Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №520/29/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року № 520/29/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заічко О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7,м. Харків,61036, код ЄДРПОУ39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17,м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл.,21034, код ЄДРПОУ43997544) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Національні традиції" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000077/2 від 27.11.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000241 від 27.11.2025 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000078/2 від 03.12.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000248 від 03.12.2025 року.

- стягнути на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (ідентифікаційний код юридичної особи: 39220630; адреса юридичної особи: 61191, Україна, Харківська обл., місто Харків, вулиця Морозова, будинок 7) витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 13209 грн. 63 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 111 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (ідентифікаційний код юридичної особи: 43997544; адреса юридичної особи: 21034, Україна, Вінницька обл., м. Вінниця, вул.Лебединського, 17).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів є протиправними. Позивач вказує, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, тому він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена сторонам по справі до електронного кабінету через систему “Електронний суд”, що підтверджується довідками про доставку до електронного кабінету ЄСІТС.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що всі дії та рішення посадових осіб митниці є аргументованими, відповідають вимогам законодавства України з питань державної митної справи. Позивачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про порушення митним органом вимог нормативно-правових актів, в той час, як правомірність дій та вимог митного органу повністю відповідає положенням чинного законодавства.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідач не навів належних, достатніх та беззаперечних доказів правомірності свого рішення про відмову у визначенні митної вартості за ціною договору та застосування другорядного методу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд установив такі обставини.

09.06.2025 року між Приватним підприємством "Національні традиції" (Покупець) (далі – Позивач/ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ”) та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO (Продавець) укладено контракт № RTTF20250609 (далі – Контракт).

02.09.2025 року та 10.10.2025 року між Приватним підприємством "Національні традиції" та RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO укладено додаткові угоди №б/н до Контракту, якими доповнено ст. 3 Контракту щодо розширення кола вантажовідправників.

Абзацами 1, 2 статті 1 Контракту визначено, що: “За цим договором Продавець зобов`язується поставити Покупцеві товари в асортименті (далі – “Товар”). Покупець зобов`язується оплатити Товар відповідно до умов цього договору”.

Абзацом 2 статті 2 Контракту встановлено: “Загальна кількість і асортимент Товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку”.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 Контракту: “Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі”.

Згідно зі ст. 4 Контракту: “Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США”.

Відповідно до абз. 2 ст. 5 Контракту: “Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця”.

Позивачем було подано до Вінницької митниці (далі – Відповідач):

1. 26.11.2025 року електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060015546U4 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту;

2. 03.12.2025 року електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060015863U8 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні вищезазначених митних декларацій, винесено картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості товару.

З метою захисту прав і законних інтересів вважаючи, що рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними, а тому підлягають скасуванню позивач звернувся до суду з цим позовом.

Стосовно питання позовної вимоги щодо відмови у митному оформленні електронної митної декларації № 25UA401060015546U4 від 26.11.2025, судом встановлено наступне.

26.11.2025 року Позивачем було подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера №25UA401060015546U4, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 50912.45 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року;

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року;

3. Коносамент (Bill of lading) № 142502730989 від 02.09.2025 року;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6011 від 19.11.2025 року;

5. Декларація (Dispatch note model T1) № 25ROCT1900Y79309L3 від 24.11.2025 року;

6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) №RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-23/11-2025 від 26.11.2025 року;

8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року (з перекладом);

9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTTF20250609 від 09.06.2025 року;

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 02.09.2025 року;

11. Видаткова накладна № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року (з перекладом);

12. Відвантажувальна специфікація № 250901/2 від 01.09.2025 року (з перекладом);

13. Комерційна пропозиція № RAJHANS20250602 від 02.06.2025 року (з перекладом);

14. Лист № 11/14-1 від 14.11.2025 року з інформацією від ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ”, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту;

15. Лист № 11/14-2 від 14.11.2025 року з інформацією від ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ”, що страховка не здійснювалася;

16. Лист № 250901/3 від 01.09.2025 року з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

17. Лист № 250901/4 від 01.09.2025 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

18. Лист № 250901/5 від 01.09.2025 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

19. Лист № 250901/6 від 01.09.2025 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

20. Лист № 250901/7 від 01.09.2025 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

21. Прайс-лист № 250719/1 від 19.07.2025 року (з перекладом);

22. Якісний опис № 250901/1 від 01.09.2025 року (з перекладом).

26.11.2025 року Відповідачем направлено повідомлення Позивачу № 889674, в якому зазначено: “Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів”.

27.11.2025 року Відповідачем направлено повідомлення Позивачу № 889693, в якому зазначено: “Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 09.06.2025 RTTF20250609 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-23/11-2025 від 26.11.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна та майнових прав”, затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені врахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну; - інформацію, наведену листі в калькуляції RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті; - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс – FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями”.

27.11.2025 Позивачем надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких Позивач зазначив:

- у відповіді № 27/11/25-14 щодо надання у разі наявності додатків до контракту – вказано, що додаткову угоду № б/н від 02.09.2025 року до контракту №RTTF20250609 від 09.06.2025 року ПП “Національні традиції” подано разом із митною декларацією № 25UA401060015546U4 та вже знаходиться у Відповідача.

- у відповіді № 27/11/25-15 щодо надання транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів – вказано, що п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Дане положення містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року, поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010.

Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року визначено умову поставки СРТ Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару, надання ПП “Національні традиції” транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не вимагається.

- у відповіді № 27/11/25-16 щодо надання якщо рахунок сплачено банківських платіжних документів – вказано, що п. 4 ч.2 ст. 53 МК України передбачено надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, за умови, якщо рахунок сплачено.

Статтею 5 контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

- у відповіді № 27/11/25-17 щодо умови оплати та банківських платіжних документів – вказано, що п. 4 ч.2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, надаються за умови, якщо рахунок сплачено.

Статтею 5 контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

- у відповіді № 27/11/25-18 стосовно того, що наданий до митного оформлення висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів – вказано, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року. Висновок експерта № 20-23/11-2025 від 26.11.2025 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару.

- у відповіді № 27/11/25-19 стосовно того, що наданий до митного оформлення прайс- лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року – вказано, що прайс-лист № 250719/1 від 19.07.2025 року ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” подано разом із митною декларацією № 25UA401060015546U4, наданий прайс-лист містить достатню цінову інформацію та цим документом додатково підтверджено правильність визначення митної вартості.

- у відповіді № 27/11/25-20 стосовно умови поставки та витрат на транспортування – вказано, що відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року, поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку- фактурі) № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060015546U4 в т.ч. надано калькуляцію собівартості товару №RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року, а також лист продавця № 250901/6 від 01.09.2025 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB. Вартість транспортних витрат у повному обсязі включено у ціну товару.

- у відповіді № 27/11/25-21 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається – вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” вказаних документів не вимагається.

- у відповіді № 27/11/25-22 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) – вказано, що за контрактом №RTTF20250609 від 09.06.2025 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом продавця № 250901/7 від 01.09.2025 року. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається.

- у відповіді № 27/11/25-23 щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) – вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом продавця № 250901/4 від 01.09.2025 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п.3 ч.3 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

- у відповіді № 27/11/25-24 щодо надання виписки з бухгалтерської документації – вказано, що статтею 5 контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

- у відповіді № 27/11/25-25 щодо надання копії митної декларації країни експорту – вказано, що декларацію № 25ROCT1900Y79309L3 від 24.11.2025 року ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” подано разом із митною декларацією № 25UA401060015546U4 та вже знаходиться у Відповідача.

- у відповіді № 27/11/25-26 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів – вказано, що висновок експерта № 20-23/11-2025 від 26.11.2025 року ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” подано разом із митною декларацією № 25UA401060015546U4 та вже знаходиться у Відповідача.

27.11.2025 року Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000077/2, в якому вказано наступне: “У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:

Статтею 5 контракту від 09.06.2025 RTTF20250609 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.

- наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-23/11-2025 від 26.11.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна та майнових прав”, затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;

- Наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст.VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист - це довідник цін на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

- наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну;

- інформацію, наведену листі в калькуляції RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті;

- Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс – FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

У відповідності до ч.5 ст. 54МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. З огляду на вищевикладене, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Враховуючи вищезазначене та положення ч.2,3 ст.53 МКУ, декларанту було направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів, а саме: - згідно ч.2 ст. 53 МКУ “-додатки до контракту, у разі наявності; -документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів.”;- згідно ч.3 ст. 53 МКУ “ 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями”.

Декларантом не надано всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту;

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор” та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 03.10.2025 № 25UA401060013323U6, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар “Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє. Виробник ZHEJIANG FANTASY INTERNATIONAL TRADE CO., LTD, Країна виробництва : CN” та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів -за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 цього МКУ.

Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду”.

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000241 від 27.11.2025 року.

Через винесення Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000241 від 27.11.2025 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, 27.11.2025 року Позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 25UA401060015622U6, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 635750,62 гривень.

Стосовно питання позовної вимоги щодо відмови у митному оформленні електронної митної декларації № 25UA401060015863U8 від 03.12.2025, судом встановлено наступне.

03.12.2025 року позивачем було подано до Відповідача електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 25UA401060015863U8, для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту.

На підтвердження заявленої в цій митній декларації інформації, зокрема, митної вартості товару, яка становить 37441.20 доларів США, разом із декларацією було подано наступні документи:

1. Пакувальний лист (Packing list) № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року;

2. Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року;

3. Коносамент (Bill of lading) № UC2025100901 від 09.10.2025 року;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1187 від 27.11.2025 року;

5. Декларація (Dispatch note model T1) № 25PL322080NSZQBQK7 від 27.11.2025 року;

6. Декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року;

7. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-05/12-2025 від 02.12.2025 року;

8. Розрахунок ціни (калькуляція) № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року (з перекладом);

9. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № RTTF20250609 від 09.06.2025 року;

10. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 10.10.2025 року;

11. Видаткова накладна № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року (з перекладом);

12. Відвантажувальна специфікація № 251005/2 від 05.10.2025 року (з перекладом);

13. Комерційна пропозиція № RAJHANS20250602 від 02.06.2025 року (з перекладом);

14. Лист № 12/01-1 від 01.12.2025 року з інформацією від ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ”, що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту;

15. Лист № 12/01-2 від 01.12.2025 року з інформацією від ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ”, що страховка не здійснювалася;

16. Лист № 251005/3 від 05.10.2025 року з інформацією від продавця, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом);

17. Лист № 251005/4 від 05.10.2025 року з інформацією від продавця, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом);

18. Лист № 251005/5 від 05.10.2025 року з інформацією від продавця, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом);

19. Лист № 251005/6 від 05.10.2025 року з інформацією від продавця, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом);

20. Лист № 251005/7 від 05.10.2025 року з інформацією від продавця, що ніяких платежів від третіх осіб отримано не було (з перекладом);

21. Прайс-лист № 250812/7 від 12.08.2025 року (з перекладом);

22. Якісний опис № 251005/1 від 05.10.2025 року (з перекладом).

Копії вказаних вище документів надаються у додатках до цієї позовної заяви.

03.12.2025 року Відповідачем направлено повідомлення Позивачу № 893322 (копія повідомлення надається у додатках), в якому зазначено: “Керуючись положеннями частини 2 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: - додатки до контракту, у разі наявності; - транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів”.

03.12.2025 року Відповідачем направлено повідомлення Позивачу № 893323 (копія повідомлення надається у додатках), в якому зазначено: “Надані до митного оформлення документи мають розбіжності та не містять достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а саме: - Статтею 5 контракту від 09.06.2025 RTTF20250609 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. В графі 44 МД банківський документ відсутній; - наданий до митного оформлення Висновок експерта № 20-05/12-2025 від 02.12.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна та майнових прав”, затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами; - Наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців. - наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені врахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну; - інформацію, наведену листі в калькуляції RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті; - Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс – FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі. Керуючись положеннями частини 3 статті 53 Митного кодексу України, прошу надати наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями”.

03.12.2025 року Позивачем до митної декларації № 25UA401060015863U8 від 03.12.2025 року додатково було надано також лист № б/н від 03.12.2025 року від UKRCARGO, яким проінформовано, що у коносаменті № UC2025100901 у графі "кількість пакунків" правильним слід рахувати напис "1145 рулонів" (копії листа та повідомлення про прийняття досилки в базу даних надаються у додатках).

03.12.2025 Позивачем також надано наступні відповіді на повідомлення Відповідача, в яких Позивач зазначив:

- у відповіді № 03/12/25-1 щодо надання у разі наявності додатків до контракту – вказано, що додаткову угоду № б/н від 10.10.2025 року до контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року ПП “Національні традиції” подано разом із митною декларацією № 25UA401060015863U8 та вже знаходиться у Відповідача.

- у відповіді № 03/12/25-2 щодо надання транспортних (перевізних) документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів – вказано, що п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що серед документів на підтвердження митної вартості товару надаються також: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Дане положення містить застереження: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року, поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010.

Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року визначено умову поставки СРТ Kharkiv, Ukraine.

Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару, надання ПП “Національні традиції” транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, не вимагається.

- у відповіді № 03/12/25-3 щодо надання якщо рахунок сплачено банківських платіжних документів – вказано, що п. 4 ч.2 ст. 53 МК України передбачено надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, за умови, якщо рахунок сплачено.

Статтею 5 контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

- у відповіді № 03/12/25-4 щодо умови оплати та банківських платіжних документів – вказано, що п. 4 ч.2 ст. 53 МК України передбачено, що банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, надаються за умови, якщо рахунок сплачено.

Статтею 5 контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п.4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” таких документів на законодавчому рівні не вимагається.

- у відповіді № 03/12/25-5 стосовно того, що наданий до митного оформлення висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів – вказано, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року. Висновок експерта № 20-05/12-2025 від 02.12.2025 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару.

- у відповіді № 03/12/25-6 стосовно того, що наданий до митного оформлення прайс- лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий безпосередньо ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року – вказано, що прайс-лист №250812/7 від 12.08.2025 року ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” подано разом із митною декларацією № 25UA401060015863U8, наданий прайс-лист містить достатню цінову інформацію та цим документом додатково підтверджено правильність визначення митної вартості.

- у відповіді № 03/12/25-7 стосовно умови поставки та витрат на транспортування – вказано, що відповідно до абз. 1, 2 ст. 3 контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року, поставка Товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку- фактурі) № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №25UA401060015863U8 в т.ч. надано калькуляцію собівартості товару №RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року, а також лист продавця № 251005/6 від 05.10.2025 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже, умовами поставки є саме CPT, а не FOB. Вартість транспортних витрат у повному обсязі включено у ціну товару (копія відповіді надається у додатках). - у відповіді № 03/12/25-8 щодо надання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається – вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу №RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не укладався. Отже, укладання договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, не здійснювалося, а тому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” вказаних документів не вимагається.

- у відповіді № 03/12/25-9 щодо надання рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) – вказано, що за контрактом №RTTF20250609 від 09.06.2025 року не передбачено отримання платежів від третіх осіб, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом продавця № 251005/7 від 05.10.2025 року. Отже, ніяких платежів від третіх осіб отримано не було, а тому відповідно до п.2 ч.3 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця не вимагається.

- у відповіді № 03/12/25-10 щодо надання рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) – вказано, що у відношенні товару відвантаженого по інвойсу № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у Відповідача листом продавця № 251005/4 від 05.10.2025 року. Отже, комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п.3 ч.3 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається.

- у відповіді № 03/12/25-11 щодо надання виписки з бухгалтерської документації – вказано, що статтею 5 контракту № RTTF20250609 від 09.06.2025 року встановлено, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.

Рахунком-фактурою (інвойсом) № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення) товару. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України надання ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” виписки з бухгалтерської документації не вимагається.

- у відповіді № 03/12/25-12 щодо надання копії митної декларації країни експорту – вказано, що декларацію № 25PL322080NSZQBQK7 від 27.11.2025 року ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” подано разом із митною декларацією № 25UA401060015863U8 та вже знаходиться у Відповідача.

- у відповіді № 03/12/25-13 щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів – вказано, що висновок експерта № 20-05/12-2025 від 02.12.2025 року ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” подано разом із митною декларацією № 25UA401060015863U8 та вже знаходиться у Відповідача.

03.12.2025 року Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000078/2, в якому вказано наступне: “У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, зокрема, має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57-58 МКУ: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари:

Статтею 5 контракту від 09.06.2025 RTTF20250609 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані.

- наданий до митного оформлення Висновок експерта 20-05/12-2025 від 02.12.2025 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна та майнових прав”, затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;

- Наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП "НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ" та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист - це довідник цін на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців.

- наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну;

- інформацію, наведену листі в калькуляції RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті;

- Згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс – FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

У відповідності до ч.5 ст. 54МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. З огляду на вищевикладене, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Враховуючи вищезазначене та положення ч.2,3 ст.53 МКУ, декларанту було направлені електронні повідомлення щодо витребування додаткових документів, а саме: - згідно ч.2 ст. 53 МКУ “-додатки до контракту, у разі наявності; -документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; -банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів.”;- згідно ч.3 ст. 53 МКУ “ 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 7) копію митної декларації країни експорту (Китай); 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями”.

Декларантом не надано всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ст.53 МКУ: документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; додаткові угоди до контракту; банківські платіжні документи; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни експорту;

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор” та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з тієї ж країни (регіону) і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, не відповідає задекларованому. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості містять розбіжності та неточності, не містять всіх конкретних числових значень щодо ціни, яка була сплачена, відповідно до пп.2, 3 ст. 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 та ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості.

Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст. 64 МКУ. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Таким чином, між митним органом та декларантом проведені консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу. Джерелом числового значення митної вартості товару №1 є МД від 01.10.2025 № 25UA401060013217U0, за якою у максимально наближений час за резервним методом оформлено товар “Трикотажне полотно поперечно в`язане, виготовлено з синтетичних волокон 100% поліестер, пофарбована в різні кольори. При виробництві тканини еластомірні і гумові нитки не використовувалися. Пропитки, дублювання та покриття пластмасами, що спостерігаються неозброєним оком, відсутнє.. Виробник NOVINO TRADING LTD Країна виробництва : CN” та складає 3,97 USD за кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів -за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 статті 55 цього МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду”.

Відповідачем також прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000248 від 03.12.2025 року.

Через винесення Відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401060/2025/000248 від 03.12.2025 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст. 55 та ч. 2 ст. 263 МК України, 04.12.2025 року Позивач з урахуванням коригувань подав нову митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 25UA401060015922U8, додатково було сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною Позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 465051,73 гривень.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

За змістом частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями частини 7 статті 257 МК України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

За змістом частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема митна вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частин 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За змістом частин 1-3 статті 57 МК України передбачають, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті

За змістом частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 1 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За змістом пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктами 1, 2 частини 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, і у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МК України у визначених МК України випадках декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. При цьому вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України заборонено.

Водночас частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у випадках коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

За змістом частин 1-2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 64 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо митним органом застосовується стаття 64 МК України, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

З вищевказаних норм МК України вбачається, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів та розрахунків, поданих декларантом, а також відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо протиправності рішень про коригування митної вартості та доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірних рішень, та які були окремо зазначені у відзиві, суд зазначає наступне.

Щодо підтвердження позивачем всіх складових митної вартості та відсутності у наданих позивачем документах розбіжностей суд зазначає, що на виконання п. 2 ч. 2 ст. 52 МК України та на підтвердження заявленої в митних деклараціях №25UA401060015546U4 від 26.11.2025, №25UA401060015863U8 від 03.12.2025 року інформації, зокрема, митної вартості товару, позивачем було подано повний пакет необхідних документів згідно ст. 53 МК України.

У поданих до Відповідача документах на підтвердження митної вартості містяться всі складові для підтвердження митної вартості:

Вартість товару у дол. США вказана у вже наявних у Відповідача прайс-листах № 250719/1 від 19.07.2025 року та № 250812/7 від 12.08.2025 року. Загальна вартість товару, що відображена в Митних деклараціях, підтверджена вже наявними у Відповідача інвойсами № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року та № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року.

Інвойсами № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року та № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року визначено умову поставки CPT, що підтверджує включення витрат на транспортування у вартість товару.

Додатково це підтверджено також і вже наявними у Відповідача листами продавця № 250901/6 від 01.09.2025 року та № 251005/6 від 05.10.2025 року відповідно до яких вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.

Отже, інвойсами № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року та №RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року підтверджено умову поставки СРТ, відповідно до якої витрати на транспортування включено у вартість товару, а також підтверджено і вартість самого товару.

Страхування вантажу за інвойсами не здійснювалося, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами продавця № 250901/3 від 01.09.2025 року, № 251005/3 від 05.10.2025 року та листами ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” № 11/14-2 від 14.11.2025 року, № 12/01-2 від 01.12.2025 року.

Отримання платежів від третіх осіб не передбачено Контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами продавця № 250901/7 від 01.09.2025 року, № 251005/7 від 05.10.2025 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсам № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року та № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами продавця № 250901/4 від 01.09.2025 року, № 251005/4 від 05.10.2025 року.

У відношенні товару, відвантаженого по інвойсам № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року та № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року ліцензування не передбачено, що підтверджується вже наявними у Відповідача листами продавця № 250901/5 від 01.09.2025 року, №251005/5 від 05.10.2025 року та листами ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” № 11/14-1 від 14.11.2025 року, № 12/01-1 від 01.12.2025 року.

Тобто, всі наведені вище документи на підтвердження складових митної вартості товару за Митними деклараціями Відповідачу було надано та вони вже знаходилися у Відповідача. Розбіжності щодо складових митної вартості відсутні. Додатково Позивач наголошував на тому, що всі необхідні документи вже наявні у Відповідача у відповідних листах на повідомлення, які також Відповідачем не враховано.

Щодо умови оплати та банківських платіжних документів.

У відзиві щодо спірних Рішень вказано: “Статтею 5 контракту від 09.06.2025 RTTF20250609 передбачена можливість як після оплати, так і передплати, разом з тим, в інвойсі відсутні відомості щодо форми та термінів оплати. Відповідно до статті 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, проте банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, у графі 44 МД відсутні та на вимогу митного органу до митного оформлення не надані”.

Безпідставність коригування митної вартості з наведених підстав обґрунтовується наступним.

Так, умови оплати передбачені абз. 2 ст. 5 Контракту, згідно з яким: “Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу – три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця”.

Інвойсами № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року та № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року передоплату не визначено (не встановлено).

Так Верховний Суд у постанові від 08 липня 2022 року у справі № 815/1718/16 зроблено такий висновок: “В свою чергу, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані ТОВ “Дарком” документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари.

Щодо посилання митниці на не зазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об`єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання”.

Отже, умови оплати не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Щодо висновків експерта.

У Відзиві щодо спірних Рішень вказано: “Наданий до митного оформлення Висновок експерта…взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12.07.2001 № 2658-ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна та майнових прав”, затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами”.

Безпідставність коригування митної вартості з наведеної підстави обґрунтовується наступним.

Пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа.

Тобто, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися Відповідачу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст.53 МК України за його наявності.

Незважаючи на це, висновки експерта № 20-23/11-2025 від 26.11.2025 року та № 20-05/12-2025 від 02.12.2025 року було надано одразу з Митними деклараціями.

Суд зазначає, що висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися митному органу виключно у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України за його наявності.

Окремо суд зазначає, що надані позивачем митному органу висновки експерта не є документами, що підтверджують митну вартість у розумінні ч. 2 ст. 53 МК України, а є додатковими документами на підтвердження відсутності заниження рівня митної вартості товару.

Щодо цінової інформації відносно вартості товару.

У Відзиві щодо спірних Рішень вказано: “Наданий прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ПП “НАЦІОНАЛЬНІ ТРАДИЦІЇ” та не відображає “дійсну вартість” у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист - це довідник цін на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців”.

Також у відзиві зазначено, що наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну.

З урахуванням окресленого суд зазначає наступне, що дане зауваження митниці не підтверджено жодним нормативно-правовим документом, адже відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.

Щодо цього Верховним Судом зроблено слушний висновок у постанові від 28.02.2024 року у справі № 815/1460/18: "Колегія суддів вважає помилковими твердження відповідача про те, що прайси-листи, отримані від продавця, а не від виробника товарів, і в них відсутні умови поставки товару, зважаючи на таке.

Так, до переліку додаткових документів, визначених частиною третьою статті 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів".

Позиція стосовно того, що прайс-листи митну вартість не підтверджують, узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28.05.2019 у справі №825/1477/15-а, в якій зокрема зазначено:

"Так, в силу вимог Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Чернігівська регіональна торгово-промислова палата є спеціалізованою організацією, яка має встановлені законом повноваження на проведення експертиз вартості товарів та складання за їх результатами відповідних висновків. Прайс-лист є документом довільної форми, що має додатковий інформативний характер, та не є обов`язковим (виключним) документом, який підтверджує митну вартість товару".

Відповідачу одночасно з Митними деклараціями все одно надавалися прайс-листи № 250719/1 від 19.07.2025 року та № 250812/7 від 12.08.2025 року.

Отже, прайс-листи є документами довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до змісту та форми прайс-листів, а тому посилання Відповідача на “недоліки” наданих Позивачем прайс-листів на підставі здійснення дослідження Відповідачем “загальносвітової практики” не є належним обґрунтуванням коригування митної вартості та жодним нормативним джерелом з боку Відповідача не підтверджено.

Щодо посилання Відповідача на те, що: “наданий прайс-лист охоплює лише товари, зазначені в рахунку-фактурі, що свідчить про можливість індивідуального ціноутворення для конкретного покупця, а не про загальнодоступну ринкову ціну” суд зазначає, що за інвойсом № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року поставлялися конкретні товари: Fabric CR-005, Fabric KA2-01, Fabric AG-001, Fabric CO-002, Fabric AC-010H, Fabric AC-010, Fabric AC-017, Fabric KJ-023, Fabric CCE-002-LL. Продавцем за Контрактом RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO видано прайс-лист № 250719/1 від 19.07.2025 року відносно саме цих товарів. Цінова інформація щодо будь-якого іншого товару, аніж вказано в інвойсі № RAJHANS/NT20250901 від 01.09.2025 року, жодного відношення як до митного оформлення за митною декларацією №25UA401060015546U4 від 26.11.2025 року, так і до коригування митної вартості товару за спірними рішенням про коригування №UA401060/2025/000077/2 від 27.11.2025 року та карткою відмови №UA401060/2025/000241 від 27.11.2025 року не мають.

За інвойсом № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року поставлялися конкретні товари: Fabric 9931, Fabric 9935, Fabric 9937, Fabric 9946, Fabric 9936, Fabric 9938-9945, 9948, Fabric 9951, Fabric 9950, Fabric 9952. Продавцем за Контрактом RAJHANS TEXTILE TRADING FZCO видано прайс-лист № 250812/7 від 12.08.2025 року відносно саме цих товарів. Цінова інформація щодо будь-якого іншого товару, аніж вказано в інвойсі № RAJHANS/NT20251005 від 05.10.2025 року, жодного відношення як до митного оформлення за митною декларацією №25UA401060015863U8 від 03.12.2025 року, так і до коригування митної вартості товару за спірними рішенням про коригування №UA401060/2025/000078/2 від 03.12.2025 року та карткою відмови №UA401060/2025/000248 від 03.12.2025 року не мають.

Отже, наведені Відповідачем недоліки прайс-листів № 250719/1 від 19.07.2025 року та № 250812/7 від 12.08.2025 року є необґрунтованими та не підтвердженими жодними нормативно-правовими документами чи встановленими чинним законодавством нормами, надані прайс-листи містять достатню цінову інформацію про товар, а коригування митної вартості на підставі додаткових документів, які митну вартість не підтверджують, є незаконним.

Щодо умови поставки та включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі.

У Відзиві щодо спірних Рішень про коригування митної вартості товарів вказано: “Інформацію, наведену в листі (калькуляції) ….. не можна вважати достовірною, адже заздалегідь (за 2 місяці) не можливо передбачити вартість перевезення, логістику, вантажно-розвантажувальні роботи на такому складному маршруті;

- згідно абзацу 2 статті 3 контракту, умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. Заявлені в інвойсі умови поставки - CPT Харків, Україна, разом з тим, абзацом 3 статті 3 контракту обумовлено, що Постачальник зобов`язаний завантажити товар на борт судна в порту навантаження в зазначену дату або в узгоджений період, а такі умови контракту відповідають умовам поставки згідно Інкотермс – FOB порт країни відправлення (Китай). Вищенаведене суперечить задекларованим умовам поставки CPT Харків та може свідчити про не включення у ціну товару вартості транспортних витрат у повному обсязі”.

Безпідставність коригування митної вартості з наведених підстав обґрунтовується наступним.

При визначенні митної вартості витрати на транспортування/витрати пов`язані з транспортуванням додаються тільки тоді, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті.

Враховуючи п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України для визначення митної вартості мають значення лише ті витрати на транспортування/витрати пов`язані з транспортуванням, які включаються саме до митного кордону України.

Згідно п.п. 2 п. 11 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються транспортування після ввезення обчисленню, зокрема, витрати на транспортування після ввезення.

Окреслена правова позиція відображена у висновках Верховного Суду постанови від 02.05.2023 у справі № 813/2658/16.

Витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а також витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України включено до ціни товару до названого (кінцевого) місця призначення - України на умовах поставки CPT, що підтверджено наданими митному органу документами.

Окремо суд зазначає, що при проведенні консультацій, ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів до позивача не надходило, що свідчить про недотримання митним органом порядку проведення консультацій, а також неналежного обґрунтування неможливості застосування митної вартості за ціною договору, задекларованої позивачем.

Під час проведення консультацій позивачем наголошено, що ним подано усі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так і додаткові документи за ч. ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.

Серед іншого суд зазначає, шо у відзиві митний орган посилається на наступне: “від 04.08.2021 у справі № 520/3421/19, де колегія суддів Верховного Суду звертає увагу, що наявність у ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Від 04.08.2021 у справі № 520/4787/19, у якій зазначено, що якщо за результатами аналізу, виявлення та оцінки ризиків посадовою особою митного органу встановлено ризик заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість, у тому числі невірне визначення митної вартості, або якщо за результатами розгляду поданих декларантом або уповноваженою ним особою документів, перелік яких визначений частинами 3 та/або четвертою ст.53 МК України, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин 3 та/або четвертої ст.53 МК України для підтвердження митної вартості товарів і складанням їх переліку.

При цьому, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що наявність у ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості”.

Суд зазначає, що при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками контролюючий орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, які підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав за ч. 3 ст. 53 МК України може витребувати у декларанта додаткові документи.

Проте суд констатує, що само по собі спрацювання профілів ризиків не вказує на обґрунтованість сумнівів митного органу для витребування додаткових документів та не є підставою для коригування митної вартості товарів, визначеної позивачем.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З приводу клопотання про відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу при розгляді даної справи, які складають 111000,00 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 134 КАС України).

Згідно з ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 31.07.2018 по справі № 820/4263/17.

Також, згідно ч. 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21, що враховується судом при вирішенні питання відшкодування понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

Матеріалами справи підтверджено, що між АБ "Бідної Оксани Іванівни" (Бюро) в особі керуючого бюро Бідної О.І. та ПП "Національні традиції" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги від 26.12.2025, за умовами якого Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу.

Згідно п.3.1 розділу 3 договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами у додатковій угоді у фіксованому розмірі.

Платіжною інструкцією кредитного переказу коштів від 30.12.2025 підтверджено перерахування позивачем на рахунок АБ "Бідної Оксани Іванівни" 111000,00 грн., призначення платежу надання правової допомоги за договором від 26.12.2025.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Так, пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

В постанові Верховного Суду від 23.07.2023 у справі №340/4492/22 судом касаційної інстанції висловлено позицію, згідно якої наявність/відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення виключно для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу як це передбачено частиною сьомою статті 134 КАС України, однак, не впливає на обов`язок суду при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першої-четвертої статті 134 КАС України і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, принципу співмірності та враховуючи, що дана адміністративна справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін за наявними матеріалами справи та відноситься до справ незначної складності, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу 111000,00 грн., є суттєво завищеним.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що сума в розмірі 20000,00 грн. в якості судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою під час розгляду справи, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За таких підстав, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання представника позивача про відшкодування за рахунок відповідача понесених витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19,139,241-247,250,293,295,297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7,м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ39220630) до Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17,м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл.,21034, код ЄДРПОУ43997544) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2025/000077/2 від 27.11.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000241 від 27.11.2025 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA401060/2025/000078/2 від 03.12.2025 року та картку відмови № UA401060/2025/000248 від 03.12.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544) на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) сплачений судовий збір у сумі 13209,63 грн (тринадцять тисяч двісті дев`ять гривень 63 копійки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544) на користь Приватного підприємства "Національні традиції" (вул. Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 39220630) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Заічко О.В.