Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №522/23464/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Cправа № 522/23464/25-Е

Провадження № 2/522/4014/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Чорнухи Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 279451-КС-002 про надання кредиту від 25.09.2021, що становить 36596,02 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 17501,98 гривень, суми прострочених платежів по процентах 19094,04 гривень, суми заборгованості по штрафам 0,00 гривень, суми прострочених платежів за комісією 0,00 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що 25.09.2021 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» укладений договір № 279451-КС-002, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 договору кредиту, позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 18000,00 гривень, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит. Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав та надав позичальнику грошові кошти в розмірі 18000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 . Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково сплатив кошти у розмірі 9904,32 гривень, у зв`язку з чим у боржника станом на 09.10.2025 утворилась заборгованість за договором № 279451-КС-002 про надання кредиту, у розмірі 36596,02 гривень, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 17501,98 гривень, суми прострочених платежів по процентах 19094,04 гривень, суми заборгованості по штрафам 0,00 гривень, суми прострочених платежів за комісією 0,00 гривень.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали позовної заяви передані для розгляду судді Чорнусі Ю.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.11.2025 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначенням судового засідання на 22.01.2026.

У судове засідання 22.01.2026 сторони не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, клопотання та заяви не подавали. Судове засідання відкладено до 17.03.2026 у зв`язку з неявкою сторін.

17.03.2026 судове засідання відкладено на 21.05.2026 у зв`язку з відсутністю енергопостачання в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси. розгляд справи відкладено на 21.05.2026.

У судове засідання 21.05.2026 сторони не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом належним чином, відповідач про причини неявки до суду не повідомила, клопотання та заяви не подавала. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи здійснювати без участі позивача та зазначив про відсутність заперечень щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 (провадження № 61-22682св19) зазначив про те, що у разі, коли наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Оскільки судом вжито всіх заходів для забезпечення належного сповіщення відповідача про судовий розгляд, однак відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, не подав відзив, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про необхідність розглядати справу по суті за відсутності відповідача, повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, за правилами заочного розгляду справи та на підставі наявних у справі доказів, згідно з вимогами ч. 4 ст. 223 ЦПК України та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судові засідання сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

На підставі ч. 1 ст. 244 ЦПК України суд 21.05.2026 перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 01.06.2026. З урахуванням періоду тимчасової втрати працездатності суддею, заочне рішення суду складене 09.06.2026.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, надавши оцінку доказам, наявним у справі, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Стаття 1055 ЦК України встановлює вимоги до форми кредитного договору, зокрема кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з п. п. 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закону України № 675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно з ч. ч. 3, 12 ст. 11 Закону України № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України № 675-VIII).

Суд встановив, що 25.09.2021 ОСОБА_1 (далі - позичальник) прийняла (акцептував) пропозицію (оферту) Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» укласти договір № 279451-КС-002 про надання кредиту, невід`ємною частиною якої є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (графік платежів). Таким чином, 25.09.2021 між кредитодавцем та позичальником укладений договір № 279451-КС-002 про надання кредиту, предметом якого є надання позичальнику грошових коштів у розмірі 18000,00 гривень.

Сторони погодили такі умови кредитування: сума кредиту – 18000,00 гривень, строк кредитування – 24 тижня, дата повернення кредиту 12.03.2022, процента ставка (фіксована): в день становить: 0,86586301 процентів, орієнтовна реальна річна процентна ставка становить: 3599,19 процентів, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту : 39 600,00 грн., комісія за надання кредиту (далі- Комісія): 2 700,00 грн.,

Мета кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей Кредит є споживчим кредитом.

Договір підписаний відповідачем 25.09.2021одноразового ідентифікатором G-1959.

У матеріалах справи наявна довідка від 25.09.2021 сервісу онлайн платежів «ТАС PAY» про перерахування на картку НОМЕР_2 коштів у сумі 18000,00 гривень.

На виконання вимог ухвали суду від 20.11.2025 на адресу суду надійшла витребувана судом інформація від Акціонерного товариства «Сенс Банк» вих. № 6509БТ-32.3/2026 від 23.04.2026 щодо інформації чи була відкрита на ім`я відповідача банківська картка НОМЕР_1 , та підтвердження, що 25.09.2021 на картковий рахунок відповідача була зарахована сума коштів у розмірі 18000,00 гривень.

Отже, наявні у справі докази у сукупності свідчать про перерахування первісним кредитором відповідачу грошових коштів у сумі 18000,00 гривень на виконання умов договору про надання кредиту.

Згідно з долученим до матеріалів справи розрахунку заборгованості розмір заборгованості відповіжача становить 36596,02 гривень, з яких 17501,98 гривень - заборгованість за кредитом, 19097,04 гривень - заборгованість за відсотками.

Відповідач не скористався правом подати відзив на позовну заяву, надати докази на спростування тверджень, наведених у позовній заяві, подати контррозрахунок заборгованості.

Досліджені під час розгляду справи докази є належними та допустимими, у своїй сукупності достатніми для висновку про задоволення позовної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До матеріалів справи додана копія платіжної інструкції № 15614 від 14.10.2025 про сплату позивачем судового збору у розмірі 2422,40 гривень. Факт зарахування сплаченої суми грошових коштів до спеціального фонду державного бюджету України встановлений судом та підтверджений відповідною випискою.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 76-83, 89, 133, 141, 244, 258-259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 625, 626, 628, 629, 1048, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, 01133, Україна, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 26 офіс 411) суму заборгованості за договором № 279451-КС-002 про надання кредиту від 25.09.2021 у розмірі 36596,02 гривень (тридцять шість тисяч п`ятсот дев`яносто шість гривень 02 коп.), а саме: 17501,98 гривень (сімнадцять тисяч п`ятсот одна гривня 98 коп.) – заборгованість по тілу кредиту; 19094,04 гривень (дев`ятнадцять тисяч дев`яносто чотири гривні 04 коп.) – заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ 41084239, 01133, Україна, місто Київ, Б. Лесі Українки, будинок 26 офіс 411) витрати з оплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення суду складений 15.06.2026.

Суддя Юлія ЧОРНУХА

09 червня 2026 року