Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №214/6723/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/6723/26

3/214/1442/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 липня 2026 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю:

особи, що притягається до

адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

31.05.2026 о 10 год. 46 хв., в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по вул. проспекту Миру, біля будинку №23, ОСОБА_1 керував автомобілем LEXUS RX 300 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, водій ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на нагрудні відеореєстратори VB 400 475201, 475175, факт руху зафіксований на відеореєстратор аспірінг. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 31.05.2026 біля 10 год. 46 хв. коли він керував транспортним засобом LEXUS був зупинений поліцейськими. Останні попросили пред`явити документи. Працівники поліції не повідомили йому причини зупинки. Потім працівники поліції сказали, що у нього звужені зіниці очей і не розширялися та запропонували поїхати в медичний заклад для огляду на стан наркотичного сп`яніння. Він відмовився їхати на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння з цим екіпажем поліції, оскільки було явне порушення його прав. Після складання протоколу він поїхав в медичний заклад та самостійно пройшов огляд на стан сп`яніння. Згідно висновку КП «КБЛНПД» ДОР від 01.06.2026 в нього ознак сп`яніння не виявлено.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши особу яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вважаю, що в діях останнього міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №680187 від 31.05.2026, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у протоколі (а.с.1);

- направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КЗ «КПНД» ДОР щодо ОСОБА_1 від 31.05.2026, в зв`язку з виявленням у останнього ознак наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя (а.с.2);

- роз`ясненням про відсторонення від права керування транспортним засобом(а.с. 3);

- поясненнями ОСОБА_1 до протоколу №680187 від 31.05.2026, згідно яких він відмовився від проходження медичного огляду, так як вважає себе тверезим. Зазначив, що поїде сам до медичного закладу(а.с.4);

- довідкою інспектора відділення адміністративної практики ППП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_3 (а.с.6);

- відтвореними відеозаписами з бодікамер поліцейських від 31.05.2026, які містять фіксацію обставин зупинення працівниками поліції транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з його відмовою від проходження огляду на вимогу працівника поліції на встановлення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку (а.с.7).

Згідно з ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В розумінні ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за інкриміноване їй адміністративне правопорушення, тобто перевірити правильність кваліфікації її дій.

Відповідно до п.2.5 ПДР України закріплено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а ще й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При цьому, для притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення вимог п.2.5 ПДР України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності таких обставин:

- керування особою транспортним засобом у конкретний час і місці;

- вимоги поліцейського до такої особи (водія) пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан наявності чи відсутності стану сп`яніння;

- наявність категоричної відмови особи, як водія транспортного засобу, пройти відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Суд вважає за необхідне зауважити, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, щодо якої є підстави вважати, що вона керує транспортним засобом у стані сп`яніння, стосовно її бажання проходити огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Натомість, ОСОБА_1 не ставиться у провину керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, оскільки він притягається до адміністративної відповідальності саме за відмову пройти відповідний огляд, що є окремим складом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, у судовому засіданні встановлено, що водій ОСОБА_1 , під час подій 31.05.2026, керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтоване пред`явлення інспектором патрульної поліції вимоги щодо доцільності проходження ним огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння. При цьому, з самого початку спілкування з ОСОБА_1 , інспектор поліції декілька разів зазначив, що у нього було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим пред`явлено вимогу на проходження огляду (clip-1).

Окремо, суд зазначає, що поліцейським було повідомлено водію, що у нього є ознаки наркотичного сп`яніння. Вказані твердження можуть бути спростовані лише в один спосіб, а саме проходженням водієм на вимогу поліцейського відповідного огляду у встановленому законом порядку. При цьому, висловлення підозри щодо знаходження водія у стані сп`яніння з перерахуванням таких ознак, зазначених в положеннях Інструкції, законодавець відносить виключно до компетенції працівника поліції. Наявність чи відсутність обґрунтованості висловленої поліцейськими підозри спростовуються водієм виключно у встановлений законом спосіб, тобто шляхом проходження огляду на встановлення стану сп`яніння.

Вказані обставини, на думку суду, підтверджують наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння під час керування транспортним засобом, які, в свою чергу, стали підставою для пред`явлення інспектором поліції вимоги про необхідність проходження огляду на наявність стану сп`яніння.

У зв`язку з викладеним вище суд не приймає до уваги твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з приводу того, що перелічені ознаки наркотичного сп`яніння, зазначені в протоколі не відповідають фактичним обставинам справи.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер поліцейських, що були відтворені судом під час розгляду справи, які містять факт відмови останнього від проходження огляду на вимогу працівника поліції на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Дослідженням зазначених відеозаписів судом встановлено, що поліцейськими був зупинений автомобіль LEXUS RX 300 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 ( clip-0). Після зупинки транспортного засобу, в поліцейських виникла підозра у вживанні водієм наркотичних засобів, тому останньому було повідомлено про наявність у нього ознак наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку в медичному закладі, на що він відмовився (clip-1, 10:59 хв., clip-2, 11:12 хв., відеозапису). У водія ОСОБА_1 після вимоги поліцейського щодо проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, був вибір – пройти огляд у встановленому законом порядку, якщо він вважав, що не має ознак сп`яніння, або відмовитися від проходження такого огляду.

Отже, як на думку суду, волевиявлення водія ОСОБА_1 на відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських на дотримання положень п.2.5 ПДР України, правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складання відносно водія протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім того, як слідує з переглянутого відеозапису, під час спілкування з інспекторами поліції, ОСОБА_1 пояснив, що знає, що за відмову від проходження огляду на встановлення стану сп`яніння, передбачена відповідальність.

Щодо посилання ОСОБА_1 на наявний у матеріалах справи висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану сп`яніння, складеного щодо нього на підтвердження того, що 31.05.2026 він не перебував у стані наркотичного сп`яніння, суд їх не приймає до уваги, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння, а саме за його відмову від проходження медичного огляду на встановлення такого стану, що, як уже зазначалося вище, є окремим складом правопорушення, встановленим диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП.

Отже, проведений 31.05.2026 КП «КБЛНПД» ДОР огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп`яніння, не може бути належним доказом та жодним чином не спростовує факту відмови останнього від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Фактично, необхідності проходити такий огляд в порядку самозвернення у ОСОБА_1 не було, оскільки в даному випадку протокол складено за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, а не за керування транспортним засобом в такому стані, що є окремим складом правопорушення.

Крім того, переглядом відеозаписів з бодікамер працівників поліції судом не встановлено будь-яких дій працівників поліції щодо примушення водія ОСОБА_1 до проходження чи відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Жодного тиску на водія з боку інспекторів не відбувалось, зауважень стосовно їх дій останній не висловлював.

До того ж, не містять матеріали справи і доказів оскарження у встановленому законом порядку дій поліцейських під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та, відповідно, проведеного службового розслідування, висновки якого могли би спростувати усвідомлений ОСОБА_1 факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі.

Усі інші аргументи ОСОБА_1 у справі, на думку суду, є формальними та такими, що не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та зводяться до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди зі складеним протоколом.

Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, у зв`язку з чим суд робить висновок про доведеність вини останнього у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як у нього були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, які перелічені в протоколі, тому інспектором патрульної поліції правомірно запропоновано водію пройти огляд для встановлення стану сп`яніння, від проходження якого він відмовився.

З огляду на вищезазначене, вважаю, що невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненому правопорушенні, необхідно розцінювати, як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, водій ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно з встановленими правовими нормами.

При цьому, суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.

Обираючи видстягнення, відповідно до ст.33 КУпАП, суд враховує особу ОСОБА_1 ,його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного проступку, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що відповідно до вимог ст.23 КУпАП, суд вважає справедливим, достатнім та оправданим метою застосування стягнення, що також узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.33 рішення № 17888/12 у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014.

Також, відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.33, ч.1 ст.130, ст.ст.283, 284, ч.ч.1, 2, 3 ст.294, ч.1 ст.303 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Роз`яснити, що згідно з ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, відповідно до ч.1 ст.308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя А.В. Ткаченко