Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №520/1335/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 р. Справа № 520/1335/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 (суддя: Григоров Д.В., м. Полтава) по справі № 520/1335/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (далі позивач, ТОВ "Краєвид Агро") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган, контролюючий орган, апелянт), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 12680 від 16.01.2026 року про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (ідентифікаційний код 34174009) критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС У Харківській області, утворене як відокремлений підрозділ ДПС України, виключити платника податку - Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (ідентифікаційний код 34174009) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 по справі №520/1335/26 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 12680 від 16.01.2026 року про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (ідентифікаційний код 34174009) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС У Харківській області, утворене як відокремлений підрозділ ДПС України, виключити платника податку - Товариство з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (ідентифікаційний код 34174009) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ:43983495) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (ідентифікаційний код 34174009) сплачений судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні) 40 копійок.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 по справі №52/1335/26 заяву адвоката Оріщенко Наталії Сергіївни про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу – задоволено частково.

Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро" (ЄДРПОУ: 34174009) витрати на професійну правничу (правову) допомогу, що понесена у зв`язку із судовим розглядом цієї справи в сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) 00 коп.

Головне управління ДПС у Харківській області не погодилось з вказаним судовим рішення та подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 у справі № 520/1335/26 прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на професійну правничу допомогу. Така конституційна гарантія охоплює не лише право користуватися правничою допомогою, а й право визначати умови її надання, у тому числі розмір і спосіб оплати, на договірних засадах. Це саме право закріплене й у статті 16 КАС України.

Згідно зі статтею 131-2 Конституції України незалежність адвокатури гарантується. Такий конституційний принцип поширюється не лише на організаційні аспекти діяльності адвокатського самоврядування, а й на фінансову незалежність адвоката як суб`єкта, що надає професійну правничу допомогу.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 грудня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076-VI) визначено, що договір про надання правничої допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VІ представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Частинами першою та третьою статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Конституційний Суд України у пункті 3.2 рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу – це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

Частиною сьомою статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина третя статті 143 КАС України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19).

Зазначене узгоджується з положеннями частини сьомої статті 134 КАС України, згідно з якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу — конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Водночас, відповідно до пунктів 1, 2, 4, 10 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, при розгляді клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зобов`язаний забезпечити дослідження як доводів заявника, так і заперечень протилежної сторони. Процесуальний механізм розподілу судових витрат вимагає від суду комплексної оцінки всіх поданих доказів та аргументів. Заперечення іншої сторони можуть містити доводи щодо: відсутності належних доказів понесення витрат; невідповідності заявлених сум фактично наданим послугам; надмірності витрат з урахуванням категорії та складності справи; невідповідності критеріям розумності. Ігнорування заперечень може призвести до необґрунтованого стягнення коштів та порушення принципу справедливого судочинства.

Верховний Суд у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 826/841/17 також вказав, що відшкодування витрат на правничу допомогу має на меті як компенсацію процесуальних витрат сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, так і превентивну функцію від необґрунтованих звернень суб`єктів владних повноважень до суду, а також спонукання останніх до своєчасного вчинення дій, спрямованих на поновлення порушених прав та охоронюваних законом інтересів осіб у сфері публічно-правових відносин.

У справі, що розглядається, позивач на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надав до суду копії:

- договору №03/2026 про консультування та надання правничої допомоги від 16.01.2026;

- деталізованого звіту (опису) від 24.02.2026 щодо наданих послуг за договором №03/2026 про консультування та надання правничої допомоги від 16.01.2026 по справі № 520/1335/26;

- рахунку на оплату № 17 від 24.02.2026 року;

- акту надання послуг № 16 від 24.02.2026 року.

Судом встановлено, що згідно з договором №03/2026 про консультування та надання правничої допомоги від 16.01.2026 (далі - договір), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Краєвид Агро", в особі директора Обори Зоряни Богданівни (Клієнт) та Адвокатським Бюро "Оріщенко" (далі - Адвокатське Бюро).

Згідно з п.1.1. договору Клієнт доручив, а Адвокатське Бюро прийняло доручення щодо надання Клієнту усіх видів правничої допомоги, передбаченої Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при здійсненні представництва інтересів Клієнта та його захисту в будь-яких державних та недержавних установах, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, підприємствах та організаціях будь-якої форми власності, судах України, що стосуватимуться захисту прав та інтересів Клієнта по справі за позовом КЛІЄНТА до Головного управління ДПС у Харківській області про оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 12680 від 16.01.2026 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов?язання виключити платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а також надання інших юридичних послуг та правничої допомоги, що будуть необхідні Клієнту.

Відповідно до п. 4.1. договору, за надання юридичних послуг за цим Договором, передбачених у п. 3.1. Клієнт зобов`язується виплачувати Адвокатському Бюро гонорар, складатиме 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 копійок) (незалежно від кількості годин витраченого робочого часу Адвокатським Бюро на надання тієї чи іншої послуги в рамках представництва по справі, незалежно від кількості складених заяв по суті та з процесуальних питань, та незалежно від результату розгляду справи).

Остаточна вартість послуг буде визначена у деталізованому звіті щодо наданих послуг за Договором або за окремою домовленістю сторін.

Згідно з п. 4.2. договору, вартість додаткових юридичних послуг за цим Договором погоджується сторонами шляхом укладення додаткової угоди.

Згідно з п. 4.3. договору, оплата юридичних послуг, наданих Адвокатським Бюро, здійснюється на підставі рахунків, протягом трьох календарних днів з моменту направлення Клієнту, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

Як вбачається з деталізованого звіту (опису) від 24.02.2026 щодо наданих послуг за договором №03/2026 про консультування та надання правничої допомоги від 16.01.2026 по справі № 520/1335/26 (далі - звіту) на момент підписання сторони узгодили такі етапи:

- складання, підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 12680 від 16.01.2026 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та зобов`язання виключити платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; правовий аналіз наданих Клієнтом документів та їх систематизація; підбір нормативно-правового регулювання та релевантної судової практики, формування додатків до позовної заяви.

- складання, підготовка та подання відповіді на відзив на позовну заяву (у порядку статті 163 КАС України)

Відповідно до п. 2 звіту, загальна вартість наданих послуг з правничої допомоги, що підлягають оплаті, складає 200000 (двісті тисяч) грн..

Наведені документи відповідають вимогам частини третьої статті 134 КАС України та підтверджують укладення договору про надання правничої допомоги, обсяг наданих послуг і виконаних робіт, та вартість послуг, що сплачена або підлягає сплаті.

Зі змісту статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, наданими до суду доказами підтверджується фактичне понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 200000 грн..

Заперечуючи проти розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 200000 грн., відповідач посилався на неспівмірність заявленого до відшкодування розміру витрат та відсутність доказів, що витрати в сумі 200000 грн. були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Вказані заперечення були враховані судом першої інстанції, у зв`язку з чим суд, оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 5000 грн., з яким погоджується і колегія суддів.

Вказана сума, на переконання суду апеляційної інстанції, є цілком обґрунтованою, реальною та співмірною правовідносинам, які були досліджені у межах цієї справи.

При цьому, колегія суддів враховує, що Головним управлінням ДПС у Харківській області, заперечуючи проти такого розміру відшкодування, в апеляційній скарзі неспівмірність вказаної суми витрат не довело та не обґрунтувало, обмежившись лише посиланням на те, що розмір витрат у сумі 5000 грн. не підтверджений належними аргументами, які б доводили необхідність та неминучість понесення правничих витрат.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.03.2026 по справі № 520/1335/26 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. Жигилій

Судді Я.М. Макаренко Т.С. Перцова