Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №335/8621/21 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 30.06.2026 Справа № 335/8621/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/8621/21

Провадження №22-ц/807/738/26

Головуючий в 1-й інстанції – Воробйов А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.

суддів:Кочеткової І.В., Подліянової Г.С.,

секретарТовстопятко З.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія Плюс» на рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжі, повний текст рішення складено 28 листопада 2025 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія Плюс» про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю « Гарантія плюс» про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.05.2014 року між ТОВ «ТД «Трейдторг» (продавець) та ТОВ «Гарантія плюс» (покупець) укладено договір поставки (постачання) № 038/14, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується продати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Відповідно до п.п.1.2, 6.1 договору предметом даного договору є феросплав Ферохром (Сr>10%). Ціна та кількість товару вказана в специфікації, що є невід`ємною частиною договору. Згідно специфікації № 1 до договору поставки від 12.05.2014, товар, що постачається - феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%. На виконання умов договору ТОВ «ТД «Трейдторг» поставило в користь ТОВ «Гарантія плюс» феросплав ферохром на загальну суму 448800 грн., що підтверджується видатковим накладними. Проте, в порушення умов договору оплата за товар ТОВ «Гарантія плюс» здійснена не була. 15.08.2014 між ТОВ «ТД «Трейдторг» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 15/08-1, згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належало первісному кредиторові, і став кредитором за господарськими зобов`язаннями, які виникли згідно договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, укладеного між первісним кредитором та боржником - ТОВ «Гарантія плюс» щодо оплати боржником вартості поставленого первісним кредитором товару по вказаному договору на суму 448800 грн. Рішенням Орджонікідзевського районного суду у м. Запоріжжя від 21.07.2016 року у справі № 335/5896/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014, укладений між ТОВ «ТД Трейдторг» та ТОВ «Гарантія плюс». Зобов`язано повернути у власність ОСОБА_1 Ферохром Сr>10% (феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ТОВ «Гарантія плюс», який перебуває на складі Волинської митниці за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Римачі. Позивач зазначає, що рішення Орджонікідзевського районного суду у м. Запоріжжя по справі № 335/5896/16-ц виконано не було, товар Новоселову В.Ю. не повернуто.

На підставі викладеного позивач просив витребувати у ТОВ «Гарантія Плюс» (код ЄДРПОУ 37359563; 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 8а) та передати йому товар, а саме: феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ТОВ «Гарантія плюс».

Рішенням Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія плюс» про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено.

Витребувано у ТОВ «Гарантія Плюс» (код ЄДРПОУ 37359563; 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 8а) та передано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) товар, а саме: феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ТОВ «Гарантія плюс».

Стягнуто з ТОВ «Гарантія Плюс» (код ЄДРПОУ 37359563; 69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 8а) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4488 гривень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантія Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким залишити позовні вимоги без задоволення.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення недостатньо досліджено питання того, чи дійсно позивач має право на подання відповідного позову, оскільки первісним кредитором спростовуються обставини відступлення права вимоги. Крім того, відповідно до умов договору поставки відступлення права вимоги можливе лише за згодою сторін, при цьому такої згоди відповідач не надавав, а тому є підстави вважати, що договір відступлення права вимоги є недійсним.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 377 ЦПК України - судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст. 255 та 257 цього Кодексу.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.05.2014 року між ТОВ «ТД «Трейдторг» (продавець) та ТОВ «Гарантія плюс» (покупець) укладено договір поставки (постачання) № 038/14, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується продати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до п.п.1.2, 6.1 договору предметом даного договору є феросплав Ферохром (Сr>10%). Ціна та кількість товару вказана в специфікації, що є невід`ємною частиною договору.

Згідно специфікації № 1 до договору поставки від 12.05.2014, товар, що постачається - феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%.

На виконання умов договору ТОВ «ТД «Трейдторг» поставило в користь ТОВ «Гарантія плюс» феросплав ферохром на загальну суму 448800 грн., що підтверджується видатковим накладними.

Проте, в порушення умов договору оплата за товар ТОВ «Гарантія плюс» здійснена не була.

15.08.2014 року між ТОВ «ТД «Трейдторг» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 15/08-1, згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належало первісному кредиторові, і став кредитором за господарськими зобов`язаннями, які виникли згідно договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року укладеного між первісним кредитором та боржником - ТОВ «Гарантія плюс» щодо оплати боржником вартості поставленого первісним кредитором товару по вказаному договору на суму 448800 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду у м. Запоріжжя від 21.07.2016 року у справі № 335/5896/16-ц позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, укладений між ТОВ «ТД Трейдторг» та ТОВ «Гарантія плюс». Зобов`язано повернути у власність ОСОБА_1 Ферохром Сr>10% (феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ТОВ «Гарантія плюс», який перебуває на складі Волинської митниці за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Римачі.

Ухвалою апеляційного суду від 04.04.2017 року рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 21.07.2016 року залишено без змін.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 13.10.2016 року визнано недійсним договір про відступлення права вимоги № 15/08-1 від 15.08.2014 року за договором поставки № 038/14 від 12.05.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Трейдторг» та ОСОБА_1 .

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 16.02.2017 року № 314/5472/16 заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове, наступного змісту: «у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія Плюс» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Трейдторг» про визнання договору недійсним відмовити».

Рішення Орджонікідзевського районного суду у м. Запоріжжя по справі № 335/5896/16-ц виконано не було, товар (Ферохром Сr>10% (феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ТОВ «Гарантія плюс») ОСОБА_1 не повернуто. Станом на момент подачі позову товар на складі Волинської митниці за адресою: Волинська область, Любомльський район, с.Римачі відсутній.

На вищезазначене майно накладались та скасовувались арешти в межах різних кримінальних проваджень. Зокрема, майно ОСОБА_1 вже вилучалось та накладався арешт в кримінальних провадженнях № 32015030000000042, № 12014080060004344, № 12015000000000156, № 12014000000000327, № 12018000000000758, № 12018000000000760 та № 42015110000000471.

Кримінальні провадження № 32015030000000156 та № 12014080060004344 було об`єднано на підставі Постанови Генеральної прокуратури України про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 11 вересня 2015 року з присвоєнням йому останнього номеру.

Кримінальні провадження № 32015030000000042 та № 12014080060004344 було об`єднано на підставі Постанови Генеральної прокуратури України про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 06 лютого 2016 року з присвоєнням йому останнього номеру.

Кримінальні провадження № 12014080060004344 та № 12014000000000327 було об`єднано з присвоєнням йому останнього номеру. Надалі з кримінального провадження № 12014000000000327 матеріали досудового розслідування разом з документами про арешт майна ОСОБА_1 було виділено в окреме провадження № 12018000000000758, у якому обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті. Крім того, з кримінального провадження № 12018000000000758 матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження № 12018000000000760, у якому також обвинувальний акт направлено до суду для розгляду по суті.

Арешти скасовувались в кожному з кримінальних проваджень, зокрема:

-в кримінальному провадженні № 32015030000000156 відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/25179/17-к від 02 червня 2017 року. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 12014000000000327 відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/45644/17-к від 02 листопада 2017 року (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 26.12.2017). Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 12014080060004344 відповідно до Ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/14564/18-к від 04 червня 2018 року. Ухвалу виконано не було.

- в кримінальному провадженні № 12014080060004344 відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва у справі № 11-сс/796/4247/2018 від 27 серпня 2018 року. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 12014080060004344 відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/4924/19-к від 07 лютого 2019 року. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 12018000000000760 відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області у справі № 359/1917/19 від 15 квітня 2019 року було відмовлено Генеральній прокуратурі України в повторному арешті майна ОСОБА_1 . Майно мало бути повернуто вказаному власнику. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 42015110000000471 відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва у справі № 11-сс/824/3292/2019 від 05 серпня 2019 року. Ухвалу виконано не було.

-в кримінальному провадженні № 42015110000000471 відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва у справі № 11-сс/824/5592/2019 від 15 жовтня 2019 року. Ухвалу виконано не було.

- в кримінальному провадженні № 42015110000000471 постановлено ухвалу Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/64380/19-к від 03 липня 2020 року про задоволення скарги ОСОБА_1 на бездіяльність уповноважених осіб Прокуратури Київської області, яка полягає у не поверненні тимчасово вилученого майна та зобов`язано Волинську митницю Держмитслужби повернути ОСОБА_1 куски і гранули середньої та дрібної фракції, загальною вагою 264 000 кг., що містяться в 119 (сто дев`ятнадцяти) мішках біг-бегах та знаходяться на відповідальному зберіганні службових осіб Волинської митниці Держмитслужби. Ухвалу виконано не було.

Після цього були зроблені адвокатські запити на адресу ГУ НП у місті Києві, Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора та Національної поліції України. З огляду на отриману відповідь від 18.12.2020 року та 16.01.2021 року було встановлено, що постановою першого заступника Генерального прокурора України від 05.06.2019 року здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000327 було доручено слідчим слідчого управління ГУ НП у місті Києві та матеріали провадження 19.08.2020 року отримані слідчим управлінням для проведення подальшого розслідування. В подальшому слідчим СУ ГУ НП у місті Києві отримано ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 20.11.2020 року у справі № 752/22432/20, якою було скасовано арешт вказаного майна, та Ухвалу слідчого судді цього ж суду від 09.12.2020 року, якою зобов`язано уповноважену особу СУ ГУ НП у місті Києві повернути ТОВ «Гарантія Плюс» вилучене вказане майно. Крім того, Волинською митницею Держмитслужби України було надано копію Постанови про передачу на зберігання речових доказів від 23 листопада 2020 року, якою слідчий СУ ГУ НП в місті Києві Теліус Є. передав службовим особам ТОВ «Гарантія Плюс» майно ОСОБА_1 ..

Ознайомившись зі змістом ухвали від 20.11.2020 року у справі № 752/22432/20 позивач дізнався, що вказаною ухвалою за клопотанням ТОВ «Гарантія Плюс» скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07.05.2015 року в межах справи № 161/6746/15, а саме на 119 мішків білого кольору типу «Біг-Бег» з розсипчастими речовинами темного кольору середньої та дрібної фракції у яких, згідно супровідних документів знаходяться «феросплави у вигляді гранул середньої та дрібної фракції» загальною вагою 264 000 кг та які були тимчасово вилучені в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 .

При цьому, ухвала від 07.05.2015 року у справі № 161/6746/15 вже була скасована за клопотанням позивача. Так, ухвалою Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/45644/17-к від 02.12.2017 року (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 26.12.2017) клопотання ОСОБА_1 задоволено, скасовано арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07.05.2017, з феросплаву у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції, який перебуває на зберіганні на складі Волинської митниці за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римачі. Вказана ухвала не оскаржена та набрала законної сили.

Таким чином, на момент звернення ТОВ «Гарантія Плюс» у 2020 році до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про зняття арешту накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 07.05.2017 року у справі № 161/6746/15, вказана ухвала вже була скасована.

ТОВ «Гарантія плюс» було обізнано про те, що договір поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014, укладений між ТОВ «ТД Трейдторг» та ТОВ «Гарантія плюс» розірвано в судовому порядку, а майно підлягало поверненню ОСОБА_1 , тому у ТОВ «Гарантія Плюс» відсутні будь-які правові підстави для користування, володіння та розпорядження майном (Ферохром Сr>10% (феросплав у вигляді кусків і гранул середньої та дрібної фракції. Хімічний склад: хрому Сr 13,24%, вуглецю С 1,29%, нікелю Ni 7,89%, фосфору Р 0,004%, сірки S 0,01%,заліза Fe 77,566%) в кількості 264 тони, який був поставлений на підставі договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, що укладений між ТОВ «ТД «Трейдторг» та ТОВ «Гарантія плюс»).

Втім, незважаючи на ці обставини ТОВ «Гарантія Плюс» звернулось до суду з клопотанням про скасування арешту та повернення майна йому, як власнику. Такі дії з боку відповідача є недобросовісною поведінкою, яка спрямована на покращення майнового стану (збагачення) ТОВ «Гарантія Плюс» за рахунок позивача.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником спірного товару.

Враховуючи вищевикладене, на основі повного та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, із цивільних, трудових, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, у тому числі й фізичні особи, які не є підприємцями. Випадки, коли справи у спорах, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, підвідомчі господарському суду, визначені статтею 20 ГПК України.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України.

Критеріями належності справи до господарського судочинства за загальними правилами є одночасно суб`єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

- справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

- справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно(рухоме та нерухоме, в тому числі землю),реєстрації або обліку правна майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала (зокрема, в постановах від 01 березня 2018 року у справі № 461/12052/15-ц, від 23 січня 2019 року у справі № 210/2104/16-ц та інших), що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб`єктний склад спору, у якому однією із сторін є, як правило, фізична особа.

Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 910/8729/18, від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18, від 25 лютого 2020 року у справі № 916/385/19 та постановах Верховного Суду від 06 червня 2023 року у справі № 920/277/22, від 10 травня 2023 року у справі № 920/343/22, від 10 травня 2023 року у справі № 920/155/22.

Визначаючи юрисдикційність спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі, тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно характер спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі № 925/352/22, від 16 жовтня 2024 року у справі № 914/15/24 тощо.

Щодо суб`єктного складу, як було встановлено вище, в силу приписів ст.4, 45, 20 ГПК України, фізична особа, яка не є підприємцем, може бути позивачем у господарському процесі.

У справі, яка переглядається, позивач звернувся із позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія плюс» про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.05.2014 року між ТОВ «ТД «Трейдторг» (продавець) та ТОВ «Гарантія плюс» (покупець) укладено договір поставки (постачання) № 038/14, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується продати покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

15.08.2014 між ТОВ «ТД «Трейдторг» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 15/08-1, згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належало первісному кредиторові, і став кредитором за господарськими зобов`язаннями, які виникли згідно договору поставки (постачання) № 038/14 від 12.05.2014 року, укладеного між первісним кредитором та боржником - ТОВ «Гарантія плюс» щодо оплати боржником вартості поставленого первісним кредитором товару по вказаному договору на суму 448800 грн.

Договір уступки права вимоги не змінює суть і характер господарських правовідносин, які виникли між двома юридичними особами під час укладання договору поставки.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Оскільки суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про можливість розгляду цієї справи за правилами цивільного судочинства, а також враховуючи, що позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.

З цих причин доводи апеляційної скарги по суті спору оцінці апеляційним судом не підлягають.

За змістом ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

На виконання частини першої статті 256 ЦПК України апеляційний суд роз`яснює позивачу, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду. Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови він може звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись ст.ст. 256, 367, 374, 377, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія Плюс» задовольнити частково.

Рішення Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2025 року у цій справі скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантія Плюс» про витребування майна з чужого незаконного володіння - закрити.

У відповідності до вимог ст.256 ЦПК України, роз`яснити позивачу його право на звернення з вказаним позовом до господарського суду та про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 03 липня 2026 року.

Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар

Судді: І.В. Кочеткова

Г.С. Подліянова