Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №200/7251/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року справа №200/7251/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенко І.В., Пивовар І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 200/7251/25 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якій просив суд: визнати протиправним та скасування рішення №103650016663 від 08.08.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області яке полягає у відмові зарахування стажу за період роботи з 10.01.1989 по 21.11.1997, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 15.01.1986 року, ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати період роботи з 10.01.1989 по 21.11.1997, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 15.01.1986 року та призначити з 01.08.2025 року, пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову вказує, що 01 серпня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 серпня 2025 року № 103650016663 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки загальний трудовий стаж складає 30 років 06 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 10.01.1989р. по 21.11.1997р. оскільки в підставах внесення запису у трудовій книжці про прийняття наявне виправлення в даті наказу.

Вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 серпня 2025 року № 103650016663 про відмову у призначені йому пенсії за віком неправомірними та просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 200/7251/25 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №103650016663 від 08.08.2025 року, яке полягає у відмові зарахування ОСОБА_1 стажу за період роботи з 10.01.1989 по 21.11.1997, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 15.01.1986 року. У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач – ОСОБА_1 01 серпня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08 серпня 2025 року № 103650016663 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки загальний трудовий стаж складає 30 років 06 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 10.01.1989р. по 21.11.1997р. оскільки в підставах внесення запису у трудовій книжці про прийняття наявне виправлення в даті наказу.

Заява опрацьовувалася за принципом екстериторіальності відповідно до Порядку приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону № 1058:

- починаючи – з 1 січня 2025 року після досягнення віку 60 років становить - 32 роки;

- починаючи з 1 січня 2018 року після досягнення 63 років з 1 січня 2028 року становить – 25 – 35 років;

- починаючи з 1 січня 2019 року після досягнення 65 років з 1 січня 2028 року – 15 років.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058 страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За результатами розгляду наданих документів та індивідуальними відомостей:

Вік позивача — 60років.

Страховий стаж становить – 30 років 06 місяців 28 днів.

До страхового стажу згідно записам 3-4 трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 15.01.1986 не враховано період роботи в Броварському АТП № 23262 з 10.01.1989 по 21.11.1997, оскільки в трудовій книжці в підставах внесення запису про прийняття наявне виправлення в даті наказу на прийняття.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 103650016663 від 29.09.2025р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 05.07.2025р. по 07.07.2025р. та з 08.07.2025р. – довічно відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом першої інстанції зазначено наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Ч. 2 статті 24 передбачає, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком

1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Стаття 62 Закону України № 1058 визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08 1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637)

Пункт 1. Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

Пункт 3. За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України, Міністерство юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 затверджено “Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників” (далі Інструкція № 58).

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Зміст спірного у справі рішення свідчить, що ГУ ПФУ у Донецькій області до страхового стажу позивача не зараховано періоди його роботи з 10.01.1989р. по 21.11.1997р. оскільки в підставах внесення запису у трудовій книжці про прийняття наявне виправлення в даті наказу.

Частиною 5 ст. 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховним Судом у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а та від 04.07.2023 у справі № 580/4012/19 вказано, що певні недоліки у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Враховуючи викладене, висновки Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про незарахування до страхового стажу періодів з 10.01.1989р. по 21.11.1997р., згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 15.01.1986 року є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Водночас, як вже зазначалось вище, судом установлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 103650016663 від 29.09.2025р. ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 05.07.2025р. по 07.07.2025р. та з 08.07.2025р. – довічно відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Дані обставини підтверджені документально шляхом надання суду зазначеного рішення про призначення пенсії.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині – зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати період роботи з 10.01.1989 по 21.11.1997, згідно з трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 від 15.01.1986 року та призначити з 01.08.2025 року, пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 200/7251/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 200/7251/25 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 02 липня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді І.В. Геращенко

І.В. Пивовар