Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №214/2699/26 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Суд: Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №214/2699/26

Суддя: Ткаченко А. В.

Справа № 214/2699/26

2/214/3678/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Фастовець Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, при заочному розгляді, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , що зареєстрований 25.08.2018 Центрально-Міським районним у м. Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №636.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 . Шлюб було зареєстровано 25.08.2018 у Центрально-Міському районному у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровські області. Спільне життя з відповідачем не склалося, сімейні відносини фактично припинені, спільне господарство не ведеться. Подальше збереження шлюбу є неможливим. Від шлюбу спільних дітей немає. Спору щодо поділу майна між сторонами також немає. У зв`язку з викладеним просить шлюб між ними розірвати.

Ухвалою суду від 03.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду з відкриттям спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Сторони про свою участь в судовому засіданні не заявили, будучи повідомленими належним чином у встановленому законом порядку. Позивачка звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи усіма процесуально можливими способами, визначеними ст.128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив на позовну заяву не подав. Клопотань про відкладення розгляду справи, надання сторонам строку на примирення на адресу суду будь-якими засобами зв`язку не подавав.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також враховуючи належне повідомлення відповідача, її неявку до суду без поважних причин, не подання відзиву у встановлений законом строк, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення на підставі наявних доказів за відсутності заперечень позивача проти заочного розгляду справи, що відповідатиме п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України.

Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило. Інші процесуальні дії не вчинялись.

Дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 25.08.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_3 ) було укладено шлюб, зареєстрований Центрально-Міським районним у м. Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №636(свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 ).

Від шлюбу сторони мають спільних дітей на мають.

Судовим розглядом встановлено, що станом на час звернення до суду з позовною заявою, шлюбно-сімейні стосунки між подружжям припинені у зв`язку з втратою взаєморозуміння, поваги, довіри, різними поглядами на сімейне життя, несумісністю характерів. Позивач доцільності у наданні строку на примирення не вбачає, відповідач правом на подання клопотання з цього приводу не скористався.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, зумовлює його добровільний характер.

Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст.16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч.1 пп. «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання».

Згідно з ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у порядку ст.110 СК України.

Як передбачено ч.2 ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам хоча б одного із них, інтересам їх дітей.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2019 у справі №605/434/18, яку кореспондує п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Суд не застосовує положення ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливими, а збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надала, клопотань про надання строку на примирення не заявляла.

Відповідно до ч.2 ст.114, ч.3 ст.115 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється в день набрання чинності рішенням суду про його розірвання. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Аналізуючи викладене, виходячи із фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову про розірвання шлюбу, тривалості припинення сторонами стосунків, а також того, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, обставин, які б свідчили про можливість збереження шлюбу на майбутнє, не встановлено, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , слідує, що під час державної реєстрації шлюбу позивачка змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », яке суд вважає за можливе залишити без змін з огляду на відсутність вимоги позивача про відновлення дошлюбного прізвища.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 грн. 20 коп. стягнути з відповідача на користь позивача. Інші процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 136, 141, 247 ч.2, 258-259, 263-265, 274 ч.4, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу– задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 , зареєстрований 25.08.2018 Центрально-Міським районним у м. Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №636– розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити без змін – « ОСОБА_4 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 грн. 20 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Рішення суду є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб відповідно до ч.2 ст.115 СК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його ухвалення не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом першої інстанції за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно зі ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Відомості про сторін:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення суду складене та підписане без проголошення 02.07.2026.

Суддя А.В. Ткаченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua