Вирок від 02 липня 2026 р. у справі №953/8940/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/8940/26

н/п 1-кп/953/831/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2026 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт, направлений з Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, по кримінальному провадженню № 12026226130000159 від 20.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Тростянець Сумської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, військовослужбовця, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Молодший лейтенант ОСОБА_3 проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період та відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №201 від 13.07.2023. ОСОБА_3 призначений на посаду командира стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Проходячи військову службу, ОСОБА_3 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Проте, у порушення вищезазначених вимог законодавства ОСОБА_3 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив хуліганські дії, та умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалося особливою зухвалістю.

19.05.2026, приблизно о 21.00, ОСОБА_3 , перебуваючи у дворі будинку за адресою: АДРЕСА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи, що він перебуває у громадському місці, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки, діючи безпідставно, з хуліганських спонукань, почав наносити удари по автомобілю марки Audi Q5. д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить потерпілому ОСОБА_4 , та спричинив пошкодження, що виразилися у наявності вм`ятин на задньому лівому крилі, передньому лівому крилі та лівій частині капота, пошкодження лакофарбового покриття задніх лівих дверей і капота в місцях утворення вм`ятин, деформації заднього лівого крила в місці його з`єднання із заднім бампером, пошкодження кришки багажного відділення з правого боку у верхній частині, внаслідок чого вона частково відходить від верхнього кріплення, а також пошкодження правої бокової частини кузова над дверима.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_4 , спричинено матеріальну шкоду в розмірі 91501,42 грн.

Окрім цього, 19.05.2026, приблизно після 21 год. 00 хв., під час словесного конфлікту між потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , останній, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, наніс потерпілому правою рукою не менше чотирьох-п`яти ударів у ділянку лівого передпліччя, зап`ястя лівого плеча, а також ще один удар у ділянку правого передпліччя у верхній третині. Крім того, ОСОБА_3 наніс потерпілому один удар правою ногою в ділянку зовнішньої поверхні лівого стегна у верхню третину та один удар лівою ногою в ділянку тильної поверхні правої стопи.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 були спричинені наступні тілесні ушкодження: синці на згинальній поверхні правого передпліччя у верхній третині, на передній поверхні грудної клітки у ділянці проекції 3-го правого ребра по середньоключичній лінії, на передній та внутрішній поверхні лівого плеча у середніх третинах, на задній поверхні лівого плеча у нижній третині, на розгинальній поверхні лівого передпліччя у верхній та нижній третині, на тильній поверхні правої стопи у ділянці проекції 3-5 плеснових кісток, на зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

В матеріали міститься клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені обставини та надав згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви ОСОБА_3 про визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, в присутності захисника – адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви потерпілого ОСОБА_4 , він згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.

З огляду на позицію обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника – адвоката ОСОБА_6 , потерпілого ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Тростянець Сумської області, громадянин України, має вищу освіту, неодружений, на утриманні малолітніх осіб або осіб похилого віку не має, не є інвалідом, військовослужбовець, на обліку лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має зареєстроване місце проживання, є осудною особою,раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та обставину, що обтяжує покарання

Санкція ч. 1 ст. 296 КК України передбачає покарання у виді штрафу або пробаційного нагляду, або обмеження волі.

Враховуючи викладене, дані про особу обвинуваченого, як встановлено вище, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_7 , покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 296 КК України, у вигляді штрафу, в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Інші види покарань, визначені санкцією ч. 1 ст. 296 КК України, у виді пробаційного нагляду, обмеження волі, суд не розглядає, оскільки останній наразі перебуває в лавах ЗСУ.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертизи по кримінальному провадженню, суд вирішує на підставі ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч, 00) грн.

Речовий доказ: компакт диск DVD-R - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 7405 від 23.06.2026 у розмірі 9 160,20 грн.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1