Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №460/1517/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2026 року м. РівнеСправа №460/1517/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом:

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 17.09.2025 №172650011394 про відмову позивачу у призначенні позивачу пенсії;

зобов`язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з дня звернення до Управління обслуговування громадян Відділу обслуговування громадян (сервісний центр № 11) ГУ ПФУ в Рівненській області з приводу призначення пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.08.2025 позивач досяг 65-тирічного віку та набув право на призначення пенсії за віком. У зв`язку з цим, позивач звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, спірним рішенням відповідач відмовив у призначенні позивачу пенсії з підстав порушення вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Позивач вважає, що долучені до позовної заяви документи підтверджують наявність у нього страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком, яку він не може підтвердити через втрату трудової книжки. Вважає, що внаслідок протиправного рішення органу Пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії за віком порушено гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою від 02.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву.

За змістом довідки про доставку електронного листа вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі “Електронний суд” 02.02.2026.

У встановлений судом строк відповідач відзиву не подав. Клопотань про продовження процесуального строку для надання відзиву із зазначенням причин від відповідача не надходило.

Ухвалою від 25.06.2026 витребувано у відповідача додаткові докази.

29.06.2026 відповідач надав витребувані судом докази.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період 2011 - 2015 роки отримував пенсію по інвалідності, призначену на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

10.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно з Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 17.09.2025 №172650011394, вік заявника 65 років 00 місяців 14 днів. Страховий стаж особи становить 10 років 00 місяців 24 дні.

Результати розгляду документів, доданих до заяви. З покликанням на п. 2.1, п. 2.22, п. п.2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, положень п. 1 ст. 5, п. 1 ст. 26 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) щодо декларування та реєстрація місця проживання в Україні», орган пенсійного фонду зазначив, що для призначення пенсії за віком заявником надано скановану копію паспорта (ІД картка) № 005344857 від 20.10.2020, до якого долучено витяг з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання з інформацією про зняття з реєстрації 21.03.2023. Також долучено скановану копію з копії: трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.01.1979; свідоцтво №9 від 08.08.1986; диплом серії НОМЕР_2 від 25.07.1978.

З наведених підстав Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 17.09.2025 №172650011394 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав порушення вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.

Вважаючи рішення органу Пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії протиправним, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі – Закон №1058-ІV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною першою статті 26 Закону №1058-ІV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

За змістом частини другої статті 26 Закону №1058-ІV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону №1058-ІV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону №1058-ІV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Згідно із ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом спірного рішення на момент звернення до органу Пенсійного фонду (10.09.2025) вік ОСОБА_1 становить 65 років 0 місяців 14 днів, а страховий стаж – 10 років 0 місяців 24 дні.

Керуючись принципом офіційного з`ясування всіх обставин справи, суд витребував від відповідача матеріали електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , дослідженням якої суд встановив, що у період 2011 - 2015 років позивач отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи (загальне захворювання), призначену на умовах Закону №1058-IV.

Загальний страховий стаж (повний) ОСОБА_1 на момент призначення пенсії по інвалідності (13.03.2011) становить 21 рік 8 місяців 6 днів, що відображено в розпорядженнях про призначення пенсії та в розпорядженнях про перерахунок пенсії за 2011 – 2015 роки. Крім того, в цих розпорядженнях вказано про наявність додаткового страхового стажу 9 років 3 місяці 6 днів.

Суд зауважує, що жодних пояснень щодо підстав зниження розміру страхового стажу позивача, зарахованого йому органом Пенсійного фонду ще у 2011 році, спірне рішення не містить.

Оскільки станом на 13.03.2011 загальний страховий стаж позивача становив понад 21 рік, то здійснений відповідачем розрахунок страхового стажу позивача при розгляді його заяви про призначення пенсії за віком від 10.09.2025, у якому відображено страхового стажу лише 10 років 0 місяців 24 дні, суд вважає необґрунтованим, а поведінку щодо зниження розміру страхового стажу позивача – протиправною та такою, що вчинена з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у позивача наявна достатня кількість страхового стажу (понад 21 рік) для призначення пенсії за віком у 2025 році відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону №1058-IV по досягненню віку 65 років.

Щодо твердження відповідача у спірному рішенні про порушення позивачем вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі – Порядок №22-1), суд зазначає таке.

Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно з п. 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення, продовження пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Згідно з пп. 2 п. 2.1 Порядку 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема:

документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Водночас пунктом 1.8 Порядку 22-1 передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія (абз. 4).

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) (абз. 5).

Згідно з п. 3.3 Порядку 22-1 орган, що призначає пенсію, надає: роз`яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.

Відповідно до п. 4.2 Порядку 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Суд встановив, що згідно з розпискою-повідомленням до заяви про призначення пенсії від 10.09.2025 за №3167 позивач долучив такі документи: Довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_3 ; Заява про призначення/перерахунок пенсії; Паспорт або ID-картка або Посвідка 005344857; Диплом (свідоцтво, атестат) про навчання; Документи про місце проживання (реєстрації) особи; Заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк); Інший документ (не уточнено який саме); Трудова книжка або документи про стаж.

При цьому, вказана розписка-повідомлення всупереч положенням абз. 4 п. 1.8 Порядку 22-1 не містить письмового запису про те, які документи необхідно подати додатково.

Матеріали справи також не містять доказів того, що при прийнятті у позивача заяви про призначення пенсії за віком від 10.09.2025 відповідачем було надано йому роз`яснення з питань призначення та виплати такої пенсій, чи допомогу щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії, а також повідомлень про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів, чи про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних, як це передбачено положеннями п. 3.3 та п. 4.2 Порядку 22-1.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до п. 9 Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.07.2015 № 13-1 (далі – Положення №13-1), чітко визначено, що органи Пенсійного фонду не мають права, зокрема, вимагати від заявника надання документів, інформації або вчинення дій, надання або здійснення яких не передбачено законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини, або які знаходяться в розпорядженні (віднесені до компетенції) відповідного органу Пенсійного фонду.

Як встановлено судом з матеріалів справи, у розпорядженні відповідача були наявні копії трудової книжки серії НОМЕР_1 від 05.01.1979; свідоцтво №9 від 08.08.1986; диплом серії НОМЕР_2 від 25.07.1978, які надавалися позивачем до органу Пенсійного фонду та були враховані цим органом при призначенні позивачу у 2011 році пенсії по інвалідності.

Відтак, покликання відповідача у спірному рішенні, як на підставу відмови у призначенні пенсії за віком у 2025 році, про ненадання позивачем оригіналів цих документів, чим ніби-то порушено Порядок №22-1, є необґрунтованими та безпідставними, а відмова позивачу в призначенні пенсії за віком, за наявності у розпорядженні пенсійного органу всіх необхідних документів, - протиправною, оскільки вчинена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що не може слугувати підставою для відмови особі у призначені пенсії також покликання органу Пенсійного фонду на положення Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) щодо декларування та реєстрація місця проживання в Україні» при наданні особою витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання з інформацією про зняття з реєстрації, оскільки орган Пенсійного фонду під час розгляду документів про призначення особі пенсії наділений повноваженнями самостійно перевіряти відомості, які містяться у відповідних державних електронних інформаційних реєстрах, системах або базах даних.

Так, відповідно до положень п. 2.28 Порядку №22-1 інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей. Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Крім того, з метою зниження адміністративного навантаження на громадян, а також оптимізації та підвищення ефективності роботи органів Пенсійного фонду України шляхом впровадження електронної міжвідомчої взаємодії Кабінет Міністрів України постановою “Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення” від 17.07.2019 № 681 установив, що:

1) для призначення, перерахунку, поновлення, припинення, продовження виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведення з одного виду пенсії на інший (далі - призначення пенсії) на запит органів, які призначають пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня його отримання подаються такі відомості, зокрема, з реєстрів територіальних громад - про місце проживання/перебування особи із зазначенням адреси житла/місця перебування. Відомості подаються органами реєстрації;

2) забороняється вимагати від особи, яка подає заяву для призначення пенсії, документи, що підтверджують відомості, зазначені у підпункті 1 цього пункту (крім випадку, коли такі відомості відсутні або містять розбіжності у відповідній інформаційній системі або особа не надала згоди на отримання та обробку її персональних даних з певної інформаційної системи), а також відомості, які містяться в інформаційних системах Пенсійного фонду України та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Положення щодо обміну відомостями, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, діють до організації електронної інформаційної взаємодії відповідних інформаційних ресурсів згідно з Порядком організації електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 357 Деякі питання організації електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (Офіційний вісник України, 2018 р., № 41, ст. 1450).

Доступ до зазначених у підпункті 1 цього пункту реєстрів здійснюється авторизовано із збереженням інформації про службову або посадову особу, яка зробила запит, з використанням засобів реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування на центральному рівні за умови надання особою, яка подає заяву для призначення пенсії, а у випадках, передбачених законом, - також членами її сім`ї згоди на отримання та обробку їх персональних даних.

Отже, відповідач при розгляді заяви позивача про призначення пенсії мав право самостійно отримати інформацію щодо зареєстрованого місця проживання позивача.

Проте, не реалізував надане повноваження при розгляді заяви позивача про призначення пенсії за віком від 10.09.2025 та не перевірив в державних електронних інформаційних ресурсах шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) необхідних відомостей щодо реєстрації його місця проживання, а обмежився лише оцінкою наданого позивачем витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання.

Крім того, наданий позивачем до позовної заяви витяг з реєстру територіальної громади від 18.10.2025 №2025/015322154 підтверджує, що він зареєстрований на території м. Сарни Сарненського району Рівненської області.

Як передбачено частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Верховним Судом у постановах від 21.11.2018 у справі №672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі №127/1849/17 викладено висновки, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити самі по собі не можуть бути підставою для відмови у призначенні чи перерахунку пенсії.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд зазначає, що ОСОБА_1 на день звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком ІНФОРМАЦІЯ_2 досяг віку 65 років та має страховий стаж понад 21 рік, що підтверджується документами наявними у розпорядженні відповідача.

Отже, в досліджуваній ситуації дотримані умови для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до положень ч. 3 ст. 26 Закону №1058-IV.

Суд наголошує, що громадянин України не може бути позбавленим права на соціальний захист у вигляді отримання пенсії, право на яку набуто на території України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина друга статті 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком. Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом скасування рішення від 17.09.2025 №172650011394.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про призначення позивачу пенсії, суд враховує, що питання зарахування стажу роботи особи до її страхового стажу безпосередньо пов`язане із її правом на призначення пенсії, адже страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону №1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку та на підставі документів, наданих особою для призначення такої пенсії, а тому реалізація права на зарахування такого страхового стажу виникає у особи виключно за наявності у неї права на пенсію.

Статтею 5 КАС України визначені способи захисту порушених прав, свобод та інтересів, та зазначено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 4 та п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, належним та ефективним, у даному випадку, способом відновлення порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону №1058-ІV, з урахуванням всіх документів, які є у розпорядженні ГУ ПФУ в Рівненській області щодо позивача.

При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям таким органом Пенсійного фонду певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Визначаючи дату, з якої слід відновити порушені права, свободи та інтереси позивача, суд враховує положення частини першої статті 45 Закону №1058-ІV, згідно з якою пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки позивач досяг пенсійного віку 26.08.2025, а звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення такої пенсії відбулося 10.09.2025, то порушене право позивача слід відновити з 27.08.2025.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч вимогам КАС України не доведено правомірності оскаржуваного рішення, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи результати судового розгляду справи, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 17.09.2025 №172650011394 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 27.08.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028. ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Повний текст рішення складений 03 липня 2026 року.

Суддя Н.О. Дорошенко