Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №336/3161/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №336/3161/26

Суддя: Вайнраух Л. А.

Справа № 336/3161/26

Пр.3/336/1644/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Вайнраух Л.А. розглянула матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працевлаштованого, адреса реєстрації та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ознаками скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 185 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №338916 від 26.03.2026 – 26.03.2026, приблизно о 17-40 годині, за адресою: м.Запоріжжя, вул.Бочарова, б.12, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав неодноразову законну вимогу про припинення правопорушення, також шарпав працівників поліції, поводив себе зухвало та нахабно. Дії ОСОБА_1 під час складання протоколу кваліфіковані за ст.185 КУпАП.

ОСОБА_1 без повідомлення про причини до суду не з`явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про розгляд адміністративного матеріалу про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Велика палата Верховного Суду у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 звернула увагу, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч. 1 ст. 268 та ч. 6 ст. 294 КУпАП, не є абсолютним. Крім того, Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03, п.41) від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Таким чином, суд не зобов`язаний самостійно з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Враховуючи наведене, вжиття необхідних заходів для своєчасного виклику особи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Оцінивши в сукупності наявні докази, суддя дійшла висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з такого.

Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, склад правопорушення має бути чітко визначеним у відповідності до диспозиції кожної окремої норми, становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної, зокрема, адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

Крім того, вимоги до протокола містяться у ст.256 КУпАП, зокрема, стосовно зазначення суті адміністративного правопорушення.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, може наставати у разі злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов`язків.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення у графі "склад адміністративного правопорушення" посадова особа, якою складено протокол, не визначила, чия саме вимога мала місце 26.03.2026, а також в чому саме полягала законна вимога, як цього вимагає диспозиція ст.185 КУпАП. Дії особи, вказані у протоколі, які полягали у "шарпанні працівників поліції, зухвалому та нахабному поводженні" не відносяться до об`єктивної сторони вказаного правопорушення.

Постанова суду згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на фактичних обставинах справи, встановлених під час її розгляду, але й на достатніх, беззаперечних доказах.

Ч.2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Так, доказів вчинення адміністративного правопорушення, що посягає саме на злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника поліції, суду не надано.

Відеозапис, доданий до матеріалів справи, починається о 17-42 годині 26.03.2026, хоча в протоколі про адміністративне правопорушення зазначений час вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, - 17-40 год., у звязку із чим та з урахуванням наведених вище недоліків, суд не може бути прийняти його як належний та достатній доказ на користь винуватості особи.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Суддя при розгляді справи виходить з того, що фактичні дані стосовно правопорушення, склад та подія його вчинення мають бути викладені у протоколі в суворій відповідності до диспозиції статті, але, в даному випадку, з огляду на його зміст, об`єктивна сторона правопорушення як система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують його зовнішню сторону, вичерпно не визначена.

Вказаний недолік не може бути виправлений під час розгляду справи або шляхом доопрацювання протоколу із врахуванням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06.11.2015, зареєстрованого в МЮУ 01.12.2015 за № 1496/27941.

Згідно зі ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини» (Lutz v. Germany), «Отцюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany)), «Девеєр проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), «Адольф проти Австрії» (Adolf v. Austria) та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, тому провадження в справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.9, 185, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст.129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).

Суддя Л.А. Вайнраух

Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік

Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік

Оригінал: reyestr.court.gov.ua