Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №500/1708/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1708/26

03 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грицюка Р.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Тернопільської митниці, у якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2026/000013/1 від 05 березня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем, за результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови. Вважає таке рішення необґрунтованим та таким, що суперечать нормам чинного законодавства. Зазначає, що надані позивачем до митного органу документи на підтвердження митної вартості товару не містять розбіжностей та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору, шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення відповідачем передбаченого ст. 57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару. У зв`язку з наведеним просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема вказує, що під час здійснення митного контролю за МД №26UA403020002417U7 від 03.03.2026 митницею опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено таке.

Відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2020 перевезення на умовах поставки DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Однак в контракті від 26.01.2026 № 2601-2/2026 не виявлено інформації щодо включення витрат пов`язаних з транспортуванням (навантаженням, перевантаження тощо) товару до ціни товару.

Документи, що підтверджують витрати на страхування товарів до митного оформлення не надавались, витрати на страхування, як складова митної вартості, у МД не заявлялись. Проте в платіжній інструкції №7 від 24.02.2026 про оплату тягача сідельного DAF XF 480 FT номер шасі НОМЕР_1 зазначений номер контракту, що не відповідає відомостям зазначеним в МД. Таким чином, з наведеного вище вбачається, що у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи, надання яких може усунути сумнів у їх достовірності. У рішенні про коригування митної вартості наведена вичерпна інформація щодо джерел інформації для визначення митної вартості та здійснених коригувань, що відповідає вимогам нормативних документів.

Відповідач стверджує, що посадові особи Тернопільської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд ухвалою від 15.04.2026 відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної судової справи за правилами загального позовного провадження та/або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

26.01.2026 між компанією «Kleуn Тrucks BV» (Нідерланди) (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Україна) (Покупець) укладено контракт №2601-2/2026 від 26.01.2026.

На виконання зовнішньоекономічного контракту №2601-2/2026 від 26.01.2026 згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №26200576 від 19.02.2026 позивачем на митну територію України ввезено товар.

03 березня 2026 року подано до митного оформлення митну декларацію (надалі – МД) типу ІМ40ДЕ №26UA403020002417U7, якою заявлено до митного оформлення товар: тягач сідельний, який був у використанні: марка DAF; модель XF 480 FT; ідентифікаційний номер транспортного засобу (номер шасі) НОМЕР_1 ; тип двигуна дизельний; робочий об`єм циліндрів двигуна 12902 см3; потужність 355 кВт; календарний рік виготовлення 2019; модельний рік 2019; колісна формула 2х6; торговельна марка DAF; країна виробництва Німеччина (DE); призначений для доріг загального користування, перевезення напівпричепів, пошкоджено праву дверку та вітрове скло.

До митного оформлення подані наступні документи:

- рахунок-фактура (інвойс) № 26200576 від 19.02.2026;

- автотранспортна накладна № CMR від 19.02.2026;

- декларація про походження товару № AF01469576 від 19.02.2026;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №AF01469576 від 19.02.2026;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.01.2026;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №7 від 24.02.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2601-2/2026 від 26.01.2026;

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 26.01.2026;

- інші некласифіковані документи – фотографії Т/З від 03.03.2026;

- копія митної декларації країни відправлення №26NL1YQIDNLKGFWDA2 від 19.02.2026;

- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.017.008451-26 від 03.03.2026.

Під час автоматизованого контролю із застосуванням системи управління ризиками відповідно до Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.07.2015 № 684, автоматизованою системою митного оформлення «Інспектор» (надалі – АСМО «Інспектор») згенеровано форми митного контролю:

« 000 Інформаційне повідомлення»;

« 101-1 Витребування оригіналів документів або засвідчених в установленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів»;

« 103-1 Перевірка поданих документів та відомостей (у тому числі наданих на вимогу митного органу) на предмет розбіжностей (невідповідностей) у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи інших документах (їх електронних копіях)»;

« 105-2 Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення»;

« 106-2 Витребування документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товарів»;

« 107-3 Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТЗЕД підрозділом митного оформлення»;

« 109-4 Перевірка правильності визначення країни походження товарів»;

« 111-5 Перевірка правильності справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати»;

« 203-1 Проведення повного огляду – з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації та інших документах, поданих до митного оформлення»;

« 802-4 Направлення службової записки до підрозділу по контролю правильності визначення країни походження товарів з метою розгляду питання щодо направлення до компетентного органу, що видав документ про походження, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, запиту про проведення перевірки документів про походження товару чи надання додаткових відомостей ...»;

« 911-1 Здійснення фото- та/або відеофіксації виконання митних формальностей».

Також, АСМО «Інспектор» посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур: за участі фізичної особи наявні протоколи про порушення митних правил. Розглянути питання щодо посилення митного контролю з метою недопущення повторних порушень товар(и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього коду товару з даною країною походження за останні 365 днів. До товару застосовуються пільги/ преференції. Здійснити перевірку задекларованих документів, що підтверджують походження товару, правильності класифікації товару, правильності визначення митної вартості товару. Забезпечити ідентифікацію товарів шляхом здійснення цифрової фотозйомки. Можливе заниження митної вартості сідельного тягача. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості. На запит Держмитслужби митними органами країни експортера не підтверджено преференційне походження товарів. Експортер Kleyn Trucks BV. Розглянути питання зупинення тарифної пільги (преференції) (гр. 36 МД) відповідно до частини першої статті 281 Митного кодексу України із випуском товару у вільний обіг на митну територію України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України, до надходження результатів перевірки їх преференційного походження згідно з міжнародним договором про вільну торгівлю.

Під час здійснення митного контролю за МД №26UA403020002417U7 від 03.03.2026 митницею опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено:

1. Відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2020 перевезення на умовах поставки DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Однак в контракті від 26.01.2026 № 2601-2/2026 не виявлено інформації щодо включення витрат пов`язаних з транспортуванням (навантаженням, перевантаження тощо) товару до ціни товару.

2. Документи, що підтверджують витрати на страхування товарів до митного оформлення не надавались, витрати на страхування як складова митної вартості у МД не заявлялись.

3. У платіжній інструкції №7 від 24.02.2026 про оплату тягача сідельного DAF XF 480 FT номер шасі НОМЕР_1 зазначений номер контракту, що не відповідає відомостям зазначеним в МД.

Таким чином, з наведеного вище слідує, що у поданих до митного оформлення разом із митною декларацією документах наявні розбіжності та невідповідності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі.

Уповноваженою особою декларанта, окрім наданих до ЕМД документів, додатково надано: інші некласифіковані документи - оголошення про продаж Т/з від 19.02.2026. Листом від 04.03.2026 позивачем повідомлено митницю про те, що інші додаткові документи не надаватимуться.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2026/000013/1 від 05.03.2026 і зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, в документах поданих до митного оформлення наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару:

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до відомостей, що містяться у наданих товаросупровідних документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки DAP Ternopil згідно Інкотермс-2010. Відповідно до міжнародних правил ІНКОТЕРМС 2020 перевезення на умовах поставки DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Однак в контракті від 26.01.2026 № 2601-2/2026 не виявлено інформації щодо включення витрат пов`язаних з транспортуванням (навантаженням, перевантаження тощо) товару до ціни товару. Документи, що підтверджують витрати на страхування товарів до митного оформлення не надавались, витрати на страхування як складова митної вартості у МД не заявлялись. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами ідентичних товарів є вищою.

Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом повідомлено про відсутність інших додаткових документів, ніж ті, що подані до митного оформлення. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Декларантом на вимогу митного органу подано платіжну інструкцію в іноземній валюті та оголошення про продаж тягача. Проте в платіжній інструкції №7 від 24.02.2026 про оплату тягача сідельного DAF XF 480 FT номер шасі НОМЕР_1 зазначений номер контракту, що не відповідає відомостям зазначеним в МД. Враховуючи цю інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана за ціною договору.

За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості згідно з ЕМД від 03.03.2026 №26UA209230018906U9 (товар сідельний тягач марки: DAF, модель: XF 480 FT, бувший у використанні, номер шасі НОМЕР_3 з дизельним двигуном, робочий об`єм циліндрів двигуна: 12902 см3; потужність двигуна: 355 кВт; власна маса: 8026 кг; календарний рік виготовлення: 2019 рік, модельний рік виготовлення: 2019 рік. Використовується для переміщення напівпричепів на дорогах загального призначення. Виробник: DAF TRUCKS DEUTSCHLAND GMBH) на рівні 20 500 євро/шт.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень слідує, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару є зовнішньоекономічний контракт та рахунок-фактура (інвойс).

Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ - інвойс №26200576 від 19.02.2026 за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено договір №2601-2/2026 від 26.01.2026.

Також, митному органу представлені:

- рахунок-фактура (інвойс) № 26200576 від 19.02.2026;

- автотранспортна накладна № CMR від 19.02.2026;

- декларація про походження товару № AF01469576 від 19.02.2026;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №AF01469576 від 19.02.2026;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.01.2026;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №7 від 24.02.2026;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2601-2/2026 від 26.01.2026;

- договір про надання послуг митного брокера №б/н від 26.01.2026;

- інші некласифіковані документи – фотографії від 03.03.2026;

- копія митної декларації країни відправлення №26NL1YQIDNLKGFWDA2 від 19.02.2026;

- сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу №UA.017.008451-26 від 03.03.2026.

Уповноваженою особою декларанта, окрім наданих до ЕМД документів, додатково надано:

- інші некласифіковані документи - оголошення про продаж тягача від 19.02.2026.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Щодо доводів митного органу про необхідність подання документів, що підтверджують митну вартість товару, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що за встановлених обставин позивачем надано достатніх для митного оформлення імпортованого товару документів, аргументи відповідача не дають обґрунтованих підстав ставити під сумнів правильність обчислення митної вартості оцінюваного товару, оскільки неузгодженості, розбіжності або недоліки у документах, про які зазначає відповідач, є необґрунтованими та не могли вплинули на правомірність визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

Крім того, ненадання страхових документів, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.

Щодо доводів відповідача про те, що системою управління ризиками згенеровано форму митного контролю щодо можливого заниження митної вартості. З приводу чого у митного органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару.

Доречно зауважити, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару (правовий висновок викладено в постанові КАС ВС від 25.08.2023 у справі №810/693/17).

Щодо твердження відповідача, що умови поставки DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення. Однак в контракті, від 26.01.2026 № 2601-2/2026 не виявлено інформації щодо включення витрат пов`язаних з транспортуванням (навантаженням, перевантаження тощо) товару до ціни товару. Документи, що підтверджують витрати на страхування товарів до митного оформлення не надавались, витрати на страхування як складова митної вартості у МД не заявлялись, суд зазначає таке.

Відповідно до п.3.1. контракту № 2601-2/2026 від 26.01.2026 товару поставляється покупцю або вантажоодержувачу, названому покупцем, на умовах DAP Тернопіль, Україна.

Тобто, сторонами у спірних правовідносинах погоджено умови поставки DAP Тернопіль. Згідно з правилами Incoterms 2010, термін DAP (Delivered at Place) «Постачання в місце призначення» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом надання його у розпорядження покупця на транспортному засобі, що прибув до погодженого місця призначення, готовим до розвантаження. При цьому продавець несе всі ризики та витрати, пов`язані з доставкою товару до зазначеного місця призначення.

Отже, витрати, пов`язані з транспортуванням товару до узгодженого пункту призначення, покладаються на продавця та включаються до вартості товару. З огляду на зазначене, такі витрати включені до вартості товару та не потребували окремого документального підтвердження.

Відповідно до підп.6 ч.2 ст.53 МК України транспортні (перевізні) документи подаються як документи, що підтверджують митну вартість товарів, у разі якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені до вартості товару.

Оскільки у даному випадку поставка товару здійснювалася на умовах DAP (витрати на транспортування включені до вартості товару), а витрати на транспортування включені до вартості товару, зазначеної в інвойсі, подання окремих транспортних (перевізних) документів саме для підтвердження митної вартості товару не є обов`язковим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.11.2025 року у справі №280/7653/23. У зазначеному рішенні суд дійшов висновку, що витрати на транспортування товару до визначеного місця призначення покладаються на продавця та включаються до вартості товару за контрактом. Верховний Суд зазначив, що за таких умов транспортування товару здійснюється продавцем за власний рахунок, а тому відсутні підстави вважати, що покупець поніс додаткові витрати на перевезення, які повинні були бути включені до складових митної вартості товару.

Таким чином, з урахуванням погоджених сторонами умов поставки та наданих документів, витрати на транспортування товару були включені до його вартості, що підтверджується матеріалами справи та відповідає правовим висновкам Верховного Суду.

Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо того, що у поданих документах відсутня інформація стосовно можливого укладання договору страхування та неможливо перевірити необхідність додавання такої складової митної вартості з огляду на наявність у митного органу інвойсу від 19.02.2026 №26200576.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 13.02.2018 року по справі № 803/1112/17 зазначив, що якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), відтак митниця повинна довести наявність цього факту.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що товар, який постачався, підлягав страхуванню та був застрахований відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

Пунктом 2.4. контракту №2601-2/2026 від 26.01.2026 визначено, що усі банківські платежі так само як і всі витрати і оплата мита, які передбачені Контрактом здійснюються покупцем. При цьому, в інвойсі від 19.02.2026 №26200576, який надавався до митного органу, вказана вартість товару 11950,00 євро, а також зазначено ПДВ 0,00 %.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачем були понесені витрати на відшкодування будь-яких податків, які в подальшому повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суду не надано.

Також як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, декларантом до митного оформлення товару було надано, зокрема, платіжну інструкцію в іноземній валюті №7 від 24.02.2026.

У той же час, розбіжність, як зазначає відповідач, у в платіжній інструкції №7 від 24.02.2026 про оплату тягача сідельного DAF XF 480 FT номер шасі НОМЕР_1 зазначений номер контракту, що не відповідає відомостям зазначеним в МД, не свідчить про неможливість ідентифікації оплати відповідно до інвойсу та контракту, оскільки у платіжній інструкції в іноземній валюті №7 від 24.02.2026 в графі "інформація про переказ коштів" вказано оплата за вживаний тягач DAF XF 480, номер шасі НОМЕР_1 , що відповідає товару зазначеному у інвойсі від 19.02.2026 №26200576 та контракту №2601-2/2026 від 26.01.2026, який надавався до митного оформлення.

У постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

При цьому, в постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Таким чином, посилання відповідача на розбіжність реквізиту в платіжній інструкції №7 від 24.02.2026 про оплату тягача сідельного DAF XF 480 FT номер шассі НОМЕР_1 зазначений номер контракту, що не відповідає відомостям зазначеним в МД, як на підставу для коригування митної вартості товару, внаслідок чого, начебто, неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару не є доречним.

Таким чином, встановлені у цій справі обставини, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданої декларантом позивача; не навів належних обґрунтувань щодо документального не підтвердження складових митної вартості та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

За таких обставин, суд вважає, що, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2026/000013/1 від 05.03.2026 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

За змістом частин п`ятої-восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з платіжною інструкцією від 16.03.2026 №1939 позивач сплатив ФОП ОСОБА_2 за переклад документів 1800,00 грн, проте в позовній заяві просить стягнути сплачені послуги перекладача в розмірі 900,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що витрати на переклад документів безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Відтак, зважаючи на складність відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати за послуги перекладача у розмірі 900,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору та витрати за послуги перекладача.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403020/2026/000013/1 від 05.03.2026.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 3328,00 грн та витрати за послуги перекладача у розмірі 900,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 03 липня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46004 код ЄДРПОУ 43985576).

Головуючий суддя Грицюк Р.П.