запитом позивачки до Державного земельного кадастру, їй надано Витяги із ДЗК та нормативні-грошові оцінки земельних ділянок.

Однак на підставі цих документів нотаріально оформити спадщину позивачка не має можливості.

Відповідачка по справі - дружина спадкодавця та рідна мати позивачки ОСОБА_2 знає про відкриття спадщини та про її склад, і така не заперечує проти оформлення позивачкою права власності на спадкові земельні ділянки в цілому.

Інших спадкоємців немає.

Суд констатує, що після смерті батька позивачка прийняла спадщину, оскільки на день смерті спадкодавця проживала та була зареєстрована з ним за однією адресою, а також за прийняттям спадщини у встановленому законом порядку звернулася до приватного нотаріуса Берегіського районного нотаріального округу Стойки С.М., яка 23.08.2013 завела спадкову справу , що стверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину в судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

У зв`язку з необхідністю оформлення спадщини, що залишилася після смерті батька позивачка звернулася до приватного нотаріуса Берегіського районного нотаріального округу Стойки С.М., однак листом-роз`ясненням № 110/02-14 від 10.04.2026 її було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_3 немає можливості, оскільки спадкоємцем не представлено правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві .

Разом з цим з матеріалів справи встановлено, що правовстановлюючий документ на земельні ділянки втрачено.

Таким чином, позивачка не має можливості оформити спадщину через нотаріальну контору із-за відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Відповідно до п. 37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, що його пережив та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивачка надала суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивачка, як спадкоємець за законом після смерті батька має законне право на визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 18, 81, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 5, 16, 328, 392, 1218, 1220, 1222, 1225, 1261, 1268 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , набуте в порядку спадкування право власності на такі земельні ділянки, які належали спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку ЗК №014270 від 02.11.2004, виданого Виноградівською РДА:

1) земельну ділянку з кадастровим номером 2121286800:10:001:0199 площею 0,05 га на території Шаланківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

2) земельну ділянку з кадастровим номером 2121286800:01:012:0054 площею 1,25 га на території Шаланківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

3) земельну ділянку з кадастровим номером 2121286800:07:004:0159 площею 0,66 га на території Шаланківської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийНадопта А. А.