Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №337/1898/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

ЄУН 337/1898/26

2-о/337/98/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року Хортицький районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді – Мурашової Н.А.

за участю секретаря – Туяк О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , заінтересована особа – ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Ярошенко О.О., в якій заявниця просить встановити факт її спільного проживання з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент смерті останньої за адресою: АДРЕСА_2 , а також встановити, що свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , видане Бюро реєстрації актів цивільного стану міста Олава республіки Польща на підставі актового запису про смерть №0215011/00/AZ/2025/514732 від 02.01.2025, підтверджує факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяву мотивувала тим, що вона є донькою ОСОБА_3 . Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, з міркувань безпеки вони з матір`ю 03.06.2022 виїхали з України до Польщі. У Польщі вони проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 у будинку, який був наданий їм для безоплатного проживання. ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Олава Нижньосілезького воєводства Республіка Польща її мати померла. Відповідно до відомостей, які вказані в медичній довідці про смерть, ОСОБА_3 померла за місцем проживання – в будинку АДРЕСА_2 . Після смерті її матері відкрилася спадщина у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_3 . Вона як донька є єдиним спадкоємцем першої черги і вважає, що вона прийняла спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки на момент смерті матері проживала з нею за однією адресою, незважаючи на різні місця їх реєстрації. Оскільки в позасудовому порядку підтвердити факт їх спільного проживання неможливо, вона вимушена звернутись до суду з цією заявою. Встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем їй необхідно для подальшого оформлення спадщини.

Ухвалою суду від 30.03.2026 заяву ОСОБА_1 в частині встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час його смерті прийнято до судового розгляду та відкрито у цивільній справі окреме провадження, призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) заявника, заінтересованої особи.

Цією ж ухвалою у відкритті провадження в частині встановлення факту того, що свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , яке видане уповноваженими органами Республіки Польща, підтверджує факт смерті останньої, відмовлено.

В судове засіданні представник заявниці ОСОБА_1 – адвокат Ярошенко О.О. не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, заяву підтримує, просить задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засіданні не прибула, її представник – адвокат Нікітіна Т.Г. подала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримує, просить задовольнити.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність заявниці та заінтересованої особи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч.1,2 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, в т.ч. право власності на майно.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно з ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Відповідно до ст.3 вказаного Закону місце проживання – це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулюються Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою КМУ №265 від 07.02.2022,

Відповідно до ч.4 ст.1 вказаного Закону декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.

Особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування) (ч.1 ст.4 вказаного Закону).

Крім того, відповідно до ч.2,4 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Суд встановив, що заявниця ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Запоріжжі та її батьками в свідоцтві про народження записані ОСОБА_5 (батько), ОСОБА_6 (мати).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після укладання 28.05.1982 шлюбу з ОСОБА_7 змінила прізвище на ОСОБА_8 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Олава Республіка Польща, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , виданим 02.01.2025 Бюро реєстрації актів цивільного стану міста Олава Республіки Польща на підставі актового запису про смерть №0215011/00/AZ/2025/514732.

Згідно з довідкою про смерть, виданою лікарем-педіатром ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце смерті – вдома, Новий Гурник,16.

Згідно з рахунком-фактурою №01/01/2025 від 07.01.2025 ОСОБА_1 , адреса – АДРЕСА_2 , сплатила витрати в розмірі 4190,43 злотих, пов`язані з похованням ОСОБА_11 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_3 , яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 18.08.1998 державним нотаріусом Восьмої запорізької державної нотаріальної контори, реєстровий №1-1595.

Станом на 13.01.2026 спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.

Також встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 24.02.2002 по т.ч.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 з 12.10.2002.

Згідно з інформацією Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виїхали з України 03.06.2022. ОСОБА_1 повернулась до України 06.01.2026.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, взаємозв`язку, з точки зору достатності, достовірності, належності та допустимості, суд вважає заявлені вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В даному випадку суд виходить з того, що в силу положень ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що своєчасно прийняв спадщину.

Отже, застосування положень ч.3 ст.1268 ЦК України можливо за умови підтвердження місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

При цьому, ч.3 ст.1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. Державна реєстрація спадкоємця за однією адресою із спадкодавцем на момент його смерті сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання зі спадкодавцем і навпаки.

Як встановлено судом, заявниця ОСОБА_1 та її матір ОСОБА_3 були зареєстровані в м.Запоріжжі за різними адресами, але після повномасштабного вторгнення рф в Україну та введення воєнного стану разом виїхали до Республіка Польща та спільно проживали в АДРЕСА_2 в орендованому заявницею будинку, мали спільний побут, спільний бюджет, піклувалися та дбали один про одного. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Олава і в медичній довідці про смерть зазначено місце смерті – вдома АДРЕСА_2 . Заявниця здійснила поховання матері, оплатила необхідні ритуальні послуги.

Таким чином, оцінивши фактичні обставини справи та наявні докази, суд вважає встановленим та доведеним факт спільного постійного проживання заявниці ОСОБА_1 з матір`ю ОСОБА_3 на момент смерті останньої – ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Олава Республіка Польща, що підтверджується наданими заявницею письмовими доказами – копією паспортів, копією свідоцтв про народження, шлюб, смерть, копіями правоустановчих документів на спадкове майно, інформаційною довідкою зі спадкового реєстру, рахунком-фактурою, інформацією ДПС України про перетин кордону, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для ухвалення цього рішення.

Доказів, які б спростовували факт, про встановлення якого просить заявниця, суду не надано і судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи, що факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення - від нього залежить реалізація її спадкових права і підтвердити вказаний факт в позасудовому порядку вона не має можливості, спір про право відсутній, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.2,4,5,76-82,89,259,263-265,293,315 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , в м.Олава Республіка Польща.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А. Мурашова

26.06.2026