Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №173/2193/26 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №173/2193/26

Суддя: Челюбєєв Є. В.

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/2193/26

Номер провадження3/173/743/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

02 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області Челюбєєв Є.В., розглянувши матеріали, які надійшли від командира військової частини НОМЕР_1 полковника про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу № 23 від 29.05.2026, 29 травня 2026 року о 08 год. 30 хв. під час перевірки особового складу на території військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 було виявлено сержанта ОСОБА_2 , стрільця 1 відділення охорони 1 взводу охорони роти військової частини НОМЕР_1 , який під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду перебував з явними зовнішніми ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: нетиповий стан очей, надмірна пітливість, порушення координації рухів, порушення мовлення, неадекватна реакція на оточення.

З метою встановлення стану сп`яніння сержанта ОСОБА_2 о 09 год. 45 хв. у супроводі посадової особи - командира 3-го взводу охорони військової частини головного сержанта ОСОБА_3 було направлено до КНП КМР «МЛ № 9» для проведення медичного огляду.

Відповідно до висновку медичного огляду № 207/1 від 29.05.2026, складеного 02.06.2026 КНП КМР «МЛ № 9», встановлено, що сержант ОСОБА_4 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти протоколу та зазначив, що наркотичні засоби не вживав.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано: витяг із наказу про зарахування до складу військової частини, рапорт т.в.о. командира роти ВЧ НОМЕР_1 , письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , військовий квиток на ім`я ОСОБА_2 , направлення на огляд в медичний заклад від 29.05.2026, висновок № 207/1 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакці, відповідного доя кого ОСОБА_2 перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Даючи оцінку зазначеним доказам, суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін, а також те, що суд не може збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, її вирішення у точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких уповноважений орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями свідків, висновками експерта, іншими документами та матеріалами справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Разом із тим, суд зазначає, що обов`язок доказування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, покладається на орган (посадову особу), яка його склала, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що обвинувачення особи ґрунтується на твердженні про перебування її у стані алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби.

Водночас згідно з висновком медичного огляду встановлено перебування особи у стані наркотичного сп`яніння. Інших належних, допустимих та беззаперечних доказів перебування особи саме у стані алкогольного сп`яніння матеріали справи не містять.

Таким чином, фактичні обставини, які складають об`єктивну сторону інкримінованого правопорушення, належними та допустимими доказами не підтверджені, а наявні у справі матеріали містять суперечливі відомості, що виключають можливість однозначного встановлення події та складу адміністративного правопорушення.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили. Обвинувачення не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що наявні у справі матеріали не містять достатніх, належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.

За таких обставин, у діях ОСОБА_2 відсутні всі елементи складу адміністративного правопорушення, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 3 ст. 172-20 ст.ст. 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 10 (десяти) днів з моменту винесення постанови.

Суддя Є.В. Челюбєєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua