Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №520/33207/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: Пасечнік О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 р. Справа № 520/33207/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/33207/25

за позовом ОСОБА_1

до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)"

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Підприємства державної кримінально-виконавчої служби України (№ 100)", в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ДП "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№100)» щодо неперерахунку та невиплати грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року; неперерахунку та невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), визначивши посадовий оклад і оклад за військовим званням за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року; непідготовки та ненадання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) оновленої довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням для обчислення пенсії відповідно до розділу ІV ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за формою згідно з Додатком 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пункт 3 розділу ІІ), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.03.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року;

- зобов`язати ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року;

- зобов`язати ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), визначивши посадовий оклад і оклад за військовим званням за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року

- зобов`язати ДП "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» підготувати та надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) оновленої довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за 24 останні календарні місяці служби перед звільненням для обчислення пенсії відповідно до розділу ІV ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за формою згідно з Додатком 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пункт 3 розділу ІІ), виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.03.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 частково задоволено адміністративний позов.

Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№100)» щодо неперерахунку та невиплати грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, ОСОБА_1 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року.

Зобов`язано Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, ОСОБА_1 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року.

У іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 по справі № 520/33207/25 та прийняти нове рішення в цій частині, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що відповідно до пункту 20 Порядку 925/5 «Грошове забезпечення, не виплачене особі рядового чи начальницького складу своєчасно або виплачене у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого вказана особа мала на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Відповідно до матеріалів позову позивач через адвоката здійснював відповідне звернення до Відповідача (адвокатський запит б/н від 07.11.2025), на який відповідачем було надано відповідь від 19.11.2025 року вих.№22/7/14-610П/Вп-25. Тобто, якщо позивач мав би право на здійснення йому перерахунку та виплату грошового забезпечення (з урахуванням раніше сплачених сум) за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, то період нарахування та виплати такого грошового забезпечення мав би обмежуватися періодом в три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення, а отже такий період мав би становити з 07.11.2022 року по 01.03.2023 року включно в силу положень Порядку 925/5. Отже, задоволені позовні вимоги щодо періоду з 01.01.2020 року по 07.11.2022 року не підлягали задоволенню у зв`язку з тим, що не можуть входити в період перерахунку в силу Наказу Міністерства юстиції України №925/5 від 28.03.2018.

Вказує, що грошовий атестат ОСОБА_1 було видано 28.03.2023 року. З позовом, ОСОБА_1 звернувся до суду лише 22.12.2025 року А тому тримісячний строк на звернення з позовом щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 19.06.2022 по 01.03.2023 року позивачем було пропущено.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач у спірний період проходив внутрішню службу у Державного підприємства "Підприємства державної кримінально-виконавчої служби України (№ 100)", що не заперечується сторонами.

Як зазначає позивач у позовній заяві, представник позивача в інтересах останнього звернувся із запитом від 07.11.2025 року до відповідача з питанням щодо здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення позивачу за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України на відповідний рік.

Листом №22/7/14-610П/Вл-25 від 19.11.2025 відповідач надав розрахунок виплаченого грошового забезпечення позивачу за період 2020-2023 років, з якого позивачем вбачається, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначались шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1762 гривні) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1.12.13 і 14 і протиправно не підвищувались протягом останніх трьох років.

Не погодившись з діями відповідача щодо визначення розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 01.03.2023 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення частині задоволення позову, суд першої інстанції виходив з необхідності застосування до спірних правовідносин з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) положень пункту 4 постанови № 704 в редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили постановою № 103.

Враховуючи викладене та позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності ДП "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№100)» щодо неперерахунку та невиплати грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, ОСОБА_1 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року та зобов`язати Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, ОСОБА_1 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року.

Ухвалюючи рішення в частині відмови у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з їх передчасності та необґрунтованості.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржується. Отже, в межах розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції надається правова оцінка висновкам суду в частині задоволених позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок № 925/5 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - особи рядового і начальницького складу).

Відповідно до пункт 3 Порядку № 925/5, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 925/5, виплата грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється за місцем їх служби в межах асигнувань, затверджених кошторисом відповідного органу або установи на грошове забезпечення.

Особам рядового і начальницького складу, які проходять службу в державних підприємствах Державної кримінально-виконавчої служби України, грошове забезпечення виплачується за рахунок і в межах коштів відповідних підприємств.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 925/5, грошове забезпечення визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості, інтенсивності та умов проходження служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання особи рядового чи начальницького складу.

Відповідно до пунктів 9-10 Порядку № 925/5, підставою для виплати грошового забезпечення особі рядового чи начальницького складу є наказ: органу або установи про призначення на штатну посаду, яка відноситься до його номенклатури, про присвоєння спеціального звання, встановлення конкретного розміру посадового окладу (тарифного розряду за посадою), підвищень до посадових окладів, надбавок та доплат, премії, одноразових додаткових видів грошового забезпечення; навчального закладу про зарахування на навчання; про зарахування у розпорядження; про усунення від виконання службових обов`язків за посадою, відсторонення від виконання службових повноважень.

Посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, підвищення посадового окладу, надбавки та доплати, інші виплати особам рядового і начальницького складу виплачуються (припиняються): із дня підписання наказу про призначення на штатну посаду, зарахування на навчання до навчального закладу, присвоєння спеціального звання або з дня, зазначеного в наказі; до дня підписання наказу про звільнення з посади чи служби, відрахування, закінчення навчання або про скасування встановлених надбавок та доплат, інших виплат або до дня, зазначеного в наказі.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 704, яка набрала чинності 01 березня 2018 року, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

З набранням чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача з 01.01.2018 виникли підстави для перерахунку пенсії.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

На момент набрання чинності Постанови № 704 (01.03.2018) п. 4 цього нормативно-правового акту було викладено в редакції п. 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 (далі за текстом - постанова КМ України № 103), а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

У подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Відтак, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції.

При цьому згідно пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

Колегія суддів зазначає, що під час розв`язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ та пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 по постанови Кабінету Міністрів України № 704 перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.

Враховуючи те, що норма п. 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи п.4 постанови Кабінету Міністрів України № 704, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України № 704, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням іншого показнику ніж прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Апеляційний суд наголошує, що з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.

Крім того, колегія суддів враховує те, що на час виникнення спірних правовідносин п. 4 постанови Кабінету Міністрів України викладений в редакції підпункту 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 103, а саме: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі 826/9052/18 було викладено висновки про необхідність зобов`язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 пункту 3 Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 стосовно внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що додатково свідчить про неможливість застосування пункту 4 в редакції постанови № 103.

Отже з 29.01.2020 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 10.10.2022 у справі № 400/6214/21 та від 10.01.2023 у справі № 120/8682/21-а.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування відповідачем у 2020-2023 роках розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні та виплаті всіх видів грошового забезпечення є протиправним.

Щодо твердження відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду в цій частині позовних вимог, апеляційний суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стосовно застосування до спірних правовідносин під час перевірки дотримання позивачем строків звернення до суду, норм п. 20 Порядку № 925/5, колегія суддів зазначає, що пріоритетним є застосування норм Закону, в даному випадку норм спеціального права - Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022, частини 1 і 2 статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).»

Колегія суддів зазначає, що спірний період (з 29 січня 2020 року по 01 березня 2023 року) умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) та після цього.

Період з 30 січня 2020 року до 18 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Проте період з 19 липня 2022 року по 01 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Зазначений висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.

У зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що саме дата вручення позивачу грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні) є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.

Відповідачем надано до суду копію грошового атестату з підписом позивача, який було вручено позивачу 28.03.2023.

Колегія суддів зауважує, що зазначений грошовий атестат було подано відповідачем лише на стадії апеляційного перегляду справи. У матеріалах справи суду першої інстанції цей документ був відсутній, а відтак суд першої інстанції об`єктивно не мав можливості надати йому оцінку під час вирішення спору. Водночас колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, з огляду на предмет спору та з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, міг витребувати у відповідача документи, які підтверджують дату ознайомлення позивача із сумами, нарахованими та виплаченими при звільненні. Невжиття таких процесуальних заходів призвело до неповного встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Разом з тим, подання зазначеного доказу саме на стадії апеляційного розгляду має істотне значення для правильного застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема при визначенні моменту початку перебігу строку звернення до суду. При цьому сам факт долучення відповідачем копії грошового атестата до апеляційної скарги підтверджує наявність у позивача документально зафіксованої дати його отримання – 28.03.2023, що є значимою обставиною для вирішення питання про дотримання строку звернення до суду. З огляду на викладене, колегія суддів бере цей доказ до уваги.

Із цим позовом позивач звернувся до суду 22.12.2025, через понад два роки після вручення грошового атестата, тобто з перевищенням тримісячного строку звернення, передбаченого частиною 2 статті 233 КЗпП України у чинній редакції.

Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом за подібних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що у цій справі до вимог про перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 застосуванню підлягає частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

До вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 01.03.2023 - у редакції норми статті 233 Кодексу законів про працю України після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що у цій справі відбулось шляхом вручення грошового атестата (28.03.2023).

Колегія суддів зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своєму рішенні від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 навів тлумачення поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Так, Верховний Суд зазначив, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

У цій справі Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду також відзначив, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Колегія суддів наголошує, що за правовим висновком Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суд у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, яка є релевантною до справи, що переглядається, зазначено, що саме дата вручення позивачу грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні) є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.

У розглядувані справі позивач отримав грошовий атестат 28.03.2023, а із позовом до суду звернувся лише 22.12.2025, порушивши строк звернення до суду щодо частини позовних вимог за період з 19.07.2022.

Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Колегія суддів зазначає, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2026 запропоновано ОСОБА_1 у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду пояснення щодо причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 01.03.2023, із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням висновків суду щодо застосування положень ст. 233 КЗпП України. Роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк, позовна заява в частині вимог за період з 19.07.2022 по 01.03.2023 підлягає залишенню без розгляду згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначену вище ухвалу отримано позивачем 18.06.2026 об 19.20 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа через підсистему «Електронний суд».

Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, строк для усунення недоліків закінчився 29.06.2026.

Проте, позивачем у строк встановлений судом не надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку та обґрунтованих підстав для його поновлення з посиланням на відповідні докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статті 123 КАС України та залишення без розгляду позову в частині часового періоду з 19.07.2022 по 19.05.2023. В іншій частині задоволених позовних вимог (визнання протиправною бездіяльність Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№100)» щодо неперерахунку та невиплати грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, ОСОБА_1 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 18.07.2022 року та зобов`язання Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, ОСОБА_1 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 14.11.2019 №294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 29.01.2020 року по 31.12.2020 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 15.12.2020 №1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2022 року по 18.07.2022 року) рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії). Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії Європейський суд з прав людини встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог за період з 19.07.2022 по 01.03.2023, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення без розгляду позову в цій частині.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції в частині, ухвалити в скасованій частині нове рішення про залишення позову без розгляду.

В іншій частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)" - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2026 по справі № 520/33207/25 - скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» щодо не перерахунку та невиплати грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, ОСОБА_1 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року та зобов`язання Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, ОСОБА_1 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX"Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 19.07.2022 року по 31.12.2022 року, за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії від визначених окладів за період з 01.01.2023 року по 01.03.2023 року.

Адміністративний позов у вказаній частині залишити без розгляду.

В решті рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач В.В. Катунов

Судді К.В. Мінаєва І.М. Ральченко