Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №420/15241/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15241/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

02 липня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 420/15241/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа № 420/15241/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року по справі № 420/15241/25 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 16718 від 20.01.2025 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» (код ЄДРПОУ 44720783) критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 73015 від 11.03.2025 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» (код ЄДРПОУ 44720783) критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 93866 від 03.04.2025 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» (код ЄДРПОУ 44720783) критеріям ризиковості платника податку.

Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 99262 від 08.04.2025 року про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» (код ЄДРПОУ 44720783) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» (код ЄДРПОУ 44720783) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12112 грн 00 коп.

22.06.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі № 420/15241/25, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення по справі № 420/10664/25, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» (ЄДРПОУ 44720783) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 41 564,70 грн.

Ухвалою від 24.06.2026 року суд прийняти до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по адміністративній справі №420/15241/25, вирішення заяви ухвалив здійснити в порядку письмового провадження.

24.06.2026 року та 29.06.2026 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому відповідачем зазначено, що оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору – скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування, при цьому в спрощеному/письмову проваджені без виклику, відповідач дійшов висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити Позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2026 рік станом на час звернення з позовом до суду.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дослідивши надані учасниками сторін докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.4, 5 ст.134 КАС України законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства України закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Верховним Судом у своїх постановах від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16, від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, неодноразово висловлювалась правова позиція, згідно якої на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом даної справи товариством з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» надано наступні докази:

1. Договір № 265/30-04-2025 про надання правничої (правової) допомоги від 30.04.2025 року укладений між адвокатським об`єднанням «ПРОЛІГАЛС» та товариством з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО», у відповідності до п. 1.1. якого, Об`єднання бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу (правову) допомогу, а Клієнт зобов`язується прийняти надану правничу (правову) допомогу в рамках судового процесу про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Згідно із п. 3.1. договору, за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.1. договору, Клієнт сплачує Об`єднанню винагороду, розмір якої визначається сторонами у розмірі: 1000 доларів США, що за курсом НБУ, станом на дату укладання договору складає – 41564,70 грн. – за представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції;

2. Рахунок на оплату № 54 від 30.04.2025 року за договором № 265/30-04-2025про надання правничої (правової) допомоги від 30.04.2025 року на суму 41564,70 грн;

3. Платіжну інструкцію кредитного переказу коштів № 626 від 02.05.2026 року

4. Ордер на надання правничої допомоги від 15.05.2025 серії ВН №1516118, виданий адвокатським об`єднанням «ПРОЛІГАЛС» на підставі договору про надання правничої допомоги № 265/30-04-2025 від 30.04.2025 року, відповідно до якого адвокатом, який надає правничу допомогу, є Теплякова Т.Є.

В постанові від 24.01.2019 р. у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним ст.ст.19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що визначений представником позивача розмір понесених судових витрат на правничу допомогу не співмірний із складністю справи, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та виклику учасників справи.

Крім того, дана адміністративна справа є справою незначної складності, складання позовної заяви не вимагає глибокого аналізу судової практики і нормативно-правових актів, враховуючи стабільну судову практику з розгляду даної категорії справ.

На підставі вище викладеного, суд доходить висновку, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 5000,00 грн., які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 205, 243, 252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 420/15241/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Прийняти по справі додаткове рішення, яким здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» (пров. Аеропортівський 3, буд. 4, м. Одеса, 65033, код ЄДРПОУ 44720783) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

В задоволенні решти вимог заяви товариства з обмеженою відповідальністю «АМЕХСО» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.07.2026 року.

Суддя Г.В. Лебедєва