Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №520/16902/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 р. справа № 520/16902/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі - головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши за правилами письмового провадження у порядку ст. 287 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Основ`янсько-Слобідського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Національна академія Національної гвардії України про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд скасувати постанову Основ`янсько - Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.06.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП № 79923534.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні в Основ`янсько-Слобідського відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №79923534 з примусового виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/22459/25. Постановою державного виконавця від 10.06.2026 закінчено виконавче провадження №79923534 на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". Вважаючи вказану постанову від 10.06.2026 про закінчення виконавчого провадження безпідставною, складеною передчасно та такою, що підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем не вчинено всі необхідні дії з перевірки виконання виконавчого документу, позивач звернувся до суду за захистом свої порушених прав.

Відповідач, Основ`янсько-Слобідський відділ Державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі за текстом - відповідач, Відділ, державний виконавець), з поданим позовом не погодився, надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 79923534 з примусового виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду № 520/22459/25 від 29.12.2025. 09.06.2026 року державним виконавцем отримано лист т.в.о. начальника Національної академії Національної гвардії України від 28.05.2026 № 84/1/6-3050-2026 про здійснення перерахунок та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018 згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 № 520/22459/25. До листа додані відповідні копії розрахунків, відомостей та платіжних інструкцій. Враховуючи викладене, державним виконавцем 10.06.2026 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідач вважає, що державним виконавцем чітко та послідовно здійснено заходи, передбачені ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» і як наслідок правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Третя особа - Національна академія Національної гвардії України (далі за текстом - третя особа, Академія), письмових пояснень до суду не надала.

У судове засідання сторони не з`явились.

Від представників позивача та відповідача до суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 року у справі №520/22459/25 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національної академії Національної гвардії України з приводу нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.01.2016р.-28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року. Зобов`язано Національну академію Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення військовослужбовця за період 01.01.2016р.-28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року з урахуванням раніше проведених платежів та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Позов у решті вимог залишено без задоволення.

Рішення суду у справі №520/22459/25 набрало законної сили 09.12.2025 року.

Виконавчі листи у справі №520/22459/25 видані представнику позивача 30.12.2025 року.

06.01.2026 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79923534.

06.01.2026 року державним виконавцем винесено відповідні постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору.

09.02.2026 року до Відділу надійшла заява стягувача про вжиття заходів для виконання рішення суду.

17.02.2026 року державним виконавцем на адресу боржника направлено відповідну Вимогу.

27.02.2026 року за вих.№ 26550 Відділом надано відповідь на звернення стягувача від 09.02.2026 року.

27.02.2026 року державним виконавцем складено акт перевірки рішення немайнового характеру.

26.02.2026 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника.

26.02.2026 року державним виконавцем на офіційну електронну пошту боржника-юридичної особи (mail@nangu.edu.ua) повторно направлено копії постанов про відкриття виконавчого провадження та про накладення штрафу за невиконання рішення суду.

26.02.2026 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника.

27.02.2026 року Відділом надано відповідь на звернення стягувача від 27.02.2026 року.

09.03.2026 року державним виконавцем на виконання та з урахуванням вимог ст.ст. 18, 63 Закону України «Про виконавче провадження» в частині отримання інформації від посадових осіб боржника – юридичної особи та з метою здійснення контролю за станом виконання судового рішення, перевірки виконання його рішення з боку Боржника, направлено відповідну вимогу на адресу Національної академії Національної гвардії України щодо надання письмових пояснень стосовно причин невиконання, виконавчого документа № 520/22459/25 від 29.12.2025 за виконавчим провадженням № 79923534 та вжитих заходів, спрямованих на його фактичне виконання.

13.03.2026 року державним виконавцем складено акт перевірки рішення немайнового характеру.

27.03.2026 року державним виконавцем отримано Лист Національної академії Національної гвардії України від 19.03.2026 за вих № 84/1/6-1628-2026 щодо розглянутих Вимог державного виконавця від 17.02.2026 року, 09.03.2026 року.

Даним Листом державного виконавця повідомлено, що рішення у справі №520/22459/25 знаходиться на виконанні в частині оцінки претензійно-позовної роботи та внесення змін до наказів з урахуванням попередньо виплачених виплат. Також до Листа додано копію відповідного розрахунку.

09.06.2026 року державним виконавцем отримано лист т.в.о. начальника Національної академії Національної гвардії України від 28.05.2026 № 84/1/6-3050-2026 про здійснення перерахунок та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 до 28.02.2018 згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 № 520/22459/25. До листа додані відповідні копії розрахунків, відомостей та платіжних інструкцій.

10.06.2026 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №79923534.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що юридичною підставою для закриття виконавчого провадження слугував п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", а фактичною - те, що рішення суду за виконавчим документом фактично виконано у повному обсязі.

06.05.2026 року у межах справи №520/22459/25 стягувачем подано до Харківського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просив суд зобов`язати боржника подати у строк, встановлений судом, звіт про виконання рішення суду шляхом надання доказів визначення ОСОБА_1 до виплати індексації із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року за січень 2016 – квітень 2016 - 2359,14 грн., за травень 2016 – 2482,40 грн., за червень 2016 – листопад 2016 – 2710,05 грн., за грудень 2016 – лютий 2017 – 3177,60 грн., за березень 2017 – квітень 2017 – 3360 грн., за травень 2017 – 3536,40 грн., за червень 2017 – серпень 2017 – 3730,06 грн., за вересень 2017 – листопад 2017 – 3896,78 грн., за грудень 2017 – лютий 2018 – 4258,75 грн., як визначено боржником, з урахуванням раніше проведених платежів та без урахування відомостей розмірів збільшення премій, які не охоплені справою №520/22459/25, з подальшим оподаткуванням та компенсуванням ПДФО та доказів сплати таких сум.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 року у справі №520/22459/25 заяву представника ОСОБА_1 від 06.05.2026 року про встановлення судового контролю залишено без задоволення.

Не погодившись із відповідністю закону діянь Відділу при перевірці стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/22459/25 та винесеної постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №79923534, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд вважає, щодо відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень державного виконавця з приводу виконання рішень судів, а також спосіб та порядок реалізації цих повноважень визначені, насамперед, приписами Закону України Про виконавче провадження, у розумінні ч.1 ст.1 якого виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

05.10.2016р. набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі за текстом - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII врегульовано, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 Закону № 1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

У відповідності до п.1, пп.1 п. 2 статті 17 Закону № 1404-VIII, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

У частині 1 статті 18 Закону № 1404-VIII зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Також, п.1, п.3 ч. 3 ст.18 Закону № 1404-VIII визначені права виконавця, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 9 ч.1, ч.2 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Отже, обов`язковою умовою для закінчення виконавчого провадження є встановлення державним виконавцем факту дійсного виконання в повному обсязі рішення суду за виконавчим документом.

Як встановлено судом, на виконання рішення суду по справі №520/22459/25 державному виконавцю надано розрахунок нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року включно з застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зі змісту наданого розрахунку встановлено, що боржник, при нарахуванні індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року включно застосував базовий місяць - січень 2008 та визначив позивачу індексацію у наступних розмірах: січень 2016 – квітень 2016 - 2359,14 грн., травень 2016 – 2482,40 грн., червень 2016 – листопад 2016 – 2710,05 грн., грудень 2016 – лютий 2017 – 3177,60 грн., березень 2017 – квітень 2017 – 3360 грн., травень 2017 – 3536,40 грн., червень 2017 – серпень 2017 – 3730,06 грн., вересень 2017 – листопад 2017 – 3896,78 грн., грудень 2017 – лютий 2018 – 4258,75 грн.

Ці дані відображені в колонці довідки нарахувань – «розмір індексації» та проти їх правильності позивач не заперечує.

Отже саме ці суми підлягають сплаті позивачу за вирахуванням раніше сплачених сум із утриманням ПДФО та військового збору + компенсація ПДФО.

Однак, у подальшому боржник, визначив певні показники «розмір збільшення премії з ЩДГВ», щодо яких відсутнє рішення суду та жодні зобов`язання боржника, та визначив суму виплаченої індексації випереджаючим шляхом за рахунок збільшення премії з ШДГВ (щомісячної додаткової грошової винагороди).

За вказаного, боржник, нарахувавши позивачу індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року включно з базовим місяцем січень 2008, в колонці суми, яка підлягає виплаті, врахував лише обсяг нарахувань січня 2016 та січня 2017, відрахувавши раніше сплачені суми і визначив 5358,39 грн., при цьому вказав, що до виплати після оподаткування та компенсування ПДФО належить 5084,22 грн.

Отже, у вказану суму не увійшли розміри нарахувань за лютий 2016 – квітень 2016 - 2359,14 грн., за травень 2016 – 2482,40 грн., за червень 2016 – листопад 2016 – 2710,05 грн., за грудень 2016 – 3177,60 грн., лютий 2017 – 3177,60 грн., за березень 2017 – квітень 2017 – 3360 грн., за травень 2017 – 3536,40 грн., за червень 2017 – серпень 2017 – 3730,06 грн., за вересень 2017 – листопад 2017 – 3896,78 грн., за грудень 2017 – лютий 2018 – 4258,75 грн., внаслідок існування відомостей колонки «розмір збільшення премії з ЩДГВ», які взагалі не охоплені рішенням суду у справі № 520/22459/25.

Зазначене призвело до неправильного виконання рішення, адже виходить поза межі обсягу зобов`язань боржника, покладеного на нього у судовому порядку.

Отже позивачу за наслідками виконання рішення суду у даній справі у повному обсязі не виплачено суму нарахованої індексації грошового забезпечення, внаслідок неправильного виконання рішення у даній справі.

З огляду на викладене, суд висновує, що з наданого Академією розрахунку, який надавався державному виконавцю, неможливо встановити фактичне виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом у справі № 520/22459/25.

Доказів здійснення відповідачем перевірки розрахунку, наданого боржником, на предмет його відповідності резолютивній частині рішення суду, а також на наявність математичних невідповідностей, матеріали справи не містять.

З вищенаведеного вбачається, що державний виконавець не дослідив зміст наданого Академією розрахунку нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 року до 28.02.2018 року, закінчив виконавче провадження не з`ясувавши обставин фактичного виконання рішення суду, не перевірив виконання рішення суду у повному обсязі.

Отже, суд доходить до переконання про те, що саме такий стан організації виконання управлінської функції контролю не відповідає приписам ч.2 ст.19 Конституції України, ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" та ч.2 ст.2 КАС України, а тому винесення постанови від 10.06.2026 року про закінчення виконавчого провадження ВП №79923534 є протиправним.

У силу ч.2 ст.77 КАС України обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб`єктом не подано доказів відповідності закону оскарженого волевиявлення, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу оскаржених рішень.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Підтверджений у ході розгляду справи факт порушення прав та інтересів позивача у галузі примусового виконання рішення суду за виконавчими провадженнями є визначеною процесуальним законом підставою для задоволення позову шляхом визнання протиправною та скасування постанови Основ`янсько - Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.06.2026 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 79923534.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Основ`янсько - Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 10.06.2026 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 79923534.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дня їх проголошення.

Суддя Марина Лук`яненко