Вирок від 17 червня 2026 р. у справі №464/7526/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 17 червня 2026 р.

Справа: №464/7526/25

Суддя: Жила В. С.

Справа № 464/7526/25

пр.№ 1-кп/464/306/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.06.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12025141410000789 від 02.10.2025 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нове Село, Ізяславського району, Хмельницької області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,

з участю сторін судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_3 , у період часу з 02.09.2025 по 23.09.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , діючи з прямим умислом заволодіння чужим майном, направленим на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи доступу «Приват24», використовуючи мобільний телефон ОСОБА_5 марки Redmi not13 моделі 23124RA7EO Imei-1 НОМЕР_1 , Imei-2 НОМЕР_2 із встановленою у ньому сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 , який є фінансовим номером (логіном входу) в обліковий запис потерпілого в автоматизованій системі доступу WEB-банкінгу «Приват24», з прив`язкою до банківського рахунку НОМЕР_4 , за допомогою автовведення паролю увійшов до вказаного рахунку достеменно розуміючи, що він йому не належить внаслідок чого в подальшому здійснював трансакції на свою банківську карту №4 441 НОМЕР_5 на загальну суму 28 094 грн. 49 коп. чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальні збитки.

Крім цього, що у зв`язку із воєнною агресією військ російської федерації на території України указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, указами Президента України воєнний стан продовжувався неодноразово, зокрема Указом Президента України № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 05 листопада 2025 року строком на 90 діб.

Так, ОСОБА_3 , у період часу з 02.09.2025 по 23.09.2025, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , використовуючи мобільний телефон потерпілого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме мобільний телефон марки «Redmi not13», моделі 23124RA7EO Imei-1 НОМЕР_1 , Imei-2 НОМЕР_2 із встановленою у ньому сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 та усвідомлюючи, що вказаний мобільний телефон не оснащений системою логічного захисту (кодом, графічним ключем), зрозумів, що за номером телефону потерпілого НОМЕР_3 прикріплений банківський рахунок АТ КБ «Приват Банк» відкритий на ім`я ОСОБА_5 , а саме НОМЕР_4 .

Відтак, ОСОБА_3 маючи єдиний умисел на заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_5 з корисливих мотивів, використовуючи мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_5 , а саме мобільний телефон марки «Redmi notе13», моделі 23124RA7EO Imei-1 НОМЕР_1 , Imei-2 НОМЕР_2 із встановленою у ньому сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 за допомогою електронного банкінгу АТ КБ «Приват Банк» – «Приват 24», розташованому у мобільному телефоні потерпілого, таємно, шляхом за автовведення паролю та пересилання коштів із банківської карти потерпілого АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_6 на банківську карту відкриту у АТ Універсал банк № НОМЕР_7 належну ОСОБА_3 заволодів грошовими коштами із банківського рахунку потерпілого ОСОБА_5 НОМЕР_4 та здійснив наступні транзакції: 02.09.2025 о 01:14 год. у сумі 2 580 грн. 84 коп., 05.09.2025 о 00:32 год. у сумі 1 507 грн. 50 коп., 06.09.2025 о 02:26 год. у сумі 1 989 грн. 90 коп., 07.09.2025 о 00:07 год. у сумі 1 000 грн., 11.09.2025 о 02:36 год. у сумі 1 457 грн. 25 коп., 13.09.2025 о 01:35 год. у сумі 1 909 грн. 50 коп., 16.09.2025 о 23:23 год. у сумі 1 507 грн. 50 коп., 19.09.2025 о 19:35 год. у сумі 665 грн., 23.09.2025 о 23:53:20 год. у сумі 15 477 грн., всього майна потерпілого на загальну суму 28 094 грн. 49 коп. та розпорядився цими коштами на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_3 , заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 28 094 грн. 49 коп.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 , який ствердив, що захист своїх інтересів в ході судового розгляду здійснює самостійно без участі захисника, винуватість в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав та надав показання, в яких повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, в тому числі щодо часу, місця та мотивів вчинення злочину. Повідомив, що на час розгляду судом кримінального провадження повністю відшкодував завданому потерпілому матеріальну шкоду, а саме повернув всі отримані грошові кошти, що підтверджується наданими суду розписками. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати та дав згоду на розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, заявивши, що розуміє зміст цих обставин.

Суд переконався у правильності розуміння обвинуваченим змісту обвинувачення, у добровільності його позиції і належно роз`яснив, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Після роз`яснення судом змісту норми ч. 3 ст. 349 КПК України обвинувачений ствердно заявив про бажання здійснення судового розгляду за вказаним порядком з правовими наслідками такого розгляду. Від прокурора заперечень з цього приводу не поступило.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів, оскільки докази щодо інших обставин ніким не оспорювалися.

Потерпілий ОСОБА_5 подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження у його відсутності.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України є правильною, оскільки останній вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, а також вчинив несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому, суд виходить із встановлених положеннями ст. 50 КК України його мети, за якими покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. При цьому підлягають урахуванню ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Виходячи із вказаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації, покарання за своїм видом і розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.03.2023 у справі № 127/10995/19, яку суд застосовує у відповідності до приписів ч. 6 ст. 368 КПК України.

Таким чином, при призначенні обвинуваченому покарання судом враховано ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які вчинено проти власності з корисливих мотивів, їх наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, яку відшкодовано шляхом повернення обвинуваченим коштів, дані про особу винного, який є неодружений, не працює, на обліках в КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та в КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває, раніше не судимий.

Судом взято до уваги інформацію, викладену у досудовій доповіді органу пробації, згідно з якою ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (у т.ч. для окремих осіб).

Беручи до уваги вищевказані обставини, ураховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України – 5 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 361 КК України – 2 роки обмеження волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання – 5 років позбавлення волі.

Саме такі вид та розмір покарання є необхідними і достатніми для виправлення засудженого і попередження нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді, зокрема, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України).

Враховуючи щире каяття тадобровільне відшкодування шкоди потерпілому, що є обставинами, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчинених правопорушень та його поведінку після їх вчинення, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства, а тому обвинуваченого необхідно звільнити від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк один рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Відомості, які б спростовували означений висновок суду, відсутні, вибір заходу примусу та порядок його узгоджується із позицією сторони обвинувачення, висловленої у судових дебатах.

Речові докази, а саме:

- мобільний телефон сірого кольору, марки Iphone 6S, S/N НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , ІМЕІ НОМЕР_10 , із встановленою сім-картою НОМЕР_11 , із захисним склом (наявними потертостями та тріщинками), у вживаному стані, який належить ОСОБА_3 , визнано речовим доказом згідно постанови слідчого СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 від 29.12.2025 та поміщено у спецпакет НПУ №NPU 5016433 (знаходиться у ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області), – повернути ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон Redmi not13 моделі 23124RA7EO Imei-1 НОМЕР_1 , Imei-2 НОМЕР_2 із встановленою у ньому сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 , що належить потерпілому ОСОБА_5 , – залишити у власності ОСОБА_5 ;

- два компакт-диски DVD-R з відеозаписами за 06.09.2025 та 24.09.2025, які визнано речовими доказами згідно постанов слідчого СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 від 15.10.2025 та 23.10.2025, – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Арешт майна, а саме мобільного телефону сірого кольору, марки Iphone 6S, S/N НОМЕР_8 , 128 ГБ, ІМЕІ НОМЕР_10 , із встановленою сім картою НОМЕР_11 , власником якого є ОСОБА_3 , накладений ухвалою слідчого судді Сихівського районного суду м. Львова від 07.01.2026 у справі № 464/7526/25 (провадження № 1-кс/464/23/25), – скасувати.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні не обирався.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України, та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 185 КК України – 5 (п`ять) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 361 КК України – 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання – 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання із випробуванням та встановити іспитовий строк на термін – 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає обов`язки, покладені на нього судом.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Речові докази, а саме:

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_7

Оригінал: reyestr.court.gov.ua