Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №620/5781/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: охорони здоров’я, з них

Дата: 02 липня 2026 р.

Справа: №620/5781/26

Суддя: Марія ДУБІНА

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року Чернігів Справа № 620/5781/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

20.05.2026 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом (зареєстрований у суді 21.05.2026), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі – ЦВЛК) щодо оформлення рішення ЦВЛК від 24.04.2026 протоколом засідання ЦВЛК ЗСУ № 2026-0424-1234-0124-0 замість винесення постанови про встановлення причинного зв`язку захворювань старшого лейтенанта у відставці ОСОБА_1 ;

зобов`язати ЦВЛК повторно розглянути питання щодо встановлення причинного зв`язку захворювань старшого лейтенанта у відставці ОСОБА_1 та прийняти вмотивовану постанову відповідно до пункту 2.1. пункту 2.2. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони від 14.08.2008 № 402 (далі – Положення № 402), з викладенням всіх обставин та аргументів.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує на бездіяльність ЦВЛК щодо оформлення рішення ЦВЛК від 24.04.2026 протоколом засідання ЦВЛК ЗСУ № 2026-0424-1234-0124-0 замість винесення постанови про встановлення причинного зв`язку захворювань старшого лейтенанта у відставці ОСОБА_1 , оскільки аналіз приписів Положення № 402 вказує на те, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, протоколом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів. Також позивач зазначає, що аналіз пункту 21.5 Положення № 402 дає підстави для висновку, що при встановленні причинного зв`язку "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" мають враховуватись такі обов`язкові обставини:

- захворювання виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України;

- захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

Тобто, захворювання виникло під час війни або воно було раніше, але під час війни розвинулось і призвело до смерті. Водночас, при встановленні причинного зв`язку "Захворювання ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" (визначено у спірному рішенні) мають враховуватись такі обов`язкові обставини:

- захворювання виникло в період служби у військових частинах та установах;

- захворювання виникло до військової служби, а у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності до військової служби. Тобто, захворювання виникло під час проходження військової служби або воно було раніше, але під час війни розвинулось. Відмінними між пунктом "д" та "є" є часовий період та при яких обставинах виникли захворювання. Водночас, в обох випадках захворювання було до початку служби або захворювання з`явилось під час служби. Вирішальним фактом є встановлення обставин де ж саме і коли відбулось загострення хвороби. Невірно враховані відповідачем терміни та тривалість безпосередньої участі в бойових діях призвело до того, що постанову ВЛК про причинний зв`язок зазначеного захворювання за довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2023 № 2388 було відповідачем відмінено. Що в свою чергу дало підстави для прийняття хибного висновку про відсутність причинного зв`язку захворювань відповідно до підпункту «д» пункту 21.5 глави розділу 2 Положення № 402 у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини»; крім того, відповідач не взяв до уваги виписку із журналу бойового медика 2 взводу, 3 стрілкової роти, 165 стрілкового батальйону, військової частин НОМЕР_2 , в якому зазначено, що у вересні та жовтні 2022 року я звертався за медичною допомогою зі скаргами підвищеного тиску та з`явилась біль з правої сторони у спіни та оніміння правої ноги до коліна. Тому висновок ЦВЛК про те, що прийняти постанову про причинний зв`язок захворювань відповідно до підпункту «д» пункту 21.5. глави 21 Розділу 2 Положення у формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» , на підставі наданих документів, не встановлено, не ґрунтується на об`єктивних та фактичних обставинах і суперечить доказам, у справі та є не вмотивованим.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 25.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на вказану позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

У період проходження військової служби позивач проходив медичний огляд у госпітальній/гарнізонній Військово-лікарської комісії (далі – ВЛК) військової частини НОМЕР_3 .

За результатами медичного огляду позивача було складено Довідки ВЛК:

від 01.07.2022 №747, відповідно до якої наявні захворювання: «гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ступінь, ризик помірний. ІХС. Атеросклеротичний кардіосклероз. СН0ст. Наслідки ЗЧМТ: (струсу головного мозку 1997) у вигляді посттравматичного церебрального арахноїдиту, цефалгічний синдром. Цукровий діабет ІІ тип, субкомпенсований. Початкова катаракта обох очей. П`яткова шпора правої стопи, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби»;

від 04.04.2023 №2388, відповідно до якої наявні захворювання: «Цукровий діабет ІІ ст., середнього ступеню важкості, декомпенсований стан. Діабетична полінейропатія вегетосенсорна форма, помірно виражена. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 3, ризик високий. Дифузний кардіосклероз СН І ст., ФК ІІ. Хронічна двобічна сенсоневральна приглуховатість при сприйнятті шепітної мови на відстані 3,5 м на ліве вухо, 5 м на праве вухо. Міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, ретролістез L2, хребця І ст., з протрузією L5-S1, стеноз міжхребцевого отвора L4-L5 зліва, з помірним порушенням функції. Хронічна вертеброгенна люмбалгія, ремісія. Сечокам`яна хвороба. Гіперплазія передміхурової залози ІІ ст.. з помірним порушенням функції. Діабетична мікроангіопатія ІІ ст. нижніх кінцівок. Дисгідроз ступнів, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Наслідки ЗЧМТ (1997 рік) струсу головного мозку, у вигляді посттравматичного церебрального арахноїдиту, цефалгічного синдрому помірно вираженого. Ні, не пов`язані з проходженням військової служби».

У зв`язку з проходженням ВЛК фахівцями відповідного профілю було виявлено у позивача ряд захворювань, які, на думку останнього не увійшли до довідки ВЛК від 04.04.2023 №2388, позивачем 30.07.2024 до ЦВЛК було подано скаргу, у якій ОСОБА_1 просив виправити помилки в довідці.

За результатами розгляду вказаної заяви ЦВЛК ЗСУ листом від 23.08.2024 №598/9/18980 повідомила позивача, що при встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізичного обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача від 18.04.2023 та скарги від 30.07.2024 про приведення змісту постанови ВЛК військової часини НОМЕР_3 , оформленої довідкою ВЛК від 04.04.2023 №2388 була предметом судової ревізії у справі № 620/14215/24.

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 17.01.2025 у справі № 620/14215/25 відмовив у задоволенні позовних вимог.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 25.09.2025 у справі № 620/14215/25, ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив:

визнав протиправною бездіяльність ЦВЛК щодо розгляду заяви від 18.04.2023 та скарги від 30.07.2024 про приведення змісту постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 , оформленої довідкою ВЛК від 04.04.2023 №2388, до вимог чинного законодавства;

зобов`язати ЦВЛК повторно розглянути заяву від 18.04.2023 та скаргу від 30.07.2024 про приведення змісту постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 , оформленої довідкою ВЛК від 04.04.2023 №2388, відповідно до вимог Положення №402, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

24.04.2026, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 620/14215/24 Центральна ВЛК ЗСУ повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 та скаргу від 30.07.2024 про приведення змісту постанови Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 , оформленої довідкою ВЛК від 04.04.2023 №2388 у формулюванні «Обмежено придатний до військової служби. Протипоказана служба у високомобідьних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах. Придатний до служби в частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах» та вирішила, що підстав для скасування постанови про ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1 не вбачається. Постанову ВЛК про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2023 № 2388 - ЗАЛИШИТИ БЕЗ ЗМІН. Відповідно до вимог підпункту “є” пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення, захворювання особи, звільненої з військової служби, ОСОБА_1 , 1962 року народження; «Цукровий діабет II тип, середнього ступеню важкості. Діабетична полінейропотія, вегетосенсорна форма, помірно виражена. Діабетична мікроангіопатія І ст. нижніх кінцівок» - «Захворювання, Так, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ» Постанову ВЛК про причинний зв`язок зазначеного захворювання за довідкою госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2022 № 747 - ВІДМІНИТИ. Відповідно до вимог підпункту “ж” пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення, захворювання: «Гіпертонічна II стадія (гіпертрофія лівого шлуночка), ступінь 3, ризик високий, Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. СН І ст ФК ІІ за NYHA. Міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, ретролістез L2 хребця І ст., з протрузією L5-SI, стеноз міжхребцевого отвору L4-L5 зліва, з помірним порушенням функції. Дифузно- вузловий зоб з вузлами в обох долях щитоподібної залози. Еутиреоз. Лівобічний гонартроз ІІ ст. ПФС 0 ст. – «ЗАХВОРЮВАННЯ, НІ, НЕ ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ». Постанову ВЛК про причинний зв`язок гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та остеохондрозу за довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2023 № 2388 - ВІДМІНИТИ. Причинний зв`язок інших захворювань - ЗАЛИШИТИ БЕЗ ЗМІН. Підстав для Задоволення вимог особи звільненої з військової служби, ОСОБА_1 згідно із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 620/14215/24 щодо перегляду постанови про причинний зв`язок діагностований у нього захворювань за довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 04.04.2023 № 2388, її відміни або скасування та прийняття іншої постанови про причинний зв`язок захворювань відповідно до підпункту «д» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини», на, підставі наданих документів, не встановлено. Постанову/-и, оформлену/-і документом.

Судом також встановлено, що згідно із довідкою від 01.05.2023 № 786, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 дійсно брав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) по обороні державного суверенітету та територіальної цілісності з 24.02.2022 по 31.03.2022, з 01.07.2022 по 05.07.2022, з 16.07.2022 по 21.11 2022, з 02.12.2022 по 20.12.2022.

Згідно із довідкою військової частини від 10.02.2023 № 483 про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України позивач дійсно в період з 24.02.2022 по 31.03.2022, з 01.07.2022 по 05.07.2022, з 16.07.2022 по 21.11 2022, з 02.12.2022 по 20.12.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Чернігові та у нп Мамекине, Смяч, Лисконоги, Кам`янська Слобода Новгород-Сіверської міської територіальної громади Чернігівської області.

ОСОБА_1 , вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення рішення ЦВЛК від 24.04.2026 протоколом засідання ЦВЛК ЗСУ № 2026-0424-1234-0124-0 замість винесення постанови про встановлення причинного зв`язку захворювань старшого лейтенанта у відставці ОСОБА_1 , звернувся до суду з цим позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон № 2232-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Визначення військової служби міститься у частині першій статті 2 Закону № 2232-ХІІ та означає, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

На підставі частини другої цієї статті проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.

Тобто, військова служба передбачає професійну діяльність саме придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України.

Частиною першою статті 3 Закону № 2232-XII визначено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє дотепер.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 70 Закону України від 19.11.1992 № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 затверджено Положення за №402, яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза - це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I - II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Пунктом 1.3 глави 1 розділу І Положення № 402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 глави 1 розділу I Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону.

Згідно із підпункту 2.5.1 пункту 2.5 глави 1 розділу I Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК.

ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України (підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 1 розділу I Положення № 402).

Положеннями підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 1 розділу I Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (абзац п`ятнадцятий підпункту 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402).

Згідно із підпунктом 2.5.1 пункту 2.6 глави 1 розділу I Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, госпітальні ВЛК.

Згідно підпункту 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

У силу пункту 21.1 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2 глави 21 розділу ІІ Положення № 402).

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

Згідно із пунктом 21.4 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених ТЦК та СП, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).

Так, згідно пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402 (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях:

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

Зазначене у підпункті «д» постанови приймаються також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, якщо вони етіопатогенетично дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання у період участі в бойових діях або в період перебування в місцях несвободи, у разі встановлення факту позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями у зв`язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України внаслідок збройної агресії проти України.

є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

ж) «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.

У позовній заяві позивач вказує, що предметом спору у цій справі, є правомірність оформлення протоколу засідання ЦВЛК замість постанови.

Сам підпункт 2.1, на який посилається позивач, визначає, що штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Тобто, нормами Положення № 402 передбачено оформлення постанов через протокол засідання штатної ВЛК. Оскільки ЦВЛК є найвищим органом штатних ВЛК, фіксація рішень у протоколі жодним чином не суперечить Положенню № 402.

Тож, позивач плутає поняття «рішення/постанова» (як сутнісна дія ЦВЛК в реалізації функції контролю з перегляду постанови ВЛК нижчого рівня за зверненням позивача) та «документ» (як матеріальний носій у формі протоколу). ЦВЛК дійсно приймає постанову про причинний зв`язок, але закон вимагає втілювати її у матеріальну форму протоколу. ЦВЛК дійсно приймає постанову про причинний зв`язок, але закон вимагає втілювати її у матеріальну форму протоколу.

Щодо суті, наведеного позивачем обґрунтування свої позовних вимог щодо встановлення причинного зв`язку захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) у частині формулювання захворювання позивача, що захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби замість – «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», який, на думку позивача наявний в його випадку, суд зазначає таке.

Згідно із постановою ВЛК військової частини НОМЕР_1 , оформленою довідкою від 04.04.2023 №2388, відповідно до якої наявні захворювання: «Цукровий діабет ІІ ст., середнього ступеню важкості, декомпенсований стан. Діабетична полінейропатія вегетосенсорна форма, помірно виражена. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 3, ризик високий. Дифузний кардіосклероз СН І ст., ФК ІІ. Хронічна двобічна сенсоневральна приглуховатість при сприйнятті шепітної мови на відстані 3,5 м на ліве вухо, 5 м на праве вухо. Міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, ретролістез L2, хребця І ст., з протрузією L5-S1, стеноз міжхребцевого отвора L4-L5 зліва, з помірним порушенням функції. Хронічна вертеброгенна люмбалгія, ремісія. Сечокам`яна хвороба. Гіперплазія передміхурової залози ІІ ст.. з помірним порушенням функції. Діабетична мікроангіопатія ІІ ст. нижніх кінцівок. Дисгідроз ступнів, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. Наслідки ЗЧМТ (1997 рік) струсу головного мозку, у вигляді посттравматичного церебрального арахноїдиту, цефалгічного синдрому помірно вираженого. Ні, не пов`язані з проходженням військової служби».

24.04.2026, на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 620/14215/24 Центральна ВЛК ЗСУ повторно розглянула заяву ОСОБА_1 від 18.04.2023 та скаргу від 30.07.2024 про приведення змісту постанови Військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_3 , оформленої довідкою ВЛК від 04.04.2023 №2388 у формулюванні «Обмежено придатний до військової служби. Протипоказана служба у високомобідьних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах. Придатний до служби в частинах (підрозділах) забезпечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах» та вирішила, що підстав для скасування постанови про ступінь придатності до військової служби ОСОБА_1 не вбачається. Постанову ВЛК про ступінь придатності до військової служби згідно довідки ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2023 № 2388 - ЗАЛИШИТИ БЕЗ ЗМІН. Відповідно до вимог підпункту “є” пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення, захворювання особи, звільненої з військової служби, ОСОБА_1 , 1962 року народження; «Цукровий діабет II тип, середнього ступеню важкості. Діабетична полінейропотія, вегетосенсорна форма, помірно виражена. Діабетична мікроангіопатія І ст. нижніх кінцівок» - «Захворювання, Так, ПОВ`ЯЗАНЕ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ» Постанову ВЛК про причинний зв`язок зазначеного захворювання за довідкою госпітальної ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 01.07.2022 № 747 - ВІДМІНИТИ. Відповідно до вимог підпункту “ж” пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення, захворювання: «Гіпертонічна II стадія (гіпертрофія лівого шлуночка), ступінь 3, ризик високий, Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз. СН І ст ФК ІІ за NYHA. Міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта, ретролістез L2 хребця І ст., з протрузією L5-SI, стеноз міжхребцевого отвору L4-L5 зліва, з помірним порушенням функції. Дифузно- вузловий зоб з вузлами в обох долях щитоподібної залози. Еутиреоз. Лівобічний гонартроз ІІ ст. ПФС 0 ст. – «ЗАХВОРЮВАННЯ, НІ, НЕ ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ». Постанову ВЛК про причинний зв`язок гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та остеохондрозу за довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 від 04.04.2023 № 2388 - ВІДМІНИТИ. Причинний зв`язок інших захворювань - ЗАЛИШИТИ БЕЗ ЗМІН. Підстав для задоволення вимог особи звільненої з військової служби, ОСОБА_1 згідно із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2025 у справі № 620/14215/24 щодо перегляду постанови про причинний зв`язок діагностований у нього захворювань за довідкою гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_4 від 04.04.2023 № 2388, її відміни або скасування та прийняття іншої постанови про причинний зв`язок захворювань відповідно до підпункту «д» пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини», на, підставі наданих документів, не встановлено.

При цьому, у розділі VIII вказаного рішення ЦВЛК наведені детальні висновки лікаря експерта щодо обставин виникнення, перебігу, прогресування хвороб позивача, які лягли в основу прийняття такого рішення.

Позивачем до матеріалів справи було додано копії довідок про його безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, які на його думку підтверджують час отриманих ним хвороб, консультаційний висновок ортопеда травматолога від 20.05.2026, виписку з журналу бойового медика, з якого видно, що у позивача був підвищений тиск двічі.

У цьому контексті варто звернути увагу на постанову від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 у якій Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, надавати оцінки діагнозу позивача, у тому числі періоду виникнення захворювань, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, від 26.02.2025 у справі № 240/13173/22 .

Суд наголошує, що за відсутності порушення процедури прийняття таких висновків, суд не може оцінити неправомірність таких рішень.

Разом з тим, сама процедура прийняття ЦВЛК чи ВЛК постанов про причинний зв`язок захворювань не оскаржується.

При цьому, вимог щодо необхідних документів для встановлення причинного зв`язку захворювання військовослужбовця, на відмінну від встановлення причинного зв`язку травм, каліцтва, поранень законодавством не встановлено. Тобто таке встановлення відбувається виключно за медичними даними з урахуванням часу виникнення захворювання.

Виявлення захворювання та постановлення діагнозу не може ототожнюватися з періодом виникнення такого захворювання. Відтак, виявлення захворювання під час служби автоматично не означає, що таке захворювання виникло під час захисту Батьківщини. З огляду на вищенаведене, суд позбавлений можливості оцінити причинно-наслідковий зв`язок такого захворювання.

Згідно з частиною п`ятою статті 55 Конституції України кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Гарантоване статтею 55 Конституції України право на захист можливе лише у разі його порушення, тому логічною вимогою при захисті такого права є обґрунтування такого порушення. Отже, порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право конкретизоване у законах України.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються індивідуально-виражені права позивача.

Водночас право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені рішенням, дією або бездіяльністю відповідача у публічно-правових відносинах.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд зазначає, що протиправною бездіяльністю є зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

За встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким урегульовані спірні правовідносини, суд не встановив бездіяльності з боку відповідача у зв`язку із чим, суд приходить до висновку про те, що оспорювана у цій справі бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо оформлення рішення Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 24.04.2026 протоколом засідання ЦВЛК ЗСУ № 2026-0424-1234-0124-0 замість винесення постанови про встановлення причинного зв`язку захворювань старшого лейтенанта у відставці ОСОБА_1 , відповідає критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, тому вона не може бути визнана протиправним та скасованим судом.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні цього позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, підстави для стягнення на користь позивача судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Марія ДУБІНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua