Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №420/23071/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23071/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову, оформлену листом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 10.06.2025 № 1090 стосовно нарахування та виплати: одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби; грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток; додаткової винагороди під час дії воєнного стану; підйомної допомоги у зв`язку з призначенням на військову посаду; відшкодування витрат на відрядження;

- зобов`язати Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :

- одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

- грошову компенсацію – за всі невикористані дні щорічної основної відпустки а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки, передбаченою згідно з пунктом 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260;

- додаткову винагороду під час дії воєнного стану на підставі довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2025 року № 5448 та пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260;

- грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 № 178 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- підйомну допомогу у зв`язку з призначенням на військову посаду в розмірі місячного грошового забезпечення та добових з розрахунку за одну добу переїзду, виходячи з пунктів 1, 2, 13 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05 лютого 2018 року № 45;

- відшкодування витрат на відрядження при придбанні посадочних документів для проїзду залізничним транспортом виходячи з пункту 18 Інструкції про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 20 лютого 2017 року № 105.

- зобов`язати Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку вище перелічених виплат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що у зв`язку із закінченням строку контракту та припиненням його дії з подальшим виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України на підставі наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 13.02.2025 № 195, та не здійсненням розрахунку належних виплат Військовим інститутом танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», позивачем на адресу направлено заяву від 29.05.2025 з вимогою провести передбачених чинним законодавством виплат з належним обґрунтуванням щодо підстав їх здійснення та копіями підтверджуючих документів. Однак відповідачем листом від 10.06.2025 № 1090 відмовлено у виплаті компенсації і допомог. Позивач вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач подав відзив, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказав, що у зв`язку з продовженням проходження військової служби, підстави для нарахування та виплати одноразової допомоги при звільненні з військової служби відсутні. У зв`язку з продовженням проходження військової служби, підстави для нарахування та виплати грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток відсутні. Станом на 09.06.2025 коли було надано відповідь, оригіналу довідки, яка є підставою для включення до наказу начальника інституту про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану, не надано. Відповідно до наказу начальника інституту від 03.03.2025 № 65, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, позивачу нараховано та виплачено у повному обсязі (перераховано на картковий рахунок 21.05.2025). Вимога позивача щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку №44 при здійсненні виплати суми коштів згідно з рішенням суду є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню. Станом на 09.06.2025 оригіналів документів, які є підставою для включення до наказу начальника інституту про виплату позивачем підйомної допомоги та добових за час переїзду не надано. Станом на 09.06.2025 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (із підтверджуючими документами) до фінансово-економічної служби не наданий.

У відповіді на відзив позивач не погодився з доводами відповідача викладеними у відзиві та просив задовольнити позовні вимоги.

Судом встановлено наступне.

Позивач проходив службу у Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Листом від 10.06.2025 № 1090 Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», відмовлено у нарахуванні та виплаті позивачу:

1) одноразової грошової допомоги при звільнені з військової служби – у зв`язку із продовженням проходження військової служби;

2) грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток – у зв`язку із продовженням проходження військової служби;

3) додаткової винагороди під час дії воєнного стану – у зв`язку із відсутністю оригіналу довідки, яка є підставою для включення до наказу начальника інституту про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану;

4) підйомної допомоги у зв`язку з призначенням на військову посаду – у зв`язку із відсутністю оригіналів документів, які є підставою для включення до наказу начальника інституту про виплату підйомної допомоги та добових за час переїзду;

5) відшкодування витрат на відрядження – у зв`язку із відсутністю звіту про використання коштів виданих на відрядження або під звіт (із підтверджуючими документами) до фінансово-економічної служби.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Положеннями ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується:

1) підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби;

2) добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.

Згідно п. 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженого наказом Міністерства оборони України 05.02.2018 № 45 (далі - Порядок №45, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), У разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв`язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім`ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби.

В п. 2 Порядку № 45, зазначено, що право на отримання підйомної допомоги і добових для військовослужбовців виникає:

на дату прийняття військовослужбовцем посади та справ - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби з одного населеного пункту в інший у зв`язку з призначенням на посаду;

на дату зарахування на навчання - для військовослужбовців, які зараховані на навчання до військових навчальних закладів;

на дату прибуття до місця дислокації, оголошений наказом командира військової частини, - для військовослужбовців, які переїхали на нове місце служби у складі військової частини (підрозділу) в інший населений пункт.

Розмір підйомної допомоги обчислюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, установлених військовослужбовцю за новим місцем військової служби на дату, коли військовослужбовець приступив до виконання обов`язків за посадою (зарахування на навчання), або на дату прибуття до нового місця дислокації військової частини, на членів сім`ї - на дату реєстрації рапорту військовослужбовця про виплату підйомної допомоги на членів сім`ї військовослужбовця, які переїхали з ним до нового місця військової служби.

Відповідно п. 3 Порядку № 45 виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) із застосуванням автоматичних (автоматизованих) систем опрацювання даних за умови наявності (використання) таких систем у військовій частині (установі) та відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.

Згідно з п. 13 Порядку № 45 виплата підйомної допомоги та добових здійснюється, якщо звернення щодо їх отримання надійшли протягом трьох років із дня виникнення права на їх отримання.

З матеріалів справи вбачається, що позивача було призначено на посаду у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» з місцем дислокації в іншому населеному пункті ніж той, в якому дислокувалась Військова академія (м. Одеси), в якій позивач проходив військову службу перед цим, що відповідачем не заперечується.

При цьому, позивач з рапортом про призначення йому підйомної допомоги звернувся у межах строку, встановленого п.13 Порядку №45, проте спірна допомога позивачу нарахована та виплачена не була.

Доводи відповідача про не надходження оригіналів документів, які є підставою для включення до наказу начальника інституту про виплату підйомної допомоги, жодним чином не впливають на факт порушення права позивача на отримання підйомної допомоги.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині відшкодування витрат на відрядження при придбанні посадочних документів для проїзду залізничним транспортом, суд зазначає наступне.

Особливості направлення військовослужбовців Збройних Сил України у відрядження в межах України та механізм відшкодування витрат на відрядження визначено Інструкцією про відрядження військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 20.02.2017 № 105 (далі - Інструкція - № 105).

Пунктами 10 та 11 Інструкції № 105 визначено, що окремим видом витрат, що не потребують спеціального документального підтвердження, є добові витрати (витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв`язку з таким відрядженням).

Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від статусу населеного пункту.

За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування військовослужбовця (крім військовослужбовців строкової служби) у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.

Час перебування в дорозі, за який провадиться виплата добових під час відрядження, визначається за діючим розкладом руху залізничного, водного та повітряного транспорту, враховуючи час затримки відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час на пересадки.

Причинами затримки військовослужбовця у відрядженні понад строки, зазначені в посвідченні про відрядження, є хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні підтверджуватися відповідними документами.

Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця проходження служби, що зараховуються як два дні.

При відрядженні військовослужбовця строком на один день або в таку місцевість, звідки військовослужбовець має змогу щодня повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.

Сума добових визначається із урахуванням наказу про відрядження та відповідних первинних документів.

За відсутності наказу про відрядження добові витрати не виплачуються.

За приписами пунктів 17-18 Інструкції № 105 відрядженому військовослужбовцю перед від`їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. Після повернення з відрядження військовослужбовець зобов`язаний до закінчення п`ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню військовослужбовцем до каси або зарахуванню на відповідний рахунок у встановленому законодавством порядку.

Разом із звітом подаються документи в оригіналі, що засвідчують вартість понесених у зв`язку з відрядженням витрат.

Якщо військовослужбовець отримав аванс на відрядження і не виїхав, він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси зазначені кошти.

Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що засвідчують вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, документів в оригіналі, що підтверджують факт проживання (надання послуг з розміщення), отриманих з готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання відрядженого військовослужбовця, у тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

З наведеного слідує, що підставою для виплати суми витрат на відрядження є подання військовослужбовцем звіту про понесені витрати разом із оригіналами документів, що підтверджують понесення таких витрат.

Разом з цим, суд зауважує, що матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, позивач подав звіт про понесені ним витрати.

А відтак, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо одноразову грошову допомогу при звільнені з військової служби та грошову компенсацію – за всі невикористані дні щорічної основної відпустки а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки, суд зазначає наступне.

Абзацом третім п. 14 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист і членів їх сімей» передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Відповідно до пункту 5 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони україни від 07.06.2018 №260, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, виплачується одноразова грошова допомога в таких розмірах50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше - які звільняються з військової служби, зокрема у зв`язку із закінченням строку контракту.

Відповідно до п. 6-7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10.12.2018 №1153/2008, початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на ній визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу». Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Також, пунктом 10 Положення №1153/2008 встановлено, що військовослужбовці можуть бути направлені для проходження військової служби до інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - інші військові формування) з виключенням їх зі списків особового складу Збройних Сил України, а військовослужбовці інших військових формувань можуть бути прийняті до Збройних Сил України із зарахуванням їх до списків особового складу Збройних Сил України.

Встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України (пункт 12 Положення).

Відповідно до положень пункту 34 Положення, контракт припиняється (розривається):

у день закінчення строку контракту;

у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;

у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового припинення (розірвання) контракту, звільнення з військової служби або направлення для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України);

у день набрання чинності контрактом про навчання у разі вступу особи рядового складу, сержантського та старшинського складу, яка проходить військову службу за контрактом, до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти;

у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим;

у день видачі свідоцтва про смерть військовослужбовця на підставі проведеної генетичної експертизи, якщо військовослужбовця не було визнано судом безвісно відсутнім чи оголошено померлим.

Поряд з цим пункт 35 Положення визначає, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення):

1) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених підпунктами ««а - «г», «д», «е», «є»,»з» «й» «л» та «о» пункту 1 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

Під час дії особливого періоду контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби за рішенням командування військової частини у період:

після закінчення строку проведення мобілізації та до моменту введення воєнного стану - на підставах, передбачених пунктом 2 (крім підстав, передбачених підпунктами «ґ», «й» та «к») частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

протягом строку проведення мобілізації та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації - на підставах, передбачених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»;

2) за бажанням військовослужбовця - за наявності підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «ґ», «ж», «к» пункту 1, а в особливий період (крім строку проведення мобілізації та дії воєнного стану) - за наявності підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «ґ», «й» та «к» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Отже, припинення (розірвання) контракту у зв`язку з направленням військовослужбовця для проходження військової служби до іншого військового формування з виключенням зі списків особового складу Збройних Сил України, обумовлює виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, але не є свідченням його звільнення з військової служби.

Як вбачається з наказу начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» від 03.03.2025 року №65 позивача виключено зі списків особового складу Збройних Сил України та направлено для подальшого проходження служби до Служби Безпеки України.

Отже, позивача не було звільнено з військової служби, а лише переведено до іншого формування.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині додаткової винагороди під час дії воєнного стану, суд зазначає наступне.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», 28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) пунктом 1 якої в редакції від 21.01.2023 року (діюча на час початку спірних правовідносин - 07.07.2023 року) було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до пункту 1-1 Постанови № 168, установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави- агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

31.01.2023 року набрав чинності наказ Міністерства оборони України від 25.01.2023 року № 44 «Про внесення Змін до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 року за № 177/39233, зареєстровано в Міністерстві юстиції 30.01.2023 року за № 177/39233, яким доповнено Порядок № 260 новим розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану». Пунктом 3 цього наказу встановлено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.02.2023 року.

Отже, спірні правовідносини регулюються розділом «XXXIV. Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку № 260, яким запроваджено новий підхід до виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та впроваджено більшу диверсифікацію розміру додаткової грошової винагороди та порядку її виплати залежно від характеру і місця виконання бойових завдань чи заходів.

Відповідно до пункту другого розділу XXXIV Порядку № 260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах: 100000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

- під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;

- із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

- з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;

- на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);

- з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;

- з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;

- кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);

- у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних

частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);

- з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;

- у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.

Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі бойові ді або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункт 8 розділу XXXIV Порядку № 260).

Враховуючи зазначені норми законодавства, підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів (бойових розпоряджень), журналів бойових дій/ведення оперативної обстановки, бойових донесень або постових відомостей, а також рапортів командира підрозділу про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах/виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 11.02.2025 року № 5448 позивача у період з 01.02.2025 року по 08.02.2026 року брав участь бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а саме під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником.

Вказана довідка видана на підставі: наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 05.02.2025 №67; бойового розпорядження командира танкового батальйону №132 дск від 31.01.2025р.; журналу бойових дій танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 інв. № 308/дск від 17.01.2025 року; рапорту командира танкового батальйону військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) першого ешелону оборони у складі оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у східній частині Донецького операційного району з 01.02.2025 по 08.02.2025 року.

Доводи відповідача про не надходження оригіналу довідки, жодним чином не спростовують факту участі позивача у бойових діях.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України є підтвердженою, оскільки матеріали справи містять необхідну та достатню інформацію.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, суд зазначає наступне.

Матеріали справи містять, наказ начальника інституту від 03.03.2025 № 65 про грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно та докази нарахування вказаної компенсації у сумі 49781, 07 грн, а відтак відповідачем в цій частині позовних вимог не допущена протиправна бездіяльність.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог виплатити середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку вище перелічених виплат, суд завчає наступне.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Як вже встановлено судом, позивача не звільнено з військової служби, відтак підстави для виплати середнього заробітку за весь час затримки при звільнені відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судовий збір розподілу не підлягає, оскільки позивач звільнений від його сплати.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги за переміщення військовослужбовця на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду.

Зобов`язати Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (код ЄДРПОУ 07905262) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) підйомну допомогу за переміщення військовослужбовця на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду у розмірі місячного грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з 01.02.2025 року по 08.02.2025 року.

Зобов`язати Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (код ЄДРПОУ 07905262) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 у розмірі 100 000 гривень, в розрахунку на місяць, пропорційно дням участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за період з 01.02.2025 року по 08.02.2025 року.

У задоволені іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов