Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №448/973/25 — Мостиський районний суд Львівської області

Суд: Мостиський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №448/973/25

Суддя: Кічак Ю. В.

Єдиний унікальний номер 448/973/25

Провадження № 3/448/20/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., з участю секретаря судового засідання Романченко І.А. та захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Оприска М.В., розглянувши в режимі відеоконференції матеріали справ, що надійшли з УПП у Львівській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Самбір Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, головного інженера ТОВ «Шляховик-Т»,

за ч.4 ст.140 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До Мостиського районного суду Львівської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.140 КУпАП.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №323785 від 08.05.2025 року, складеного інспектором ВБДР УПП у Львівській області Сташкевичем А.М. відомо, що 18.01.2025 року о 18.09 хв. 43км+180м а/д «Львів-Шегині» М-11, ОСОБА_1 , будучи особою, відповідальною за експлуатаційний стан дорожнього покриття, не вжив заходи щодо ліквідації або належним чином огородження вибоїни розміром 12*110*04, на проїжджій частині ділянки дороги М/11 «Львів-Шегині», чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг, що стало супутньою причиною дорожньо-транспортної пригоди за участі транспортного засобу марки «AUDI», реєстр.№ НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим завдано матеріальних збитків.

Окрім цього, із протоколу вищевказане адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №323803 від 08.05.2025 року, складеного інспектором ВБДР Управління патрульної поліції у Львівській області Сташкевичем А.М. відомо, що 21.01.2025 року о 08.20 хв. 54км+800м а/д «Львів-Шегині» М-11, ОСОБА_1 , будучи особою, відповідальною за експлуатаційний стан дорожнього покриття, не вжив заходи по обробці протиожеледними матеріалами проїзної частини а/д М-11 «Львів-Шегині», на якій присутня ожеледиця, чим порушив правила, норми та стандарти утримання автодоріг, що стало супутньою причиною дорожньо-транспортної пригоди за участі транспортних засобів таких як: «Рено Логан», реєстр.номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , «Тойоти Короли», реєстр.номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 та «КРАЗ», реєстр.номер НОМЕР_4 в складі спеціалізованого причепа марки «ТВ1», реєстр.номер НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_5 .

Вказано, що такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ДСТУ 3587-2022 та його дії кваліфіковано за ч.4 ст.140 КУпАП.

Постановою Мостиського районного суду Львівської області від 28.05.2026 року об`єднано матеріали справ про адміністративні правопорушення: ЄУН 448/973/25 та ЄУН 448/974/25, відносно ОСОБА_1 в одне провадження і присвоєно номер об`єднаної справи ЄУН 448/973/25, провадження №3/448/20/26.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, однак з матеріалів справи відомо, що його інтереси представлятиме адвокат Оприско М.В. (ордер серії ВС№1308736 від 10.09.2024 року).

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Оприско М.В. в судовому засіданні заперечив обставини, що наведені у протоколах про адміністративні правопорушення від 08.05.2025 року щодо його підзахисного ОСОБА_1 . При цьому, надіслав на адресу суду клопотання про закриття адміністративного провадження. У вказаному клопотанні зазначив те, що організація утримання автомобільних доріг загального користування на території Львівської області та відповідальність за їх належний стан покладається на Львівську ОДА. Забезпечення безпечного експлуатаційного стану відповідного відрізку автодороги покладено на Департамент дорожнього господарства Львівської ОДА. Відповідно саме посадові особи зазначеного Департаменту і є посадовими особами, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів в розумінні ст.140 КУпАП. Покликався на те, що ОСОБА_1 в жодному випадку не є відповідальною посадовою особою та, відповідно, суб`єктом відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП, оскільки це не входить у його посадові обов`язки. Так, згідно зі штатним розписом ТзОВ «Шляховик-Т», окрім посади головного інженера у товаристві наявна посада інженера по ремонту, експлуатації та утриманні автомобільних доріг. Стверджує, що відповідно до розділу 4 посадової інструкції інженера по ремонту, експлуатації та утриманні автомобільних доріг саме на нього покладається відповідальність за недотримання встановлених державних стандартів, норм і правил щодо експлуатаційного утримання автомобільних доріг, незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів під час експлуатаційного утримання доріг. Посадовою інструкцією головного інженера відповідальності за вказане не передбачено. Тому ОСОБА_1 не може вважатися посадовою особою, до компетенції якої належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та бути суб`єктом відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП. Відповідно до п.3 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395 (далі Інструкція) при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про: 1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; 2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; 3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; 4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; 7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд. Вказує, що вивченням змісту акту обстеження встановлено, що такий не є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, оскільки не підтверджує існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, та є таким, що отриманий не в порядку, встановленому законом, позаяк: до обстеження відтинку дороги, на якому відбулася ДТП не був залучений ні представник ТОВ «ШЛЯХОВИК-Т», ні представник ЛОДА, що не відповідає вимогам змісту Додатку №2 Інструкції; в Акті обстеження зазначено заміри (розміри) вибоїни: довжина 12х110х04 см. Водночас, не зазначено, у який спосіб проводилося дослідження відповідної ділянки дороги, якими інструментальними засобами фіксувалися розміри, хто проводив відповідні заміри; до акту не долучено ні фото-, ні відеофіксації дослідження. Враховуючи наведене та відсутність при огляді представника ТОВ «Шляховик-Т», такий акт не може вважатися допустимим доказом. Крім того, відповідно до 5.2.1 ДСТУ 3587-22, який зазначений в акті обстеження, дорожній покрив не повинен мати дефектів, що впливають на безпеку дорожнього руху (додаток Д), величини яких перевищують вимоги, які наведені у таблиці 2. Також, слід зазначити, що ДСТУ 3587-22 передбачені строки усунення недоліків дорожнього покриття і у матеріалах даної справи відсутній будь-який доказ тієї обставини, що з моменту виявлення вибоїни сплив граничний строк на її усунення. Вказував, що ОСОБА_1 в жодному випадку не є відповідальною особою та відповідно, суб`єктом відповідальності за ч.4 ст.140 КУпАП, оскільки це не входить в його посадові обов`язки. Зазначав, що замовником не надавалися підряднику План-завдання або Дефектний акт щодо ліквідації вибоїн на ділянці автодороги М-11 Львів-Шегині, тому ТОВ «Шляховик-Т» було не лише не зобов`язане, але й не вправі було проводити такі роботи. Так, згідно зі штатним розписом ТзОВ «Шляховик-Т», окрім посади головного інженера у товаристві наявна посада інженера по ремонту, експлуатації та утриманні автомобільних доріг (копія штатного розпису додається). Відповідно до розділу 4 посадової інструкції інженера по ремонту, експлуатації та утриманні автомобільних доріг саме на нього покладається відповідальність за недотримання встановлених державних стандартів, норм і правил щодо експлуатаційного утримання автомобільних доріг, незабезпечення безпеки дорожнього руху згідно діючих нормативів під час експлуатаційного утримання доріг. Посадовою інструкцією головного інженера відповідальності за вказане не передбачено. Тому його підзахисний ОСОБА_1 не може вважатися посадовою особою, до компетенції якої належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та бути суб`єктом відповідальності за ст.140 КУпАП. Таким чином, вважає, що матеріали даної адміністративної справи не містять жодних доказів, які б підтверджували наявність у діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП.

Працівник поліції, яким складено протокол – ОСОБА_6 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явився.

Заслухавши думку захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Оприска М.В., дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У відповідності до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд наголошує, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність у її діях складу та події адміністративного правопорушення. При цьому, стандарт доведення вини "поза розумним сумнівом" означає, що при доведенні вини особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» у цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Відповідно до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, після виявлення факту вчинення правопорушення уповноважена особа зобов`язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.

Протокол про адміністративне правопорушення - це комплексне джерело доказової інформації. Однак він набуває значення доказу в таких випадках, коли: по-перше, протокол складений уповноваженою на те посадовою особою; по-друге, складений не пізніше термінів, передбачених для накладення адміністративного стягнення; по-третє, зміст протоколу відповідає усім вимогам, передбаченим коментованою статтею.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю), тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина).

Частина 4 ст.140 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція ст.140 КУпАП відсилає до інших нормативних документів, що регламентують правила, норми і стандарти, зокрема, до ДСТУ 3587-2022, які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

У пункті 5.2.1 ДСТУ 3587-2022 зазначено, що дорожнє покриття не повинно мати дефектів, що впливають на безпеку дорожнього руху, гранично допустимі величини яких перевищують наведені у таблиці 2. Строки ліквідації з моменту виявлення дефекту дорожнього покриття не повинні перевищувати значень наведених у таблиці 2 вказаного ДСТУ.

Відповідно ст.24 Закону України «Про автомобільні дороги» власники відомчих (технологічних) автомобільних доріг відповідають за стан відомчих (технологічних) автомобільних доріг відповідно до норм, у тому числі за безпеку руху.

Відповідно до п.11 «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони», затверджених Постановою КМУ № 198 від 30.03.1994: власники дорожніх об`єктів зобов`язані своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об`єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об`єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об`єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об`єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони сталися, та усувати виявлені недоліки; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно п.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження; у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

Відповідно до п.1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Згідно ст.2 Закону України «Про автомобільні дороги», автомобільні дороги поділяються на: автомобільні дороги загального користування; вулиці і дороги міст та інших населених пунктів; відомчі (технологічні) автомобільні дороги; автомобільні дороги на приватних територіях.

У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не уповноважений перекладати цей обов`язок на себе.

Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об`єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.

Слід зазначити, що автошлях М-11 (Львів — Шегині — КПП «Шегині» (державний кордон з Польщею) — автомобільний шлях міжнародного значення на території України.

Згідно постанови КМУ від 30 січня 2019 р. №55 «Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення» дана дорога є автомобільною дорогою загального користування державного значення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 інкримінується вчинення правопорушень, передбачених ч.4 ст.140 КУпАП.

Натомість у матеріалах справи відсутні докази того, що саме ОСОБА_1 є посадовою особою, яка відповідає за експлуатаційний стан на вказаній ділянці дороги (ділянці дороги М-11 «Львів-Шегині», порушив правила, норми та стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні зазначеної автомобільної дороги).

Так, до матеріалів справи не додано жодного належного і допустимого доказу про те, що саме ТОВ «Шляховик - Т» відповідальне за утримання ділянки дороги, вказаної у протоколах про адміністративні правопорушення. Відсутні беззаперечні докази на підтвердження і тієї обставини, що саме головний інженер ТОВ «Шляховик - Т», - ОСОБА_1 є відповідальною особою за стан шляхової мережі на зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення ділянках автомобільної дороги.

Відтак, як вважає суд, в суді не віднайшли свого підтвердження ті обставини, що до обов`язків саме ОСОБА_1 належить обов`язок вчиняти заходи щодо ліквідації або неналежне огородження вибоїн проїзної частини на автодорозі М-11 «Львів-Шегині».

Також, в матеріалах справи відсутні докази здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили порушення, що зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення.

Як наслідок, суд позбавлений можливості здійснити перевірку обставин ймовірного порушення з боку ОСОБА_1 , про що зазначено в протоколах про адміністративні правопорушення.

Проаналізувавши матеріали справи та докази надані суду, приходжу до переконання про відсутність достатніх доказів для здійснення судом переконливого висновку, який поза розумним сумнівом доводить вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.140 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25). У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 06.12.1988 зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати, як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Однак, достовірність доказів, які є сумнівними та відсутність доказів зібраних особою, що склала протокол про адміністративне правопорушення є неприпустимою, оскільки суперечить позиції ЄСПЛ та порушує презумпцію невинуватості особи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сукупність досліджених у даній справі доказів не є достатніми для висновку про те, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.140 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, керуючись принципом презумпції невинуватості, згідно якого, крім іншого, усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягується до відповідальності, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки у відповідності до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, то суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для стягнення такого із ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 1, 9, 245, 247, 251, 252, 280, 283-285, 294-295 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст.140 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП,- за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ю.В. Кічак

Оригінал: reyestr.court.gov.ua