Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №580/13929/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року справа № 580/13929/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

- визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та скасувати Акт перевірки сімейного стану ТЦК від 27.11.2025;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дії спрямовані на новий розгляд акту індивідуальної дії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем при здійсненні перевірки сімейного стану позивача не було належним чином здійснено вказану перевірку, оскільки, приймаючи рішення про «не підтвердження необхідності у здійсненні постійного догляду» обмежився формальним посиланням на наявність у матері Позивача іншого члена сім`ї,без перевірки реальної можливості вказаного члена сім`ї виконувати обов`язок з догляду за ОСОБА_2 .

На думку позивача відповідачем допущено протиправну бездіяльність при проведені перевірки сімейного стану позивача, а рішення прийняте без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення питання про звільнення з військової служби позивача, та без належного його обґрунтування, у зв`язку з чим не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості рішень суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач, подав відзив на позов, де зазначив, що начальником

ІНФОРМАЦІЯ_1 не було ризначено комісію для проведення перевірки сімейного стану військовослужбовця, а акт перевірки сімейного стану військовослужбовця відповідним ІНФОРМАЦІЯ_3 не складався. Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважає, що в цій адміністративній справі являється не належним відповідачем.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Суд встановив, що позивач є сином ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Мати позивача за висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК №153 від

13.10.2025) Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медикосанітарної допомоги» м. Черкаси, ОСОБА_2 повністю нездатна до самообслуговування та потребує постійного стороннього догляду вдома.

07.11.2025 ОСОБА_3 звернулась із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про створення комісії для перевірки сімейного стану родичів військовослужбовця та складання Акту обстеження сімейного стану.

27.11.2025 за результатом здійснення перевірки Комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 з перевірки сімейного стану військовослужбовця прийнято наступне рішення: «В ході перевірки виявлено наявність інших членів сім`ї матері військовослужбовця- ОСОБА_2 крім самого військовослужбовця ОСОБА_1 першого ступеня споріднення: ОСОБА_4 ,Є ІНФОРМАЦІЯ_6 є дочкою ОСОБА_2 та сестрою по відношенню до ОСОБА_1 .

У зв`язку із наявністю іншого члена сім`ї першого ступеня споріднення і відсутності інформації, що зазначена особа сама потребує постійного догляду за висновком медико- соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи необхідність здійснення постійного догляду не підтверджено»

Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі мобілізація). Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

У свою чергу, статтею 26 Закону №2232-ХІІ передбачений виключний перелік підстав для звільнення з військової служби, з урахуванням виду проходження служби.

Відповідно до пункту 14.30 Розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454, під час дії особливого періоду, періоду проведення мобілізації та дії воєнного стану, за наявності підстав для звільнення з військової служби через сімейні обставини або інших поважних причин, визначених абзацами дванадцятим, чотирнадцятим, п`ятнадцятим пункту 2 та абзацами тринадцятим, чотирнадцятим пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», військовослужбовець особисто, за підпорядкованістю, подає на ім`я командира (начальника) військової частини або керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування особи, за якою здійснює або здійснюватиме постійний догляд, рапорт (заяву) за формою, визначеною у додатку 22 до цієї Інструкції. До рапорту (заяви) додаються документи, що підтверджують право на звільнення (зазначені в підпунктах 22, 25-28 пункту 5 додатку 19 до цієї Інструкції), або копії таких документів, засвідчених в установленому порядку.

Під час своєї роботи комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця:

- вивчає отримані заяву (запит) та підтвердні документи;

- відвідує задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд;

- перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за особою, зазначеною у заяві або запиті, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за такою особою;

- використовує відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну;

- за потреби, готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання необхідної інформації або використовує інформацію з публічних електронних ресурсів.

Комісія зобов`язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.

У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісії не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви або запиту, комісія приймає рішення на підставі поданих заявником документів та отриманих відомостей з реєстрів, баз даних та публічних електронних ресурсів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в акті перевірки сімейного стану.

За результатами перевірки комісія складає акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до цієї Інструкції, який не пізніше п`яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також військовослужбовцю.

Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складається у трьох примірниках, один з яких зберігається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Положенням «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, визначається порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов`язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов`язку в запасі (далі - Положення № 1153).

Згідно із абз. 1 п. 233 Положення №1153 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби.

Позивач реалізовує намір скористатись наданим йому правом на звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Як зазначалось вище, для отримання вказаного «Акту перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд».

Мати позивача - ОСОБА_3 звернулась із заявою від 07.11.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про створення комісії для перевірки сімейного стану родичів військовослужбовця та складання Акту обстеження сімейного стану.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протягом одного календарного дня після одержання заяви військовослужбовця або запиту від військової частини про перевірку сімейного стану військовослужбовця призначає комісію.

Комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця утворюється при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки у такому складі:

голова комісії - заступник керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

члени комісії - представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки (не менше трьох осіб).

Під час своєї роботи комісія з перевірки сімейного стану військовослужбовця:

вивчає отримані заяву (запит) та підтвердні документи,-

відвідує задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд:

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших членів сім`ї, які здійснюють або можуть здійснювати постійний догляд за особою, зазначеною у заяві або запиті, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських державних адміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за такою особою,

використовує відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Державного реєстру актів цивільного стану громадян, інших інформаційних систем, реєстрів та баз даних, у тому числі шляхом інформаційного обміну:

за потреби, готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання необхідної інформації або використовує інформацію з публічних електронних ресурсів.

Комісія зобов`язана провести перевірку сімейного стану військовослужбовця та особи, за якою військовослужбовець здійснює або здійснюватиме постійний догляд протягом десяти календарних днів з дати надходження заяви або запиту, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запит до органів державної влади, інших державних органів.

У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісії не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви або запиту, комісія приймає рішення на підставі поданих заявником документів та отриманих відомостей з реєстрів, баз даних та публічних електронних ресурсів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в акті перевірки сімейного стану.

За результатами перевірки комісія складає акт перевірки сімейного стану військовослужбовця за формою, визначеною у додатку 23 до цієї Інструкції, який не пізніше п`яти календарних днів з дати його складання надсилає командиру (начальнику) військової частини, який надіслав запит, а також військовослужбовцю.

Акт перевірки сімейного стану військовослужбовця складається у трьох примірниках, один з яких зберігається у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

28.11.2025 за результатом здійснення перевірки ІНФОРМАЦІЯ_7 при ІНФОРМАЦІЯ_8 з перевірки сімейного стану військовослужбовця прийнято рішення: необхідність здійснення постійного догляду не підтверджено», У зв`язку із наявністю іншого члена сім`ї першого ступеня споріднення.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Суд перевірив, що у додатках до позову відсутня копія акта перевірки сімейного стану, що складений саме відповідачем - ІНФОРМАЦІЯ_2 , не вказано яке порушене право захищає позивач у спірних правовідносинах з огляду на обраного відповідача.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, проте у позовній заяві не зазначене порушене право позивача у спірних правовідносинах.

У спірних правовідносинах суд не встановив доказів, що би підтвердили доводи позивача про протиправність дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та підстав для скасуваня акта перевірки сімейного стану ТЦК від 27.11.2025, позаяк оскаржений акт прийнятий іншим суб`єктом публічного права.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1 першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Зважаючи на відсутність порушеного права, що встановлено під час розгляду справи по суті, суд відмовляє у задоволенні похідної частини вимог у контексті обраного відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України способу захисту, позаяк відсутні підстави для зобов`язання саме - ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дії спрямовані на новий розгляд акту індивідуальної дії, за відсутності доказів складення вказаного акта саме цим суб`єктом публічного права.

Суд не встановив доказів, не виявив обґрунтованих доводів чи підтверджених аргументів позовної заяви та за матеріалами справи, не встановив порушеного права Позивача обраним вдповідечем і доходить висновку про достатні підстави для відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 "Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".

Копію рішення направити сторонам справи.

Рішення складене та підписане 03.07.2026.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО