Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №462/1380/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №462/1380/26

Суддя: Маліновська О. В.

Справа № 462/1380/26 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.

Провадження № 33/811/1059/26 Доповідач: Маліновська О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська О.В., з участю адвоката Рідченко Марії Володимирівни, розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Рідченко Марії Володимирівни на постанову Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2026 року,

встановив:

постановою Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2026 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрано йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.

Відповідно до оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 11.02.2026 о 21.10 год. на вул. Виговського, 45 у м. Львові керував транспортним засобом марки «Audi A4», номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я КНП ЛОР ЛОМЦП м. Львів за адресою: м. Львів, вул. Кульпарківська, 95 у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 000144 від 12.02.2026, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На зазначену постанову адвокат Рідченко М.В. подала апеляційну скаргу у якій просить скасувати постанову Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2026 року та провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що на відеозаписі із нагрудних камер поліцейських відсутнє фіксування факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, наявні розбіжності зазначення часу вчинення адміністративного правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення із зафіксованим часом на відеореєстраторах патрульних поліцейських.

Звертає увагу, що один із номерів технічних засобів поліцейських для відеофіксації вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає номеру технічного засобу, зафіксованому безпосередньо на відеозаписах з нагрудних камер поліцейських з місця події.

Зазначає, що у матеріалах справи відсутнє належним чином оформлене направлення поліцейськими ОСОБА_1 на проходження останнім медичного огляду для визначення стану сп`яніння. Крім того, як вбачається із відеозапису та висновку медичного закладу за результатами проходження ОСОБА_1 огляду, також наявні розбіжності у зазначенні часу проходження медичного огляду особою, оскільки зазначені у висновку дата та час проведення огляду: 11.02.2026 о. 23.15 год. не відповідають реальному часу проведення медичного огляду ОСОБА_1 , зафіксованому на відеозаписі, оскільки огляд ОСОБА_1 лікарем фактично розпочато о 23.28 год. 11.02.2026.

Звертає увагу, що медичний огляд ОСОБА_1 проведено із порушенням встановленого часу, визначеного у 2 години з моменту виявлення у нього підстав для направлення на проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння.

Заслухавши адвоката Рідченко Марії Володимирівни на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589190 від 12.02.2026, висновком КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» № 000144 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.02.2026 та оглянутим судом відеозаписом з нагрудних камер патрульних поліцейських.

Передбачених законом підстав для визнання огляду недійсним апеляційний суд не встановив і таких підстав не наведено апелянтом.

Щодо доводів апеляційної скарги, що стосуються проведення лікарем медичного огляду ОСОБА_1 після спливу двох годин з часу виявлення поліцейськими у нього ознак наркотичного сп`яніння, апеляційний суд приходить до такого висновку.

Так, згідно з вимогами ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення, а відповідно до п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 №1103 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

В той же час, згідно п. 9 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до пункту 12 розділу II Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Тобто з аналізу наведених норм вбачається, що відповідно до чинного законодавства на поліцейських покладено прямий обов`язок забезпечити саме доставку осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду, а надалі організація процедури проходження медичного огляду водієм забезпечується безпосередньо персоналом медичного закладу та лежить поза межами компетенції та контролю працівників патрульної поліції.

Із відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено, що поліцейським під час розмови із ОСОБА_1 повідомлено останнього про наявність в нього ознак, що вказують на його ймовірне перебування в стані наркотичного сп`яніння, а саме блідість обличчя та звужені зіниці очей, які не реагують на світло, 11.02.2026 о 21.13 год., а станом на 23.13 год. 11.02.2026 працівниками поліції вже доставлено ОСОБА_1 до медичного закладу, відтак визначений нормою строк у дві години на те, щоб доставити особу до медичного закладу для проходження огляду у даному випадку поліцейськими дотримано.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Отже, доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП .

Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, а також вимогам ,передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.

Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо інших доводів апелянта, то такі, на думку апеляційного суду, не впливають на факт вчинення правопорушення і не є тими істотними порушеннями законодавства, внаслідок яких судове рішення підлягає скасуванню. Також не встановлено факту допущення судом першої інстанції і інших істотних порушень законодавства, які б тягнули за собою скасування постанови.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -

постановив:

апеляційну скаргу адвоката Рідченко Марії Володимирівни – залишити без задоволення.

Постанову Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2026 року про притягнення, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua