Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №520/31679/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 р. Справа № 520/31679/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022) по справі № 520/31679/25

за позовом ОСОБА_1

до Закарпатської обласної військової адміністрації

про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

20.04.2026 від представника ОСОБА_1 адвоката Уманця Андрія Ігоровича до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №520/31679/25, в якій він просив суд стягнути з Закарпатської обласної військова адміністрація на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначав, що на виконання вимог ч. 3 ст.143 КАС України 24.12.2025 він подавав заяву про вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Зауважував, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

ІІ. Зміст судового рішення першої інстанції.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 задоволено частково заяву представника позивача в порядку ст. 252 КАС України про ухвалення додаткового рішення:

ухвалено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської обласної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500 (п`ятсот) грн. 00 коп;

в іншій частині вимог відмовлено.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду справи №520/31679/25 не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, подання великої кількості однотипових позовів. На підставі досліджених доказів, а також наданих відповідачем заперечень про відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката, з урахуванням співмірності, в сумі 500,00 грн, понесених у зв`язку з розглядом справи.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026р. по справі №520/31679/25 та винести нове, яким задовольнити заяву адвоката Уманця Андрія Ігоровича про стягнення з Закарпатської обласної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу (правову) допомогу, що понесена у зв`язку із судовим розглядом цієї справи в сумі 5000,00 грн.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що з боку відповідача жодних клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило, що свідчить про визнання відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу. Зменшення судом витрат на правничу допомогу в даній справі порушує принцип змагальності сторін передбачений в ст. 9 КАС України, оскільки позивачем разом зі своїм представником були надані докази, щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, а відповідачем, у свою чергу, не було надано жодних доказів, що витрати по аналогічним послугам є меншими, ніж 5000 гривень, а також не просив зменшити розмір витрат на правову допомогу. Витрати на правничу допомогу в даній категорії справ у розмірі 5000,00 грн відповідають критеріям реальності та розумності, що в свою чергу не заперечувалося відповідачем.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

06.05.2026 судом отримано відзив Закарпатської обласної військової адміністрації на апеляційну скаргу, в якому зазначено про невідповідність дійсності твердження представника позивача про неподання відповідачем жодних клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, оскільки таке було подано 20.04.2026 на заяву про ухвалення додаткового рішення. Відтак, Закарпатська обласна державна (військова) адміністрація не визнавала розміру витрат на професійну правничу допомогу, яку просив стягнути позивач. Докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, наданих представником позивача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення не містять інформації про час витрачений представником позивача при наданні правничої допомоги по справі №520/31679/25. Також представник позивача не надав детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом у даній справі. Крім того, представником позивача не надано доказів понесення позивачем судових витрат, зокрема, квитанцію до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи. В даній судовій справі, предмет спору містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Звертає увагу на подачу представником позивача значної кількості однотипних позовних заяв до Харківського окружного адміністративного суду, що створює надмірний тягар витрат на державний бюджет. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а додаткове рішення суду першої інстанції – без змін.

Учасники справи повідомлені про перегляд додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження в електронній формі в електронному кабінеті учасника справи.

Враховуючи, що додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

V. Обставини, встановлені судом.

03.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської обласної військової адміністрації.

24.12.2026 представником позивача адвокатом Уманцем А.І. подано заяву про вирішення питання про витрати на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті позовних вимог відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 у справі №520/31679/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Закарпатської обласної військової адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково:

визнано протиправними дії Закарпатської обласної військової адміністрації, які полягають у не дотриманні вимог частини другої статті 14 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернення (пропозиції-зауваження) ОСОБА_1 ПР-19007155 від 01.07.2025;

зобов`язано Закарпатську обласну військову адміністрацію розглянути звернення (пропозицію-зауваження) ОСОБА_1 ПР-19007155 від 01.07.2025 з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян», з урахуванням висновків суду у даній справі;

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

20.04.2026 від представника ОСОБА_1 адвоката Уманця Андрія Ігоровича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №520/31679/25 у розмірі 5000,00 грн.

20.04.2026 Закарпатською обласною військовою адміністрацією подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач звернув увагу на недоведеність кількості витраченого часу для надання правничої допомоги (не надано детальний опис робіт (наданих послуг)), понесення судових витрат (відсутні докази оплати), незначний обсяг фактичних даних та складність процесуальних документів, відсутність здійснення адвокатом додаткового збору доказів, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, типовість спірних правовідносин.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За частиною третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем було надано суду, зокрема: договір б/н про надання правничої допомоги від 25.112025, додаткова угода №1 від 09.04.2026 до договору про надання правничої допомоги б/н від 25.112025, акт прийому-передачі наданих послуг від 16.04.2026.

За умовами договору про надання правничої допомоги б/н від 25.11.2025, укладеним між ОСОБА_1 (Клієнт) та адвокатом Уманцем Андрієм Ігоровичем (Адвокат), Адвокат зобов`язався здійснити захист, представництво та надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені Договором, а Клієнт зобов`язався сплатити Адвокату гонорар за надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з пунктом 3.1 вказаного договору за надання правничої допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар, який розраховується Адвокатом в залежності від обсягу наданої правничої допомоги та витраченого часу. Вартість однієї години для розрахунку розміру гонорару згідно з умовами даного договору визначається додатковою угодою. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання Сторонами.

Додатковою угодою від 09.04.2026 №1 до Договору про надання правничої допомоги б/н від 25.11.2025 сторони внесли зміни, зокрема, у наступні пункти Договору:

Пункт 1.1 Розділу І Договору викладено в наступній редакції:

«Адвокат зобов`язується надати Клієнту всі види правничої допомоги виключно у адміністративній справі №520/31679/25, а Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату гонорар за надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору на умовах і в порядку, що визначені Договором.».

Також пункти 3.1, 3.2. Розділу III Договору викладено в наступній редакції:

«За надання правничої допомога у адміністративній справі №520/31679/25 Клієнт незалежно від результату виконання доручення зобов`язується виплатити Адвокату гонорар, фіксований розмір якого становить 5000,00 (п`ять тисяч) грн. в строки та в порядку, визначені п. 3.2 Договору.

Клієнт за надання правничої допомоги у справі №520/31679/25 незалежно від результату виконання доручення зобов`язаний оплатити гонорар та фактичні витрати, згідно наданого Адвокатом акту прийому-передачі наданих послуг протягом 80-ти календарних днів з моменту підписання акту. При цьому акт прийому-передачі наданих послуг може бути вручено Клієнтові особисто, поштою, електронною поштою або повідомленням на вказаний в договорі мобільний номер телефону протягом 3-х календарних днів після ухвалення рішення судом першої інстанції рішення по суті позовних вимог або прийняття ухвали що перешкоджає подальшому провадженню у справі.».

16.04.2026 сторони склали Акт прийому-передачі наданих послуг, згідно якого Адвокат надав послуги згідно п. 1.1 Договору про надання правничої допомоги б/н від 25.11.2025 у розмірі 5000,00 грн., а саме: представництво інтересів ОСОБА_1 у справі №520/31679/25 в Харківському окружному адміністративному суді та надання інших видів правничої допомоги, пов`язаних з розглядом цієї справи, в тому числі надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав Клієнта.

Відповідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020 саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Таким чином, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 по справі № 200/10535/19-а, від 05.08.2020 у справі № 640/15803/19, від 09.05.2023 у справі № 340/9009/21, від 08.11.2023 у справі № 160/17970/21, від 16.05.2024 у справі № 320/4539/21, Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 9901/459/21.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачем 20.04.2026 подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких відповідач звернув увагу на недоведеність кількості витраченого часу для надання правничої допомоги (не надано детальний опис робіт (наданих послуг)), понесення судових витрат (відсутні докази оплати), незначний обсяг фактичних даних та складність процесуальних документів, відсутність здійснення адвокатом додаткового збору доказів, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, типовість спірних правовідносин.

Стосовно аргументів відповідача про відсутність доказів фактичної оплати понесених позивачем витрат, то суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 29.10.2020 у справі № 686/5064/20, від 05.03.2021 у справі №200/10801/19-а, від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, відповідно до якої відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Колегія суддів також бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22, відповідно до якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що предмет спору у справі не є складним, наслідком чого є розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, існує судова практика по розгляду відповідної категорії справ, у зв`язку з чим підготовка її не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. До того ж, відповідачем подано заперечення щодо співмірності понесених витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Поряд з цим, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що співмірним буде до стягнення з відповідача на користь позивача 2000,00 грн витрат на правничу допомогу, оскільки вважає такий розмір витрат заниженим.

Колегія суддів враховує, що визначення вартості роботи адвоката є питанням, яке погоджується сторонами при укладенні договору про надання правової допомоги та залежить, в тому числі, від професійних здібностей та досвіду адвоката, що впливає на оцінку її вартості, фінансового стану сторони у справі та значення справи для цієї сторони. Разом з тим, принциповим під час вирішення цього питання є перевірка судом доведеності стороною відповідності таких витрат критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та їх співмірності зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та ціною позову.

З огляду на документальне підтвердження позивачем понесених витрат на правову допомогу адвоката, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, враховуючи критерій співмірності та пропорційності таких витрат, колегія суддів вважає, що присудженню до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з частиною четвертою статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , змінити додаткове рішення суду першої інстанції від 28.04.2026 в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з Закарпатської обласної військової адміністрації на користь позивача витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу, в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 по справі №520/31679/25 змінити шляхом викладення абзацу другого його резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської обласної військової адміністрації (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 00022496) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко