Суд: Теребовлянський районний суд Тернопільської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 29 березня 2026 р.
Справа: №607/18101/25
Суддя: Марціцка І. Б.
Справа № 607/18101/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2026 року м. Теребовля
головуючого судді Марціцкої І.Б.
з участю секретаря Пазірович Д.В.
в присутності позивача – ОСОБА_1
представника позивача – адвоката – Матвійчука В.В.
відповідача – ОСОБА_2
представника відповідача – адвоката Пацули В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення частки у праві спільної часткової власності , -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила збільшити її ідеальну частку у спільному майні, а саме: у спільній частковій власності на житловий будинок з господарським будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 на , що становитиме вказаного нерухомого майна, відповідно зменшити на частку ОСОБА_2 , визначивши їй частки житлового будинку з господарським будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що вказаний будинок сторони успадкували після смерті батька. ОСОБА_1 вказує, що за життя батьків та після їхньої смерті здійснила значні капіталовкладення для підтримання належного стану житлового будинку належного сторонам, що підтверджується відповідними документами. В свою чергу відповідач не бере жодної участі в утриманні майна, не оплачує комунальні послуги, не забезпечує експлуатаційні властивості. Зсилаючись на приписи ч.3,4 ст. 357 ЦК України, яка вказує, про те, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїми коштами за згодою всіх співвласників з додержанням встановленого порядку використання спільного майна, просила задоволити позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги з підстав вказаних у позові. Позивач вказала, що вона проводила роботи на встановлення опалення, ремонтні роботи, для того щоб підтримати будинок у належному стані. Оплачує комунальні послуги, поміняла вікна. Натомість відповідач, як власник не бере участі у підтриманні будинку в належному стані, тому просила задоволити її позовні вимоги.
Відповідач та її представник позовні вимоги не визнали. Відповідач зазначила, що позивач проживає у спірному будинку, відповідно ремонт проводить в там де проживає, користується комунальними послугами, тому має обов`язок по їх оплаті. ОСОБА_2 у вказаному будинку не проживає постійно, періодично приїжджає. Всі роботи у будинку позивач проводить самостійно, на власний розсуд, не питаючи згоди відповідача. Таким чином, позов необґрунтований, не має правових підстав для його задоволення.
Судом встановлено наступні обставини.
Позивач та відповідач є власниками по 1/2 житлового будинку з господарським будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 22.06.2024 та від 27.07.2021, витягом з Державного реєстру речових прав від 22.06.2024 та від 27.07.2021. Вказана обставина визнається обома сторонами.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За правилами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною першою статті 321 ЦК України установлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Частина 3 статті 356 ЦК України передбачає, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підтвердження здійснення капітальних покращень позивачем долучено товарні чеки, звіт про оцінку майна, замовлення покупця, видаткову накладну.
Суд критично оцінює вказані документи, оскільки товарні чеки не містять найменування покупця, позивачем не надано доказів, що ці товарні чеки виписувались та оплачувались нею, а придбані товари використовувались для ремонту в спірному будинку.
Крім того, ч.3 ст. 365 ЦК України містить імперативну вказівку співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників.
Позивач не надав а в судовому зсіданні не здобуто доказів того, що поліпшення спільного майна відбулося за згодою співвласника, тобто відповідача.
Відтак, позовні вимоги є необґрунтованими тане підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 4, 12, 76-81, 89,141, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.Б. Марціцка
Оригінал: reyestr.court.gov.ua